Стаття 110. Ліквідація юридичної особи

РОЗДІЛ II (ст.24-176) - Глава 7 (ст.80-112)

Стаття 110. Ліквідація юридичної особи

1. Юридична особа ліквідується: 1) за рішенням її учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, в тому числі у зв'язку із закінченням строку, на який було створено юридичну особу, досягненням мети, для якої її створено, а також в інших випадках, передбачених установчими документами; 2) за рішенням суду про визнання судом недійсною державної реєстрації юридичної особи через допущені при її створенні порушення, які не можна усунути, а також в інших випадках, встановлених законом. 2. Вимога про ліквідацію юридичної особи на підставах, зазначених у пункті 2 частини першої цієї статті, може бути пред'явлена до суду органом, що здійснює державну реєстрацію, учасником юридичної особи, а щодо акціонерних товариств - також Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку. Рішенням суду про ліквідацію юридичної особи на його учасників або орган, уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи, можуть бути покладені обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи. 3. Якщо вартість майна юридичної особи є недостатньою для задоволення вимог кредиторів, юридична особа ліквідується в порядку, встановленому законом про відновлення платоспроможності або визнання банкрутом. 4. Особливості ліквідації банків встановлюються законом про банки і банківську діяльність.

(Із змінами, внесеними згідно із Законом України від 17.09.2008 р. N 514-VI)

 

1. Ліквідація юридичних осіб є таким самим природним процесом, як і їх створення, обумовленим причинами як економічного, так і юридичного характеру.Процедура ліквідації регулюється багатьма нормативно-правовими актами, зокрема Цивільним та Господарським кодексами України, Законами України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 року N 755-IV, "Про господарські товариства" від 19.09.91 р

оку N 1576-XII, "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" від 14 травня 1992 року N 2343-XII тощо.Юридична наука узагальнює поняття ліквідації, як регламентовану законом процедуру, результатом якої є припинення діяльності юридичної особи.На сьогодні чинне законодавство не визначає загального поняття ліквідації юридичних осіб. Так, Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" у статті 1 дає визначення цього поняття, але лише стосовно процедури банкрутства. Ліквідація при банкрутстві - це припинення діяльності суб'єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів щодо задоволення визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.При ліквідації юридична особа припиняє свою діяльність без правонаступництва. Майно ліквідованої юридичної особи не переходить до інших суб'єктів як цілісний комплекс.Ліквідація юридичної особи може бути добровільною і примусовою.Підставами добровільної ліквідації юридичної особи можуть бути:- рішення учасників або уповноважених на це органів;- закінчення строку, на який створено юридичну особу, або досягнення цілей, заради яких вона створена (на цій підставі можуть ліквідуватися споживчі кооперативи);- досягнення мети за для якої була вона створена.Юридичні особи можуть бути добровільно ліквідовані й на інших, передбачених законом, підставах.Підставами примусової ліквідації можуть бути: рішення суду:про визнання юридичної особи банкрутом;про визнання недійсними установчих документів про створення юридичної особи;про заборону діяльності юридичної особи як такої, що систематично порушує умови, передбачені законодавчими актами, або суперечить цілям діяльності юридичної особи, або діяльності, забороненої законом; тощо.Банкрутство є однією з найбільш поширених підстав примусової ліквідації юридичної особи.2. Орган, що здійснює державну реєстрацію, або учасники юридичної особи можуть ініціювати до суду питання про ліквідацію юридичної особи в результаті визнання недійсною її реєстрацію через допущені у створенні порушення, які не можна усунути.Для проведення процедури ліквідації юридичної особи створюється спеціальна ліквідаційна комісія.Рішенням суду встановлюються особи на яких покладаються обов'язки щодо проведення ліквідації юридичної особи, це можуть бути учасники юридичної особи, або орган уповноважений установчими документами приймати рішення про ліквідацію юридичної особи.3. Ліквідація повинна забезпечувати захист інтересів як кредиторів, так і учасників юридичної особи. Тобто майна, яке наявне у юридичної особи, що ліквідується, повинно вистачити на задоволення вимог кредиторів. У іншому випадку юридична особа ліквідується в порядку, передбаченому Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Якщо вартості майна юридичної особи недостатньо для задоволення вимог кредиторів, ліквідатор (ліквідаційна комісія) звертається до господарського суду України із заявою про порушення справи про банкрутство. Справи розглядаються господарськими судами України за територіальною підсудністю.4. Ліквідація банків регулюється Законом України "Про банки і банківську діяльність". Ініціювати ліквідацію банку може:- власник(и) банку;- Національний банк України (в тому числі за заявою кредиторів)Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в порядку, передбаченому законодавством України про господарські товариства, з урахуванням особливостей, передбачених Законом України "Про банки і банківську діяльність" від 07.12.2000 року N 2121-III, та за згодою Національного банку України.У разі оскарження в судовому порядку рішення Національного банку про ліквідацію банку Національний банк України повідомляє про це Фонд гарантування вкладів фізичних осіб.

< Попередня   Наступна >
 
загрузка...
Авторизація
Пошук
загрузка...
загрузка...