Головна Науково-практичні коментарі Цивільний кодекс КНИГА ТРЕТЯ РОЗДІЛ I (ст.316-394) Глава 26 (ст.355-372) Стаття 371. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності

Стаття 371. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності

РОЗДІЛ I (ст.316-394) - Глава 26 (ст.355-372)
181

Стаття 371. Звернення стягнення на частку майна, що є у спільній сумісній власності

1. Кредитор співвласника майна, що є у спільній сумісній власності, у разі недостатності у нього іншого майна, на яке може бути звернене стягнення, може пред'явити позов про виділ частки із спільного майна в натурі для звернення стягнення на неї. 2. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, для звернення стягнення на неї здійснюється у порядку, встановленому статтею 366 цього Кодексу.

1. Коментована стаття визначає порядок звернення стягнення кредитором на частку майна, що є у спільній сумісній власності. Кредитор наділений правом пред'явити позов про звернення стягнення лише у разі недостатності у співвласника-боржника іншого майна, на яке могло б бути звернено стягнення. Слід звернути увагу, на те, що оскільки частка учасника у праві спільної сумісної власності заздалегідь не визначена, необхідною умовою реалізації права кредитора на звернення стягнення на частку є попереднє визначення судом даної частки. Лише після того, як частка була визначена в арифметичному вигляді, кредитор одержує право вимагати виділу майна, що припадає на цю частку, в натурі з метою звернення стягнення на нього. Звернення стягнення шляхом виділу частки учасника у натурі зумовлює припинення права спільної сумісної власності у даного учасника, якщо учасників спільної сумісної власності було усього двоє - також припинення відносин спільної сумісної власності взагалі. Спільна власність для співвласника-боржника припиняється з моменту виділу частки із спільного майна у натурі. Відповідно, вона припиняється і у випадку, коли стягнення було звернене не на усе виділене в натурі майно, а лише на його частину. 2. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється за правилами, встановленими для виділу частки із спільної часткової власності (див. коментар до ст. 366 ЦК). Норми ст. 366 ЦК застосовуються до п

равовідносин щодо звернення стягнення на майно, що є у спільній сумісній власності, з тією особливістю, що у випадку, коли кредитор вимагає продажу частки боржником згідно ч. 2 ст. 366 ЦК, інші учасники права спільної сумісної власності позбавлені переважного права на купівлю частки (ст. 362 ЦК). < Попередня   Наступна >