Головна Монографії та посібники Адвокатура Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2 9.21. Розгляд справ по суті у господарських судах. Робота адвоката під час судового розгляду. Виконання на території іноземних держав рішень господарських судів України.

9.21. Розгляд справ по суті у господарських судах. Робота адвоката під час судового розгляду. Виконання на території іноземних держав рішень господарських судів України.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2
344

9.21. Розгляд справ по суті у господарських судах. Робо­та адвоката під час судового розгляду. Виконання на тери­торії іноземних держав рішень господарських судів України.

Питання про прийняття позовної заяви вирішується суддею. Суддя відмовляє у прийнятті позовної заяви, якщо:

заява не підлягає розгляду в господарських судах України;

у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, є справа зі спору між тими самими сто­ронами, про той самий предмет, із тих самих підстав або є рішення цих органів з такого спору;

позов подано до підприємства, організації, які ліквідовано.

Про відмову у прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка надсилається сторонам, прокурору чи його заступнику, якщо вони є заявниками, не пізніше п'яти днів з дня надходження заяви.

До ухвали про відмову у прийнятті позовної заяви, що надсилається заявни­кові, додаються позовні матеріали. Ухвалу про відмову у прийнятті позовної за­яви може бути оскаржено. У разі скасування цієї ухвали позовна заява вважається поданою в день первісного звернення до господарського суду.

Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо:

позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або осо­бою, посадове становище якої не вказано;

у позовній заяві не вказано повного найменування сторін, їх поштових адрес;

у позовній заяві не вказано обставин, на яких ґрунтується позовна вимога, доказів, що підтверджують викладені в заяві обставини, обґрунтований розраху­нок стягуваної чи оспорюваної суми;

не подано доказів сплати державного мита у встановлених порядку та розмірі;

порушено правила поєднання вимог або об'єднано в одній позовній заяві кіл

ька вимог до одного чи кількох відповідачів, і сумісний розгляд цих вимог пе­решкоджатиме з'ясуванню прав і взаємовідносин сторін чи суттєво утруднить вирішення спору;

не подано доказів надсилання відповідачеві копії позовної заяви і доданих до неї документів;

до винесення ухвали про порушення провадження у справі від позивача надійшла заява про врегулювання спору;

не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Суддя повертає позовну заяву не пізніше п'яти днів з дня її надходження, про що виносить ухвалу. Ухвалу про повернення позовної заяви може бути оскаржено. Повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до гос­подарського суду в загальному порядку після усунення допущеного порушення.

Суддя, прийнявши позовну заяву, не пізніше п'яти днів з дня її надходження виносить і надсилає сторонам, прокурору, якщо він є заявником, ухвалу про пору­шення провадження у справі, в якій вказується про прийняття позовної заяви, призначення справи до розгляду в засіданні господарського суду, про час і місце його проведення, необхідні дії щодо підготовки справи до розгляду в засіданні. Ухвала надсилається також іншим підприємствам, установам, організаціям, дер­жавним та іншим органам, у випадках, коли від них витребуються документи, відомості та висновки або їх посадові особи викликаються до господарського суду.

З метою забезпечення правильного і своєчасного вирішення господарського спору суддя вчиняє в необхідних випадках такі дії щодо підготовки справи до роз­гляду:

вирішує питання про залучення до участі у справі іншого відповідача та про виключення чи заміну неналежного відповідача;

викликає представників сторін (якщо сторони знаходяться у тому самому населеному пункті, що й господарський суд) для уточнення обставин справи і з'ясовує, які матеріали може бути подано додатково;

зобов'язує сторони, інші підприємства, установи, організації, державні та інші органи, їх посадових осіб виконати певні дії (звірити розрахунки, провести огляд доказів у місці їх знаходження тощо); витребує від них документи, відо­мості, висновки, необхідні для вирішення спору, чи знайомиться з такими ма­теріалами безпосередньо в місці їх знаходження;

вирішує питання про призначення експертизи;

провадить огляд і дослідження письмових та речових доказів у місці їх зна­ходження;

вирішує питання про визнання явки представників сторін у засідання гос­подарського суду обов'язковою;

вирішує питання про виклик посадових та інших осіб для дачі пояснень по суті справи;

вирішує питання про розгляд справи безпосередньо на підприємстві, в орга­нізації;

вирішує питання про вжиття заходів до забезпечення позову;

10) вчиняє інші дії, спрямовані на забезпечення правильного і своєчасного розгляду справи.

Спір має бути вирішено господарським судом у строк не більше двох місяців від дня одержання позовної заяви. Спір про стягнення заборгованості за опроте­стованим векселем має бути вирішено господарським судом у строк не більше од­ного місяця від дня одержання позовної заяви.

У виняткових випадках голова господарського суду чи заступник голови гос­подарського суду має право продовжити строк вирішення спору, але не більш як на один місяць. За клопотанням обох сторін чи клопотанням однієї сторони, по­годженим з другою стороною, спір може бути вирішено у більш тривалий строк, ніж встановлено ч. 1 ст. 69 ГПК України.

Про продовження строку вирішення спору виноситься ухвала.

При вирішенні господарського спору по суті (задоволення позову, відмова в позові повністю або частково) господарський суд приймає рішення.

Рішення викладається у письмовій формі та підписується усіма суддями, які брали участь у засіданні. В разі розгляду справи трьома суддями суддя, не згодний з рішенням, зобов'язаний викласти у письмовій формі свою окрему думку, що приєднується до справи.

Господарський суд, приймаючи рішення, має право:

визнати недійсним повністю чи у певній частині пов'язаний з предметом спору договір, який суперечить законодавству;

виходити за межі позовних вимог, якщо це необхідно для захисту прав і за­конних інтересів позивачів або третіх осіб з самостійними вимогами на предмет спору і про це є клопотання заінтересованої сторони;

зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання;

стягувати у доход Державного бюджету України зі сторони, що порушила строки розгляду претензії, штраф у розмірі, встановленому ст. 9 ГПК України або відповідно до законів, що регулюють порядок досудового врегулювання спорів у конкретних правовідносинах;

стягувати в доход Державного бюджету України з винної сторони штраф у розмірі до 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за ухилення від вчинення дій, покладених господарським судом на сторону;

відстрочити або розстрочити виконання рішення.

Рішення господарського суду ухвалюється іменем України і складається із вступної, описової, мотивувальної і резолютивної частин, при цьому:

у вступній частині вказуються найменування господарського суду, номер справи, дата прийняття рішення, найменування сторін, ціна позову, прізвище судці (суддів), представників сторін, прокурора та інших осіб, які брали участь у засіданні, посади цих осіб. При розгляді справи на підприємстві, в організації про це також вказується у вступній частині рішення;

описова частина має містити стислий виклад вимог позивача, відзиву на по­зовну заяву, заяв, пояснень і клопотань сторін та їх представників, інших учасників судового процесу, опис дій, виконаних господарським судом (огляд та дослідження доказів і ознайомлення з матеріалами безпосередньо в місці їх знаходження);

у мотивувальній частині вказуються обставини справи, установлені госпо­дарським судом; причини виникнення спору; докази, на підставі яких прийнято рішення; зміст письмової угоди сторін, якщо її досягнуто; доводи, за якими госпо­дарський суд відхилив клопотання і докази сторін, їх пропозиції щодо умов дого­вору або угоди сторін; законодавство, яким господарський суд керувався, прийма­ючи рішення; обгрунтування відстрочки або розстрочки виконання рішення;

резолютивна частина має містити висновок про задоволення позову або про відмову в позові повністю чи частково щодо кожної з заявлених вимог. Висновок не може залежати від настання або ненастання якихось обставин (умовне рішення).

При задоволенні позову в резолютивній частині рішення вказуються:

найменування сторони, на користь якої вирішено спір, і сторони, з якої здійснено стягнення грошових сум або яка зобов'язана виконати відповідні дії, строк виконання цих дій, а також строк сплати грошових сум при відстрочці або розстрочці виконання рішення;

розмір сум, що підлягають стягненню (основної заборгованості за ма­теріальні цінності, виконані роботи та надані послуги, неустойки, штрафу, пені та збитків, а також штрафів, передбачених у пунктах 4 і 5 ч. 2 ст. 83 ГПК України);

найменування майна, що підлягає передачі, і місце його знаходження (у спорі про передачу майна);

найменування, номер і дата виконавчого або іншого документа про стяг­нення коштів у безспірному порядку (у спорі про визнання цього документа як такого, що не підлягає виконанню), а також сума, що не підлягає списанню.

У спорі, що виник при укладанні або зміні договору, в резолютивній частині вказується рішення з кожної спірної умови договору, а у спорі про спонукання укласти договір-умови, на яких сторони зобов'язані укласти договір, з посилан­ням на поданий позивачем проект договору.

В резолютивній частині рішення вказується про визнання договору недійсним у випадках, передбачених у п. 1 ст. 83 ГПК України.

При задоволенні заяви про визнання акта недійсним в резолютивній частині вказуються найменування акта і органу, що його видав, номер акта, дата його ви­дання, чи визнається акт недійсним повністю або частково (в якій саме частині).

В резолютивній частині рішення вказується про розподіл господарських вит­рат між сторонами, про повернення державного мита з бюджету.

Якщо у справі беруть участь кілька позивачів і відповідачів, в рішенні вказуєть­ся, як вирішено спір щодо кожного з них. При розгляді первісного і зустрічного позовів у рішенні вказуються результати розгляду кожного з позовів.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук