Головна Наукові статті Сімейне право ПРАВОВИЙ СТАТУС МАЧУХИ І ВІТЧИМА У СІМЕЙНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

ПРАВОВИЙ СТАТУС МАЧУХИ І ВІТЧИМА У СІМЕЙНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Наукові статті - Сімейне право
197

І.В. Апопій

ПРАВОВИЙ СТАТУС МАЧУХИ І ВІТЧИМА У СІМЕЙНОМУ ПРАВІ УКРАЇНИ

Розглядається особливий правовий статус мачухи і вітчима у сімейному праві, конкретизується зміст зазначених термінів, аналізується природа і характер правовідносин між мачухою, вітчимом і пасинком.

Ключеві слова: мачуха, вітчим, дитина, майнові та немайнові правовідносини, сім’я, сімейне право.

Постановка проблеми. Останнє десятиліття в українському суспільстві спостерігається криза традиційного інституту сім’ї. За даними офіційної статистики, кількість розлучень впродовж 2006– 2008 pp. співвідноситься з кількістю зареєстрованих шлюбів приблизно як 1:2 [1]. У понад 70% випадків подружжя, що розриває шлюб, має неповнолітніх дітей і приблизно 50% цих осіб вступають у повторний шлюб протягом трьох років з моменту розірвання попереднього, тобто значна кількість дітей в Україні проживає у сім’ях з вітчимом або, рідше, з мачухою. За таких умов роль цих осіб як членів сім’ї в соціальному і юридичному сенсі важко переоцінити.

Поняття «мачуха, вітчим» не є новими для сімейного законодавства України, проте ними й досі не визначені умови набуття особою відповідного правового статусу. Сімейний кодекс України, поклавши на вітчима і мачуху низку нових прав та обов’язків, не лише майнового, а й немайнового характеру, не дає конкретного визначення цих термінів.

Стан дослідження. У вітчизняній правовій науці питання правового статусу членів сім’ї, зокрема вітчима та мачухи, досліджувалися Л. Коротковою, О. Віхровим, З.В. Ромовською, С.Я. Фурсою, В.П. Мироненко, О.М. Калітенко, Г.С. Волосатим, Р.О. Стефанчуком, С.Д. Русу та іншими вченими. Проте, аналіз публікацій і наукових праць свідчить, що ця проблема залишається мало розробленою і потребує вивчення.

style="text-align: justify;">Серед науковців немає єдності щодо визначення термінів «вітчим» і «мачуха». Одні з них стверджують, що мачухою є дружина (нерідна матір) рідного батька дитини, з якою батько й дитина постійно проживають однією сім’єю. Відповідно вітчимом слід вважати чоловіка (нерідного батька) рідної матері дитини, з яким мати і дитина постійно проживають однією сім’єю [2, с. 387–388]. На думку інших, особа може набути правового статусу мачухи або вітчима внаслідок реєстрації її шлюбу з батьком чи матір’ю дитини або проживання з ними у фактичних шлюбних відносинах [3, с. 454]. Щодо спільного проживання з дитиною як обов’язкової кваліфікуючої ознаки правового статусу мачухи і вітчима, то і тут погляди вчених розділились. Так, З.В. Ромовська наголошує, що мачухою, вітчимом особа може вважатися лише за умови спільного проживання з дитиною. Однак розірвання шлюбу з батьком, матір’ю дитини навіть за умови продовження спільного проживання, припиняє для особи статус мачухи або вітчима [4, с. 386]. Інші науковці дотримуються протилежної думки, а саме, що майнові обов’язки мачухи, вітчима зберігаються і після розірвання шлюбу з батьком, матір’ю дитини [5, с. 317]. Деякі узагальнення у цьому контексті зроблено Л. Коротковою та О. Віхровим [6, с. 31]. З огляду на це, терміни «мачуха» і «вітчим» потребують конкретизації.

Виклад основних положень. Аналізуючи ст.ст. 260, 262–264, 268–271 СК України, можна визначити наступні умови, за яких в особи виникають права і обов’язки мачухи (вітчима).

Перебування у шлюбі з батьком (матір’ю) дитини. Зазначена обставина є обов’язковою умовою набуття особою статусу мачухи або вітчима, Такий висновок випливає з контексту ст. 268 СК України, згідно з якою особа може бути звільнена від утримання пасинка або падчерки у разі негідної поведінки у шлюбних відносинах матері, батька дитини. Отже, проживання особи з батьком (матір’ю) дитини у фактичних шлюбних відносинах не створює в неї прав та обов’язків мачухи або вітчима. За умови спільного проживання з дитиною така особа набуває правового статусу «особи, в сім’ї якої виховується дитина», з покладенням на неї прав та обов’язків, згідно зі ст.ст. 264, 269, 271 СК України.

Проживання з дитиною однією сім’єю. Сімейне законодавство відносить вітчима (мачуху) і пасинка, падчерку до членів однієї сім’ї. Відповідно, для виникнення в особи правового статусу вітчима або мачухи необхідна передбачена ст. 3 СК України сукупність обставин: її спільне проживання з дитиною, спільний побут і наявність взаємних прав та обов’язків. Самого спільного проживання з дитиною недостатньо для визнання їх сім’єю, оскільки визначальною ознакою сім’ї є саме наявність взаємних прав та обов’язків, а спільне проживання і спільний побут – лише факультативними, тому після розірвання шлюбу з батьком (матір’ю) дитини, навіть у разі продовження спільного проживання з дитиною, особа втрачає правовий статус мачухи, вітчима. З іншого боку, у разі смерті батька (матері) дитини правовий статус мачухи (вітчима) зберігається за умови їх спільного проживання з дитиною, оскільки шлюб припинений об’єктивною обставиною, а не волевиявленням сторін.

Відсутність оформлення усиновлення, опіки чи піклування над дитиною цією особою. Особа вважається мачухою, вітчимом дитини лише доти, доки не усиновить її або не оформить опіку (піклування) над нею. Правовий статус усиновлювача, опікуна та піклувальника істотно відрізняється від статусу мачухи, вітчима. Адже коло прав та обов’язків щодо дитини в останніх найменше. Відносини пасинка, падчерки та мачухи, вітчима не оформляються окремо і повністю залежать від відносин подружжя. Як вже зазначаються, розірвання шлюбу з матір’ю, батьком дитини тягне за собою втрату правового статусу вітчима (мачухи), але не є підставою припинення усиновлення, опіки чи піклування.

На основі цього можна сформулювати такі визначення: вітчим – це чоловік, який перебуває у шлюбі з матір’ю дитини, проживає з дитиною однією сім’єю і не є її усиновлювачем, опікуном чи піклувальником; відповідно, мачуха – це дружина батька дитини, яка проживає з дитиною однією сім’єю і не є її усиновлювачем, опікуном чи піклувальником.

Правовий статус мачухи, вітчима передбачає низку немайнових та майнових прав і обов’язків. Основними немайновими є право брати участь у вихованні пасинка, падчерки, право на самозахист або звернення до суду чи органу опіки та піклування за захистом останніх, переважне право перед іншими особами на усиновлення пасинка або падчерки. З досягненням дитиною повноліття мачуха, вітчим набувають права на піклування з її боку.

Коли йдеться про виховання дитини, то слід звернути увагу на те, що законодавець передбачив це саме як право вітчима, мачухи, на відміну від усиновлювача, опікуна та піклувальника, для яких виховання дитини є обов’язком. Така відмінність очевидно пов’язана з тим, що усиновлювач, опікун та піклувальник свідомо і добровільно шляхом вчинення певних юридичних дій покладають на себе відповідальність за дитину, а вітчим, мачуха набувають свого правового статусу автоматично після реєстрації шлюбу з батьком, матір’ю дитини. Тобто добровільно приймають права та обов’язки подружжя, а додатково отримують ще й права та обов’язки щодо пасинка, падчерки. Слід визнати, що законодавець дуже делікатно поставився до вирішення цієї проблеми: з одного боку, максимально врахував інтереси дитини, з іншого – утримався від тиску на мачуху, вітчима, мінімалізувавши їх обов’язки. Так, вітчим, мачуха мають право брати участь у вихованні дитини, проте можуть і не втручатись у цей процес, оскільки обов’язок по вихованню покладений на її батьків. Вітчим, мачуха не несуть відповідальність за заподіяння шкоди дитиною відповідно до ст.ст. 1178–1179 ЦК України. Проте вони зобов’язані поважати права дитини. Так, ці особи нестимуть відповідальність у разі втягнення дитини у злочинну діяльність, пияцтво, залучення до жебракування та азартних ігор, спонукання до прийняття допінгу відповідно до ст.ст. 304, 323 КК України.

Особисті немайнові правовідносини між мачухою, вітчимом та пасинком, падчеркою будуються на паритетних засадах. Так, обов’язок останніх після досягнення повноліття піклуватися про вітчима, мачуху виникає лише за умови, що ці особи виховували їх та надавали матеріальну допомогу. Якщо ж вітчим, мачуха не проявляли турботу про дитину, вони не можуть в майбутньому розраховувати на піклування з її боку.

Майновий обов’язок по утриманню пасинка, падчерки виникає лише у разі відсутності у них близьких родичів(батьків, діда, баби, повнолітніх братів та сестер) або неможливості цих родичів надавати утримання з поважних причин. Природно, вітчим, мачуха повинні мати фінансову можливість надавати матеріальну допомогу.

СК України передбачено також можливість звільнення вітчима, мачухи від обов’язку по утриманню дитини або обмеження його строком у разі нетривалого проживання з матір’ю, батьком дитини або негідної поведінки у шлюбних відносинах її матері, батька. Слід зауважити, що поняття «нетривале проживання» та «негідна поведінка» законодавством не конкретизовані, тому в кожному конкретному випадку оцінюватимуться судом. Проявами негідної поведінки можна вважати пияцтво, наркоманію, подружні зради, насильство. Такі факти повинні бути підтверджені доказами, зібраними відповідно до ЦПК України: висновками експертизи, показами свідків, письмовими документами тощо. Щодо строку тривалості або нетривалості проживання, то його все ж доцільно закріпити у ст. 268 СК України. Науковці висловлюються за це, що нетривалим слід вважати спільне проживання менше 10 років [4; с. 386]. Враховуючи статистику розлучень в Україні і середню тривалість проживання в шлюбі, цей строк варто скоротити до 5 років.

У разі належного виконання своїх майнових обов’язків, а саме тривалого (не менше 5 років) і систематичного утримання пасинка, падчерки мачуха, вітчим можуть розраховувати в майбутньому на матеріальну підтримку з їх боку. Проте право на утримання мачухи, вітчима обмежене низкою умов: воно виникає після досягнення пасинком, падчеркою повноліття; у зв’язку з непрацездатністю мачухи, вітчима за віком або станом здоров’я; у разі відсутності в останніх дружини, чоловіка, повнолітніх доньки, сина або їх неможливості надавати матеріальну допомогу; за наявності фінансової можливості у пасинка, падчерки надавати матеріальну допомогу. Як бачимо, взаємні майнові обов’язки зазначених осіб характеризуються рядом обмежень і застережень. Проте з огляду на правову природу їх взаємин, такі умови є виправданими.

Крім права на утримання, мачуха, вітчим мають й інші майнові права. Так, за ст. 1264 ЦК України, мачуха вітчим матимуть право на спадкування у четвертій черзі за законом після смерті пасинка, падчерки, за умови, що вони проживали однією сім’єю з цими особами не менше 5 років до часу відкриття спадщини. Таке ж право матимуть й пасинок, падчерка після смерті вітчима, мачухи. Також згідно ст. 41 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 5 листопада 1991 р., вітчим і мачуха мають право на пенсію в разі втрати годувальника нарівні з батьком і матір’ю за умови, якщо виховували або утримували померлого пасинка чи падчерку не менше 5 років.

Правовий статус мачухи, вітчима відрізняється від статусу особи, в сім’ї якої виховується дитина тим, що остання має ще менше коло покладених на неї законом прав і обов’язків. Так, СК не передбачено ні права, ні обов’язку такої особи виховувати дитину (якщо дитина не є сиротою або не позбавлена батьківського піклування – ст. 261), те ж стосується і захисту дитини. Якщо дитина проживала з такою особою до досягнення повноліття, остання матиме право на піклування від неї. Щодо майнових прав та обов’язків, то обов’язок особи, в сім’ї якої проживає дитина, по утриманню дитини виникає за відсутності у дитини батьків, діда, баби, братів та сестер чи неможливості цих родичів надавати матеріальну допомогу. Відповідно, право на зворотнє утримання в цієї особи має місце у разі спільного проживання з дитиною до досягнення нею повноліття не менше 5 років і при відсутності інших осіб, що можуть надавати матеріальну допомогу, відповідно до ст. 271. Також особа, в сім’ї якої виховується дитина, та сама дитина мають право на спадкування одне за одним як спадкоємці четвертої черги за законом. Тобто, особа, яка проживає у фактичних шлюбних відносинах з матір’ю (батьком) дитини, хоч і не набула правового статусу вітчима(мачухи), проте має такі ж права на спадщину. А от права на пенсію в разі втрати годувальника така особа позбавлена.

Висновок. Вітчим і мачуха мають особливий правовий статус у сімейному праві України, що істотно відрізняється від статусу усиновлювача, опікуна та піклувальника, характеризується мінімально необхідним набором прав та обов’язків щодо пасинка, падчерки. Відносини мачухи, вітчима і пасинка, падчерки за своєю природою є відносинами свояцтва, тобто відносинами одного з подружжя та родича (в цьому випадку доньки або сина) другого з подружжя. Відповідно до СК України, ці особи є членами сім’ї. Для конкретизації понять «вітчим», «мачуха» і уникнення суперечностей в їх тлумаченні у науковій літературі і на практиці, доцільним є доповнити кодекс окремою статтею «Визначення термінів», де поряд з іншими необхідними дефініціями, дати визначення термінам «вітчим» і «мачуха».

____________

Офіційний сайт Державного комітету статистики України [Електронний ресурс]. Режим доступу: www.ukrstat.gov.ua

Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / за ред. Ю.С Червоного. – К.: Істина, 2003. – 464 с.

Науково-практичний коментар Сімейного кодексу України / за ред. С.О. Харитонова. – X.: Одіссей. – 2006. – 552 с.

Ромовська З.В. Сімейний кодекс України: науково-практичний коментар. – 3-тє вид. перероб. і доп. / Ромовська З.В. – К.: Правова єдність, 2009. – 432 с.

Сімейне право України: [підручник] / за ред. Ю.С. Червоного. – К.: Істина, 2004. – 400 с.

Короткова Л., Віхров О. Щодо визначення правового статусу вітчима (мачухи) / Л. Короткова, О. Віхров // Право України. – 1995. – № 5–6. – С. 30–32.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук