Головна Монографії та посібники Адвокатура Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2 15.15. Водокористування: суб'єкти, види і порядок. Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти, юридична допомога адвоката у таких справах.

15.15. Водокористування: суб'єкти, види і порядок. Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти, юридична допомога адвоката у таких справах.

Адвокатура - Енциклопедичний довідник майбутнього адвоката Ч.2
281

15.15. Водокористування: суб'єкти, види і порядок. Умови скидання зворотних вод у водні об'єкти, юридична допомога адвоката у таких справах.

Водний кодекс України (далі — ВК України) від 6 червня 1995 р. № 213/95-ВР закріплює положення, відповідно до якого усі води (водні об'єкти) на території України є національним надбанням народу України, однією з природних основ його економічного розвитку і соціального добробуту. Водні ресурси забезпечують існування людей, тваринного і рослинного світу і є обмеженими та уразливими природними об'єктами.

В умовах нарощування антропогенних навантажень на природне середовище, розвитку суспільного виробництва і зростання матеріальних потреб виникає необхідність розробки і додержання особливих правил користування водними ре­сурсами, раціонального їх використання та екологічно спрямованого захисту.

ВК України, в комплексі з заходами організаційного, правового, економічно­го і виховного впливу, сприятиме формуванню водно-екологічного правопоряд­ку і забезпеченню екологічної безпеки населення України, а також більш ефек­тивному, науково обґрунтованому використанню вод та їх охороні від забруднен­ня, засмічення та вичерпання.

Усі води (водні об'єкти) на території України становлять її водний фонд.

До водного фонду України належать:

поверхневі води:

природні водойми (озера); водотоки (річки, струмки); штучні водойми (водо­сховища, ставки) і канали; інші водні об'єкти;

підземні води та джерела;

внутрішні морські води та територіальне море. До земель водного фонду належать землі, зайняті:

морями, річками, озерами, водосховищами, іншими водоймами, болотами, а також островами;

прибережними захисними смугами вздовж морів, річок та навк

оло водойм;

гідротехнічними, іншими водогосподарськими спорудами та каналами, а також землі, виділені під смуги відведення для них;

береговими смугами водних шляхів.

До водних об'єктів загальнодержавного значення належать:

внутрішні морські води та територіальне море;

підземні води, які є джерелом централізованого водопостачання;

поверхневі води (озера, водосховища, річки, канали), що знаходяться і ви­користовуються на території більш як однієї області, а також їх притоки всіх по­рядків;

водні об'єкти в межах територій природно-заповідного фонду загальнодер­жавного значення, а також віднесені до категорії лікувальних.

До водних об'єктів місцевого значення належать:

поверхневі води, що знаходяться і використовуються в межах однієї області і які не віднесені до водних об'єктів загальнодержавного значення;

підземні води, які не можуть бути джерелом централізованого водопоста­чання.

Води (водні об'єкти) є виключно власністю народу України і надаються тільки у користування. Народ України здійснює право власності на води (водні об'єкти) через Верховну Раду України, Верховну Раду АРК і місцеві ради. Окремі повнова­ження щодо розпорядження водами (водними об'єктами) можуть надаватися відповідним органам державної виконавчої влади.

Водокористувачами в Україні можуть бути підприємства і громадяни України, а також іноземні юридичні і фізичні особи та особи без громадянства. Водокори­стувачі можуть бути первинними і вторинними.

Первинні водокористувачі — це ті, що мають власні водозабірні споруди і відповідне обладнання для забору води.

Вторинні водокористувачі (абоненти) — це ті, що не мають власних водо­забірних споруд і отримують воду з водозабірних споруд первинних водокористу­вачів та скидають стічні води в їх системи на умовах, що встановлюються між ни­ми. Вторинні водокористувачі можуть здійснювати скидання стічних вод у водні об'єкти також на підставі дозволів на спеціальне водокористування.

Водокористувачі мають право:

здійснювати загальне та спеціальне водокористування;

використовувати водні об'єкти на умовах оренди;

вимагати від власника водного об'єкта або водопровідної системи підтри­мання належної якості води за умовами водокористування;

споруджувати гідротехнічні та інші водогосподарські об'єкти, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;

передавати для використання воду іншим водокористувачам на визначених умовах;

здійснювати й інші функції щодо водокористування в порядку, встановле­ному законодавством.

Права водокористувачів охороняються законом. Порушені права водокорис­тувачів підлягають поновленню в порядку, встановленому законодавством. Водокористувачі зобов'язані:

економно використовувати водні ресурси, дбати про їх відтворення і поліпшення якості вод;

використовувати воду (водні об'єкти) відповідно до цілей та умов їх надання;

дотримувати встановлених нормативів гранично допустимого скидання за­бруднюючих речовин та встановлених лімітів забору води, лімітів використання води та лімітів скидання забруднюючих речовин, а також санітарних та інших ви­мог щодо впорядкування своєї території;

використовувати ефективні сучасні технічні засоби і технології для утри­мання своєї території в належному стані, а також здійснювати заходи щодо запобігання забрудненню водних об'єктів стічними (дощовими, сніговими) вода­ми, що відводяться з неї;

не допускати порушення прав, наданих іншим водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським об'єктам та об'єктам навколишнього природ­ного середовища;

утримувати в належному стані зони санітарної охорони джерел питного та господарсько-побутового водопостачання, прибережні захисні смуги, смуги відведення, берегові смуги водних шляхів, очисні та інші водогосподарські спо­руди та технічні пристрої;

здійснювати облік забору та використання вод, вести контроль за якістю і кількістю скинутих у водні об'єкти зворотних вод і забруднюючих речовин та за якістю води водних об'єктів у контрольних створах, а також подавати відпо­відним органам звіти в порядку, визначеному ВК України та іншими законодав­чими актами;

здійснювати погоджені у встановленому порядку технологічні, лісомеліора­тивні, агротехнічні, гідротехнічні, санітарні та інші заходи щодо охорони вод від вичерпання, поліпшення їх стану, а також припинення скидання забруднених стічних вод;

здійснювати спеціальне водокористування лише за наявності дозволу;

безперешкодно допускати на свої об'єкти державних інспекторів спеціаль­но уповноважених державних органів у галузі використання, охорони та відтво­рення водних ресурсів, а також громадських інспекторів з охорони навколишньо­го природного середовища, які здійснюють перевірку додержання вимог водного законодавства, і надавати їм безкоштовно необхідну інформацію;

своєчасно сплачувати збори за спеціальне водокористування та інші збори відповідно до законодавства;

своєчасно інформувати місцеві Ради, державні органи охорони навколиш­нього природного середовища та санітарного нагляду про виникнення аварійних забруднень;

здійснювати невідкладні роботи, пов'язані з ліквідацією наслідків аварій, які можуть спричинити погіршення якості води, та надавати необхідні технічні засоби для ліквідації аварій на об'єктах інших водокористувачів у порядку, вста­новленому законодавством;

виконувати інші обов'язки щодо використання і охорони вод та відтворен­ня водних ресурсів згідно з законодавством.

У разі маловоддя, загрози виникнення епідемій та епізоотій, а також в інших передбачених законодавством випадках права водокористувачів можуть бути обмежені або змінені умови водокористування з метою забезпечення охорони здоров'я людей та в інших державних інтересах. При цьому пріоритетність на­дається використанню вод для питних і побутових потреб населення.

Права водокористувачів обмежуються також під час аварій або за умов, що мо­жуть призвести чи призвели до забруднення вод, та при здійсненні невідкладних заходів щодо запобігання стихійному лиху, спричиненому шкідливою дією вод, і ліквідації його наслідків.

Права водокористувачів, які здійснюють спеціальне водокористування, мо­жуть бути обмежені органом, який видав дозвіл на спеціальне водокористування чи надав водний об'єкт у користування або в оренду.

Права вторинних водокористувачів можуть бути обмежені первинними водо­користувачами за погодженням з органом, який видав дозвіл на спеціальне водо­користування чи надав водний об'єкт у користування.

Водокористування може бути двох видів — загальне та спеціальне.

Загальне водокористування здійснюється громадянами для задоволення їх по­треб (купання, плавання на човнах, любительське і спортивне рибальство, во­допій тварин, забір води з водних об'єктів без застосування споруд або технічних пристроїв та з криниць) безкоштовно, без закріплення водних об'єктів за окре­мими особами та без надання відповідних дозволів. З метою охорони життя і здо­ров'я громадян, охорони навколишнього природного середовища та з інших пе­редбачених законодавством підстав районні і міські ради за поданням державних органів охорони навколишнього природного середовища, водного господарства, санітарного нагляду та інших спеціально уповноважених державних органів вста­новлюють місця, де забороняється купання, плавання на човнах, забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а також за певних підстав визнача­ють інші умови, що обмежують загальне водокористування на водних об'єктах, розташованих на їх території.

Місцеві ради зобов'язані повідомляти населення про встановлені ними пра­вила, що обмежують загальне водокористування.

На водних об'єктах, наданих в оренду, загальне водокористування допус­кається на умовах, встановлених водокористувачем, за погодженням з органом, який надав водний об'єкт в оренду. Водокористувач, який узяв водний об'єкт у користування на умовах оренди, зобов'язаний доводити до відома населення умови водокористування, а також про заборону загального водокористування на водному об'єкті, наданому в оренду.

Якщо водокористувачем або відповідною радою не встановлено таких умов, загальне водокористування визнається дозволеним без обмежень.

Спеціальне водокористування — це забір води з водних об'єктів із застосуван­ням споруд або технічних пристроїв, використання води та скидання забрудню­ючих речовин у водні об'єкти, включаючи забір води та скидання забруднюючих речовин із зворотними водами із застосуванням каналів.

Спеціальне водокористування здійснюється юридичними і фізичними особа­ми насамперед для задоволення питних потреб населення, а також для госпо­дарсько-побутових, лікувальних, оздоровчих, сільськогосподарських, промисло­вих, транспортних, енергетичних, рибогосподарських та інших державних і гро­мадських потреб.

Не належать до спеціального водокористування:

пропуск води через гідровузли (крім гідроенергетичних);

подача (перекачування) води водокористувачам у маловодні регіони;

усунення шкідливої дії вод (підтоплення, засолення, заболочення);

використання підземних вод для вилучення корисних компонентів;

вилучення води з надр разом з видобуванням корисних копалин;

виконання будівельних, днопоглиблювальних і вибухових робіт;

видобування корисних копалин і водних рослин;

прокладання трубопроводів і кабелів;

проведення бурових, геологорозвідувальних робіт;

інші роботи, які виконуються без забору води та скидання зворотних вод. Спеціальне водокористування здійснюється на підставі дозволу. Дозвіл на

спеціальне водокористування видається:

державними органами охорони навколишнього природного середовища — у разі використання води водних об'єктів загальнодержавного значення;

Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за погодженням з державними органами охорони навколишнього природ­ного середовища — у разі використання води водних об'єктів місцевого значення.

Видача дозволу на спеціальне водокористування здійснюється за клопотан­ням водокористувача з обґрунтуванням потреби у воді, погодженим з державни­ми органами водного господарства, — в разі використання поверхневих вод, дер­жавними органами геології — в разі використання підземних вод та державними органами охорони здоров'я — в разі використання водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних. Порядок погодження та видачі дозволів на спеціальне водокористування затверджується Кабінетом Міністрів України. У дозволі на спеціальне водокористування встановлюються ліміт забору води, ліміт викорис­тання води та ліміт скидання забруднюючих речовин. У разі настання маловоддя ці ліміти можуть бути зменшені спеціально уповноваженими державними органами без коригування дозволу на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування є платним.

Строки спеціального водокористування встановлюються органами, які вида­ли дозвіл на спеціальне водокористування. Спеціальне водокористування може бути короткостроковим (до трьох років) або довгостроковим (від трьох до двадця­ти п'яти років). У разі необхідності строк спеціального водокористування може бути продовжено на період, що не перевищує відповідно короткострокового або довгострокового водокористування. Продовження строків спеціального водоко­ристування за клопотанням заінтересованих водокористувачів здійснюється державними органами, що видали дозвіл на спеціальне водокористування.

У користування на умовах оренди водні об'єкти (їх частини) місцевого зна­чення та ставки, що знаходяться в басейнах річок загальнодержавного значення, можуть надаватися водокористувачам лише для риборозведення, виробництва сільськогосподарської і промислової продукції, а також у лікувальних і оздоров­чих цілях. Передача орендарем права на оренду водного об'єкта (чи його части­ни) іншим суб'єктам господарювання забороняється. Орендодавцями водних об'єктів (їх частин) місцевого значення є Верховна Рада АРК і обласні ради.

Окремі повноваження щодо надання водних об'єктів (їх частин) місцевого значення в користування Верховна Рада АРК та обласні Ради можуть передавати відповідним органам виконавчої влади на місцях чи іншим державним органам.

Орендодавцями водних об'єктів загальнодержавного значення є Кабінет Міністрів України та місцеві державні адміністрації.

Розподіл повноважень щодо передачі водних об'єктів загальнодержавного значення визначається Кабінетом Міністрів України відповідно до ВК України та інших законів України.

Право водокористування на умовах оренди оформляється договором, погод­женим з державними органами охорони навколишнього природного середовища та водного господарства. Умови, строки і збір за оренду водних об'єктів (їх час­тин) визначаються в договорі оренди за згодою сторін.

Водокористувачі, яким водний об'єкт (його частина) надано в оренду, можуть дозволити іншим водокористувачам здійснювати спеціальне водокористування в порядку, встановленому ВК України. Користування водними об'єктами (їх части­нами) на умовах оренди здійснюється відповідно до вимог водного законодавст­ва і регулюється ВК України та іншими актами законодавства України.

Користування водними об'єктами для потреб повітряного транспорту здійснюється безкоштовно та без надання відповідного дозволу. У разі необхід­ності воно може бути частково або повністю заборонено Верховною Радою АРК, обласними, Київською та Севастопольською міськими радами за поданням відповідних державних органів водного господарства або охорони навколишньо­го природного середовища згідно з законодавством.

Користування водними об'єктами, які мають особливе державне значення, наукову або культурну цінність, а також тими, що входять до складу систем обо­ротного водопостачання теплових та атомних електростанцій, може бути частко­во чи повністю заборонено в порядку, встановленому законодавством. Лісосплав на водних об'єктах забороняється.

Право юридичних та фізичних осіб на спеціальне водокористування припи­няється у разі:

якщо відпала потреба у спеціальному водокористуванні;

закінчення строку спеціального водокористування;

ліквідації підприємств, установ чи організацій;

передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам;

визнання водного об'єкта таким, що має особливе державне значення, на­укову, культурну чи лікувальну цінність;

порушення умов спеціального водокористування та охорони вод;

виникнення необхідності першочергового задоволення питних і госпо­дарсько-побутових потреб населення;

систематичного невнесення збору в строки, визначені законодавством. Законодавством України можуть бути передбачені й інші підстави для припи­нення права спеціального водокористування.

Припинення права спеціального водокористування здійснюється:

за клопотанням водокористувача;

за рішенням органу, що видав дозвіл на спеціальне водокористування;

за рішенням Кабінету Міністрів України або відповідних рад;

на вимогу органу, який видав дозвіл на спеціальне водокористування. Припинення права на спеціальне водокористування в усіх випадках здійснюється органом, що видав дозвіл на спеціальне водокористування.

Водокористувачам відшкодовуються збитки, завдані припиненням права або зміною умов спеціального водокористування, за винятком випадків, коли таке припинення (зміна умов) було здійснено з вини самого водокористувача чи за його клопотанням. Порядок відшкодування таких збитків водокористувачам встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Для задоволення питних і господарсько-побутових потреб населення використо­вуються води, якісні характеристики яких відповідають встановленим державним стандартам, нормативам екологічної безпеки водокористування і санітарним нормам.

Водокористувачі мають право вимагати від власника вод (водопостачальника) відомості про якість питної води. У разі невідповідності якісних характеристик цих вод встановленим стандартам, нормативам екологічної безпеки водокористу­вання і санітарним нормам їх використання припиняється за рішенням держав­них органів санітарного нагляду.

Під час здійснення спеціального водокористування для задоволення питних і побутових потреб населення в порядку централізованого водопостачання підприємства, у віданні яких перебувають питні та господарсько-побутові водо­проводи, здійснюють забір води безпосередньо з водних об'єктів відповідно до затверджених у встановленому порядку проектів водозабірних споруд, норма­тивів якості води і дозволів на спеціальне водокористування. Ці підприємства зобов'язані здійснювати постійне спостереження за якістю води у водних об'єктах, підтримувати в належному стані зону санітарної охорони водозабору та повідомляти державні органи санітарного нагляду, охорони навколишнього природного середовища, водного господарства і місцеві ради про відхилення від встановлених стандартів і нормативів якості води. На централізованих водо­заборах підземних вод в межах їх родовищ та на прилеглих територіях водоко­ристувачі повинні облаштовувати локальну мережу спостережувальних сверд­ловин.

Під час використання води для питних і господарсько-побутових потреб насе­лення в порядку нецентралізованого водопостачання юридичні і фізичні особи здійснюють її забір безпосередньо з поверхневих або підземних водних об'єктів у порядку загального і спеціального водокористування. Періодичний контроль за якістю води, що використовується для нецентралізованого водопостачання насе­лення, здійснюється державними органами санітарного нагляду за рахунок водо­користувачів.

Підземні води питної якості використовують у першу чергу для задоволення потреб питного і господарсько-побутового водопостачання населення, а також харчової промисловості та тваринництва.

Скидання стічних вод у водні об'єкти допускається лише за умови наявності нормативів гранично допустимих концентрацій та встановлених нормативів гранично допустимого скидання забруднюючих речовин. Водокористувачі зобов'язані здійснювати заходи щодо запобігання скиданню стічних вод чи його припинення, якщо вони:

можуть бути використані у системах оборотного, повторного і послідовно­го водопостачання;

містять цінні відходи, що можуть бути вилучені;

містять промислову сировину, реагенти, напівпродукти та кінцеві продукти підприємств у кількості, що перевищує встановлені нормативи технологічних відходів;

містять речовини, щодо яких не встановлено гранично допустимі концент­рації;

перевищують гранично допустимі скиди токсичних речовин та містять збудників інфекційних захворювань;

за обсягом скидання забруднюючих речовин перевищують гранично допу­стимі нормативи;

призводять до підвищення температури води водного об'єкта більш ніж на З градуси за Цельсієм порівняно з її природною температурою в літній період;

є кубовими залишками, шламами, що утворюються в результаті їх очищен­ня і знезараження.

Скидати стічні води, використовуючи рельєф місцевості (балки, пониззя, кар'єри тощо), забороняється.

У разі перевищення встановлених нормативів гранично допустимого скидан­ня забруднюючих речовин скидання стічних вод у поверхневі водні об'єкти може бути обмежено, тимчасово заборонено (зупинено) чи припинено в порядку, вста­новленому законодавством.

Підприємства, які відкачують шахтні, кар'єрні та рудникові води для запо­бігання затоплення шахт, кар'єрів та рудників під час видобування корисних копалин, зобов'язані впроваджувати ефективні технології, що забезпечують зни­ження рівня їх мінералізації перед скиданням у водні об'єкти, а підприємства, що добувають нафту і газ, повертають супутньо-пластові води нафтогазових родовищ до підземних горизонтів.

Умови скидання цих вод у водні об'єкти та повернення до підземних гори­зонтів супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ встановлюються органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів.

Підприємства, які експлуатують дренажні системи для ліквідації підтоплення, заболочення чи вторинного засолення зрошуваних земель, зобов'язані впрова­джувати ефективні технології для зниження рівня природного і техногенного забруднення дренажних вод перед скиданням їх у водні об'єкти.

Умови скидання цих вод у водні об'єкти встановлюються державними органа­ми охорони навколишнього природного середовища.

Підприємства, що мають накопичувачі промислових забруднених стічних чи шахтних, кар'єрних, рудникових вод, зобов'язані впроваджувати ефективні тех­нології для їх знешкодження і утилізації та здійснювати рекультивацію земель, зайнятих цими накопичувачами.

Скидання цих вод у поверхневі водні об'єкти здійснюється згідно з індивіду­альним регламентом, погодженим з державними органами охорони навколиш­нього природного середовища.

Використання технологічних водойм (ставки-охолоджувачі теплових і атом­них станцій, рибоводні ставки, ставки-відстійники та інші) повинно проводи­тись відповідно до норм і правил експлуатації, визначених у технічних проектах, затверджених у встановленому законодавством порядку.

Створення полігонів для захоронення у глибокі підземні водоносні горизонти, що не містять прісних вод, забруднюючих рідинних речовин, відходів вироб­ництва та стічних вод, включаючи мінералізовані шахтні та термальні води, що утворюються на основі природних вод і не піддаються очищенню існуючими ме­тодами, допускається у виняткових випадках після проведення спеціальних досліджень з дозволу спеціально уповноваженого центрального органу виконав­чої влади з питань екології та природних ресурсів, за проектами, погодженими із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади з питань охорони здоров'я, з питань нагляду за охороною праці та відповідною місцевою радою.

Повернення супутньо-пластових вод нафтогазових родовищ до підземних го­ризонтів здійснюється за технологічними проектами, погодженими з відповідни­ми органами виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів і з питань охорони здоров'я.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук