Головна Науково-практичні коментарі Бюджетний кодекс Глава 14 (ст.87-93) Стаття 91. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

Стаття 91. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

Бюджетний кодекс - Глава 14 (ст.87-93)
222

Стаття 91. Видатки місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів

1. До видатків місцевих бюджетів, що не враховуються при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів, належать видатки на:1) місцеву пожежну охорону;2) позашкільну освіту;3) соціальний захист та соціальне забезпечення:а) програми місцевого значення стосовно дітей, молоді, жінок, сім’ї;б) місцеві програми соціального захисту окремих категорій населення;в) програми соціального захисту малозабезпеченої категорії учнів професійно-технічних навчальних закладів;г) заклади соціального захисту для бездомних громадян, центри соціальної адаптації осіб, звільнених з установ виконання покарань;ґ) компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян;д) компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги;е) надання ветеранським організаціям фінансової підтримки та кредитування;4) відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання);5) місцеві програми розвитку житлово-комунального господарства та благоустрою населених пунктів;6) культурно-мистецькі програми місцевого значення, в тому числі зоопарки загальнодержавного значення комунальної власності;7) програми підтримки кінематографії та засобів масової інформації місцевого значення;8) місцеві програми з розвитку фізичної культури і спорту;9) типове проектування, реставрацію та охорону пам’яток архітектури місцевого значення;10) транспорт, дорожнє господарство:а) регулювання цін (тарифів) на перевезення пасажирів у пасажирському транспорті за рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місц

евого самоврядування відповідно до наданих повноважень;б) експлуатацію дорожньої системи місцевого значення (у тому числі роботи, що проводяться спеціалізованими монтажно-експлуатаційними підрозділами);в) будівництво, реконструкцію, ремонт та утримання доріг місцевого значення;11) заходи з організації рятування на водах;12) обслуговування місцевого боргу;13) програми природоохоронних заходів місцевого значення;14) управління комунальним майном;15) регулювання земельних відносин;16) заходи у сфері захисту населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру в межах повноважень, встановлених законом;17) заходи та роботи з мобілізаційної підготовки місцевого значення;18) проведення місцевих виборів у випадках, передбачених законом, та республіканських Автономної Республіки Крим і місцевих референдумів;19) членські внески до асоціацій органів місцевого самоврядування та їх добровільних об’єднань;20) підвищення кваліфікації депутатів місцевих рад;21) інші програми, пов’язані з виконанням власних повноважень, затверджені Верховною Радою Автономної Республіки Крим, відповідною місцевою радою згідно із законом.

Ст. 91 встановлює перелік видів видатків, які мають місцевий характер, та на програми місцевого значення, які здійснюються з місцевих бюджетів відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 82 та ч. 2 ст. 83 (див. рис. 4.6). Перелік встановлених у ст. 91 Кодексу видатків місцевих бюджетів не є вичерпним і може бути розширений відповідно до п. 21 ч. 1 цієї статті видатками на інші програми, пов’язані з виконанням власних повноважень, які можуть затверджуватися відповідною радою згідно із законом. Відповідно до принципу самостійності бюджетів це означає, що місцеві ради мають право встановлювати своїми рішеннями види таких додаткових місцевих програм і обсяги їх фінансування. У цих випадках відповідні видатки мають здійснюватися виключно за рахунок власних надходжень до відповідних місцевих бюджетів, встановлених ст. 69 Кодексу, а не за рахунок трансфертів з державного бюджету.Згідно з ч. 7 ст. 64 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» такі видатки місцевих бюджетів визначаються як видатки, пов'язані з виконанням власних повноважень місцевого самоврядування. Фінансування цих видатків проводиться за рахунок доходів, визначених ст. 69 Кодексу, тому їх обсяг не враховується при визначенні обсягу міжбюджетних трансфертів.Відповідно до принципу самостійності бюджетів та ч. 2 ст. 85 Кодексу Рада міністрів АРК, місцеві державні адміністрації, виконавчі органи відповідних рад, сільські голови (якщо відповідні виконавчі органи не створені згідно із законом) зобов'язані забезпечити здійснення видатків, визначених п. 3 ч. 1 ст. 82 Кодексу, з відповідних місцевих бюджетів.Компенсаційні виплати за пільговий проїзд окремих категорій громадян, компенсації фізичним особам, які надають соціальні послуги громадянам похилого віку, інвалідам, дітям-інвалідам, хворим, які не здатні до самообслуговування і потребують сторонньої допомоги згідно з підпунктами "д", "е" п. 3 ч. 1 цієї статті, та відшкодування різниці між розміром ціни (тарифу) на житлово-комунальні послуги, що затверджувалися або погоджувалися рішенням місцевого органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, та розміром економічно обґрунтованих витрат на їх виробництво (надання) згідно з п. 4 ч. 1 цієї статті, проводитимуться у межах коштів, передбачених рішеннями сесій органів місцевого самоврядування.Частинами 4 і 5 ст. 31 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24 червня 2004 року №1875-IV визначено, що у разі встановлення органом місцевого самоврядування тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, орган, який їх затвердив, зобов'язаний відшкодувати з відповідного місцевого бюджету виконавцям/виробникам різницю між встановленим розміром цін/тарифів та економічно обґрунтованими витратами на виробництво цих послуг. Видатки на відшкодування втрат підприємств, що пов'язані із встановленням тарифів на житлово-комунальні послуги на рівні, що унеможливлює отримання прибутку, фінансуються за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук