МИРОВА УГОДА У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО

Комерцiйне права - Банкрутство: практичнi аспекти
202

Гаррi Вудуд, арбiтражний керуючий

МИРОВА УГОДА У СПРАВАХ ПРО БАНКРУТСТВО

Про мирову угоду, її особливiсть у процесi банкрутства, про суть, форму, порядок складання, тонкощi та нюанси рекомендуємо читати у такому порядку: якщо Ви практику­ючий арбiтражний керуючий, бажано прочитати послiдов-но усi пункти; якщо нi – читайте, як Вам зручнiше.

Попереднi мiркування На жаль, навiть дуже поважнi автори, якi пишуть про мирову угоду у справах про банкрутство, роблять ос­новний акцент на тому, що “мирова угода – це передусiм господарсько-правовий договiр, який несе господарсько-пр-о цесуальне навантаження” (Поляков Б.М. Санацiя i мирова угода як процедури банкрутства. – Тези конференцiї суддiв господарських судiв України “Практика застосування Зако­ну України “Про вiдновлення платоспроможностi боржника або визнання його банкрутом”, 2002 рiк). Це, безумовно, так, але за суттю Закону України “Про вiдновлення платос-проможностi боржника або визнання його банкрутом” (на-далi Закон) мирова угода – це бiльше, нiж договiр, хоча б i специфiчний, суперважливий i т.iн. Згадаємо, що згiдно з частиною 1 статтi 4 Закону мирова угода є судовою про -цедурою щодо боржника . Треба погодитися, що мiж дого­вором i процедурою є певна рiзниця.

Надалi в текстi автор розглядає мирову угоду тiльки як процедуру. Як будь-яка процедура у справi про банкрут­ство, мирова угода починається з прийняття певного про­цесуального судового документа i закiнчується також шляхом прийняття певного процесуального судового документа. В ходi провадження у справi про банкрутство по процедурi мирової угоди може бути прийнято додатково багато iнших процесуальних та допомiжних документiв, здiйснено певний набiр заходiв (органiзацiйних, еко-номiчних, фiнансових тощо).

Процедура мирової угоди розпочинається

з документа-пропозицiї про укладення особливого однойменного про­цесуального документа – Мирової Угоди, який дiйсно є господарсько-правовим договором, що несе господарсь­ко-процесуальне навантаження. Далi, у бiльшостi ви-падкiв, кредиторами (частина 3 статтi 35 Закону) прий­мається рiшення про укладення Мирової Угоди, про що оформляється вiдповiдний протокол засiдання комiтету кредиторiв, а в деяких випадках - i зборiв кредиторiв. Пiсля цього вiдбувається укладання Мирової Угоди та (ча­стина 1 статтi 38 Закону) подання її на затвердження су­ду з додатками згiдно з абзацом 2 частини 1 статтi 38 За­кону. Мирову Угоду затверджує суд, про що зазначається в ухвалi суду про припинення провадження у справi про банкрутство (частина 1 статтi 37 Закону).

У разi порушення вищенаведеного порядку укладення Мирової Угоди, як i у випадку суперечностi умов Мирової Угоди нормам чинного законодавства України, суд має пра­во (частина 3 статтi 38 Закону) вiдмовити в її затвердженi.

Мирова угода має декiлька рiзновидiв, а саме:

Мирова угода на початковiй стадiї провадження у справi про банкрутство (до оголошення про банкрут­ство в офiцiйному друкованому органi).

Мирова угода у процедурi розпорядження майном.

Мирова угода у процедурi санацiї.

Мирова угода у лiквiдацiйнiй процедурi.

Рiзниця мiж чотирма вищенаведеними рiзновидами полягає:

По-перше,у кiлькостi суб’єктiв мирової угоди. Так, у першому випадку мирову угоду укладають боржник (в особi керiвника боржника) та iнiцiюючий кредитор. У другому випадку – боржник (в особi керiвника боржника) та комiтет кредиторiв (в особi голови комiтету креди-торiв). У третьому та четвертому – боржник (в особi арбiтражного керуючого) та кредитори (в особi голови комiтету кредиторiв).

По-друге, у наслiдках укладення Мирової Угоди. Дiйсно, у випадках 1-3 можливо вести розмову лише про умови, що призводять до вiдновлення платоспромож-ностi боржника, а в четвертому випадку укладення Ми­рової Угоди не обов’язково має призводити до вiднов-лення платоспроможностi боржника та вiдмiни лiк-вiдацiйної процедури.

По-третє, у складi доданих процесуальних доку-ментiв. У першому випадку, крiм тексту Мирової Угоди, нiяких iнших документiв не додається. Другий та третiй випадки вiдрiзняються вiд четвертого тим, що у четверто­му випадку, у разi лiквiдацiї боржника, зобов’язання боржника щодо вiдшкодування усiх витрат, якi передба­чено вiдшкодовувати у першу чергу, мають бути замiненi на пiдтвердження про виконання їх повнiстю або у розмiрах усiєї лiквiдацiйної маси. Крiм того, процедура мирової угоди у третьому випадку вимагає проведення зборiв кредиторiв за 15 днiв до затвердження Мирової Угоди, на яких має бути заслухано звiт керуючого са-нацiєю (частина 1 статтi 21 Закону).

Процедура мирової угоди – це специфiчна процедура у справi про банкрутство. Вона вiдрiзняється вiд iнших процедур тим, що може бути розпочата на будь-якiй iншiй стадiї справи про банкрутство. Закiнчення процедури мирової угоди завжди, на вiдмiну вiд iнших процедур, веде до припинення проваджен­ня у справi про банкрутство (пункт 5 частини 1 статтi 40 Зако­ну). Крiм того, процедура мирової угоди, також на вiдмiну вiд решти процедур у справi про банкрутство, законодавчо не об­межується нiякими процесуальними строками. З iншого боку, ця процедура найшвидкiша та найкоротша. Нарештi, процеду­ра мирової угоди, на вiдмiну вiд процедури розпорядження майном та лiквiдацiйної процедури, передбачає простий ме-ханiзм зворотного руху при її реалiзацiї (стаття 39 Закону).

Правова та економiчна суть мирової угоди Правова та економiчна суть мирової угоди (як процеду­ри) полягає у процесуальнiй та фiнансовiй реалiзацiї гос­подарського ризику (як можливого), пов’язаного iз здiйсненими ранiше господарськими дiями.

Мається на увазi, що при здiйсненнi певної господарсь­кої дiї сторони – учасники цiєї дiї – ризикують. (Управлiння ризиками у сучаснiй економiчнiй науцi – це найбiльш ди-намiчний та цiкавий предмет розгляду). Імовiрнiсть того, що у ходi виконання такої господарської дiї можливi ситу-ацiї завдання матерiальної шкоди однiй чи усiм сторонам, , i є ризиком. Це жорстока дiйснiсть, але цiлком реальна у си-туацiях iз справами про банкрутство. Платою за допущений ризик i є процедура мирової угоди. Звiдси й визначення Ми­рової Угоди: "мирова угода - домовленiсть мiж боржником i кредиторами стосовно вiдстрочки та (або) розстрочки, а також прощення (списання) кредиторами боргiв боржни -ка, яка оформляється угодою сторiн" (абзац 19 статтi 1 та частини 1 статтi 35 Закону).

Мирова угода – це певна послiдовнiсть домовленостей, поступок усiх сторiн з метою зменшення заподiяної (або очiкуваної) матерiальної шкоди. І робиться це за суворо окресленими правилами, вимогами, нормами Закону.

Якщо вважати, що суть мирової угоди, як i взагалi суть та цiлеспрямованiсть Закону, полягає у вiдновленнi пла-тоспроможностi боржника, можна зробити такий висно­вок щодо мирової угоди в цiлому i Мирової Угоди зокрема: вона носить унiверсальний характер, обов’язковий як для сторiн, що уклали, пiдписали угоду або вiд iменi кого її ук­лали, так i для iнших осiб, якi не згаданi у Мировiй Угодi: державнi органи - виконавча служба, органи стягнення, органи реєстрацiї; суб’єкти господарювання – кредитори, особливо тi, що не виконали вимог статтi 14 Закону).

Дiйсно, додержуючись норм Закону, сторони домови­лися шляхом здiйснення певних заходiв вiдновити пла-тоспроможнiсть боржника i ретельно виконують усi взятi на себе зобов’язання, а “недисциплiнований кредитор”, “несумлiнний кредитор”, який умисно не заявив вимог до боржника, не погiршив свого матерiального становища внаслiдок пiдписання Мирової Угоди, пiсля вiдновлення п л ато спро можностi бор жник а, фа кт ично за ра ху нок iнших кредиторiв, має право i буде вимагати задоволення своїх грошових вимог у повному обсязi - з пенями, штра­фами, неустойками, втраченою вигодою, з урахуванням iнфляцiї тощо. Це очевидно несправедливо. Тому ми звер­таємо увагу усiх зацiкавлених читачiв на те, що iнфор-мацiйний лист Вищого господарського Суду вiд 19.03.2002 р., № 01-8/307 “Про деякi питання, пов’язанi з введенням мораторiю на вимоги кредиторiв згiдно з Зако­ном України “Про вiдновлення платоспроможностi борж­ника або визнання його банкрутом” (надалi - Лист) треба читати буквально, точно дотримуючись змiсту написаного в ньому, а не шукаючи бажаного замiсть очевидного. Процитуємо частину 5 Листа повнiстю:

“5. У разi припинення провадження зi справи про бан -крутство у зв'язку iз затвердженням господарським су -дом мирової угоди умови цiєї угоди є обов'язковими лише для кредиторiв, вимоги яких було включено до реєстру вимог кредиторiв. Кредитори, вимоги яких не пiдлягають задово -ленню у межах провадження зi справи про банкрутство або не були заявленi згiдно з вимогами статтi 14 Закону, або заявленi пiсля закiнчення процесуального строку, вста -новленого цiєю статтею, який не було вiдновлено госпо -дарським судом, можуть подавати позов iз зазначеними вимогами у порядку, вста новленому ГПК.”

Змiст цiєї частини полягає тiльки в тому, що згадуванi особи мають право лише на пред'явлення своїх вимог (причому - не у судовiй процедурi банкрутства), а не на автоматичне задоволення позову. Частина 3 Листа прямо вказує: “3. Згiдно з частиною 5 статтi 31 Закону вимоги, заявленi пiсля закiнчення строку, встановленого для їх подання, не розглядаються i вважаються погашеними. Однак цей припис Закону слiд застосовувати у систем -ному зв’язку з iншими нормами Закону та сумiжного за -конодавства України.” Тому, у разi введення до Мирової Угоди (у вiдповiдностi з черговiстю заявника) умов про­щення (списання), розстрочки чи вiдстрочки, згiдно з ча­стиною 3 статтi 36 Закону: “3. Для кредиторiв, якi не бра -ли участi у голосуваннi або проголосували проти укла -дення мирової угоди, не можуть бути встановленi умови гiршi, нiж для кредиторiв, якi висловили згоду на укла -дання мирової угоди, вимоги яких вiднесенi до однiєї чер­ги.” Тобто, заявник може вимагати лише рiвних умов з кредиторами своєї черги, якщо тiльки його ще ранiше не примусили списати заборгованiсть, що є предметом спо­ру. В iншому випадку (з урахуванням iнших норм Закону та сумiжного законодавства) треба спочатку визнати Ми­рову Угоду недiйсною, повернутися до стадiї, на якiй вона була укладена, поновити для заявника пропущенi строки, внести його до реєстру грошових вимог кредиторiв i по­вернутися до розгляду Мирової угоди.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук