Головна Монографії та посібники Адвокатура Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2 9.22. Оскарження рішень, ухвал господарських судів. Строки, порядок, наслідки. Перегляд рішень господарських судів за нововиявленими обставинами. Виконання рішень господарського суду. Робота адвоката на цих стадіях господарського процесу.

9.22. Оскарження рішень, ухвал господарських судів. Строки, порядок, наслідки. Перегляд рішень господарських судів за нововиявленими обставинами. Виконання рішень господарського суду. Робота адвоката на цих стадіях господарського процесу.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2
469

9.22. Оскарження рішень, ухвал господарських судів. Строки, порядок, наслідки. Перегляд рішень господарських судів за нововиявленими обставинами. Виконання рішень господарського суду. Робота адвоката на цих стадіях господарського процесу.

Сторони у справі мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор — апеляційне подання на рішення місцевого господарського суду, яке не набрало законної сили. Апеляційна скарга або подання подається через місцевий госпо­дарський суд, який розглянув справу.

Місцевий господарський суд у п'ятиденний строк надсилає одержану апеля­ційну скаргу або подання разом зі справою відповідному апеляційному госпо­дарському суду.

Перегляд за апеляційною скаргою або поданням рішення місцевого господарсь­кого суду здійснює апеляційний господарський суд, повноваження якого поширю­ються на територію знаходження відповідного місцевого господарського суду.

Апеляційна скарга подається, а апеляційне подання вноситься, протягом 10 днів з дня прийняття рішення місцевим господарським судом, а у разі якщо у су­довому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення — з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України. Віднов­лення пропущеного строку подання апеляційної скарги (подання) можливе протя­гом трьох місяців з дня прийняття рішення місцевим господарським судом.

Апеляційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі і повинна містити:

найменування апеляційного господарського суду, до якого подається скар­га (подання);

найменування місцевого господарського суду, який прийняв рішення, но­мер справи та дату прийняття рішення;

вимоги особи, яка подає апеляційну скаргу (подання), а також підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення, з посиланням

на законодавство і матеріали, що є у справі або подані додатково;

перелік документів, доданих до скарги (подання).

Апеляційна скарга підписується особою, яка подає скаргу або її представни­ком. До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у сторони відсутні. Прокурор, який вно­сить апеляційне надання, надсилає сторонам по справі його копію і копії доданих до неї документів, які відсутні у справі.

Апеляційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається апе­ляційним господарським судом, якщо:

апеляційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підпису­вати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

до скарги (подання) не додано доказів надсилання її копії іншій стороні (сторонам);

до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита в установлених порядку і розмірі;

скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її по­дання, без клопотання про відновлення цього строку;

до винесення ухвали про прийняття скарги (подання) до провадження осо­ба, яка подала скаргу, подала заяву про її відкликання.

Про повернення апеляційної скарги (подання) виноситься ухвала. На ухвалу про повернення апеляційної скарги (подання) може бути подана касаційна скарга.

Після усунення зазначених обставин сторона у справі має право повторно подати апеляційну скаргу, а прокурор — внести апеляційне подання у загальному порядку.

Про прийняття апеляційної скарги (подання) до провадження апеляційний господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгля­ду скарги (подання). Ухвала надсилається сторонам та прокурору, який брав участь у розгляді справи або вступив у розгляд справи.

В апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.

У процесі перегляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково поданими доказами повторно розглядає справу. Додаткові дока­зи приймаються судом, якщо заявник обґрунтував неможливість їх подання суду першої інстанції з причин, що не залежали від нього. Апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги (подання) і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі. В апе­ляційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були пред­метом розгляду в суді першої інстанції.

Апеляційна скарга (подання) на рішення місцевого господарського суду роз­глядається у двомісячний строк з дня надходження справи разом з апеляційною скаргою (поданням) в апеляційну інстанцію.

Апеляційна інстанція за результатами розгляду апеляційної скарги (подання) має право:

залишити рішення місцевого господарського суду без змін, а скаргу — (подання) без задоволення;

скасувати рішення повністю або частково і прийняти нове рішення;

скасувати рішення повністю або частково і припинити провадження у справі або залишити позов без розгляду повністю або частково;

змінити рішення.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого господарського суду є:

неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи;

недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий гос­подарський суд визнав встановленими;

невідповідність висновків, викладених у рішенні місцевого господарського суду, обставинам справи;

порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесу­ального права.

