176

---

Стаття 110. Участь Рахункової палати у здійсненні контролю у бюджетному процесі

1. До повноважень Рахункової палати належить здійснення контролю за:1) надходженням та використанням коштів Державного бюджету України;2) утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу;3) ефективністю управління коштами Державного бюджету України;4) використанням коштів місцевих бюджетів у частині трансфертів, які надаються з державного бюджету.2. Рахункова палата подає Верховній Раді України висновки та пропозиції щодо стану надходження коштів до Державного бюджету України та їх використання за підсумками кожного кварталу

1. Рахункова палата є постійно діючим органом фінансового контролю, правовий статус якого закріплено ст. 98 Конституції України та Законом України “Про Рахункову палату” від 11 липня 1996 р. №315/96-ВР із наступними змінами і доповненнями. Відповідно до Конституції України Рахункова палата від імені Верховної Ради України здійснює контроль за надходженням коштів до Державного бюджету України та їх використанням. У Регламенті Верховної Ради України (ст. 161) (затверджений Законом України від 10.02.2010 р. №1861-VІ) зазначається, що контроль за виконанням державного бюджету України здійснює Верховна Рада як безпосередньо, так і через Рахункову палату. У даному випадку під “контролем за виконанням державного бюджету України” розуміється проведення контрольних заходів як за надходженням коштів до державного бюджету України, так і за їх використанням. На жаль, на сьогодні, ще не внесено доповнень до нормативно-правових актів, що визначають правові основи діяльності Рахункової палати, її статус, повноваження, функції тощо. Так, ні в Законі України “Про Рахункову палату”, ні в Стандарті Рахункової палати “Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів” (затверджений постановою Колегії Рахункової палати від 27.12.2004 р. №28-6) чітко не

визначено повноваження цієї інституції щодо здійснення контролю за надходженням коштів до Державного бюджету України. Лише у новій редакції Бюджетного кодексу України (2010 р.) ідеться про таку функцію. 2. Такий напрям діяльності Рахункової палати, як контроль у бюджетному процесі, полягає у здійсненні контрольних заходів за надходженням та використанням коштів Державного бюджету України, відображений у її завданнях та передбачає здійснення контролю за: фінансуванням загальнодержавних програм у частині, що стосується використання коштів державного бюджету України, законністю й ефективністю використання фінансових ресурсів, що виділяються з державного бюджету України на виконання загальнодержавних програм; витрачанням коштів державними установами та організаціями, що діють за кордоном і фінансуються за рахунок державного бюджету України, поквартальним розподілом доходів і видатків відповідно до показників цього бюджету, витрачанням коштів цільових фондів (за дорученням Верховної Ради України); використанням за призначенням органами виконавчої влади коштів загальнодержавних цільових фондів (за дорученням комітетів Верховної Ради України); фінансуванням загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і національно-культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, що затверджуються Верховною Радою України (за дорученням Верховної Ради України та її комітетів). Крім цього, Рахункова палата перевіряє за дорученням Верховної Ради України відповідно до свого статусу кошторис витрат, пов’язаних з діяльністю Верховної Ради України та її апарату, допоміжних органів і служб Президента України та апарату Кабінету Міністрів України. Наприклад, одночасно з прийняттям рішення про включення до порядку денного сесії Верховної Ради питання про відкликання з посади Голови Верховної Ради України, Верховною Радою України дається доручення Рахунковій палаті провести фінансову перевірку виконання кошторису Верховної Ради в поточному році. В свою чергу, Голова Верховної Ради України готує письмовий звіт про свою роботу та про виконання кошторису Верховної Ради в поточному році. Цей звіт та висновок Рахункової палати надаються народним депутатам не пізніше як за два дні до розгляду питання на пленарному засіданні.Рахункова палата України спільно з Комітетом Верховної Ради України, до предмета відання якого належать питання бюджету, розглядають поданий Кабінетом Міністрів України річний звіт про виконання Закону про Державний бюджет України та готують висновки щодо надходження коштів до державного бюджету України та їх використання протягом 15 днів з дня подання звіту до Верховної Ради (ст. 161 Регламенту Верховної Ради України).Рахункова палата проводить: оперативний контроль за використанням коштів державного бюджету України за звітний період; комплексні ревізії і тематичні перевірки по окремих розділах і статтях Державного бюджету України, в тому числі бюджетів загальнодержавних цільових фондів; аудит ефективності використання бюджетних коштів.При здійсненні контролю за використанням коштів державного бюджету України (проведенні перевірок та ревізій) головною метою Рахункової палати є встановлення стану справ щодо використання коштів державного бюджету України, загальнодержавних цільових фондів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів, трансфертів, що надаються з державного бюджету місцевим бюджетам, інших державних коштів, пов’язаних з державним бюджетом України, та його оцінка з точки зору законності, ефективності і доцільності, а також надання пропозицій щодо усунення порушень чинного законодавства України. Предметом такої перевірки, ревізії є: по-перше, порядок використання коштів державного бюджету України, загальнодержавних цільових фондів, валютних та кредитно-фінансових ресурсів, інших державних коштів, пов’язаних з державним бюджетом України, по-друге, рух вказаних коштів, по-третє, нормативно-правові акти, розпорядчі та інші документи, пов’язані з діяльністю учасників бюджетного процесу в цій сфері.У ст. 16 Закону України “Про Рахункову палату” визначено об’єкти, на які поширюються повноваження Рахункової палати України. Це – Верховна Рада України, органи виконавчої влади, в тому числі їх апарати, Національний банк України, Антимонопольний комітет України, Фонд державного майна України та інші державні органи і установи, створені згідно з законодавством України. Також до об’єктів, що перевіряються, відповідно до положень Закону України “Про Рахункову палату” віднесено місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, банки, кредитні установи, господарські товариства, страхові компанії, інші фінансові установи і їх спілки, асоціації та інші об'єднання, незалежно від форм власності, об'єднання громадян, недержавні фонди та інші недержавні некомерційні громадські організації у тій частині їх діяльності, яка стосується використання коштів Державного бюджету України. У Стандарті Рахункової палати “Порядок підготовки і проведення перевірок та оформлення їх результатів”( п. 1.5) більш деталізовано об'єкти перевірки, ревізії Рахункової палати: апарат Верховної Ради України, Секретаріат Президента України, Державне управління справами, Секретаріат Кабінету Міністрів України, апарат Ради національної безпеки і оборони України, Секретаріат Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, Національний банк України, уповноважені банки та інші фінансові установи, що здійснюють обслуговування коштів державного бюджету України, апарати Конституційного, Верховного та Вищого господарського судів України, інші судові органи, центральні органи виконавчої влади, апарат Генеральної прокуратури України, інші правоохоронні та контрольні органи України, Вища рада юстиції, Центральна виборча комісія, місцеві державні адміністрації та органи місцевого самоврядування в частині використання ними коштів державного бюджету України, а також інші юридичні особи, незалежно від форм власності, в разі отримання ними коштів державного бюджету України, кредитів під гарантію держави, громадські організації, а також загальнодержавні цільові фонди, інші об’єкти в тій частині їхньої діяльності, яка стосується використання коштів державного бюджету України.Основними критеріями контролю за використанням коштів державного бюджету України є: законність використання коштів, відповідність видатків встановленим нормативам, доцільність, цільове та ефективне використання коштів. Перевірка законності передбачає визначення відповідності фінансової роботи підприємства, установи, організації, державного органу чинним нормативно-правовим актам. Перевірка доцільності передбачає визначення потреби, необхідності у використанні коштів. Кошти повинні використовуватися за цільовим призначенням, тобто відповідно до мети, на досягнення якої вони виділялися. Ефективність визначається такими критеріями: продуктивність, результативність, економність.Здійснюючи контроль за надходженням коштів до державного бюджету України, метою перевірки Рахункової палати є: оцінка стану та результативності виконання повноважень органами державної влади щодо планування, забезпечення повноти і своєчасності надходження відповідних платежів до Державного бюджету. Предметом такої перевірки є: нормативно-правові акти і організаційно-розпорядчі документи в частині регламентації порядку надходження та справляння відповідних платежів, прогнозування та планування їх обсягів; бухгалтерська та податкова звітність, первинні документи щодо нарахування та сплати платежів; матеріали перевірок органів, які відповідно до чинного законодавства відповідають за справляння (стягнення) платежів; тощо. До кола об’єктів, що перевіряються, відповідно до положень Закону України “Про Рахункову палату”, належать: Міністерство фінансів України (оцінюється ефективність планування надходжень до державного бюджету на відповідний рік та в процесі внесення змін до закону про Державний бюджет України в частині доходів протягом року; аналізується взаємодія з відповідними суб’єктами щодо планування надходжень до державного бюджету, методичне забезпечення процесу планування надходжень та стан моніторингу надходжень, інше); Державна податкова адміністрація України та інші органи державної податкової служби (оцінюється стан організації обліку платників відповідних платежів; аналізується здійснення моніторингу надходжень від відповідних платежів у розрізі областей та підприємств, повнота нарахування та своєчасність сплати до державного бюджету України платежів, наявність податкового боргу та правомірність його списання; оцінюється здійснення контролю за повнотою нарахування та своєчасністю сплати до державного бюджету України відповідних платежів, відображення результатів контрольно-перевірочної роботи у звітності; проводиться вибірковий аналіз актів документальних перевірок суб’єктів господарювання – платників відповідних платежів, стан претензійної роботи, виконання повноважень органів державної податкової служби щодо забезпечення повноти нарахування та своєчасності сплати відповідних платежів тощо); інші державні органи. Під час перевірки надходжень до державного бюджету України використовуються такі критерії ефективності як: обґрунтованість – ступінь відповідності планових показників надходжень їх фактичним надходженням; повнота і своєчасність – стан нарахування та надходження до державного бюджету України платежів; ефективність управлінських рішень – забезпечення органами державної влади виконання своїх повноважень щодо справляння відповідних платежів, дотримання вимог законодавства та послідовності рішень в процесі їх справляння; стабільність та узгодженість нормативно-правових актів з питань справляння відповідних платежів – відповідність норм і положень законів з питань оподаткування іншим нормативно-правовим актам.Загальними рекомендаціями з проведення аудиту ефективності використання державних коштів (затверджені постановою Колегії Рахункової палати від 12.07.2006 р. №18-4) визначені основні правила, процедури, вимоги і рекомендації щодо організації та проведення аудиту ефективності використання державних коштів. Завданнями аудиту ефективності є визначення продуктивності (співвідношення між випуском продукції, наданням послуг та іншими результатами діяльності розпорядника або одержувача коштів Державного бюджету України та використаними на їх виробництво матеріальними, фінансовими та трудовими ресурсами), результативності (ступінь відповідності фактичних результатів діяльності розпорядника або одержувача бюджетних коштів запланованим результатам) та економності (досягнення розпорядником або одержувачем запланованих результатів за рахунок використання найменшого обсягу бюджетних коштів або досягнення найкращого результату за рахунок використання заданого обсягу бюджетних коштів) використання державних коштів. За результатами перевірки оцінка ефективності використання бюджетних коштів може бути зроблена на підставі оцінки як усіх вказаних елементів у комплексі, так і кожного окремо, або лише одного з них.Підконтрольними суб’єктами щодо яких проводиться аудит ефективності є міністерства, відомства, підприємства, установи і організації, які одержують кошти з державного бюджету України. Під час проведення аудиту ефективності Рахункова палата приділяє увагу оцінці різних аспектів результатів використання державних коштів. Предметом аудиту є діяльність державних органів та розпорядників бюджетних коштів з приводу використання коштів державного бюджету України, отриманих для виконання покладених на них завдань та функцій, чи реалізації програм.Процес проведення аудиту ефективності складається з таких етапів: 1) планування (вибір об’єкта аудиту та напряму витрачання бюджетних коштів, попереднє вивчення об’єкта аудиту, визначення цілей, масштабу аудиту, вибір критеріїв та визначення підходів до його проведення, підготовка програми аудиту); 2) проведення аудиту (збір інформації і фактичних даних для отримання аудиторських доказів, розробка таких доказів, оформлення та систематизація документів з аудиту, підготовка попередніх висновків та рекомендацій за результатами проведення аудиту);3) складання звітності; 4) здійснення контролю за виконанням рекомендацій.Рахункова палата здійснює перевірки ефективності використання бюджетних коштів, що виділені на виконання державних функцій; окремими міністерствами, відомствами, бюджетними установами при виконанні покладених на них функцій і реалізації завдань; в окремих сферах чи видах діяльності, що здійснюються декількома міністерствами, відомствами, бюджетними установами, інше.3. Структурними підрозділами Рахункової палати, які забезпечують виконання покладених на неї завдань, є її територіальні представництва. З метою забезпечення виконання вимог ст. 11 Указу Президента України “Про заходи щодо підвищення ефективності контролю за використанням бюджетних коштів” від 19.09.2000 р. №1074, Кабінет Міністрів України постановив (постанова “Питання створення територіальних представництв Рахункової палати” від 18.11.2004 р. №1577 ), що територіальні представництва Рахункової палати утворено як структурні підрозділи її апарату в регіонах: Донецькій та Луганській областях (м. Донецьк); Дніпропетровській та Запорізькій областях (м. Дніпропетровськ); Харківській, Сумській та Полтавській областях (м. Харків); Одеській, Миколаївській та Херсонській областях (м. Одеса); Автономній Республіці Крим (м. Сімферополь); Черкаській, Чернігівській та Кіровоградській областях (м. Черкаси); Вінницькій, Житомирській та Хмельницькій областях (м. Вінниця); Львівській, Волинській, Рівненській та Тернопільській областях (м. Львів); Івано-Франківській, Закарпатській та Чернівецькій областях (м. Івано-Франківськ); м. Києві та Київській області (м. Київ).Відповідно до Положення про територіальне управління Рахункової палати (затверджено наказом голови Рахункової палати від 28.07.2004 р. №78) територіальне управління Рахункової палати (далі – Управління) в межах завдань, функцій та повноважень, визначених Законом України “Про Рахункову палату”, здійснює контроль за використанням коштів державного бюджету України, цільових бюджетних та позабюджетних фондів установами, організаціями, підприємствами, розташованими на території Автономної Республіки Крим, областей, у містах Києві та Севастополі, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування цих територій. Основною функцією Управління є контрольна. Так, Управління здійснює контроль: за виконанням державного бюджету України, фінансуванням загальнодержавних програм в частині, що стосується використання коштів державного бюджету України в регіонах; за повнотою та своєчасністю руху коштів державного бюджету України, цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів в органах Державного казначейства України, уповноважених в банках та в інших фінансово-кредитних установах і організаціях; за використанням коштів державного бюджету України в регіонах, передбачених на виконання загальнодержавних програм економічного, науково-технічного, соціального і культурного розвитку, охорони довкілля та інших програм, затверджених Верховною Радою України; за використанням міжбюджетних трансфертів, які надаються з державного бюджету України місцевим бюджетам, та проведення аналізу міжбюджетних відносин. Крім цього, Управління проводить контрольні заходи щодо використання коштів державного бюджету України, цільових бюджетних та державних позабюджетних фондів розпорядниками та одержувачами коштів державного бюджету України, які знаходяться на відповідній території, з точки зору законності, ефективності та доцільності. 4. До повноважень Рахункової палати віднесено і здійснення контролю за утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України як внутрішнього, так і зовнішнього.У Конституції України (ст. 92) зазначається, що виключно законами України встановлюються порядок утворення і погашення внутрішнього і зовнішнього боргу. Нині лише частково врегульовано механізм утворення внутрішнього державного боргу в Законі України “Про державний внутрішній борг України” від 16.09.1992 р. № 2604-ХП. Окремі питання щодо порядку здійснення державних запозичень та їх використання визначаються щорічно у законах України про Державний бюджет України, а також у нормативно-правових актах Кабінету Міністрів України та Міністерства фінансів України.Рахункова палата України аналізує стан державного боргу України, витрати на його погашення та обслуговування (дотримання показників, схеми розрахунків, витрати з обслуговування і погашення державного боргу, видатки на управління та інші зобов’язання з державного боргу); контролює законність договорів, раціональне використання кредитів і позик, які отримує Україна від іноземних держав, банків і міжнародних фінансових організацій; здійснює за дорученням Верховної Ради України контроль за виконанням державного бюджету України за поквартальним розподілом видатків з обслуговування внутрішнього і зовнішнього боргу України; перевіряє ефективність розміщення централізованих валютних і фінансово-кредитних ресурсів, які надаються на поворотній основі з обов'язковим інформуванням Верховної Ради України про результати перевірки.Здійснюючи контроль за утворенням, обслуговуванням і погашенням державного боргу України, Рахункова палата перевіряє своєчасність, доцільність отримання кредитів та позик, законність, ефективність їх використання та використання за цільовим призначенням. Перевірка ефективності передбачає оцінку фінансової віддачі від вкладення державних ресурсів там, де вона передбачається. Об’єктами, щодо яких проводяться перевірки, ревізії Рахунковою палатою, у цьому випадку є: Кабінет Міністрів України, який обслуговує державний борг України (перевіряється: доцільність, законність прийняття рішення про випуск державних внутрішніх та зовнішніх позик, державних грошово-речових лотерей (ст. 20 Закону України “Про Кабінет Міністрів України”); правильність визначення умов здійснення державних запозичень, у тому числі щодо виду, валюти, строків та відсоткової ставки державного запозичення (ст. 16 Кодексу); законність надання державних гарантій для забезпечення повного або часткового виконання боргових зобов’язань суб’єктів господарювання - резидентів України виключно у межах, визначених законом про Державний бюджет України; правильність визначення розміру та виду майнового забезпечення у разі прийняття рішення про надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії, суб’єктам господарювання, у розпорядженні яких є майно державної або комунальної власності (ст. 17 Кодексу); Державне казначейство України (перевіряється законність, своєчасність погашення та обслуговування державного боргу в національній та іноземній валюті); Міністерство фінансів України (перевірка проводиться щодо законності: здійснення правочинів з державним боргом, включаючи обмін, випуск, купівлю, викуп та продаж державних боргових зобов’язань за умови дотримання граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду (ст. 16 Кодексу); здійснення на відкритих аукціонах продаж права вимоги погашення простроченої більше трьох років заборгованості перед державою за кредитами (позиками), залученими державою або під державні гарантії, а також за кредитами з бюджету в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ст. 17 Кодексу), тощо.Крім цього Рахункова палата здійснює перевірку: 1) планування державних запозичень (що передбачає: перевірку відповідності змін планових обсягів запозичень розмірам дефіциту державного бюджету, а також витратам з погашення державного боргу; здійснення аналізу структури запозичень щодо відповідності цілям та завданням політики обмеження боргової залежності держави, зокрема зовнішньої, визначених Стратегією економічного та соціального розвитку України “Шляхом європейської інтеграції” на 2004–2015 роки (Указ Президента України від 28.04.2004 р. №493, тощо);2) стану виконання закону про Державний бюджет України на відповідний рік щодо державних запозичень, тобто проводить аналіз: доцільності змін обсягів державних запозичень; відповідності фактичних показників державних запозичень та витрат з погашення державного боргу показникам, встановленим законом про Державний бюджет України на відповідний рік; дотримання чинного законодавства при здійсненні заміщення одних джерел фінансування запозичень іншими тощо;3) руху коштів від державних запозичень та напрямів їх використання (проводить перевірку надходження коштів від державних внутрішніх запозичень, зовнішніх запозичень, що поступають як до загального, так і до спеціального фонду державного бюджету, і відповідно порядок витрачання цих коштів тощо). Враховуючи особливий правовий статус, Рахункова палата здійснює оцінку впливу державних запозичень на економіку та державний бюджет України, тобто оцінює вплив державних запозичень на економічний розвиток, на виконання державного бюджету України, на стан державного боргу, та робить відповідні висновки.Якщо мали місце позики міжнародних фінансових організацій, то Рахункова палата аналізує стан використання коштів цих позик для реалізації проектів та стан розрахунків за такими позиками. Крім цього, вона оцінює виконання Стратегій допомоги Україні Міжнародним банком реконструкції та розвитку та Європейським банком реконструкції та розвитку, використання позик та виконання проектів, що передбачає проведення перевірки використання позик Міжнародного банку реконструкції та розвитку на реалізацію системних, інвестиційних проектів. 5. У межах наданих повноважень Рахункова палата здійснює контроль за ефективністю управління коштами державного бюджету України.При здійсненні контролю за ефективністю управління коштами державного бюджету України Рахункова палата перевіряє своєчасність, законність, результативність та обґрунтованість прийняття управлінських рішень стосовно коштів державного бюджету Верховною Радою України, Кабінетом Міністрів України, Міністерством фінансів України, іншими державними органами, головними розпорядниками бюджетних коштів та іншими уповноваженими на те суб’єктами. Перевіряючи своєчасність прийняття управлінських рішень, Рахункова палата звертає увагу на: те, щоб таке рішення забезпечило досягнення поставленої мети; своєчасність трактування та роз’яснення застосування окремих положень нормативних актів відповідними об’єктами; своєчасність вжиття заходів щодо надходження у повному об’ємі коштів до бюджету, належного їх розподілу та перерозподілу; своєчасність виконання покладених на відповідні суб’єкти функцій тощо. Будь-яке управлінське рішення повинно бути законним, тобто таким, що не суперечить чинному законодавству, та результативним – спрямованим на досягнення очікуваного результату. Рахункова палата перевіряє, чи є управлінське рішення обґрунтованим таким, що дозволяє ефективно, економічно використовувати бюджетні кошти тощо. Крім цього, Рахункова палата здійснює перевірку ефективності управлінського рішення з питання формування бюджету, витрачання бюджетних коштів, ефективності механізму фінансування того чи іншого напряму використання коштів Державного бюджету України. Основним завданням Державного казначейства України є безпосереднє управління наявними фінансовими ресурсами, що ним обліковуються. Враховуючи це, контроль ефективності управління коштами державного бюджету України Державним казначейством України виділено в якості окремої функції Рахункової палати. До основних завдань Рахункової палати при проведенні перевірки, ревізії в органах Державного казначейства України слід віднести перевірку: законності, своєчасності та повноти виконання державного бюджету України; ефективності управління бюджетними коштами; законності, обґрунтованості та ефективності проведення взаємозаліків, операцій з казначейськими векселями та іншими цінними паперами; дотримання Конституції України, актів чинного законодавства України з питань бюджету, закону України про Державний бюджет України на відповідний рік, при прийнятті та виданні нормативних, адміністративних, розпорядчих, інших актів та відомчих документів (наказів, інструкцій, положень, вказівок, інструктивних листів тощо) з питань організації виконання положень закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та конкретних бюджетних призначень, передбачених цим законом; правильності відображення фінансових операцій у бухгалтерському обліку; реєстраційних рахунків та рахунків розпорядників коштів державного бюджету України тощо.Для забезпечення здійснення Рахунковою палатою контролю за управлінням коштами державного бюджету України Міністерство фінансів України, Державне казначейство України, Державна податкова адміністрація України, Державна митна служба України повинні подавати Рахунковій палаті зведену фінансову звітність про виконання державного бюджету України у повному обсязі та у строки, передбачені для складання цієї звітності; оперативну інформацію про хід виконання державного бюджету України за доходами і видатками відповідно до встановлених форм. У свою чергу, головні розпорядники коштів державного бюджету України повинні надавати Рахунковій палаті зведену фінансову звітність про виконання кошторису видатків. 6. До повноважень Рахункової палати України Бюджетним кодексом України віднесено і здійснення контролю за використанням коштів місцевих бюджетів у частині трансфертів, які надаються з державного бюджету. Законодавство закріплює право місцевих бюджетів на отримання міжбюджетних трансфертів з державного бюджету України. Бюджетний кодекс України навіть вказує на відповідальність за нецільове використання бюджетних коштів, отриманих у вигляді субвенції. Необхідно відмітити, що Закон України “Про Рахункову палату”, визначаючи її завдання та повноваження, не вказує ці об’єкти контролю, обмежуючись загальним правилом “здійснення контролю за витрачанням бюджетних коштів”. Вважаємо за необхідне законодавчо закріпити положення про те, що одним із завдань Рахункової палати є контроль за законністю і своєчасністю руху коштів, що виділяються з державного бюджету України бюджетам нижчого рівня у вигляді міжбюджетних трансфертів та інших форм бюджетного регулювання доходної частини цих бюджетів. Відповідно до ст. 143 Конституції України органам місцевого самоврядування можуть надаватися окремі повноваження органів виконавчої влади, які називаються делегованими повноваженнями. Закон України “Про місцеве самоврядування в Україні” (від 21.05.1997 р. № 280/97-ВР із наступними змінами і доповненнями) визначає делеговані повноваження органів місцевого самоврядування. Здійснення повноважень органів виконавчої влади фінансується у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету України. Кошти, необхідні для здійснення органами місцевого самоврядування цих повноважень, щороку передбачаються в законі України про Державний бюджет України. Так, Кабінет Міністрів України при внесенні на розгляд Верховної Ради України проектів законів про надання органам місцевого самоврядування окремих повноважень органів виконавчої влади одночасно подає пропозиції про фінансування здійснення таких повноважень у повному обсязі за рахунок коштів державного бюджету України або шляхом віднесення до місцевого бюджету окремих загальнодержавних податків, а також передачі в комунальну власність чи в користування органів місцевого самоврядування відповідних об'єктів державної власності.Рішення органів державної влади, які призводять до додаткових видатків органів місцевого самоврядування, обов'язково супроводжуються передачею їм необхідних фінансових ресурсів. Так, в Законі України “Про Кабінет Міністрів України” від 21.12.2006 р. №514-У), зазначається, що Кабінет Міністрів України в порядку, визначеному Законом, компенсує витрати органів місцевого самоврядування, що виникли внаслідок рішень Кабінету Міністрів України, інших органів виконавчої влади за рахунок коштів, передбачених у державному бюджеті України. Отже, здійснення контролю за ефективністю, доцільністю та законністю використання таких коштів покладено на Рахункову палату.Контроль у бюджетному процесі щодо використання коштів місцевих бюджетів у частині трансфертів, які надаються з державного бюджету, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування здійснюють і територіальні управління Рахункової палати. Відповідно, основним завданням Рахункової палати та її територіальних управлінь в цьому випадку є здійснення перевірок використання таких коштів за цільовим призначенням, ефективність їх використання, встановлення фактичного дотримання положень рішень органів місцевого самоврядування про бюджет положенням закону України про Державний бюджет України на поточний рік.Контролю підлягають саме міжбюджетні трансферти, спрямовані з державного бюджету України місцевим бюджетам; управління ними, розподіл між місцевими бюджетами; нормативно-правові акти та інші документи, що регламентують їх використання, прийняті місцевими органами виконавчої влади і місцевого самоврядування з питань, що підлягають перевірці; дані статистичної і фінансової звітності, інша інформація стосовно їх спрямування та використання. Під час проведення контролю виявляються розбіжності між потребою у коштах на здійснення цільових видатків у бюджетній сфері, які враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, обрахованою місцевими фінансовими органами та Міністерством фінансів України, проводиться вибірковий аналіз причин таких розбіжностей; аналізуються пропозиції, надані місцевими радами та державними адміністраціями центральним органам виконавчої влади щодо повноти забезпечення та використання цільових коштів, які враховуються при визначенні міжбюджетних трансфертів тощо.7. Одним із завдань Рахункової палати є регулярне інформування Верховної Ради України, її комітетів про хід виконання державного бюджету України та стан погашення внутрішнього і зовнішнього боргу України, про результати здійснення інших контрольних функцій. Таку функцію Рахункової палати слід назвати інформаційною. Вона реалізується на основі контрольних заходів і аналітичної роботи. Закон України “Про Рахункову палату” не містить положення, яке б вказувало на основні моменти підготовки, проведення та підбиття підсумків контрольних заходів. У Стандарті Рахункової палати наявні окремі пункти, які стосуються кожного етапу контрольних заходів, у тому числі і щодо підготовки звіту за результатами контрольних заходів. Рахункова палата систематично аналізує підсумки планових і поточних контрольних заходів, узагальнює та досліджує причини та наслідки виявлених відхилень і порушень у процесі формування доходів і витрачання коштів державного бюджету України тощо. За підсумками проведених перевірок і ревізій складаються звіти, за достовірність яких відповідні посадові особи Рахункової палати несуть персональну відповідальність.Відповідно до законодавства, Рахункова палата за встановленими формами щоквартально подає Верховній Раді України оперативний звіт про хід виконання державного бюджету України, в якому наводяться фактичні відомості про формування доходів і проведені витрати у порівнянні з показниками, затвердженими законом про Державний бюджет України поточного року і показниками за відповідний період або квартал попереднього року. З метою забезпечення своєчасного надходження і обробки інформації, необхідної для складання звіту про виконання державного бюджету України, Рахунковою палатою за погодженням з Кабінетом Міністрів України вводиться обов'язкова фінансова звітність усіх центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій перед Рахунковою палатою. Рішення про конкретні терміни виконання і форми зазначеної звітності приймається Кабінетом Міністрів України за поданням Голови Рахункової палати. Аналіз оперативної інформації, одержаної в порядку контролю, проводиться Рахунковою палатою, і узагальнені відомості подаються Верховній Раді України, її комітетам та Кабінету Міністрів України. Відповідно до Регламенту Верховної Ради України висновки Рахункової палати, інші письмові матеріали, пов'язані з розглядом на пленарному засіданні Верховної Ради звіту чи інформації Голови Рахункової палати України, надаються народним депутатам не пізніше як за три дні до дня розгляду питання. < Попередня   Наступна >