4.4. Класифікація причин та умов злочинності

У кримінологічній літературі класифікація причин й умов злочинності здійснюється за декількома критеріями:

за природою;

за рівнем функціонування;

за змістом і способом дії;

за джерелами.

За природою причини й умови поділяються на:  - об'єктивні, суб'єктивні.

Об'єктивні фактори існують незалежно від волі людини. До них належать: стан екології, економіки, соціальний лад, спадковість, клімат та ін. Що стосується злочинності загалом, як об'єктивні її причини постають конкретні суперечності су­спільного буття, економічних і соціальних відносин людей. об’єктивні умови - це недоліки організаційного й технічного порядку, що підтримують, пожвавлюють дію суб'єктивних і об'єктивних причин злочинності.

Суб'єктивні фактори охоплюють все особистіше, що залежить від волі людини: свідомість, звички, нахили, ціннісні орієнтири, мораль, право, політичні погляди, традиції та ін. А. Зелінський вважає, що до суб'єктивної детермінанти поведінки обов'язково належать також не свідомі елементи психіки людини, її психічне здоров'я, а спадкові особливості. До суб'єктивних причин від­носяться елементи соціальної психології, що суперечать моралі та проявляються у викривлених потребах, інтересах, установках, меті, які призводять до скоєння злочинів. Суб'єктивні умови це демографічні та соціально-психологічні особливості населення.

За рівнем функціонування виділяють причини й умови:

загальні для всієї злочинності;

особливі для різних видів злочинів (за їх кримінально-правовою характеристикою, за колом осіб, що їх скоїли

поодинокі для певних злочинів.

За змістом і способом дії:

загальні причини й умови ті, що впливають на всю зло­ чинність, тобто стосуються всіх процедур у злочинності: зрос­тання, скорочення, структурних змін тощо. Вони можуть бути:

економічними;

ідеологічними;

організаційними;

правовими тощо;

особливі криміногенні обставини:

причини та умови конкретних видів злочинів за об'єктом зазіхання можуть об'єднуватись у великі групи - причини й умови корисливих, насильницьких, посадових злочинів тощо;

причини та умови умисних і необережних злочинів;

причини й умови первинної та рецидивної злочинності;

причини й умови злочинності неповнолітніх, що мають специфічний характер, беручи до уваги психофізіологічні особ­ливості цієї категорії злочинців тощо;

причини й умови конкретних поодиноких злочинних дій різноманітні. Лише частина з них може розглядатись як типові й такі, що підлягають певній систематизації.

Незважаючи на це, хоч і умовно, вони можуть бути розмежовані на декілька груп:

причини й умови, пов'язані з матеріальним станом і умова­ми життя осіб, які скоїли злочин;

пов’язані з моральним формуванням особи, з особливо­стями соматичного та психічного стану;

причини й умови, що випливають з певної життєвої ситуації та поведінки потерпілого.

За джерелами причини й умови бувають:

внутрішні - суперечності, що притаманні певному су­спільству,

зовнішні - негативний уплив з боку інших. Скажімо, порнографія, наркотики, насильство, що заполонили екрани наших телевізорів і кінотеатрів, які прийшли із Заходу.

У кримінологічній літературі застосовують також інші основи для класифікації причин і умов злочинності. Так, деякі кримінологи виділяють головні та другорядні причини (першого та другого порядку), ближні й віддалені, обставини, фактори, детермінанти. На наш погляд, усі ці класифікації мають право на існування, але в їх основі лежать поняття причин і умов" злочинності, та тлумачать їх різні автори по-різному.

Завершуючи розгляд цього питання, необхідно зазначити, що теорія про взаємозумовленість і взаємозв'язок явищ у при­роді та суспільстві дає нам ключ до розуміння того, чому зло­чинність існує і чим зумовлюється. Перераховані класифікації дають можливість цілеспрямовано вивчити причини й умови злочинності. На їх основі формуються реальні прогнози та ефективні заходи обмеження злочинності й запобігання конк­ретним злочинам.