Головна Монографії та посібники Адвокатура Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2 14.21. Правове регулювання грошового обігу в Україні. Право грошової емісії. Правове становище Національного банку України.

14.21. Правове регулювання грошового обігу в Україні. Право грошової емісії. Правове становище Національного банку України.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2
255

14.21. Правове регулювання грошового обігу в Україні. Право грошової емісії. Правове становище Національного банку України.

Закон України «Про Національний банк України» передбачає, що Національ­ний банк України монопольно здійснює емісію національної валюти України та організує її обіг. Зокрема, правління Національного банку приймає рішення про емісію валюти України та вилучення з обігу банкнот і монет.

Стаття 34 Закону України «Про Національний банк України» закріплює, що виключне право введення в обіг (емісія) гривні і розмінної монети, організація їх обігу та вилучення з обігу належить Національному банку. Готівка знаходиться в обігу у вигляді грошових знаків — банкнот (паперових) і монет (металевих). Загальна сума введених в обіг банкнот і монет зазначається в рахунках Національного банку як його пасив.

Банкноти і монети є безумовними зобов'язаннями Національного банку і за­безпечуються всіма його активами.

В Україні також діє Указ Президента України «Про застосування штрафних санкцій за порушення норм з регулювання обігу готівки» від 12 червня 1995 р. № 436/95. Цим Указом встановлюється, що у разі порушення юридичними осо­бами всіх форм власності, фізичними особами — громадянами України, інозем­ними громадянами та особами без громадянства, які є суб'єктами підприємниць­кої діяльності, а також постійними представництвами нерезидентів, через які повністю або частково здійснюється підприємницька діяльність, норм з регулю­вання обігу готівки у національній валюті, що встановлюються Національним банком України, до них застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу:

за перевищення встановлених лімітів залишку готівки в касах — у двократ­ному розмірі сум виявленої понадлімітної готівки за кожний день;

за неоприбуткування (неповне та або несвоєчасне) оприбуткуванн

я у касах готівки — у п'ятикратному розмірі неоприбуткованої суми;

за витрачання готівки з виручки від реалізації продукції (робіт, послуг) та інших касових надходжень (крім коштів, отриманих із кас установ банків) на виплати, що пов'язані з оплатою праці (за винятком екстрених (невідкладних) обставин — соціальних виплат громадянам на поховання, допомоги при народ­женні дитини, одиноким та багатодітним матерям, на лікування в разі хвороби, компенсацій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи), за наявності податкової заборгованості — в розмірі здійснених виплат;

за перевищення встановлених строків використання виданої під звіт готівки, а також за видачу готівкових коштів під звіт без повного звітування щодо раніше виданих коштів — у розмірі 25 відсотків виданих під звіт сум;

за проведення готівкових розрахунків без подання одержувачем коштів платіжного документа (товарного або касового чека, квитанції до прибуткового ордера, іншого письмового документа), який би підтверджував сплату покупцем готівкових коштів, — у розмірі сплачених коштів;

за використання одержаних в установі банку готівкових коштів не за цільо­вим призначенням — у розмірі витраченої готівки.

Установити, що за невстановлення установами банків лімітів залишку готівки в касах з них стягується штраф у п'ятдесятикратному розмірі неоподатковувано­го мінімуму доходів громадян за кожний випадок такого невстановлення.

Правила організації контролю за додержанням норм з регулювання обігу готівки встановлюються Національним банком України за погодженням з Дер­жавною податковою адміністрацією України.

Вказані вище штрафи в повному обсязі стягуються до державного бюджету в порядку, встановленому законодавством.

Слід також згадати про Розпорядження Президента України «Про систему електронного грошового обігу в Україні» від 30 квітня 1992 р. № 79. Цим розпо­рядженням з метою забезпечення переходу до сучасних методів здійснення кре­дитно-фінансових операцій, поліпшення системи обігу грошей та захисту економічних інтересів України передбачалася необхідність розробити Державну програму створення системи електронного грошового обігу в Україні.

 

< Попередня   Наступна >