187

---

14.10. Державне мито. Нормативно-правові акти, які регулюють стягнення державного мита.

Стягнення державного мита регулюється МК України від 12 грудня 1991 р. № 1970-ХІІ, зокрема, Розділом V Кодексу, який має назву «Мито та митні збори».

Перша ж стаття даного розділу з питань врегулювання мита відсилає до Зако­ну України «Про Єдиний митний тариф» від 5 лютого 1992 р. № 2097-ХП.

Вищевказаний Закон визначає мито, що стягується митницею, податком на товари та інші предмети, які переміщуються через митний кордон України.

В Україні застосовуються такі види мита:

адвалерне, що нараховується у відсотках до митної вартості товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

специфічне, що нараховується у встановленому грошовому розмірі на оди­ницю товарів та інших предметів, які обкладаються митом;

комбіноване, що поєднує обидва ці види митного обкладення.

Встановлення пільг та зміна ставок мита, в тому числі на предмети особисто­го користування, здійснюються Верховною Радою України за поданням Кабінету Міністрів України.

Ввізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх ввезенні на мит­ну територію України.

Ввізне мито є диференційованим:

до товарів та інших предметів, що походять з держав, які входять разом з Ук­раїною до митних союзів або утворюють з нею спеціальні митні зони, і в разі вста­новлення будь-якого спеціального преференційного митного режиму згідно з міжнародними договорами за участю України, застосовуються преференційні ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України;

до товарів та інших предметів, що походять з країн або економічних со­юзів, які користуються в Україні режимом найбіл

ьшого сприяння, котрий озна­чає, що іноземні суб'єкти господарської діяльності цих країн або союзів мають пільги щодо мит, за винятком випадків, коли зазначені мита та пільги щодо них встановлюються в рамках спеціального преференційного митного режиму, за­стосовуються пільгові ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тари­фом України;

до решти товарів та інших предметів застосовуються повні (загальні) ставки ввізного мита, передбачені Єдиним митним тарифом України.

Вивізне мито нараховується на товари та інші предмети при їх вивезенні за межі митної території України.

Сезонне мито полягає в тому, що на окремі товари та інші предмети може вста­новлюватися сезонне ввізне і вивізне мито на строк не більше чотирьох місяців з моменту їх встановлення.

Крім того, Закон передбачає можливість існування особливих видів мита, які запроваджуються з метою захисту економічних інтересів України, українських виробників та у випадках, передбачених законами України, у разі ввезення на митну територію України і вивезення за межі цієї території товарів незалежно від інших видів мита. До них Закон відносить:

спеціальне мито;

антидемпінгове мито;

компенсаційне мито. Спеціальне мито застосовується:

як засіб захисту українських виробників;

як засіб захисту національного товаровиробника у разі коли товари ввозять­ся на митну територію України у обсягах та (або) за таких умов, що заподіюють значну шкоду або створюють загрозу заподіяння значної шкоди національному товаровиробнику;

як запобіжний засіб щодо учасників зовнішньоекономічної діяльності, які порушують національні інтереси у сфері зовнішньоекономічної діяльності;

як заходи у відповідь на дискримінаційні та (або) недружні дії інших дер­жав, митних союзів та економічних угруповань, які обмежують здійснення закон­них прав та інтересів суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та (або) ущемля­ють інтереси України.

Антидемпінгове мито застосовується:

відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту» у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом демпінгу, яке заподіює шкоду національному товаровиробнику;

у разі вивезення за межі митної території України товарів за ціною, істотно нижчою за ціни інших експортерів подібних або безпосередньо конкуруючих то­варів на момент цього вивезення, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Компенсаційне мито застосовується:

відповідно до Закону України «Про захист національного товаровиробника від субсидованого імпорту», у разі ввезення на митну територію України товарів, які є об'єктом субсидованого імпорту, яке заподіює шкоду національному товаро­виробнику;

у разі вивезення за межі митної території України товарів, для виробництва, переробки, продажу, транспортування, експорту або споживання яких безпосе­редньо або опосередковано надавалася субсидія, якщо таке вивезення заподіює шкоду.

Процедура застосування особливих видів мита: вони справляються на підставі рішень про застосування антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, прийнятих відповідно до законів України «Про захист національного товаровиробника від демпінгового імпорту», «Про захист національного товаро­виробника від субсидованого імпорту», «Про застосування спеціальних заходів щодо імпорту в Україну». У разі, якщо імпорт товару є об'єктом антидемпінгових, компенсаційних або спеціальних заходів, преференції не встановлюються або зупиняються чи припиняються органом, який їх установив.

Мито вноситься до державного бюджету України.

При визначенні митної вартості та сплаті мита іноземна валюта перерахо­вується у валюту України за курсом Національного банку України, який застосо­вується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях і діє на день подан­ня митної декларації.

Мито сплачується митним органам України, а стосовно товарів та інших пред­метів, що пересилаються в міжнародних поштових відправленнях, — підприємствам зв'язку. Порядок надання відстрочки та розстрочки сплати мита встановлюється Державною митною службою України.

Щодо митних зборів, то це питання врегульовується МК України, який перед­бачає, що за митне оформлення транспортних засобів (у тому числі транспортних засобів індивідуального користування), товарів, спадщини, речей, які переміщу­ються через митний кордон України (у тому числі у міжнародних поштових відправленнях та вантажем), та інших предметів, а також за перебування їх під митним контролем справляються митні збори (розміри яких встановлюються Кабінетом Міністрів України.

Митні збори сплачуються як у національній валюті України, так і в іноземній валюті, що її купує Національний банк України, а збори за митне оформлення то­варів, які є об'єктом зовнішньоторговельних угод, — у національній валюті Ук­раїни та іноземній валюті. Кабінет Міністрів України має право визначати інші випадки, коли частина суми митних зборів за митне оформлення сплачується в іноземній валюті, а також розмір такої частини. Перерахунок іноземної валюти у національну валюту України здійснюється за курсом Національного банку Ук­раїни, що застосовується для розрахунків по зовнішньоекономічних операціях і діє на день пред'явлення митницею вимоги про сплату митних зборів.

За заявою підприємства та при наявності гарантії банку митниця має право надати відстрочення або розстрочення сплати митних зборів на строк, що не пе­ревищує одного місяця.

 

< Попередня   Наступна >