Головна Монографії та посібники Адвокатура Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2 15.10. Правове регулювання використання ядерної енергії і відповідальність за порушення у цій галузі. Юридична допомога адвоката.

15.10. Правове регулювання використання ядерної енергії і відповідальність за порушення у цій галузі. Юридична допомога адвоката.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2
267

15.10. Правове регулювання використання ядерної енергії і відповідальність за порушення у цій галузі. Юридична допомога адвоката.

Це питання регулюється Законом України «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку» від 8 лютого 1995 р. № 39/95-ВР.

Цей Закон є основоположним у ядерному законодавстві України. Він встанов­лює пріоритет безпеки людини та навколишнього природного середовища, пра­ва і обов'язки громадян у сфері використання ядерної енергії, регулює діяльність, пов'язану з використанням ядерних установок та джерел іонізуючого випроміню­вання, встановлює також правові основи міжнародних зобов'язань України щодо використання ядерної енергії.

Основними поняттями, які використовує цей законодавчий акт є такі:

джерело іонізуючого випромінювання — фізичний об'єкт, крім ядерних уста­новок, що містить радіоактивну речовину, або технічний пристрій, який створює або за певних умов може створювати іонізуюче випромінювання;

радіаційна аварія (аварія) — подія, внаслідок якої втрачено контроль над ядерною установкою, джерелом іонізуючого випромінювання, і яка призводить або може призвести до радіаційного впливу на людей та навколишнє природне середовище, що перевищує допустимі межі, встановлені нормами, правилами і стандартами з безпеки;

радіаційний захист — сукупність радіаційно-гігієнічних, проектно-конст­рукторських, технічних та організаційних заходів, спрямованих на забезпечення радіаційної безпеки;

радіоактивні відходи — матеріальні об'єкти та субстанції, активність радіо­нуклідів або радіоактивне забруднення яких перевищує межі, встановлені діючими нормами, за умови, що використання цих об'єктів та субстанцій не передбачається;

ядерна шкода — втрата життя, будь-які ушкодження, завдані здоров'ю лю­дини, або будь-яка втрата майна, або шкода, заподіяна ма

йну, або будь-яка інша втрата чи шкода, що є результатом небезпечних властивостей ядерного матеріалу на ядерній установці або ядерного матеріалу, який надходить з ядерної установки чи надсилається до неї, крім шкоди, заподіяної самій установці або транспортно­му засобу, яким здійснювалося перевезення.

Основними завданнями ядерного законодавства є:

правове регулювання суспільних відносин під час здійснення всіх видів діяльності у сфері використання ядерної енергії;

створення правових засад системи управління у сфері використання ядер­ної енергії і системи регулювання безпеки під час використання ядерної енергії;

встановлення прав, обов'язків і відповідальності органів державної влади, підприємств, посадових осіб і персоналу, а також громадян стосовно їх діяльності, пов'язаної з використанням ядерної енергії;

визначення основних принципів радіаційного захисту людей та навколиш­нього природного середовища;

забезпечення участі громадян та їх об'єднань у формуванні державної політики у сфері використання ядерної енергії;

сприяння подальшому зміцненню міжнародного режиму безпечного вико­ристання ядерної енергії.

Радіаційний захист під час використання ядерної енергії базується на таких основних принципах:

не може бути дозволена жодна діяльність, пов'язана з іонізуючим випромі­нюванням, якщо кінцева вигода від такої діяльності не перевищує заподіяної нею шкоди;

величина індивідуальних доз, кількість осіб, які опромінюються, та ймо­вірність опромінення від будь-якого з видів іонізуючого випромінювання повинні бути найнижчими з тих, що їх можна практично досягти, враховуючи економічні і соціальні фактори;

опромінення окремих осіб від усіх джерел та видів діяльності у підсумку не повинно перевищувати встановлених дозових меж.

Громадяни та їх об'єднання мають право на запит та одержання від відпо­відних підприємств у межах їх компетенції повної та достовірної інформації що­до безпеки ядерної установки чи об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлуатації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю.

