Головна Науково-практичні коментарі Цивільний кодекс КНИГА ПЕРША РОЗДІЛ II (ст.24-176) Глава 4 (ст.24-49) Стаття 47. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою

Стаття 47. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою

РОЗДІЛ II (ст.24-176) - Глава 4 (ст.24-49)
146

Стаття 47. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою

1. Правові наслідки оголошення фізичної особи померлою прирівнюються до правових наслідків, які настають у разі смерті. 2. Спадкоємці фізичної особи, яка оголошена померлою, не мають права відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, що перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Нотаріус, який видав спадкоємцеві свідоцтво про право на спадщину на нерухоме майно, накладає на нього заборону відчуження.

 

1. Судове рішення про оголошення фізичної особи померлою тягне за собою наслідки, аналогічні тим, які виникають у разі настання смерті особи. Разом з тим слід зважати і на те, що рішення суду про оголошення особи померлою засновується не на чітко встановленому юридичному факті смерті особи, а лише на його презумпції. Тому правові наслідки, встановлені коментованою статтею, слід розглядати як нестійкі, а такі, що в будь-який момент можуть бути змінені або скасовані у разі з'явлення особи (ст. 48 ЦК). 2. Юридичними наслідками вступу у силу рішення суду про оголошення особи померлою визнаються: 1) відкриття спадщини і поява у спадкоємців такої особи за заповітом та (або) за законом права на прийняття спадщини або на відмову від її прийняття (ст. ст. 1220 - 1223, 1268 - 1276 ЦК). Однак оскільки цією статтею регулюються не наслідки смерті, а наслідки оголошення особи померлою, щодо якої насправді не відомо, чи знаходиться вона в живих, законодавець прагне захистити права та інтереси особи у разі її з'явлення. З цією метою частина друга коментованої статті забороняє спадкоємцям особи, оголошеної померлою, відчужувати протягом п'яти років нерухоме майно, яке перейшло до них у зв'язку з відкриттям спадщини. Вказаний п'ятирічний строк слід вираховувати з наступного дня після виникнення у них права власності на це майно, тобто після державної реєстрації свідоцтва право право на спадщину на нерухоме майно (ст. 253, ч. 2 ст. 129

9 ЦК). Слід підкреслити, що зазначене обмеження стосується винятково спадкоємців, а відтак не поширюється на інших суб'єктів, які можуть набути право власності на майно спадкодавця - кредиторів спадщини, відказоодержувачів, виконавців заповіту, охоронця спадщини. Забезпечення виконання цієї норми здійснюється шляхом накладення нотаріусом на це майно заборони відчуження, що відбувається одночасно з видачею свідоцтва про право на спадщину (ч. 5 абзацу першого пункту 250 Інструкції про порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України); 2) припинення прав та обов'язків, в яких перебувала дана особа і які є невіддільними від неї (наприклад, припинення договорів доручення (пункт 3 ч. 1 ст. 1008 ЦК), комісії (ч. 1 ст. 1027 ЦК), у разі оголошення померлим вигодонабувача - договору управління майном (пункт 3 ч. 1 ст. 1044 ЦК), припинення шлюбу (ст. 104 СК)). 3. Документом, який підтверджує факт оголошення особи померлою, є свідоцтво про смерть, видане РАЦС на підставі відповідного судового рішення, а не саме рішення суду, на підставі якого видається таке свідоцтво (пункт 3.4 Правил реєстрації актів громадянського стану в Україні). < Попередня   Наступна >