Головна Науково-практичні коментарі Цивільний кодекс КНИГА ДРУГА Глава 20 (ст.269-280) Стаття 279. Правові наслідки невиконання рішення суду про захист особистого немайнового права

Стаття 279. Правові наслідки невиконання рішення суду про захист особистого немайнового права

КНИГА ДРУГА - Глава 20 (ст.269-280)
203

Стаття 279. Правові наслідки невиконання рішення суду про захист особистого немайнового права

1. Якщо особа, яку суд зобов'язав вчинити відповідні дії для усунення порушення особистого немайнового права, ухиляється від виконання судового рішення, на неї може бути накладено штраф відповідно до Цивільного процесуального кодексу України. 2. Сплата штрафу не звільняє особу від обов'язку виконати рішення суду.

 

1. Реалізуючи своє право на захист особистого немайнового права, фізична особа може звернутися до суду з вимогою застосувати до порушника способи захисту, які передбачені чинним законодавством. На підставі цього звернення та за результатами проведеного розгляду справи суд постановляє рішення, згідно з яким зобов'язує особу-порушника вчинити відповідні дії для усунення порушення особистого немайнового права. Дане судове рішення ухвалюється іменем України та є обов'язковим для виконання на всій території України (ч. 5 ст. 124 Конституції України). Після постановлення рішення суду відкривається виконавче провадження по виконавчому документу, згідно з яким особа, яка порушила особисте немайнове право фізичної особи, зобов'язується вчинити певні дії або утриматись від вчинення цих дій, з метою усунути порушення цього права. Після цього державний виконавець у порядку, що передбачений Законом України "Про виконавче провадження", визначає для боржника строк добровільного виконання рішення. У випадку, коли боржник не виконав без поважних причин цих вимог, державний виконавець накладає на боржника додатковий обтяжливий обов'язок у вигляді застосування штрафних санкцій чи інших заходів, передбачених Цивільним процесуальним кодексом. Однак, чинний ЦПК України не передбачає жодних штрафних санкцій чи інших заходів за невиконання без поважних причин вимог державного виконавця. Лише Закон України "Про виконавче провадження" передбачає, що розмір штрафу за невиконання без поважних причин рішення суду

про вчинення дій, які покликані усунути порушення особистого немайнового права, складає: а) на фізичну особу - від двох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; б) на посадових осіб - від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян; в) на боржника - юридичну особу - від двадцяти до тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ст. 87 Закону України "Про виконавче провадження"). Після накладення штрафу державний виконавець призначає новий строк для виконання. Якщо після цього рішення не буде виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, а з боржника стягується двократний розмір витрат на проведення виконавчих дій (ст. 76 Закону України "Про виконавче провадження"). 2. Сплативши штраф чи виконавши інші процесуальні санкції, особа - боржник не звільняється від обов'язку вчинити відповідні дії для усунення порушення особистого немайнового права. Це пов'язано з тим, що правова природа цих санкцій різна. Так, якщо вчинення дій, що спрямовані на усунення порушення особистого немайнового права, носять характер цивільно-правових санкцій і спрямовані на відновлення порушеного права потерпілого, то штрафи та інші санкції, що пов'язані з невиконанням попередньо зазначених дій, є цивільно-процесуальними засобами впливу на боржника і спрямовані на забезпечення порядку в сфері провадження цивільного судочинства. І тому вчинення останніх не досягає основної мети, яка закладена у рішенні суду, а саме усунути порушення особистого немайнового права та відновити усі витрати, що пов'язані з ним для потерпілого. < Попередня   Наступна >