Головна Науково-практичні коментарі Цивільний кодекс КНИГА ПЕРША РОЗДІЛ II (ст.24-176) Глава 4 (ст.24-49) Стаття 37. Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

Стаття 37. Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

РОЗДІЛ II (ст.24-176) - Глава 4 (ст.24-49)
171

Стаття 37. Правові наслідки обмеження цивільної дієздатності фізичної особи

1. Над фізичною особою, цивільна дієздатність якої обмежена, встановлюється піклування. 2. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, може самостійно вчиняти лише дрібні побутові правочини. 3. Правочини щодо розпорядження майном та інші правочини, що виходять за межі дрібних побутових, вчиняються особою, цивільна дієздатність якої обмежена, за згодою піклувальника. Відмова піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, що виходять за межі дрібних побутових, може бути оскаржена особою, цивільна дієздатність якої обмежена, до органу опіки та піклування або суду. 4. Одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів особи, цивільна дієздатність якої обмежена, та розпоряджання ними здійснюються піклувальником. Піклувальник може письмово дозволити фізичній особі, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно одержувати заробіток, пенсію, стипендію, інші доходи та розпоряджатися ними. 5. Особа, цивільна дієздатність якої обмежена, самостійно несе відповідальність за порушення нею договору, укладеного за згодою піклувальника, та за шкоду, що завдана нею іншій особі.

 

1. Суд у рішенні про визнання фізичної особи обмежено дієздатною встановлює над особою піклування і призначає піклувальника за поданням органів опіки та піклування (ч. 2 ст. 60 ЦК, ч. 1 ст. 241 ЦПК). 2. Обсяг цивільної дієздатності фізичної особи після вступу в силу судового рішення є порівняно незначним і включає в себе права самостійно: 1) укладати дрібні побутові правочини. Закон не містить спеціального визначення дрібних побутових правочинів у відношенні особи з обмеженою дієздатністю. Відтак, слід застосовувати те поняття, яке вміщене у абзаці другому пункту 1 ч. 1 ст. 31 ЦК; 2) оскаржувати відмову піклувальника дати згоду на вчинення правочинів, які виходять за межі дрібних побутових, до органу опіки та піклування або суду; 3) нес

е відповідальність за порушення нею договору, укладеного нею за згодою піклувальника, та за завдання шкоди іншій особі. Додаткової (субсидіарної) відповідальності піклувальника у разі недостатності у підопічного майна для повного відшкодування збитків (шкоди) закон не передбачає. Фізична особа, цивільна дієздатність якої обмежена, має право вчиняти інші правочини лише за згодою піклувальника. Виняток складають випадки укладення правочинів щодо одержання заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів та розпорядження ними. За загальним правилом такі правочини здійснюються піклувальником. Разом з тим вони можуть вчинятися особою, цивільна дієздатність якою є обмеженою, самостійно, але з попереднього письмового дозволу піклувальника. Вважаємо, що термін "розпорядження" в контексті коментованої статті слід піддати обмежувальному тлумаченню. Особа, цивільна дієздатність якої є обмеженою, наділяється правом на розпорядження своїми коштами шляхом укладення дрібних побутових правочинів самостійно, а усіх інших правочинів - за згодою піклувальника. Протилежне тлумачення призвело б до нічим не виправданого права обмежено дієздатних осіб самостійно укладати будь-які правочини, які виходять за межі дрібних побутових, чим були б зведені нанівець обмеження, встановлені ст. 37 для таких осіб, і поставили б під сумнів дієвість усього інституту визнання фізичних осіб обмежено дієздатними. < Попередня   Наступна >