128

---

Стаття 113. Листування засуджених до позбавлення волі

1. Засудженим дозволяється одержувати і відправляти листи і телеграми за свій рахунок без обмеження їх кількості. 2. Листування між перебуваючими в місцях позбавлення волі засудженими, які не є родичами, допускається тільки з дозволу адміністрації колонії. 3. Кореспонденція, яку одержують і відправляють засуджені, підлягає перегляду. 4. Пропозиції, заяви і скарги, адресовані Уповноваженому Верховної Ради України з прав людини та прокуророві, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю.

1. Засудженим відповідно до даної статті дозволено отримувати та відправляти за рахунок власних коштів листи та телеграми без обмеження їх кількості.2. Відправлення засудженими листів і звернень проводиться тільки через адміністрацію установ виконання покарань. З цією Метою на території установ вивішуються поштові скриньки, які Щоденно відкриваються уповноваженими на те посадовими особами. Засуджені, які тримаються у камерах, передають листи для відправлення представникам адміністрації. Листи опускаються до поштових скриньок або передаються представникам адміністрації в незапечатаному вигляді та в подальшому реєструються інспекторами з перевірки кореспонденції.Листи, що надійшли на ім'я засудженого після його вибуття з установи, не пізніше триденного строку відправляються за його новим місцезнаходженням. Доплатні листи оплачуються за рахунок адресата.3. Листи засуджених, виконані тайнописом, шифром або із застосуванням інших умовностей, а також ті, що мають цинічний характер або відомості, що не підлягають розголошенню, адресату не надсилаються, про що оголошується засудженому, і знищуються.4. Кореспонденція, яку одержують і відправляють засуджені, підлягає перегляду, проте закон передбачає виняток з цього правилу. За ч. 4 ст. 113 КВК України пропозиції, заяви і скарги, адресовані Уповноваженому Верховної Ради У

країни з прав людини та прокуророві, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовийстрок надсилаються за належністю. У зв'язку з цим показово, що Правила внутрішнього розпорядку установ виконання покарань називає ще одного адресата, кореспонденція якому переглядові не підлягає — це Європейський суд із прав людини. Така редакція хоча й виходить за межі норми КВК України, але, разом із тим,вона більш близька до частини 3 ст. 36 Мінімальних стандартних правил поводження з в'язнями, де сказано, що кожен в'язень повинен мати можливість звертатися як до органів центрального тюремного управління, так і до судової влади чи інших компетентних органів із заявами чи скаргами, зміст яких не повинен цензоруватися. Так само й ст. 42.3 Європейських тюремних правил містить положення, згідно з яким кожному ув'язненому дозволяється на правляти в незапечатаному конверті прохання або скаргу в центральні органи управління кримінально-виконавчою системою, судові чи інші компетентні органи. Отже, хоча позбавлені волі в Україні й не можуть звертатися в центральний апарат Державного департаменту України з питань виконання покарань або ж у вітчизняні суди без того, щоб їх заяви чи скарги переглядалися адміністрацією колонії, але на рівні підзаконного нормативного актаїм усе ж таки дозволяється звертатись за захистом своїх прав до Європейського суду з прав людини.Листи, адресовані вказаним адресатам, переглядові не підлягають і не пізніш як у добовий строк надсилаються за належністю, а якщо вони подані в неробочі чи святкові дні, то не пізніше доби з їх завершення.5. Засуджені мають право звертатися зі зверненням до різних установ і організацій, викладеними в усному або письмовому вигляді. Певні особливості цієї процедури встановлені у Правилах внутрішнього розпорядку установ виконання покарань. Як і листи, письмові звернення направляються за належністю через адміністрацію установ виконання покарань. Для написання звернень засудженим на їх прохання видається папір і ручка.Направлені адресатам звернення з питань одержання посилок (передач), надання побачень, телефонних розмов, медичної допомоги, забезпечення речовим майном, а також інші звернення, які можуть бути вирішені по суті адміністрацією установ виконання покарань, розглядаються на місці, не чекаючи результатів їх розгляду організаціями або посадовими особами, яким вони адресовані.Звернення, адресовані до державних і громадських організацій та на ім'я посадових осіб, адміністрація установ в обов'язковому порядку супроводжує листами. До звернень з питань помилування, а також переведення до інших установ виконання покарань в обов'язковому порядку додаються довідки-характеристики на осіб, які їх подали, та інші матеріали.Відповідно до вказівки Державного департаменту України з питань виконання покарань від 02.01.2003 р. № 5-31/Вц у довідках з особових справ засуджених, які направляються до Департаменту разом з матеріалами розгляду скарг, обов'язково повинна вказуватись фабула кримінальної справи та подані вичерпні відповіді на питання, підняті у скарзі. Також до матеріалів повинні додаватися довідки, що свідчать про проведену з засудженим роботу, пояснення засуджених.У разі повторного звернення зі скаргою адміністрація в супровідному листі повідомляє, який орган розглядав попередню скаргу заявника та наслідки її вирішення. Щодо звернень, адресованих до державних органів, громадських організацій та на ім'я посадових осіб з питань, які не входять до їх повноважень, особі, що їх подала, рекомендується переадресувати звернення. Якщо засуджений наполягає на відправленні звернення до визначеного органу, то воно направляється адресату.Звернення, у яких є нецензурні або інші неприпустимі вислови, адресатам не відправляються. Звернення, подані в письмовому вигляді, реєструються у канцелярії установи і не пізніше як у триденний строк відправляються адресатам. Усні звернення реєструються у журналі приймання засуджених з особистих питань. Відповіді про наслідки розгляду звернень засудженим на руки не видаються, а оголошуються шляхом зчитування під розпис при надходженні, але не пізніше як у триденний строк, і долучаються До особових справ засуджених. Засуджені мають право при цьому самостійно знімати копії з відповідей шляхом їх переписування.Відшкодування витрат за пересилання звернень проводиться з коштів, які є на особових рахунках засуджених. У разі відсутності таких коштів пересилання звернень проводиться за рахунок коштів, передбачених кошторисом на утримання установ виконання покарань.6. На адміністрацію установи покладено обов'язок забезпечення безумовного виконання вимог Закону України «Про звернення громадян» та інших нормативно-правових актів, що регламентують роботу зі зверненнями громадян. За їх порушення адміністрація установи несе відповідальність. < Попередня   Наступна >