723

---

Я. Г. БОНДАРЕНКО,

викладач кафедри тактико-спеціальної підготовки навчально-наукового інституту підготовки фахівців міліції громадської безпеки Харківського національного університету внутрішніх справ

ПСИХОЛОГІЧНІ ДЕТЕРМІНАНТИ СТАНУ ГОТОВНОСТІ ФАХІВЦІВ СПЕЦІАЛЬНИХ ПІДРОЗДІЛІВ МВС УКРАЇНИ ДО ВИКОНАННЯ ФУНКЦІОНАЛЬНИХ ОБОВ'ЯЗКІВ

Соціальна спрямованість, професійний зміст, особливості розвитку й формування психологічної готовності кадрового складу системи МВС України обумовлені насамперед труднощами розвитку українського суспі­льства взагалі та системи правоохоронних органів зокрема.

При цьому слід зазначити, що проблема боротьби зі злочинністю в сучасній Україні підноситься на загальнодержавний рівень у зв'язку з ускладненням криміногенної обстановки, зміною якісних характеристик злочинності. В умовах якісної зміни злочинності в нашому суспільстві працівники органів внутрішніх справ повинні вміти швидко орієнтуватися у виборі оптимальних засобів захисту суспільства, виробленні стратегії безпеки, організації превентивних заходів охорони населення від злочинних посягань.

На особливу увагу в цьому аспекті заслуговує діяльність підрозділів міліції швидкого реагування. Украй напружені соціально-психологічні умови професійної діяльності цих підрозділів загострюються також соціально-економічними труднощами. У такій ситуації психологічна робота, на жаль, не є пріоритетним завданням керівників усіх рів­нів системи МВС України. Незважаючи на вжиті заходи, напружений характер професійної діяльності фахівців спеціальних підрозділів, висока відповідальність і висока психологічна ціна результатів їх діяльності, наявність невизначеності й інформаційних перевантажень, висока ймовірність виникнення непередбачених подій, загроза здоров'ю й життю – все це може бути причинам

и виникнення труднощів при здійсненні професійної діяльності в особливих умовах, викликати у працівників спеціальних підрозділів МВС України стану напруженості, поставити під загрозу зриву вирішення професійного завдання. Отже, вирішення проблеми психоло­гічної готовності працівників органів внутрішніх справ до професійної діяльності має нині особливе соціальне й політичне значення.

Аналіз основних досліджень та публікацій. Проблемі готовності до професійної дія­льності приділяли увагу багато вчених. Внесок у розвиток поняття «стан готовності» як у загальнотеоретичному, так і в прикладном, аспектах зробили А. Ц. Пуні, Є. Г. Козлов, В. О. Гаспарян, М. А. Мазмазян, Н. Д. Левітов, В. Н. Пушкін, Л. С. Нерсесян, Г. М. Газаева A. А. Ухтомський, М. І. Виноградова, Б. Ф. Ломов, П. А. Рудик, М. А. Котик, А. Д. Ганюшкін, В. Е. Єфімов, А. Р. Лурія тощо.

Питання формування готовності знайшли своє відбиття й одержали подальший розвиток у теорії та практиці професійної підготов­ки насамперед стосовно діяльності людини в особливих напружених умовах. Багатопланові дослідження проблеми здійснили психологи

B. І. Варваров, О. Д. Глоточкін, М. І. Дьяченко, Л. А. Кандибович, В. П. Каширін, М. П. Коробейников, П. А. Корчемний, Л. Н. Кузнецов, О. Т. Ростунов, А. М. Столяренко, В. В. Сисоєв C. І. Сьєдін, О. В. Тимченко, Н. Ф. Феденко, В. Т. Юсов, які проаналізували процес психологічної підготовки з урахуванням специфіки особливостей діяльності конкретного фахівця. Вказані автори визначають, що сутність психологічної підготовки полягає в цілеспрямо­ваному впливі на психіку працівників з метою формування у особового складу психологічної готовності, стійкості, інших характеристик і якостей, які забезпечують високу надійність дій в умовах, що вимагають високих нервово-психічних витрат.

Таким чином, необхідно відзначити, що автори вкладають у поняття «стан готовності» різний зміст. Це пов'язано, на наш погляд, із тим, що вони застосовують різні підходи: 1) до розуміння психіки; 2) до розуміння сутності готовності; 3) до дослідження різних видів діяльності.

Мета даної роботи - на основі аналізу ос­новних психологічних детермінант, що впливають на ефективність та надійність виконання професійних завдань різного рівня складності, визначити зміст основних структурних компонентів довгострокової та короткостро­кової психологічної готовності фахівців спеціальних підрозділів МВС України.

Деякі вчені, розглядаючи психологічну стійкість як найважливішу професійну характеристику особистості, багаторівневий і системний об'єкт професійної підготовки в динаміці протікання й цілісної взаємодії компо­нентів, виділяють у понятті психологічної готовності внутрішню настроєність на самовіддане поводження, мобілізованість всіх сил на активні й доцільні дії [1; 2]. У той же час визначається, що для позначення психологічно­го компонента збереження ефективності діяльності в екстремальних умовах працівником служби швидкого реагування більш доціль­ний термін «психологічна стійкість». Однак недостатньо виділяється взаємозв'язок між поняттями «психологічна готовність» і «психологічна стійкість», прояв стійкості не роз­глядається як якісна сторона готовності, хоча на стадії виконання дії може йтися про готов­ність до стійкості.

Однак у випадку, коли психологічна готов­ність триває певний час (навчальна, службова, суспільна, трудова, спортивна діяльність), вона вимагає широкої й глибокої активізації психі­ки. У цьому випадку мова йде про єдність тимчасової (ситуативної) і тривалої (стійкої) психологічної готовності. Така точка зору відбиває погляд автора на стан психологічної готовності як на комплексний стан. Для становлення психологічної готовності характер­на тенденція переходу від вузької тимчасової сфери дії готовності до більш широкої.

Питання формування готовності знайшли своє відбиття й одержали подальший розвиток у теорії та практиці професійної підготов­ки насамперед стосовно діяльності людини в особливих напружених умовах.

Готовність до трудової діяльності розгля­дається як динаміка впрацьовуваності людини. Готовність спортсмена до старту - як мобілізаційна впевненість у своїх силах, прагнення проявити себе й домогтися перемоги, оптимальне емоційне збудження, висока стій-кість до перешкод і здатність управляти своєю поведінкою у спортивній боротьбі. Під готовністю оператора розуміють стан очікування екстрених дій на сигнал, час надходження якого не визначено. Готовність льотчика припускає сформованість образу майбу­тнього польоту. Зміст поняття «готовність» визначається багато в чому подібними теоретичними уявленнями, пов'язаними з домінуванням діяльнісного підходу у вітчизняній психологічній науці.

У функціонально-системному аспекті готовність визначає насамперед цільові, тимчасові, ресурсні, операціонально-інструментальні, продуктивні параметри діяльності співробітника. У межах ситуації готовність як інтегральний системний параметр психіки працівника характеризує функціональні особливості активації, доцільності й спрямованості службової діяльності, ефективності її реалізації й стійкості до негативних факторів, а також до відновлення системи професійно-важливих якостей працівника для його подальших дій [3].

Отже, слід зауважити, що готовність до професійної діяльності розглядається як стан, що передує певній діяльності; це стан, у якому концентруються можливості людини, досягають найвищого ступеня; він проявляється перед, під час виконання й при завершенні службового завдання; стан готовності до професій­ної діяльності має різні рівні й компонентну структуру; прояв готовності залежить від особливостей особистості й умов діяльності. Стан готовності має складну динамічну структуру, що включає сукупність емоційних, вольових, мотиваційних, пізнавальних, операціональних аспектів, процесів, властивостей, утворень, станів психіки людини в їх співвідношенні із зовнішніми ситуаційними умовами й майбутніми завданнями.

Однак у проаналізованих дослідженнях не розглядається сутність і структура готовності до діяльності працівників органів внутрішніх справ, виходячи зі специфіки їх функціональ­них обов'язків, пов'язаних з боротьбою зі зло­чинами терористичного характеру. Досі відсутнє визначення змісту й показників, що характеризують готовність працівників ОВС до професійної діяльності з припинення злочинів терористичного характеру.

У наявних дослідженнях недостатньо повно відбиті особливості формування, розвитку й реалізації готовності у важких ситуаціях службової діяльності. Таким чином, ми вважаємо за потрібне узагальнити отримані данні та співвіднести їх зі специфічними особливостями діяльності фахівців спеціальних підрозділів МВС України.

Стан готовності обумовлюється стійкими психічними особливостями, властивими даній людині. На стан психологічної готовності впливають і ті конкретні умови, у яких здійснюється діяльність.

До об'єктивних та суб'єктивних факторів, що обумовлюють психологічну готовність варто віднести:

зміст завдань, їх труднощі, новизну, творчий характер;

обстановку діяльності, приклад поведінки оточуючих;

особливості стимулювання дій і резуль­татів;

мотивацію, прагнення до досягнення того або іншого результату;

оцінку «імовірності» його досягнення;

самооцінку власної готовності;

попередній нервово-психічний стан;

стан здоров'я й фізичне самопочуття;

особистий досвід мобілізації сил на ви-рішення завдань великої складності;

уміння контролювати й регулювати рівень свого стану готовності;

уміння самоналаштовуватись, створювати оптимальні внутрішні умови для майбутньої діяльності.

Динамічну структуру стану психологічної готовності до складних видів діяльності утво­рюють такі взаємозалежні елементи:

усвідомлення своїх потреб, вимог суспіль­ства, колективу або завдання, поставленого іншими людьми;

усвідомлення цілей, досягнення яких приведе до задоволення потреб або виконання поставленого завдання;

осмислювання й оцінка умов, у яких будуть вчинятися майбутні дії, актуалізація досвіду, пов'язаного в минулому з вирішен­ням завдань і виконанням подібних вимог;

визначення на основі досвіду й оцінки майбутніх умов діяльності найбільш імовір­них і допоміжних способів рішення завдань або виконання вимог;

прогнозування рівня розвитку інтелектуальних, емоційних, мотиваційних і вольових процесів, оцінка співвідношення своїх можливостей, рівня вимог і необхідності до­сягнення певного результату;

мобілізація сил відповідно до умов і завдань, самонавіяння в досягненні мети [4].

У результаті фахівець налаштовується на певну поведінку, на вчинення дій, необхідних для досягнення поставленої мети; готує, якщо необхідно, матеріальну базу для виконання завдання, а якщо умови досягнення мети за-лежать певною мірою від нього, - створює ці умови, а також виконує підготовчі дії, знаходить потрібну інформацію, виконує вправи, тренується, малює схеми можливого розвитку подій тощо; з початком практичних дій уважно стежить за зміною обстановки, оцінює адекватність своїх дій, модель яких він побуду-вав заздалегідь, прагне використовувати оптимальні умови й засоби, що ведуть до досяг­нення мети, свідомо управляє собою.

Висновки. Отже, стан психологічної гото­вності має складну структуру, є вираженням сукупності інтелектуальних, емоційних, мотиваційних і вольових сторін психіки людини в їх співвідношенні із зовнішніми умовами й майбутніми завданнями [3; 5; 6]. Формування психологічної готовності, особливо тривалої, означає утворення тих необхідних відносин, установок, досвіду, майстерності та властивостей особистості, які забезпечують людині можливість свідомо й сумлінно, зі знанням справи працювати. В такій ситуації провідні позиції має мотиваційний момент. Усвідомлення суспільної та особистої значущості праці сприяє підвищенню готовності до її виконання. Разом із тим, необхідні певні об'єктивні умови діяльності, які б сприяли реальному втіленню готовності та подальшо­му її розвитку.

Важливою умовою формування готовності до праці є відповідність суб'єктивних властивостей і, в першу чергу, схильностей і здатностей працівника характеру професії. Наяв­ність таких схильностей і здатностей забезпе­чує успіх і творчий підхід до діяльності.

Готовність до діяльності розвивається й міцніє завдяки загальним і професійним знанням, умінням і навичкам, розвитку про­фесійно важливих якостей особистості.

Формування особистісних передумов гото­вності до діяльності має особливе значення, оскільки ці передумови є одним із її найважливіших складників успіху. Мотиви поводження перед виконанням складного завдання мають складний і нерідко суперечливий характер. Людина може навіть шукати привід, щоб ухилитися від участі у виконанні складного завдання, пов'язаного з ризиком, великими труднощами [7; 8]. Позитивне ставлення до завдання спонукає виявляти цікавість до нього, активізує пізнавальну активність та змушує виконувати з піднесенням більший обсяг підготовчої роботи протягом меншого періоду часу. Саме завдання набуває в цьому випадку більшу спонукальну силу, тому що відповідає потребам, запитам і установкам особистості.

При нейтральному або пасивному ставленні до завдання позитивний результат також може бути досягнутий, але підготовчі дії по­требують більшої напруги або перенапруги сил, що негативно позначається на рівні психологічної готовності.

Література

Березин Ф. Б. Психическая и психофизиологическая адаптация человека / Ф. В. Березин. - Л. : Наука, 1988. - 270 с.

Никифоров Г. С. Психология профессиональной подготовки / [Г. С. Никифоров, А. М. Зимичев, С. И. Макшанов, С. Т. Джанерьян ; под общ. ред. Г. С. Никифорова]. - СПб. : Изд-во С.-Петер. ун-та, 1993. - 169 с.

Ковальська І. Е. Формування психологічної готовності членів громадських формувань до охорони державного кордону : автореф. дис. на здоб.ття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.09 / І. Е. Ковальська. - Хмельницький, 2009. - 20 с

Тимченко А. В. Прикладная психология в практике правоохранительной деятельности / А. В. Тимченко, В. Е. Христинко. X. : Одіссей, 2004. - 448 с.

Будник С. М. Формування психологічної готовності офіцерів-прикордонників до творчого вирі­шення завдань уп.авлінської діяльності : автореф. дис. на здобуття науч. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07. / С М. Будник. - Хмельницький, 2006. - 20 с

Горелов І. Ю. Психологична готовність працівників ОВС до застосування вогнепально-силового вплив– : автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.09 /1. Ю. Горелов. - X., 2008. 19 с.

МарищукВ. Л. Психологические основы формирования профессионально значимых качеств : дис. … д-ра психол. наук / В. Л. Марищук. - М, 1982. – 346 с.

Матохнюк Л. О. Формування психологічної готовності майбутніх інженерів-прикордонників до професійної діяльності : автореф. дис. на здоб.ття наук. ступеня канд. психол. наук : спец. 19.00.07 / Л. О. Матохнюк. - Хмельницький, - 2006. - 20 с

 

< Попередня   Наступна >