71

---

Стаття 1033. Управитель

1. Управителем може бути суб'єкт підприємницької діяльності. 2. Управителем не може бути орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування, якщо інше не встановлено законом. 3. Вигодонабувач не може бути управителем. 4. Управитель діє без довіреності. 5. Управитель, якщо це визначено договором про управління майном, є довірчим власником цього майна, яким він володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. Договір про управління майном не тягне за собою переходу права власності до управителя на майно, передане в управління.

(Із доповненнями, внесеними згідно із законами України від 19.06.2003 р. N 980-IV, від 15.12.2005 р. N 3201-IV)

 

1. Правовий статус управителя регулюється ст. 1033 ЦК України, яка базується на правовій презумпції передачі майна в управління не будь-якій пересічній особі, а лише професійно підготовленим учасникам таких відносин. Відповідно до ч. 1 ст. 1033 ЦК України управителем може бути і фізична, і юридична особа, що є суб'єктом підприємницької діяльності. Управління майном здійснюють фінансові-кредитні установи, емітенти цінних паперів щодо своїх власних паперів, підприємницькі організації - професійні учасники ринку цінних паперів, індивідуальні підприємці тощо. 2. Зазвичай не можуть бути управителями органи державної влади та місцевого самоврядування, які здійснюють публічно-правові функції і не виступають суб'єктами підприємницької діяльності. 3. Закріплене ч. 3 ст. 1033 ЦК обмеження щодо вигодонабувача виступати управителем, обумовлене виконанням зобов'язань з управління виключно в чужому інтересі, за винятком отримання плати, визначеної умовами договору. 4. Із змісту ч. 4 зазначеної статті ЦК можна зробити висновок про те, що управитель здійснює від свого імені права на будь-яке майно, яке перебуває в його довірчій власності або в управ

лінні. Зокрема, від управителя не вимагається довіреність для участі в загальних зборах емітента акцій, які перебувають в його управлінні. 5. Для визнання управителя довірчим власником необхідно, щоб це було прямо визначено договором управління майном. Управитель, як довірчий власник цього майна, володіє, користується і розпоряджається відповідно до закону та договору управління майном. < Попередня   Наступна >