Головна Науково-практичні коментарі Бюджетний кодекс Глава 18 (ст.116-124) Стаття 123. Відповідальність органів Державного казначейства України

Стаття 123. Відповідальність органів Державного казначейства України

Бюджетний кодекс - Глава 18 (ст.116-124)
158

Стаття 123. Відповідальність органів Державного казначейства України

1. Органи Державного казначейства України несуть відповідальність за: 1) невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів; 2) несвоєчасність подання звітності про виконання бюджетів; 3) здійснення витрат з перевищенням показників, затверджених розписом бюджету; 4) порушення в процесі контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету та здійсненні платежів за бюджетними зобов'язаннями розпорядників бюджетних коштів відповідно до бюджетних асигнувань; 5) недотримання порядку казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів. 2. Керівники органів Державного казначейства України несуть персональну відповідальність у разі вчинення ними порушення бюджетного законодавства та невиконання вимог щодо казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів, встановлених цим Кодексом.

Нововведеннями ст. 123 Кодексу стало значне розширення переліку повноважень та функцій, за виконання яких несуть відповідальність органи Державного казначейства України. Так, в редакції Кодексу від 21 червня 2001 року, зі змінами та доповненнями, була передбачена відповідальність за невиконання вимог щодо ведення бухгалтерського обліку та складання звітності про виконання бюджетів. В редакції від 08 липня 2010 року крім відповідальності за виконання вищенаведеної функції також передбачена відповідальність за несвоєчасність подання звітності про виконання бюджетів, за здійснення витрат з перевищенням показників, затверджених розписом бюджету, за порушення в процесі контролю за бюджетними повноваженнями при зарахуванні надходжень бюджету та здійсненні платежів за бюджетними зобов’язаннями розпорядників бюджетних коштів відповідно до бюджетних асигнувань, за недотримання порядку казначейського обслуговування державного і місцевих бюджетів.

 Будь-яке невиконання учасниками бюджетного процесу покладених на них функцій та повноважень, а також здійснення вказаних повноважень з перевищенням наданих прав утворює склад бюджетного правопорушення. За змістом ст. 123 Кодексу вищенаведений висновок буде правильним лише щодо посадових осіб органів Державного казначейства України. Щодо самих органів Державного казначейства України, то вони несуть відповідальність згідно з ч. 1 ст. 123 Кодексу в разі вчинення ними бюджетних правопорушень, визначених ч. 1 ст. 116 Кодексу. Стаття 123 не містить спеціальних санкцій при настанні відповідальності, передбаченої як ч. 1, так і ч. 2. Дані санкції відсутні також в нормативно-правових актах Державного казначейства України. Так, в Порядку обслуговування державного бюджету за видатками та операціями з надання та повернення кредитів, наданих за рахунок коштів державного бюджету (затверджено наказом Державного казначейства України від 25 травня 2004 р. №89, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 10 червня 2004 р. за №716/9315), норма, що передбачає відповідальність органів Державного казначейства України за вчинені ними бюджетні правопорушення, відсутня взагалі.Пункт 11 Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів (затверджено наказом Державного казначейства України від 4 листопада 2002 р. №205, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 листопада 2002 р. за №919/7207) містить таку норму: “Недотримання фінансовими органами, органами Державного казначейства України та розпорядниками коштів місцевих бюджетів норм, визначених Бюджетним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, щодо порядку затвердження, внесення змін, виконання місцевих бюджетів чи звіту про виконання місцевих бюджетів, уважається бюджетним правопорушенням. Фінансові органи, органи Державного казначейства України та розпорядники коштів місцевих бюджетів відповідно до чинного законодавства несуть відповідальність за вчинені ними бюджетні правопорушення”. Чітко не передбачена відповідальність органів Державного казначейства України і в наказі Державного казначейства України від 09.08.2004 р. №136, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30.08.2004 р. за №1068/9667 «Про затвердження Порядку обліку зобов’язань розпорядників бюджетних коштів в органах Державного казначейства України», а зазначена лише відповідальність розпорядників бюджетних коштів.Згідно з п. 2.6 вказаного Порядку дані бухгалтерського обліку з виконання кошторису на звітну дату мають відповідати аналогічним даним бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів (норма тісно пов’язана з п. 1 ч. 1 статті, що коментується). У п. 2.11 Порядку передбачено можливість органами ДКУ відмови в реєстрації зобов’язань, а відповідальність органів ДКУ за порушення зазначених вимог в Порядку відсутня.У вищезазначених нормативно-правових актах, де передбачається відповідальність органів ДКУ, відсутня санкція, тобто відповідальність може бути як дисциплінарна, так і адміністративна, цивільна, кримінальна (залежно від тяжкості вчиненого бюджетного правопорушення та його характеру).Таким чином, відповідальність органів Державного казначейства України за невиконання вимог, вказаних в ч. 1 ст. 123 Кодексу, передбачена на загальних підставах. У тому числі, до них можуть застосовуватися заходи впливу, передбачені ст. 117 Кодексу (див. коментар до ст. 117 Кодексу). Персональну відповідальність керівники органів Державного казначейства України, у разі вчинення ними правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 123 Кодексу, несуть на загальних підставах та на підставах, передбачених ст. 121 Кодексу, в тому числі за вчинення корупційних діянь у зв’язку з перевищенням службових повноважень тощо, пов’язаних з виконанням функцій (повноважень) органів ДКУ (див. коментар до ст. 121 Кодексу).Слід відмітити значення, яке відіграла ця стаття для всієї бюджетної системи України. Під час розробки і прийняття Бюджетного кодексу України необхідно було на законодавчому рівні визначити урядовий орган, який би став інструментом в забезпеченні проведення єдиної бюджетної політики на території всієї держави. Цим органом було фактично визначено Державне казначейство України. У Бюджетному кодексі України, прийнятому 21 червня 2001 року, функції та повноваження органів Державного казначейства України були виписані у дванадцяти статтях. В забезпечення даного вибору концептуально вірним було прийняття ст. 23. Вона дисциплінувала роботу органів Державного казначейства України, а також стала опорою в їхній роботі з клієнтами. Це підтвердила практика останніх дев’яти років – значно скоротилася кредиторська та дебіторська заборгованість, відсутні борги по заробітній платі та інших соціальних виплатах у бюджетній сфері, посилився контроль за цільовим використанням коштів державного та місцевих бюджетів, значно покращилось управління фінансовими ресурсами і багато інших позитивних моментів. Концепція збільшення ролі у бюджетному процесі органів Державного казначейства України виправдала себе і отримала розвиток в редакції Бюджетного кодексу України, прийнятого 8 липня 2010 року. Значно була підсилена 123 стаття, функції та повноваження органів Державного казначейства України виписані уже в двадцять одній статті. Прийняття цієї статті дозволило позитивно вплинути як на бюджетну сферу, так і на фінансову сферу держави загалом.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук