Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів

Бюджетний кодекс - Глава 12 (ст.75-80)
101

Стаття 78. Виконання місцевих бюджетів

1. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних місцевих рад або сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) забезпечують виконання відповідних місцевих бюджетів. Місцеві фінансові органи здійснюють загальну організацію та управління виконанням відповідного місцевого бюджету, координують діяльність учасників бюджетного процесу з питань виконання бюджету.2. Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюється територіальними органами Державного казначейства України відповідно до статті 48 цього Кодексу.Державне казначейство України веде облік усіх надходжень, що належать місцевим бюджетам, та за поданням органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, погодженим з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснює повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до бюджету.3. Місцевий бюджет виконується за розписом, який затверджується керівником місцевого фінансового органу. До затвердження розпису місцевого бюджету керівником місцевого фінансового органу затверджується тимчасовий розпис місцевого бюджету на відповідний період. Керівник місцевого фінансового органу протягом бюджетного періоду забезпечує відповідність розпису місцевого бюджету встановленим бюджетним призначенням.4. Місцевий фінансовий орган за участю органів, що контролюють справляння надходжень бюджету, у процесі виконання місцевого бюджету за доходами здійснює прогнозування та аналіз доходів відповідного бюджету.5. Податки і збори (обов’язкові платежі) та інші доходи місцевого бюджету визнаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння надходжень бюджету..Органи, що контролюють справляння надходжень бюджету, забезпечують своєчасне та в повному обсязі надходження д

о місцевих бюджетів податків і зборів (обов’язкових платежів) та інших доходів місцевих бюджетів відповідно до законодавства.6. Виконання місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням здійснюється відповідно до статті 51 цього Кодексу.7. Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет ухвалюється Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою на підставі офіційного висновку місцевого фінансового органу про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду, про обсяг залишку коштів загального та спеціального фондів (крім власних надходжень бюджетних установ) відповідного бюджету. Факт перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету визнається за підсумками першого півріччя та наступних звітних періодів з початку поточного бюджетного періоду на підставі офіційних висновків місцевого фінансового органу за умови перевищення доходів загального фонду місцевого бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів), врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, не менше ніж на 5 відсотків. Факт недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційного висновку місцевого фінансового органу за підсумками квартального звіту в разі недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету, врахованих у розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15 відсотків.8. Рішення про внесення змін до рішення про місцевий бюджет можуть бути ухвалені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою з урахуванням положень статті 52 цього Кодексу, в разі необхідності перерозподілу бюджетних призначень між головними розпорядниками бюджетних коштів (за наявності відповідного обґрунтування) та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.9. Ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та порядок закриття рахунків місцевих бюджетів після закінчення бюджетного періоду здійснюються з урахуванням положень статей 56 і 57 цього Кодексу.10. Після набрання чинності законом про Державний бюджет України органам державної влади та їх посадовим особам забороняється приймати рішення, що призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених державою для забезпечення цих витрат.

Система виконання місцевих бюджетів передбачає використання прийомів та методів оперативного управління і контролю за формуванням дохідної частини бюджету, її цільовим використанням згідно з доходами та видатками затвердженого бюджету.Казначейське обслуговування місцевих бюджетів здійснюють територіальні органи Державного казначейства в межах функцій, визначених ст. 43 Кодексу. Функціонування казначейської системи зумовлено необхідністю ефективного функціонування управлінської структури органів виконавчої влади (Ради Міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, виконавчих органів відповідних місцевих рад або сільських голів, якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом), місцевих фінансових органів та необхідності забезпечення безперервного фінансування усіх учасників бюджетних відносин на підставі чітко визначених обсягів їх фінансових потреб та оптимізації бюджетних потоків, що зумовлює ефективність процесу виконання місцевих бюджетів. Відповідно до Наказу Державного казначейства України від 04.11.2002 р. №205 «Про затвердження Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів» казначейська форма обслуговування місцевого бюджету передбачає здійснення органами Державного казначейства України операцій з коштами загального та спеціального місцевих бюджетів, забезпечує касове обслуговування розпорядників бюджетних коштів, контролює бюджетні повноваження при зарахуванні надходжень, проводить реєстрацію повноважень та платежів, веде бухгалтерський облік, складає звітність про виконання місцевого бюджету.У процесі казначейського обслуговування місцевих бюджетів органи Державного казначейства України здійснюють обслуговування місцевих бюджетів за доходами, видатками, кредитуванням та фінансуванням дефіциту бюджету, встановлюють порядок відкриття та відкривають рахунки в органах Державного казначейства України, здійснюють розподіл платежів між рівнями місцевих бюджетів, розподіл інших платежів, що зараховуються до місцевих бюджетів згідно з вимогами Бюджетного кодексу України, закону України про Державний бюджет України на відповідний рік та рішенням місцевої ради про бюджет у розмірах, визначених законодавством, та перераховують розподілені кошти за належністю, формують розрахункові документи і проводять повернення помилково та/або надмірно зарахованих до місцевих бюджетів платежів на підставі відповідних документів органів, за якими, згідно із законодавством, закріплено контроль за справлянням (стягненням) платежів до бюджету, погоджених з відповідними місцевими фінансовими органами, здійснюють розрахунки за міжбюджетними трансфертами, щоденно перераховують залишки надходжень на рахунки загального та спеціального фондів місцевих бюджетів, здійснюють операції на рахунках, відкритих в органах Державного казначейства України, надають фінансовим органам виписки з рахунків для обліку руху коштів відповідних місцевих бюджетів, установлюють порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій щодо виконання місцевих бюджетів, ведуть бухгалтерський облік усіх операцій щодо виконання місцевих бюджетів, здійснюють попередній та поточний контроль за цільовим спрямуванням бюджетних коштів.Для внесення змін до планів асигнувань загального фонду бюджету, планів надання кредитів із загального фонду бюджету, планів спеціального фонду обов’язково складаються відповідні довідки, які затверджуються і виконуються в тому самому порядку, що й плани асигнувань загального фонду бюджету, плани надання кредитів із загального фонду бюджету, плани спеціального фонду і здійснюються відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України за №228 від 28.02.2002 р. «Про затвердження Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» зі змінами та доповненнями та постанови Кабінету Міністрів від 26 листопада 2008 р. №1036 «Деякі питання організації бюджетного процесу». Зміни до планів використання бюджетних коштів і помісячних планів використання бюджетних коштів вносяться в порядку, встановленому для їх затвердження, за формою, що відповідає плану використання бюджетних коштів і помісячному плану використання бюджетних коштів. При цьому плани використання коштів і помісячні плани використання бюджетних коштів не перезатверджуються.Зміни до спеціального фонду кошторису за іншими надходженнями (крім власних надходжень бюджетних установ) вносяться в порядку, за яким після внесення відповідних змін до бюджетного розпису складаються довідки про внесення змін до кошторису. Планові показники за спеціальним фондом кошторису розпорядників у формах звітності мають відповідати даним обліку, який ведеться органами Державного казначейства. Головні розпорядники під час подання зведеної фінансової звітності забезпечують відповідність планових показників за спеціальним фондом кошторисів з урахуванням внесених до них змін даним звітності Державного казначейства про виконання спеціального фонду державного бюджету.Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2003 р. №211 «Про внесення змін до Порядку складання, розгляду, затвердження та основних вимог до виконання кошторисів бюджетних установ» зі змінами та доповненнями, під час складання та подання зведеної фінансової звітності враховують також дані довідок про внесення змін до кошторису, які є підставою для відображення планових показників за власними надходженнями у зведених звітах про виконання кошторисів. При цьому зазначені дані мають відповідати даним обліку Державного казначейства.Місцеві фінансові органи за участю органів, що контролюють справляння надходжень до бюджету на підставі отриманої від органів Державного казначейства звітності про виконання бюджетів, можуть формувати управлінську звітність для прийняття рішень та здійснення фінансових прогнозів під час планування бюджету. Сюди можуть входити показники не тільки в грошовому, а й у кількісному вимірі. Аналогом такої звітності є звіт про виконання плану за штатами та контингентами.Порядок виконання місцевих бюджетів визначається у ч. 5 ст. 78 Кодексу та є гарантією своєчасного і повного надходження до місцевого бюджету. Відповідно надходження від податків, зборів та обов’язкових платежів визначаються зарахованими до місцевого бюджету з дня зарахування їх на єдиний казначейський рахунок і не можуть акумулюватися на рахунках органів, що контролюють справляння до бюджету (зокрема податкових, митних та інших державних органів, яким, відповідно до закону, надано повноваження здійснювати контроль за правильністю (в повному обсязі) та своєчасністю внесення податків, зборів, обов’язкових платежів та інших доходів до місцевих бюджетів).Виконання місцевих бюджетів за доходами побудовано на тих самих принципах, що й виконання дохідної частини Державного бюджету України, яке регламентовано наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 р. №131 ( у редакції наказу Державного казначейства України від 3 березня 2008 р. №80) зі змінами та доповненнями в розрізі окремих статей.Органи, що контролюють надходження до бюджету (державні податкові органи, митні органи тощо), здійснюють контроль за правильністю справляння і стягнення обов’язкових платежів та інших доходів, забезпечують своєчасне та в повному обсязі їх надходження до місцевих бюджетів відповідно до чинного законодавства.Виконання місцевих бюджетів за видатками та кредитуванням згідно з ч. 6 ст. 78 Кодексу здійснюється за процедурами, передбаченими ст. 46-51 Кодексу. За умови необхідності внесення змін до рішення про місцевий бюджет Верховною Радою Автономної Республіки Крим або відповідною місцевою радою (радою, яка прийняла таке рішення), місцевий фінансовий орган повинен подати офіційний висновок про перевиконання чи недовиконання дохідної частини загального фонду, про обсяг залишку коштів загального та спеціального фондів (крім власних надходжень бюджетних установ) відповідного бюджету. Факт перевиконання дохідної частини загального фонду місцевого бюджету вважається таким, коли доходи місцевого бюджету, враховані в розписі місцевого бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів), за підсумками першого півріччя та наступних звітних періодів поточного бюджетного року перевиконані не менше, ніж на 5%, що підтверджується офіційними висновками місцевого фінансового органу.Недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету визнається на підставі офіційного висновку місцевого фінансового органу за підсумками квартального звіту в разі недоотримання доходів загального фонду місцевого бюджету, які враховані в розписі місцевого бюджету на відповідний період, більше ніж на 15%. Цей факт є підставою, але не обов’язковою вимогою для внесення змін до місцевого бюджету щодо раніше прийнятого рішення відповідної місцевої ради.Зі змісту ч. 8 ст. 78 випливає, що за умови наявності відповідного обґрунтування, рішення про внесення змін до рішень про місцевий бюджет можуть прийматися також з урахуванням ст. 52 Кодексу (наприклад, відхилення оцінки прогнозу надходжень від затвердженого прогнозу рішення місцевої ради) та в разі необхідності перерозподілу бюджетних призначень між головними розпорядниками бюджетних коштів.Державне казначейство України здійснює облік усіх операцій щодо виконання місцевих бюджетів (п. 9 ст. 78 Кодексу). Ведення бухгалтерського обліку виконання місцевих бюджетів та порядок закриття рахунків після закінчення бюджетного періоду здійснюється на підставі спеціальних актів з урахуванням положень ст. 56 та 57 Кодексу.Відповідно, взаємовідносини Державного казначейства України з розпорядниками, одержувачами коштів бюджетів та іншими клієнтами органів Державного казначейства щодо ведення бухгалтерського обліку та закриття рахунків регламентуються наказом Державного казначейства України від 28 листопада 2000 року №119 «Про затвердження інструктивної бази», Порядком казначейського обслуговування місцевих бюджетів, затвердженим наказом Державного казначейства України від 04.11.2002 №205, Порядком відкриття рахунків у національній валюті в органах Державного казначейства, затвердженим наказом Державного казначейства України від 2 грудня 2002 р. №221 (у редакції наказу Державного казначейства України від 8 травня 2008 р. №152). Рахунки відкриваються відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку виконання державного та місцевих бюджетів та Інструкції про відкриття аналітичних рахунків для обліку операцій із виконання бюджетів у системі Державного казначейства, затверджених наказом Державного казначейства України від 28.11.2000 №119, а також Положення про єдиний казначейський рахунок, затвердженого наказом Державного казначейства України від 19 грудня 2000 р. №122, та ін.Частина 10 ст. 78 Кодексу забороняє органам державної та місцевої влади, їх посадовим особам приймати рішення, які призводять до виникнення додаткових витрат місцевих бюджетів, без визначення джерел коштів, виділених для забезпечення цих витрат.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук