45

---

Глава 72

БАНКІВСЬКИЙ РАХУНОК

Стаття 1066. Договір банківського рахунка

1. За договором банківського рахунка банк зобов'язується приймати і зараховувати на рахунок, відкритий клієнтові (володільцеві рахунка), грошові кошти, що йому надходять, виконувати розпорядження клієнта про перерахування і видачу відповідних сум з рахунка та проведення інших операцій за рахунком. 2. Банк має право використовувати грошові кошти на рахунку клієнта, гарантуючи його право безперешкодно розпоряджатися цими коштами. 3. Банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. 4. Положення цієї глави застосовуються до інших фінансових установ при укладенні ними договору банківського рахунка відповідно до наданої ліцензії, а також застосовуються до кореспондентських рахунків та інших рахунків банків, якщо інше не встановлено законом.

 

1. Реалізація кредитно-розрахункових відносин у безготівковій формі відбувається шляхом перерахування коштів з одного банківського рахунку на інший. Їй передує укладення договору банківського рахунку, на підставі якого відбувається відкриття рахунку, прийняття, зарахування, перерахування, видача грошових коштів, проведення інших операцій за рахунком. Банківські рахунки - рахунки, на яких обліковуються власні кошти, вимоги, зобов'язання банку стосовно його клієнтів і контрагентів та які дають можливість здійснювати переказ коштів за допомогою банківських платіжних інструментів (ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" від 7 грудня 2000 року N 2121). Відповідно до ст. 7 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" від 5 квітня 2001 року N 2346 банки мають право відкривати своїм клієнтам вкладні (депозитн

і), поточні та кореспондентські рахунки. Вкладний (депозитний) рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів, що передаються клієнтом банку в управління на встановлений строк та під визначений процент (дохід) відповідно до умов договору. Поточний рахунок - рахунок, що відкривається банком клієнту на договірній основі для зберігання коштів і здійснення розрахунково-касових операцій за допомогою платіжних інструментів відповідно до умов договору та вимог законодавства України. Кореспондентський рахунок - рахунок, що відкривається одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Ч. 1 коментованої ст. містить визначення договору банківського рахунку, з якого випливає, що вказаний договір є консенсуальним та двостороннім. Із змісту ч. 4 ст. 1068 та ст. 1070 ЦК випливає, що він може бути оплатним. При цьому обов'язок із оплати може покладатися як на банк так і на клієнта. Так, відповідно до ч. 4 ст. 1068 клієнт зобов'язаний сплатити плату за виконання банком операцій за рахунком клієнта, якщо це встановлено договором. Згідно з правилами ст. 1070 ЦК за користування грошовими коштами, що знаходяться на рахунку клієнта, банк сплачує проценти, сума яких зараховується на рахунок, якщо інше не встановлено договором банківського рахунка або законом. За договором банківського рахунка виникають декілька груп відносин. По-перше, банк зобов'язується приймати та зараховувати на рахунок грошові кошти, що надходять від клієнта або від третіх осіб, а також видавати на вимогу клієнта необхідні йому суми. При цьому банк може використовувати кошти, що є на рахунку, на власний розсуд, у тому числі як кредитні ресурси для інших осіб. Однак у будь-якому випадку, банк повинен забезпечити клієнту можливість безперешкодно розпоряджатися коштами на його рахунку. По-друге, банк зобов'язується виконувати доручення клієнта про здійснення платежів і про отримання коштів, які належать клієнту. Сторонами договору банківського рахунку є банк або інша фінансова установа та клієнт. Банк - це юридична особа, яка має виключне право на підставі ліцензії Національного банку України здійснювати у сукупності такі операції: залучення у вклади грошових коштів фізичних і юридичних осіб та розміщення зазначених коштів від свого імені, на власних умовах та на власний ризик, відкриття і ведення банківських рахунків фізичних та юридичних осіб (ст. 2 Закону України "Про банки та банківську діяльність"). Про інші фінансові установі див. п. 4 коментарю до цієї статті. Клієнтом за договором може виступати будь-яка особа, яка звернулася з пропозицією відкрити рахунок на оголошених банком умовах, що відповідають закону та банківським правилам (ч. 2 ст. 1067 ЦК). 2. Ч. 2 коментованої ст. встановлює право банку використовувати грошові кошти на рахунку клієнта. Зокрема, вказані кошти можуть використовуватися банком для виплати процентів за вкладами іншим клієнтам або надання кредитних ресурсів. При цьому банк повинен своєчасно задовольнити вимогу клієнта щодо розпорядження коштами на рахунку. 3. За загальним правилом, банк не має права визначати та контролювати напрями використання грошових коштів клієнта та встановлювати інші, не передбачені договором або законом, обмеження його права розпоряджатися грошовими коштами на власний розсуд. Однак, спеціальним законодавством встановлені деякі винятки з цього правила. Так, наприклад, уповноважений банк здійснює валютний контроль за операціями своїх клієнтів (п. 3 ч. II ст. 1 Декрету Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19 лютого 1993 року N 15-93). 4. Стороною договору банківського рахунку може бути фінансова установа. Відповідно до ст. 1 Закону України "Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12 липня 2001 року N 2664 фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг та яка внесена до відповідного реєстру у порядку, встановленому законом. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг. Положення глави 72 ЦК застосовуються до так званих кореспондентських рахунків, тобто рахунків, що відкриваються одним банком іншому банку для здійснення міжбанківських переказів. Наступна >