Головна Науково-практичні коментарі Цивільний кодекс КНИГА П'ЯТА РОЗДІЛ I (ст.509-625) Глава 51 (ст.610-625) Стаття 620. Правові наслідки невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками

Стаття 620. Правові наслідки невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками

РОЗДІЛ I (ст.509-625) - Глава 51 (ст.610-625)
214

Стаття 620. Правові наслідки невиконання обов'язку передати річ, визначену індивідуальними ознаками

1. У разі невиконання боржником обов'язку передати кредиторові у власність або у користування річ, визначену індивідуальними ознаками, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання. 2. Кредитор втрачає право на витребування у боржника речі, визначеної індивідуальними ознаками, у разі, якщо ця річ вже передана третій особі у власність або в користування. Якщо річ, визначену індивідуальними ознаками, ще не передано, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше, а коли це неможливо визначити, кредитор, який першим пред'явив позов.

 

Коментована стаття встановлює правові наслідки невиконання боржником обов'язку передати кредитору річ, визначену індивідуальними ознаками. Поняття індивідуально визначеної речі надається ст. 184 ЦК (індивідуально визначеною є річ, наділена тільки їй властивими ознаками, що вирізняють її з-поміж інших однорідних речей, індивідуалізуючи її). Індивідуально визначена річ може передаватися як у власність (за договорами купівлі-продажу, включаючи усі його різновиди, дарування, довічного утримання тощо), так і в користування (за договором найму (оренди), позички). Положення коментованої статті розповсюджуються на будь-які випадки укладення консенсуальних договорів, що передбачають передачу права власності або користування індивідуально визначеною річчю. Якщо боржник не виконав обов'язку передати у власність або в користування індивідуально визначену річ, кредитор має право витребувати цю річ у боржника та вимагати її передання відповідно до умов зобов'язання. Зазначене положення конкретизується в нормах, що регулюють окремі види договірних зобов'язань (ст. ст. 665, 766 ЦК). На практиці зустрічаються випадки, коли боржник укладає кілька консенсуальних договор

ів щодо передачі індивідуально визначеної речі. В такому випадку, якщо за якимось із укладених договорів річ вже передана (і відповідно до ст. 334 ЦК до набувача перейшло право власності на неї або набувач набув права користування), кредитор втрачає право на витребування такої речі у боржника. Це не означає, що кредитор не вправі притягувати боржника до відповідальності, але він не в змозі вимагати виконання зобов'язання в натурі. Якщо боржник уклав декілька консенсуальних договорів щодо передачі однієї і тієї ж індивідуально визначеної речі кільком особам, але не встиг передати річ жодному з набувачів, переважне право на її одержання має той з кредиторів, зобов'язання на користь якого виникло раніше. Тобто кредитор, який раніше уклав договір щодо передачі такої речі. Якщо неможливо визначити, право якого кредитора виникло раніше, перевагу має той з кредиторів, який першим подав позов. В цивільному праві допускаються випадки, коли щодо однієї індивідуально визначеної речі укладаються договори про передачу її у користування та у власність (наприклад, продаж речі, переданої в оренду). Якщо ж щодо однієї і тієї ж речі одночасно укладаються кілька договорів про передачу її у власність, можна говорити про шахрайство із застосуванням відповідних наслідків, передбачених КК України. < Попередня   Наступна >