Громадяни мають право отримувати інформацію від установ державної систе­ми контролю за радіаційною обстановкою на території України про рівні радіа­ційного випромінювання на території України, в місцях їх проживання чи робо­ти. За відмову в наданні такої інформації, умисне перекручення або приховуван­ня об'єктивних даних з питань, пов'язаних з безпекою під час використання ядерної енергії, посадові особи підприємств, об'єднань громадян і засобів масо­вої інформації несуть відповідальність згідно з законодавством.

Громадяни України з пізнавальною метою також мають право на відвідування у встановленому порядку ядерних установок, а також об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.

Для реалізації прав громадян органи державної влади, установи державної си­стеми контролю за радіаційною обстановкою, підприємства, діяльність яких пов'язана з використанням ядерної енергії, їх посадові особи зобов'язані:

періодично поширювати через засоби масової інформації офіційні відо­мості про радіаційну обстановку на території, де знаходяться, експлуатуються підприємства по видобуванню уранової руди, ядерні установки, об'єкти, призна­чені для поводження з радіоактивними відходами, джерела іонізуючого ви­промінювання, а також відомості щодо безпеки ядерної установки чи об'єкта,

призначеного для поводження з радіоактивними відходами, будівництво яких планується або здійснюється, та тих, що експлуатуються або знімаються з експлу­атації, за винятком відомостей, що становлять державну таємницю;

надавати можливість громадянам України на їх вимогу безпосередньо відвідувати з пізнавальною метою у встановленому порядку ядерні установки та об'єкти, призначені для поводження з радіоактивними відходами.

Громадяни та їх об'єднання мають право на участь в обговоренні проектів за­конодавчих актів і програм у сфері використання ядерної енергії, а також на участь в обговоренні питань, пов'язаних з розміщенням, проектуванням, спору­дженням, експлуатацією та зняттям з експлуатації ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання.

З метою залучення громадян та їх об'єднань до участі у розгляді питань, пов'язаних з використанням ядерної енергії, місцеві органи державної влади і са­моврядування можуть організовувати громадські слухання з питань захисту про­ектів, пов'язаних з розміщенням, спорудженням, зняттям з експлуатації ядерних установок та об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами.

На громадські слухання виносяться як матеріали, подані заявником, так і ре­зультати державних та громадських експертиз. Порядок проведення громадських слухань встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Населення територій, на яких розміщуються підприємства по видобуванню уранових руд, ядерні установки, об'єкти, призначені для поводження з радіоак­тивними відходами, має право на соціально-економічну компенсацію ризику від їх діяльності, зокрема на:

використання частини коштів, які інвестуються в будівництво установок і об'єктів, для будівництва об'єктів соціального призначення;

встановлення пільгового режиму енергоспоживання в районі розташування атомних електростанцій;

здійснення заходів, передбачених законодавством про охорону навколиш­нього природного середовища;

використання частини коштів, віднесених на собівартість виробленої на діючих АЕС електроенергії, на соціально-економічний розвиток території.

Види, обсяги, джерела та порядок надання компенсацій, а також визначення територій, на які поширюються заходи соціально-економічної заінтересованості, встановлюються Кабінетом Міністрів України за погодженням з місцевими орга­нами державної влади і самоврядування на підставі науково-економічного обґрунтування.

Громадяни, здоров'ю та майну яких завдано шкоди, зумовленої негативним впливом іонізуючого випромінювання під час використання ядерної енергії, ма­ють право на її відшкодування в повному обсязі відповідно до законодавства.

Персонал ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, а також державні інспектори з нагляду за ядерною та радіаційною безпекою безпосеред­ньо на ядерних установках мають право на соціально-економічну компенсацію негативного впливу іонізуючого випромінювання на їхнє здоров'я відповідно до законодавства України.

Персонал має право на професійну перепідготовку, підвищення кваліфікації та ліцензування за рахунок ліцензіата.

Громадянам України, особам без громадянства, а також іноземним громадя­нам, які проживають на території України, забезпечується право укладання дого­вору добровільного страхування особи та майна від ризику радіаційного впливу.

Виплати по добровільному страхуванню особи та майна від ризику радіа­ційного впливу проводяться незалежно від виплат по державному соціальному страхуванню, соціальному забезпеченню та в порядку відшкодування шкоди від радіаційного впливу. Порядок та умови страхування визначаються законодавст­вом України.

Розділ ХНІ Закону регулює питання, пов'язані з відшкодуванням шкоди, які були завдані порушенням ядерної безпеки.

Відповідальність оператора за ядерну шкоду згідно з Законом є абсолютною — тобто настає незалежно від встановлення її вини, крім випадків, які будуть вка­зані далі.

Жодна особа, крім оператора, не несе відповідальності за ядерну шкоду, за ви­нятком випадків, передбачених цим Законом. Відповідальність оператора за ядерну шкоду настає, якщо ця шкода заподіяна ядерним інцидентом на ядерній установці, а також під час перевезення ядерного матеріалу на ядерну установку оператора після прийняття ним від оператора іншої ядерної установки відпо­відальності за цей матеріал або під час його перевезення з ядерної установки оператора і відповідальність за який не була прийнята іншим оператором згідно з письмовою угодою.

Оператор звільняється від відповідальності за ядерну шкоду, якщо вона за­подіяна ядерним інцидентом, що виник безпосередньо як наслідок стихійного лиха виняткового характеру, збройного конфлікту, воєнних дій, громадянської війни або повстання.

Якщо ядерна шкода пов'язана з відповідальністю більш як одного оператора, ці оператори несуть часткову відповідальність. Якщо частка кожного з них у цій шкоді не може бути обґрунтовано визначена, ці оператори несуть солідарну відповідальність.

Якщо ядерна шкода була заподіяна під час транзиту ядерного матеріалу через територію України, відповідальність за ядерну шкоду несе оператор, що є ванта­жовідправником чи є його одержувачем. Момент переходу відповідальності визначається угодою між вантажовідправником і вантажоодержувачем. У разі відсутності чіткого визначення настання цього моменту вантажовідправник несе відповідальність до моменту передачі вантажу уповноваженій особі на кордоні держави, до якої відправлено вантаж, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, учасником яких є Україна.

Якщо оператор доведе, що ядерна шкода виникла повністю або частково внаслідок грубої недбалості особи, якій заподіяна шкода, або внаслідок дії чи бездіяльності такої особи з наміром заподіяти шкоду, оператор за рішенням суду може звільнятися повністю або частково від обов'язку відшкодування шкоди, заподіяної такій особі.

Положення цього Закону не застосовуються до відповідальності оператора за ядерну шкоду, заподіяну безпосередньо ядерній установці або будь-якому майну на місці розташування цієї установки, що використовується або має використо­вуватися у зв'язку з цією установкою, або транспортному засобу, на якому ядер­ний матеріал перебував під час ядерного інциденту.

До відносин, які виникають у зв'язку із заподіянням шкоди в частині, що не ре­гулюється цим Законом, застосовуються норми цивільного законодавства України.

Відповідальність за шкоду, спричинену Чорнобильською катастрофою, вста­новлюється відповідним законодавством України.

Коли ядерна шкода та неядерна шкода спричинені спільно ядерним інциден­том та подіями іншого характеру, то неядерна шкода, якщо вона не може бути обґрунтовано відокремлена від ядерної, вважається ядерною шкодою, спричине­ною цим ядерним інцидентом.

Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної жит­тю і здоров'ю особи, не обмежується строком давності.

Право на подання позову про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної май­ну або навколишньому природному середовищу, діє протягом десяти років з дня заподіяння шкоди.

Якщо ядерна шкода заподіяна ядерним інцидентом, пов'язаним з ядерним матеріалом, який під час цього ядерного інциденту був викрадений, загублений, викинутий чи залишений без догляду, період, встановлений згідно з ч. 2 ст. 76 Закону, відраховується з дня виникнення цього ядерного інциденту, але ні в яко­му разі не повинен перевищувати двадцяти років з дня крадіжки, втрати, вики­дання чи залишення ядерного матеріалу без догляду.

Право на відшкодування ядерної шкоди втрачає силу, якщо позов не подано протягом трьох років від дня, коли особа, якій завдано ядерної шкоди, знала або мала знати про таку шкоду і про оператора, який є відповідальним за цю шкоду, за умови, що періоди не будуть перевищені.

Оператор забезпечує страхування або інше фінансове забезпечення відшкоду­вання за ядерну шкоду у розмірі та на умовах, що визначаються Кабінетом Міністрів України.

Якщо розмір страхування або інше фінансове відшкодування недостатньо, то в такому разі відшкодування шкоди за поданими позовами забезпечується держа­вою. Відшкодування ядерної шкоди включає кошти, які виплачуються з фондів соціального страхування та соціального забезпечення, фондів медичного страхування, а також кошти, які виплачуються у разі нещасного випадку на вироб­ництві або на випадок професійних захворювань. Фонди, за рахунок яких здійснено відшкодування, та організації, які виплатили зазначені суми на від­шкодування ядерної шкоди, мають право регресного позову до оператора. Оператор має право регресу лише у двох випадках:

якщо це право передбачено письмовою угодою;

проти фізичної особи, яка діяла або не діяла з наміром заподіяти шкоду, як­що в результаті дії або бездіяльності цієї особи стався ядерний інцидент.

Справи стосовно позовів про відшкодування ядерної шкоди, заподіяної ядер­ним інцидентом, що мав місце на території України, розглядаються виключно судами України, якщо інше не передбачено міжнародними договорами, учасни­ком яких є Україна.

Розділ IV Закону передбачає відповідальність за порушення законодавства у сфері використання ядерної енергії та радіаційної безпеки. Порушення законо­давства у сфері використання ядерної енергії персоналом та посадовими особами ядерної установки, об'єктів, призначених для поводження з радіоактивними відходами, джерел іонізуючого випромінювання, персоналом і посадовими осо­бами підприємств, установ і організацій, які здійснюють будь-яку іншу діяльність у сфері використання ядерної енергії, і громадянами тягне за собою дисциплінар­ну, цивільну (крім цивільної відповідальності за ядерну шкоду), адміністративну та кримінальну відповідальність згідно з законодавством.

Правопорушеннями у сфері використання ядерної енергії є:

порушення норм, правил і стандартів з ядерної та радіаційної безпеки;

недотримання вимог щодо розміщення ядерних установок, джерел іонізую­чого випромінювання;

проведення робіт на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінюван­ня, а також поводження з ядерними матеріалами та джерелами іонізуючого ви­промінювання без наявності дозволу;

використання ядерної установки, джерел іонізуючого випромінювання, ядерних матеріалів у медичних цілях без дозволу уповноважених на це органів охорони здоров'я;

невиконання умов дозволів органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки;

невиконання приписів органів державного регулювання з ядерної та радіаційної безпеки;

надання дозволів та приписів посадовими особами органів державного ре­гулювання ядерної та радіаційної безпеки з порушенням встановленого порядку;

поставка, монтаж та введення в експлуатацію несправного обладнання ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання;

прийняття в експлуатацію ядерних установок, джерел іонізуючого ви­промінювання без спорудження та введення в дію всіх передбачених проектом цих комплексів об'єктів;

прийняття в експлуатацію ядерних установок, джерел іонізуючого випро­мінювання без реалізації заходів щодо забезпечення захисту персоналу цих уста­новок, населення прилеглих районів та навколишнього природного середовища;

створення перешкод у виконанні посадовими особами органів державного регулювання ядерної та радіаційної безпеки своїх функцій;

невиконання службових обов'язків у критичних ситуаціях, що призвело або могло призвести до людських жертв чи радіоактивного забруднення навколиш­нього природного середовища;

