82

---

Стаття 566. Обов'язок гаранта

1. Обов'язок гаранта перед кредитором обмежується сплатою суми, на яку видано гарантію. У разі порушення гарантом свого обов'язку його відповідальність перед кредитором не обмежується сумою, на яку видано гарантію, якщо інше не встановлено у гарантії.

 

1. Основний обов'язок гаранта - задоволення письмової вимоги бенефіціара - носить грошовий характер. Розмір виплати на користь бенефіціара визначається в гарантії і є її істотною умовою (див. ст. 560 ЦКУ з коментарем). Гарант не може бути зобов'язаний до сплати суми, що перевищує розмір, зазначений в гарантії. Водночас цей розмір не є довільним. Як правило, він визначається, виходячи з умов основного зобов'язання, яке забезпечується, і може залежати від суми кредиту, наданого боржнику, розміру авансового внеску за поставлені товари (роботи, послуги), тендерних умов тощо. На жаль, ст. 566 ЦКУ не передбачає автоматичного зменшення гарантійної суми у разі часткового виконання принципалом зобов'язань за основним договором або здійснення гарантом грошових виплат частинами. Тому порядок зменшення суми, належної до виплати за умовами гарантії, доцільно визначати в гарантії, наприклад, на суму виконаних принципалом зобов'язань за основним договором або на суму здійснених гарантом грошових виплат за наданою гарантією, якщо гарант здійснював виконання частинами тощо. Зменшення суми може здійснюватися за заявою принципала, у необхідних випадках за погодженням із бенефіціаром. 2. За порушення умов гарантії гарант несе самостійну майнову відповідальність, яка не обмежується сумою, на яку видана гарантія. Найчастіше порушення гаранта полягає у недотриманні строку виплати суми по гарантії. Гарант вважається боржником, що прострочив виконання грошового зобов'язання, після закінчення розумного строку (див. ч. 2 ст. 564 ЦКУ з коментарем) з моменту отримання письмової вимоги бенефіціара. Саме з цього моменту бенефіціар має прав

о вимагати від гаранта, крім виплати грошових коштів по гарантії, відшкодування збитків, керуючись ст. ст. 22 та 623 ЦК України, та стягнення неустойки, якщо така була передбачена в гарантії. Збитки та неустойка підлягають відшкодуванню при наявності умов (підстав) цивільно-правової відповідальності. Неустойка нараховується на суму, належну до сплати по гарантії. Крім того, у відповідності до ст. 625 ЦКУ бенефіціар має право вимагати стягнення гарантійної суми з урахуванням встановленого індексу інфляції та 3 % річних. Умову про відповідальність гаранта за невиконання його обов'язку або прострочення його виконання у формі неустойки (штрафу чи пені) варто передбачати у гарантії, оскільки законна неустойка в даному випадку не передбачена. < Попередня   Наступна >