351

---

Стаття 17. Захист цивільних прав та інтересів Президентом України, органами державної влади, органами влади Автономної Республіки Крим або органами місцевого самоврядування

1. Президент України здійснює захист цивільних прав та інтересів у межах повноважень, визначених Конституцією України. 2. У випадках, встановлених Конституцією України та законом, особа має право звернутися за захистом цивільного права та інтересу до органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування. 3. Орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим або орган місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав та інтересів у межах, на підставах та у спосіб, що встановлені Конституцією України та законом. Рішення, прийняте зазначеними органами щодо захисту цивільних прав та інтересів, не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду.

 

Коментована стаття присвячена встановленню таких суб'єктів, що здійснюють захист цивільних прав, як Президент України, органи державної влади, органи влади АР Крим, органи місцевого самоврядування. Основною особливістю захисту цивільних прав вищезазначеними органами є те, що захист здійснюється ними у межах повноважень, визначених Конституцією України та/або законами, оскільки дані суб'єкти перш за все є суб'єктами публічних правовідносин та діють за принципом "дозволено тільки те, що прямо передбачено законом". Отже норми коментованої статті здебільшого мають відсилочний характер. Частина перша коментованої статті відсилає до Конституції України для визначення способів захисту цивільних прав Президентом України. Відповідно до ст. 102 Конституції, Президент України є гарантом державного суверенітету, територіальної цілісності України, додержання Конституції України, прав і свобод людини і громадянина. Так, наприклад, у відповідності із положеннями п. 16 ст. 106 Конституції України Президент зупиняє дію актів Каб

інету Міністрів України з мотивів невідповідності цій Конституції з одночасним зверненням до Конституційного Суду України щодо їх конституційності. Пунктом 17 цієї ж статті передбачено його право скасовувати акти Ради міністрів Автономної Республіки Крим. Причинами таких дій Президента може бути також і порушення цивільних прав особи. Органи державної влади, органи влади АР Крим, органи місцевого самоврядування здійснюють захист цивільних прав тільки у випадках та способами, передбаченими Конституцією України та іншими законами. Так, наприклад, захист цивільних прав може здійснюватися Антимонопольним комітетом в разі допущення суб'єктами господарювання недобросовісної конкуренції (неправомірне використання ділової репутації, купівля-продаж товарів, виконання робіт, надання послуг із примусовим асортиментом, неправомірне збирання, розголошення та використання комерційної таємниці тощо). В такому випадку Антимонопольному комітету надається право накладати на порушника штрафи та застосовувати інші форми захисту (Закон України "Про захист від недобросовісної конкуренції"). Захист цивільних прав органами державної влади передбачений також законодавством, що регулює відносини з приводу результатів творчої діяльності (наприклад, ст. 24 Закону України "Про охорону прав на винаходи і корисні моделі", яка дозволяє заявнику оскаржувати рішення Установи за заявкою на патент до Апеляційної палати). Коментована стаття зазначає, що прийняття Президентом України, органами державної влади, органами влади АР Крим або органами місцевого самоврядування будь-якого рішення щодо захисту цивільних прав та інтересів не є перешкодою для звернення за їх захистом до суду. Це положення кореспондує частині 1 ст. 55 Конституції України, відповідно до якої права і свободи людини і громадянина захищаються судом. Конституційний Суд України про тлумачив дане положення таким чином, що кожному гарантується захист прав і свобод у судовому порядку. Суд не може відмовити у правосудді, якщо громадянин України, іноземець, особа без громадянства вважають, що їх права і свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав та свобод (Рішення Конституційного Суду України у справі за конституційним зверненням громадян Проценко Раїси Миколаївни, Ярошенко Поліни Петрівни та інших громадян щодо офіційного тлумачення статей 55, 64, 124 Конституції України (справа за зверненнями жителів міста Жовті Води) від 25 грудня 1997 року).  < Попередня   Наступна >