97

---

7.6. Види кримінологічної інформації

У науковій юридичній літературі кримінологічну інфор­мацію, зазвичай, класифікують за правовим значенням і харак­тером змісту.

За правовим значенням інформація поділяється на офіційну та неофіційну.

Офіційною є інформація, що надається державними органами, громадськими організаціями й оформлена за встанов­леними правилами. Вона, у свою чергу, поділяється на:

нормативно-правову (закони, кодекси, постанови, накази, розпорядження);

звітну (офіційна державна та відомча звітність);

процесуальну (кримінальні справи, матеріали про відмову в порушенні кримінальних справ);

оперативно-службову (справи оперативних перевірок, до­кументація з оперативно-розшукової роботи органів внутріш­ніх справ);

довідкову (картотеки, книги обліку подій, аналітичні довідки);

методичну (огляди, методичні пропозиції);

організаційно-службову (перспективні та поточні плани, типові плани проведення операцій, схеми розстановки сил і за­собів тощо).

Неофіційна інформація - це свідчення, що надходять від певних осіб і містять особисті погляди на кримінологічно значущі питання.

Необхідно зазначити, що всі названі види інформації пере­бувають у тісному зв'язку та доповнюють один одного, це необ­хідно брати до уваги при дослідженнях.

За змістом розрізняють кримінологічну інформацію статистичну, оперативну та допоміжну.

Статистична інформація - це матеріали офіційної державної статистики про стан злочинності, охорону громад­сько

го порядку та результати роботи правоохоронних органів. У встановлені терміни й за єдиною програмою вона направля­ється до вищих органів і Державного комітету статистики України.

До оперативної інформації належать відомості про по­точний стан оперативної ситуації та вживані заходи для її оздо­ровлення (щодобові оперативні зведення про скоєні злочини й інші правопорушення, які в органах внутрішніх справ готують чергові частини; цільові повідомлення до вищестоящих органів внутрішніх справ про скоєння найбільш тяжких криміналь­них злочинів; відомості про стан правопорядку, що надходять до державних установ).

Під допоміжною кримінологічною інформацією розуміємо відомості про соціально-економічну характеристику об'єкта кримінологічного вивчення (регіон, галузь народного господарства), які впливають на злочинність.

Згідно із запропонованою класифікацією, джерелами кримінологічної інформації можуть бути:

офіційна статистична звітність органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів про стан боротьби зі злочинністю;

кримінальні справи, матеріали про відмову в порушенні кримінальної справи, адміністративне провадження;

криміналістичні й інші обліки органів внутрішніх справ;

різні службові документи, наявні в правоохоронних органах з питань боротьби зі злочинністю та забезпечення громадського порядку (аналітичні довідки, акти інспекторських перевірок);

матеріали спеціально проведених кримінологічних і соціо­логічних досліджень з проблем боротьби з правопорушеннями;

плани соціально-економічного розвитку різних регіонів і галузей народного господарства, комплексні плани профі­лактики правопорушень у містах, районах, областях, інші організаційно-правові документи;

матеріали, що містять відомості про сили та засоби органів внутрішніх справ, інших правоохоронних органів і громад­ських організацій, котрі ведуть боротьбу зі злочинністю (ДНД, загони допомоги міліції, товариські суди тощо);

інформація з питань охорони правопорядку, що опубліко­вана в пресі, передана по радіо чи телебаченню;

законодавчі й інші нормативно-правові акти;

наукова література з правових, соціологічних, психологіч­них і педагогічних проблем.

Наведений перелік інформації, безумовно, не є вичерпним. Залежно від мети, характеру та обсягу дослідження необхідні відомості можуть бути отримані й з інших джерел.

< Попередня   Наступна >