10. Законодавство про працю

10.1. Конституційне право на працю. Основні трудові права працівника.

Законодавство України у сфері праці та зайнятості утворює окрему галузь. її основою виступають положення, закріплені в ст. 43 Конституції України. Відповідно до них, кожен має право на працю, що включає можливість заробля­ти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Згідно з Конституцією України, використання примусової праці забороняється. Кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом. Конституція України гарантує захист від неза­конного звільнення та право на своєчасне отримання винагороди за роботу. Дер­жава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гаран­тує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб. Конституція України встановлює заборону ви­користання примусової праці. Не вважається примусовою працею військова або альтернативна (невійськова) служба, а також робота чи служба, яка виконується особою за вироком чи іншим рішенням суду або відповідно до законів про воєнний і про надзвичайний стан. Використання праці жінок і неповнолітніх на небезпечних для їхнього здоров'я роботах забороняється.

До трудових прав громадян, гарантованих Основним Законом нашої держави, можна віднести право тих, хто працює, на страйк для захисту своїх економічних і соціальних інтересів. Порядок здійснення права на страйк встановлюється зако­ном із урахуванням необхідності забезпечення національної безпеки, охорони здоров'я, прав і свобод інших людей. Конституція передбачає, що ніхто не може бути примушений до участі або до неучасті у страйку. Заборона страйку можлива лише на підставі зако

Ще одним трудовим правом, гарантованим на конституційному рівні, є право кожного, хто працює, на відпочинок. Це право забезпечується наданням днів що­тижневого відпочинку, а також оплачуваної щорічної відпустки, встановленням скороченого робочого дня щодо окремих професій і виробництв, скороченої три­валості роботи у нічний час. Максимальна тривалість робочого часу, мінімальна тривалість відпочинку та оплачуваної щорічної відпустки, вихідні та святкові дні, а також інші умови здійснення цього права визначаються законом.

Слід також відзначити, що порушення трудових прав може потягти застосу­вання до порушника кримінальних санкцій. Стаття 172 Кримінального кодексу України (далі — КК України) встановлює кримінальну відповідальність за грубе порушення законодавства про працю. Незаконне звільнення працівника з робо­ти з особистих мотивів, а також інше грубе порушення законодавства про працю караються штрафом до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні посади чи займатися певною діяльністю на строк до трьох років, або виправними роботами на строк до двох років. Ті самі дії, вчинені щодо неповнолітнього, вагітної жінки чи матері, яка має дитину віком до - років або дитину-інваліда, — караються штрафом від 50 до 100 неоподаткову­ваних мінімумів доходів громадян або позбавленням права обіймати певні поса­ди чи займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або виправними ро­ботами на строк до двох років, або арештом на строк до шести місяців.

Стаття 173 КК України встановлює кримінальну відповідальність у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або позбавлення права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до п'яти років, або арешту на строк до шести місяців, або позбавлення волі на строк до двох років за грубе порушення угоди про працю службовою особою підприємства, ус­танови, організації незалежно від форми власності, а також окремим громадяни­ном чи уповноваженою ним особою шляхом обману або зловживання довірою або примушення до виконання роботи, не передбаченої угодою.

КК України також передбачена кримінальна відповідальність за примушення до участі у страйку або створення перешкод для участі в ньому, а також за І є з під ставну невиплату заробітної платні, стипендії, пенсії або інших установле­них законом виплат.

Кримінальна відповідальність установлена також за порушення вимог законодавства про охорону праці у вигляді штрафу до 50 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян або виправними роботами на строк до двох років, або позбавленням волі на той самий термін.

Адвокат з метою сприяння реалізації права на працю може надати таку юридичну допомогу:

надати консультацію та роз'яснення з юридичних питань, що стосуються права на працю;

надати усні й письмові довідки щодо трудового законодавства України, у тому числі міжнародно-правових договорів, які гарантують право на працю і які були ратифіковані Україною;

скласти заяву, скаргу та інші документи правового характеру з приводу порушення прав на працю;

посвідчити копії документів у справах, які ведуть адвокати;

здійснити представництво в суді, інших державних органах перед громадянами та юридичними особами;

надавати юридичну допомогу з питань трудового законодавства підприємствам, установам, організаціям тощо.