Стаття 936. Договір зберігання
РОЗДІЛ III (ст.655-1215) - Глава 66 (ст.936-978) |
Глава 66ЗБЕРІГАННЯ§ 1. Загальні положення про зберігання Стаття 936. Договір зберігання
1. За договором зберігання одна сторона (зберігач) зобов'язується зберігати річ, яка передана їй другою стороною (поклажодавцем), і повернути її поклажодавцеві у схоронності. 2. Договором зберігання, в якому зберігачем є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути встановлений обов'язок зберігача зберігати річ, яка буде передана зберігачеві в майбутньому. 3. Договір зберігання є публічним, якщо зберігання речей здійснюється суб'єктом підприємницької діяльності на складах (у камерах, приміщеннях) загального користування.
За загальним правилом, встановленим частиною 1 коментованої статті, договір зберігання вважається укладеним з моменту передання речі на зберігання, тобто належить до категорії реальних договорів.Відповідно до частини 2 коментованої статті, договір зберігання, зберігачем за яким є особа, що здійснює зберігання на засадах підприємницької діяльності (професійний зберігач), може бути як реальним, так і консенсуальним.Вичерпного переліку професійних зберігачів ЦК України та інші акти цивільного законодавства не містять, у зв'язку з чим таким зберігачем може вважатись будь-який суб'єкт господарювання, який має достатній обсяг дієздатності, і його діяльність по зберіганню не суперечить нормам законодавства, цілям його діяльності, положенням установчих документів.Згідно частини 3 коментованої статті договір зберігання є публічним, якщо зберігання здійснюється у приміщеннях загального користування. Остання ознака не конкретизована у чинному законодавстві і тому має визначатись виходячи з конкретних умов правовідношення.Відповідно до Національного стандарту N 2 "Оцінка нерухомого майна", затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. N 1442, приміщенням є частина внутрішнього об'єму будівлі, обмежена будівель