199

---

Стаття 27. Запобігання обмеженню можливості фізичної особи мати цивільні права та обов'язки

1. Правочин, що обмежує можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, є нікчемним. 2. Правовий акт Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб не може обмежувати можливість фізичної особи мати не заборонені законом цивільні права та обов'язки, крім випадків, коли таке обмеження передбачено Конституцією України.

 

1. Як вже підкреслювалося, правоздатність є природною категорією, яка є невіддільною від особи та невідчужуваною. Звідси слідує, що фізична особа - носій правоздатності - не може відмовитись від неї або обмежити її навіть за власною волею, на підставі правочину. Досить часто на практиці в договорах контрагенти включають умову про те, що при невиконанні своїх обов'язків одним з них другий зобов'язується не звертатися до суду, а заявити про свої претензії в позасудовому порядку іншій стороні. Як підкреслює в своєму рішенні Конституційний Суд України, обрання певного засобу правового захисту, у тому числі і досудового врегулювання спору, є правом, а не обов'язком особи, яка добровільно, виходячи з власних інтересів, його використовує (абзац сьомий пункту 3 Рішення КСУ від 9 липня 2002 року (справа про досудове врегулювання спорів). Обмеження правоздатності слід відрізняти від відмови особи від свого суб'єктивного права. Так, у зв'язку із запровадженням інституту спадкового договору (ст. ст. 1302 - 1308 ЦК) у науковій літературі були висловлені думки, що ч. 2 ст. 1307 ЦК, яка оголошує нікчемним заповіт, який відчужувач склав щодо майна, вказаного у спадковому договорі, тим самим обмежує правоздатність фізичної особи, позбавляючи її всупереч ст. 27 ЦК можливості скласти заповіт (Див.: Коваленко Т. П. Спадковий договір // Цивільне право України: Підручни

к / За ред. О. В. Дзери, Н. С. Кузнєцової. - К.: Юрінком Інтер, 2004. - Книга 2. - С. 632). Однак в даному випадку мова йде не про анулювання у особи самої можливості скласти заповіт, а про визнання такого заповіту нікчемним, якщо ним охоплюється теж майно, що і спадковим договором. Особа не позбавляється можливості скласти заповіт і посвідчити його у нотаріуса, але при конкуренції заповіту і спадкового договору, предметом яких виступає одне і теж майно, перевага надається положенням договору. Правочин, умовами якого обмежується цивільна правоздатність фізичної особи, є повністю або частково (в частині положень, які обмежують правоздатність) нікчемним з моменту укладення, тобто визнання такого правочину судом недійсним не вимагається. 2. Частина друга ст. 27 встановлює, що обмеження правоздатності допускається лише у виключних випадках, передбачених Конституцією України. Підзаконні нормативні акти, передбачені ч. 2 ст. 27, можуть містити норми про обмеження правоздатності лише якщо вони грунтуються на нормах Конституції України. Згідно ч. 2 ст. 64 Конституції окремі обмеження прав і свобод можуть встановлюватися в умовах воєнного або надзвичайного стану із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями 24 - 29, 40, 47, 51, 52, 55 - 63 Конституції. Разом з тим ч. 2 цієї статті слід піддати розширювальному тлумаченню, оскільки підстави для обмеження правоздатності можуть випливати не лише з Конституції, але й з інших законів. На це вказує сам зміст ч. 2 ст. 27 ЦК, яка не дозволяє підзаконним актам обмежувати можливості фізичної особи мати права та обов'язки, які не заборонені законом. З цього слідує, що закон, як і Конституція, може передбачати обмеження правоздатності фізичної особи. Наприклад, вступ в законну силу вироку суду, за яким фізична особа визнається винною у вчиненні злочину, і якій призначено покарання у вигляді позбавлення права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю, може тягнути за собою заборону особі займатися підприємницькою діяльністю. < Попередня   Наступна >