самовільне залишення ядерних установок, джерел іонізуючого випроміню­вання оперативним персоналом чергової зміни;

допуск до роботи на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінюван­ня персоналу, який не пройшов відповідної підготовки чи не має документа, що засвідчує його кваліфікацію, осіб молодше 18 років, а також тих, які мають медичні протипоказання;

допуск до роботи з ядерними матеріалами та на ядерних установках і об'єктах, призначених для поводження з радіоактивними відходами, іншими джерелами іонізуючого випромінювання, осіб, які не пройшли спеціальної пе­ревірки;

насильницькі дії, які перешкоджають оперативному персоналу та посадо­вим особам виконувати службові обов'язки;

пряме чи опосередковане примушування посадовими особами оперативно­го персоналу до порушення регламенту та інструкцій з експлуатації ядерної уста­новки, джерела іонізуючого випромінювання;

ухилення від виконання своїх обов'язків згідно з діючим планом захисту населення та персоналу на випадок аварії;

направлення посадовою особою підлеглих в радіаційно небезпечні зони без їх згоди і без інформування про можливі рівні опромінювання, а також з пору­шенням передбачених для цих умов норм, правил та інструкцій;

необгрунтована відмова від надання інформації або надання недостовірної інформації, несвоєчасне надання або приховування інформації;

приховування факту про виникнення аварії на ядерній установці, джерелі іонізуючого випромінювання або несвоєчасне інформування про це органів дер­жавної влади та самоврядування;

приховування та перекручення інформації про аварію або інших даних, які впливають на оцінку безпеки;

приховування інформації про стан радіоактивного забруднення навколиш­нього природного середовища, а також надання умисно неправдивої інформації про стан радіаційної обстановки;

необгрунтований або умисний викид радіоактивних речовин в атмосферу, водне середовище та надра в кількостях, що перевищують гранично допустимі рівні;

крадіжка, незаконне придбання, зберігання, передача, продаж, викорис­тання або руйнування ядерних матеріалів, джерел іонізуючого випромінювання, приховування інформації про підготовку або здійснення таких дій;

дії, що призвели або могли призвести до ядерної шкоди;

вимога здійснити певні дії або утриматись від них, поєднана із загрозою ви­користання ядерних матеріалів чи джерел іонізуючого випромінювання;

порушення встановленого порядку ядерного експорту та імпорту;

залучення до господарського обігу з метою використання та споживання населенням продукції, що зазнала опромінення, або виробництво та реалізація без дозволу уповноважених на те органів охорони здоров'я продукції, яка містить радіоактивні речовини понад встановлену норму;

порушення вимог щодо забезпечення фізичного захисту ядерних матеріа­лів, джерел іонізуючого випромінювання, ядерної установки та радіоактивних відходів;

участь у проведенні на території ядерної установки, об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, несанкціонованих громадських заходів;

організація несанкціонованих мітингів та інших заходів поза територією ядерної установки, об'єкта, призначеного для поводження з радіоактивними відходами, якщо ці заходи спричинили або могли спричинити перешкоди у до­ставці до них людей, вантажів, пожежної або іншої спеціальної техніки, а також якщо сталися або могли статися порушення дієздатності систем життєзабезпе­чення установки, об'єкта.

Відповідальність за інші правопорушення у сфері використання ядерної енергії встановлюється законодавством України.

На підприємства, які здійснюють діяльність у сфері використання ядерної енергії, у разі порушення норм, правил і стандартів з безпеки або умов дозволів на ведення робіт, якщо ці порушення завдали або могли завдати шкоди здоров'ю людей чи навколишньому природному середовищу, органами державного регу­лювання ядерної та радіаційної безпеки може бути накладено штрафи. Розмір штрафів встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Організації та особи, які здійснюють державну, включаючи екологічну, екс­пертизу проектів ядерних установок, джерел іонізуючого випромінювання, не­суть відповідальність за шкоду (крім цивільної відповідальності за ядерну шкоду), спричинену некомпетентними або необгрунтованими висновками, згідно з зако­нодавством України.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук