Стаття 1018. Право власності комітента
РОЗДІЛ III (ст.655-1215) - Глава 69 (ст.1011-1028) |
Стаття 1018. Право власності комітента
1. Майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента.
1. Незважаючи на цілком самостійний зобов'язально-правовий статус комісіонера в договорі, укладеному з третьою особою (див. пункт другий коментарю до ст. 1016 ЦК), закон передбачає, що усе майно, придбане комісіонером за рахунок комітента, є власністю комітента. Ця норма є винятком із загального правила про момент виникнення права власності у набувача майна за договором (ч. 1 ст. 334 ЦК), яка пов'язує виникнення права власності у набувача за договором з моменту передання майна. Таким чином, комітент відповідно до положень ст. 334 ЦК набуває право власності на майно ще до моменту його фактичного отримання від комісіонера, а з моменту переходу такого майна до комісіонера, тобто з моменту: а) фактичного вручення майна комісіонерові третьою особою або здачі його третьою особою для перевезення, пересилання спеціалізованій організації чи передання товарно-розпорядчого документа на це майно; б) нотаріального посвідчення та (або) державної реєстрації договору. Відповідно, з цього моменту комітент набуває усіх прав та обов'язків, як власник, зокрема, право власності на продукцію, плоди та доходи, одержані від речі (ст. 189 ЦК); можливість захищати порушене право власності, в тому числі шляхом пред'явлення віндикаційного позову (ст. 387 ЦК); нести тягар утримання майна (ст. 322 ЦК) тощо. 2. Разом з тим якщо предметом договору, укладеного комісіонером, є придбання в інтересах комітента нерухомого майна, право власності на таке майно у комітента виникає з моменту його державної реєстрації у державних органах (ч. 1 ст. 182, абзац третій ч. 2 ст. 331 ЦК, ст. 4 Закону "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень"). Оскільки особливостей щодо моменту виникнення права власності на нерухоме майно при придбанні його комісіонером не встановлено, мають застосовуватись