Порушення або неправильне застосування норм процесуального права може бути підставою для скасування або зміни рішення лише за умови, якщо це пору­шення призвело до прийняття неправильного рішення. Порушення норм проце­суального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого господарського суду, якщо:

справу розглянуто господарським судом у незаконному складі колегії суддів;

справу розглянуто господарським судом за відсутністю будь-якої зі сторін, не повідомленої належним чином про місце засідання суду;

господарський суд прийняв рішення про права і обов'язки осіб, що не були залучені до участі у справі;

рішення не підписано будь-ким із суддів або підписано не тими суддями, які зазначені у рішенні;

рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що роз­глядала справу;

рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у ч. З ст. 17 ГПК України.

За наслідками розгляду апеляційної скарги (подання) апеляційний госпо­дарський суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені:

найменування апеляційного господарського суду, який розглянув апе­ляційну скаргу, склад суду, номер справи і дата прийняття постанови;

найменування сторін і найменування особи, яка подала скаргу (подання);

найменування місцевого господарського суду, рішення якого оскаржується, номер справи, дата прийняття рішення, прізвища судді (суддів);

стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду;

підстави, з яких порушено питання про перегляд рішення;

доводи, викладені у відзиві на апеляційну скаргу (подання);

обставини справи, встановлені апеляційною інстанцією, доводи, за якими апеляційна інстанція відхиляє ті чи інші докази, мотиви застосування законів та інших нормативно-правових актів;

у разі скасування або зміни рішення місцевого господарського суду — доводи, за якими апеляційна інстанція не погодилась з висновками суду першої інстанції;

висновки за результатами розгляду апеляційної скарги (подання);

новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, після чого надсилається сторонам у справі в п'ятиденний строк. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку.

Сторони у справі мають право подати касаційну скаргу, а прокурор — каса­ційне подання на рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, та постанову апеляційного суду. Касаційну скаргу мають право подати та­кож особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав і обов'язків.

Вищий господарський суд України переглядає за касаційною скаргою (подан­ням) рішення місцевого господарського суду та постанови апеляційного госпо­дарського суду.

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) до Вищого господарського суду України через місцевий чи апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення чи постанову. Місцевий або апеляційний господарський суд, який прийняв оскаржуване рішення або постанову, зобов'язаний надіслати скаргу (подання) разом зі справою до Вищого господарського суду України у п'ятиденний строк з дня її надходження.

Касаційна скарга (подання) може бути подана (внесена) протягом одного місяця з дня набрання рішенням місцевого господарського суду чи постановою апеляційного господарського суду законної сили.

Касаційна скарга (подання) подається (вноситься) у письмовій формі і повин­на містити:

найменування касаційної інстанції;

найменування місцевого або апеляційного господарського суду, судове рішен­ня якого оскаржується, номер справи та дату прийняття рішення або постанови;

найменування особи, що подає скаргу (подання), та іншої сторони (сторін) у справі;

вимоги особи, що подала скаргу (подання), із зазначенням суті порушення або неправильного застосування норм матеріального чи процесуального права;

перелік доданих до скарги (подання) документів.

Не допускаються посилання у касаційній скарзі (поданні) на недоведеність обставин справи. Касаційна скарга підписується особою, яка подала скаргу або її уповноваженим представником. До скарги додаються докази сплати державного мита і надсилання копії скарги іншій стороні у справі.

Касаційна скарга (подання) не приймається до розгляду і повертається судом, якщо:

касаційна скарга (подання) підписана особою, яка не має права її підпису­вати, або особою, посадове становище якої не зазначено;

скаргу (подання) надіслано інакше, ніж через місцевий або апеляційний господарський суд, що прийняв рішення або постанову;

до скарги (подання) не додано доказів надіслання її копії іншій стороні (сторонам) у справі;

до скарги не додано документів, що підтверджують сплату державного мита у встановлених порядку і розмірі;

скаргу (подання) подано після закінчення строку, встановленого для її подання, без клопотання про відновлення цього строку або таке клопотання було відхилено;

у скарзі (поданні) не зазначено суті порушення або неправильного застосу­вання норм матеріального чи процесуального права;

до надіслання ухвали про прийняття скарги (подання) до провадження від особи, що подала скаргу (подання), надійшла заява про її відкликання.

Про повернення касаційної скарги (подання) виноситься ухвала. Після усунення зазначених обставин сторона у справі має право повторно подати ка­саційну скаргу, а прокурор — внести касаційне подання в загальному порядку.

У касаційній інстанції скарга (подання) розглядається за правилами розгляду справи у суді першої інстанції за винятком процесуальних дій, пов'язаних зі вста­новленням обставин справи та їх доказуванням. Касаційна інстанція використо­вує процесуальні права суду першої інстанції виключно для перевірки юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення у рішенні або постанові гос­подарського суду.

Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обста­вини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіря­ти докази. У касаційній інстанції не приймаються і не розглядаються вимоги, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право:

залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення;

скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції повністю або частково і прийняти нове рішення;

скасувати рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції і передати справу на новий розгляд до суду першої інстанції, якщо суд припустив­ся порушень, передбачених ч. 2 ст. 11110 ГПК України;

скасувати рішення першої інстанції, постанову апеляційної інстанції пов­ністю або частково і припинити провадження у справі чи залишити позов без роз­гляду повністю або частково;

змінити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції;

залишити в силі одне із раніше прийнятих рішень або постанов.

Підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного гос­подарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Порушення норм процесуального права є в будь-якому випадку підставою для скасування рішення місцевого або постанови апеляційного господарського суду, якщо:

справу розглянуто судом у незаконному складі колегії суддів;

справу розглянуто судом за відсутності будь-якої із сторін, не повідомленої належним чином про час і місце засідання суду;

господарський суд прийняв рішення або постанову, що стосується прав і обов'язків осіб, які не були залучені до участі у справі;

рішення або постанова не підписані будь-ким із суддів або підписані не ти­ми суддями, що зазначені в рішенні або постанові;

рішення прийнято не тими суддями, які входили до складу колегії, що роз­глянула справу;

рішення прийнято господарським судом з порушенням правил предметної або територіальної підсудності, крім випадків, передбачених у ч. 4 ст. 17 ГПК України.

За наслідками розгляду касаційної скарги (подання) суд приймає постанову. У постанові мають бути зазначені:

найменування касаційної інстанції, склад суду, номер справи і дата прий­няття постанови;

найменування сторін і найменування особи, яка подала касаційну скаргу шодання);

найменування місцевого господарського суду або апеляційного господарсь­кого суду, рішення, постанова якого оскаржується, номер справи, дата прийнят­тя рішення, постанови, прізвище судді (суддів);

стислий виклад суті рішення місцевого господарського суду, рішення, по­станови апеляційного господарського суду;

підстави, з яких оскаржено рішення, постанову;

доводи, викладені у відзиві на касаційну скаргу (подання);

мотиви, за якими касаційна інстанція не застосовує закони та інші норма­тивні правові акти, на котрі посилалися сторони, а також закони та інші нормативно-правові акти, якими керувався суд, приймаючи рішення;

у разі скасування або зміни рішення, постанови — мотиви, за якими касаційна інстанція не погодилася з висновками суду першої або апеляційної інстанції;

висновки за результатами розгляду касаційної скарги (подання);

дії, що їх повинні виконати сторони та суд першої інстанції у разі скасування рішення, постанови і передачі справи на новий розгляд;

новий розподіл судових витрат у разі скасування чи зміни рішення.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Постанова надсилається сторонам у справі у п'ятиденний строк з дня її прийняття.

Сторони у справі та Генеральний прокурор України мають право оскаржити у касаційному порядку постанову Вищого господарського суду України, прийняту за наслідками перегляду рішення місцевого господарського суду, що набрало законної сили, чи постанови апеляційного господарського суду, а також ухвалу Вищого господарського суду України про повернення касаційної скарги (подан­ня) до Верховного Суду України.

Верховний Суд України переглядає у касаційному порядку постанови чи ухва­ли Вищого господарського суду України у випадках, коли вони оскаржені:

з мотивів застосування Вищим господарським судом України закону чи іншого нормативно-правового акта, що суперечить Конституції України;

у разі їх невідповідності рішенням Верховного Суду України чи Вищого суду іншої спеціалізації з питань застосування норм матеріального права;

у зв'язку з виявленням різного застосування Вищим господарським судом України одного й того ж положення закону чи іншого нормативно-правового ак­та у аналогічних справах;

з мотивів невідповідності постанов чи ухвал міжнародним договорам, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України;

на підставі визнання постанов чи ухвал міжнародною судовою установою, юрисдикція якої визнана Україною, такими, що порушують міжнародні зобов'я­зання України.

Господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне зна­чення для справи і не могли бути відомі заявникові.

Судове рішення господарського суду може бути переглянуто за нововиявлени­ми обставинами за заявою сторони, поданням прокурора не пізніше двох місяців з дня встановлення обставин, що стали підставою для перегляду судового рішення.

Заява, подання прокурора подаються стороною до господарського суду, який прийняв судове рішення.

Заявник зобов'язаний надіслати іншим сторонам копії заяви та доданих до неї документів.

До заяви додаються документи, що підтверджують надіслання копії заяви іншим сторонам, та документ про сплату державного мита. Заява, подання про­курора чи його заступника до розгляду не приймаються і повертаються заявни­кові у таких випадках:

подання після закінчення встановленого строку без клопотання про його відновлення або відхилення такого клопотання господарським судом;

подання без доказів надіслання копії заяви і доданих до неї документів іншим сторонам;

відсутності доказів сплати державного мита у порядку і розмірі, встановле­них законодавством.

Про повернення заяви виноситься ухвала, яку може бути оскаржено.

Про прийняття заяви, подання прокурора про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами господарський суд виносить ухвалу, в якій повідомляється про час і місце розгляду заяви чи подання. Ухвала надсилається відповідно сторонам у справі та прокурору, який брав участь у справі чи вніс по­дання.

Рішення і ухвали, що набрали законної сили і прийняті судом першої інстанції, переглядаються господарським судом, який прийняв ці судові рішення.

Перегляд за нововиявленими обставинами постанов і ухвал апеляційної і касаційної інстанції, якими змінено або скасовано судове рішення суду першої інстанції, здійснюється судом тієї інстанції, яким змінено або прийнято нове судове рішення.

Заява, подання прокурора про перегляд рішення, ухвали, постанови за ново-виявленими обставинами розглядаються господарським судом у судовому засіданні у місячний строк з дня їх надходження. Неявка заявника та інших осіб, які беруть участь у справі, не є перешкодою для розгляду заяви.

За результатами перегляду судового рішення приймаються:

рішення — у разі зміни або скасування рішення;

постанова — у разі зміни або скасування постанови;

ухвала — у разі зміни чи скасування ухвали або залишення рішення, ухвали, постанови без змін.

Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, надсилаються сторонам, прокурору у п'ятиденний строк з дня їх прийняття. Рішення, ухвала, постанова, прийняті за результатами перегляду судових рішень за нововиявленими обставинами, можуть бути переглянуті на загальних підставах.

У разі скасування судового рішення за результатами його перегляду за новови­явленими обставинами справа розглядається господарським судом за правилами, встановленими ГПК України.

Рішення, ухвали, постанови господарського суду, що набрали законної сили, ? обов'язковими на всій території України і виконуються у порядку, встановлено­му Законом України «Про виконавче провадження». Виконання рішення госпо­дарського суду провадиться на підставі виданого ним наказу, який є виконавчим документом. Наказ видається стягувачеві або надсилається йому після набрання судовим рішенням законної сили. Накази про стягнення державного мита надси­лаються до місцевих органів державної податкової служби.

Накази видаються стягувачеві або надсилаються йому рекомендованим чи цінним листом.

У разі повного або часткового задоволення первісного і зустрічного позовів накази про стягнення грошових сум видаються окремо щодо кожного позову.

Якщо судове рішення прийнято на користь декількох позивачів або проти декількох відповідачів, або якщо виконання повинно бути проведено в різних місцях, видаються накази із зазначенням тієї частини судового рішення, яка підлягає виконанню за даним наказом.

Виданий стягувачеві наказ може бути пред'явлено до виконання не пізніше трьох років з дня прийняття рішення, ухвали, постанови або закінчення строку, встановленого у разі відстрочки виконання судового рішення або після винесен­ня ухвали про поновлення пропущеного строку для пред'явлення наказу до вико­нання. У цей строк не зараховується час, на який виконання судового рішення було зупинено.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук