469

---

Н.М. АНТОНЮК,

кандидат педагогічних наук, доцент, завідувач кафедри іноземних мов та перекладу Академії адвокатури України

ІНТЕРПРЕТАЦІЯ ЮРИДИЧНОЇ ТЕРМІНОЛОГІЇ В КОНТЕКСТІ ІНОЗЕМНОМОВНОГО ПЕРЕКЛАДУ

Окремої уваги заслуговує передача іно­земною мовою правничої певну інформацію засобами іншої мови, але й випробування можливостей мови пе­рекладу наукової інфор­мації. Саме переклад сприяє виникненню та розповсюдженню еквівалентів лексич­них одиниць, які або одночасно запозичу­ються кількома мовами з єдиного джерела, або проходять кілька проміжних етапів по­слідовних запозичення у межах того чи ін­шого ланцюга мов. Отже, переклад теж ві­діграє далеко не останню роль у розвитку мов. Бо це не лише намагання передати, її здатності передавати думку, ви­словлену іншою мовою. І якщо у мові пе­рекладу бракує необхідних лексичних оди­ниць, саме перекладачі першими намага­ються створити відповідний лексичний ек­вівалент у мові перекладу, коли вони натра­пляють на лакуни.

Особливо часто такі ситуації виника­ють при юридичному та технічному пере­кладі. Бувають випадки, коли той чи інший термін, який дуже широко вживається в од­ній мові, ще не зареєстровано в іншій. Ла­куна рано чи пізно заповниться, але завжди виникає питання, як саме вона повинна за­повнитися. Зараз науково-технічна термі­нологія створюється, як правило, органі­зовано, за участю термінологічних комісій та інших установ, на які покладено таке за­вдання. Проте окремі перекладачі теж іс­тотно впливають на створення нових тер­мінів. Нові терміни при перекладі можуть або просто запозичуватись, або передава­тися засобами рідної мови. Але незалежно від способу перекладу незареєстрованих термінів, цей переклад здійснюється з ме­тою одержання їхніх формальних еквіва­лентів. Причому, таким еквівалентом може бути навіть довільне словосполучення типу конку

рентноспроможна продукція. Перекладачеві інколи доводиться само­стійно створювати еквівалентні терміни рідною мовою, причому основна проблема, яку доводиться розв’язувати переклада­чеві науково-технічної літератури, полягає саме у перекладі термінів, що веде до по­яви неологізмів, які становлять досить ве­ликий відсоток всієї лексики у перекладах. Справа в тому, що перекладачі змушені ви­находити засоби передачі відсутнього тер­міна для подальшого його стандартизація та закріплення у відповідних термінологіч­них словниках. А виходячи з того, що будь-який словник претендує на істину в остан­ній інстанції, перекладач має своїм завдан­ням враховувати не лише досвід найбільш розвинених мов світу, але й місцеві умови та традиції, пов’язані зі словниковим скла­дом мови. Важливу роль відіграє також фо­нетична та граматична будова мови. Отже, виникає інша проблема: якомога вдаліше поєднати національні традиції з позитив­ним світовим досвідом. Особливо це сто­сується мов, у яких національна терміно­логія перебуває на стадії формування, де саме переклади наукової правничої літера­тури з інших мов служать одним із осно­вних шляхів поповнення фахових терміно-систем та їх стандартизації [6].

Інколи саме перекладачі звертають увагу на те, що той чи інший термін рід­ної мови не відповідає основним вимогам термінотворення, бо якраз перекладачі, як ніхто інший, мають можливість порівню­вати термінологічні еквіваленти мови ори­гіналу та мови перекладу. Під невідпові-дальністю того чи іншого терміна може ро­зумітися його надмірна громіздкість, не­здатність утворювати деривати тощо. Ча­сом перекладачі просто заступають невда­лий термін його іншомовним еквівален­том. Це може відбуватися як узгодження, так і стихійно.

Для прикладу, майже інтернеціаналізмов стало англомовне слово «dealer» — торговець, ділер, посередник. Словосполу­чення англійською мовою «dealer in foreign exchange» — продавець іноземно мовної валюти; «dealer in stolen property» можна передати українським еквівалентом «тор­говець краденим».

Різні моно лінгвістичні, двомовні та тлумачні словники юридичної лексики по — різному трактують ті, чи інші поняття і лише контекст та креативний підхід до пе­рекладу тексту призводять до адекватності. Для розвитку монологічного та діало­гічного, юридичного, іноземного мовлення студентів в базі міжнародних технологій — віртуальна консультація адвоката та клі­єнта, яку залюбки «програють» студенти.

Дійові особи: Адвокат (Україна), перекла­дач, клієнт (Великобританія).

Намагання клієнта розібратись у та­кому:

Конституція України гарантує кожному право на судовий захист і передбачає, що держава має забезпечувати фінансування та належні умови для функціонування су­дів та діяльності суддів. З огляду на це у державному бюджеті України окремо ви­значаються видатки на утримання судів. Не секрет, що здійснення правосуддя в ци­вільному судочинстві потребує великих фі­нансових затрат. Частково такі затрати ком­пенсуються державі шляхом обкладання судовим збором (державним митом) заяв, з якими особа звертається до суду. Другим джерелом фінансування судової діяльності є кошти, які сплачує зацікавлена сторона за розгляд судової справи, зокрема це витрати на інформаційно-технічне забезпечення; витрати на правову допомогу: витрати сто­рін та їхніх представників, що пов’язані з явкою до суду; витрати, необхідні для залу­чення свідків, спеціалістів, перекладачів та проведення судових експертиз, та витрат, пов’язані з проведенням огляду доказів за місцем їх знаходження та вивченням інших дій, необхідних для розгляду справи [4].

Роз’ясніть і прокоментуйте. Відтворіть цю ситуацію в діалогах між дійовими осо­бами адвокатської практики.

Популярне англійське прислів’я гово­рить: «There are no limits to perfection» — немає меж досконалості. Тому міжнародні технології навчання іноземно мовній ко­мунікації в ході перекладу будь-якої соці­альної термінології, рівно як і правничої, базується на креативному підході до ін­терпретації тем, текстів, діалогів в писем­ному та усному мовленні, на використанні комп’ютерних програм та сучасних лінг­вістичних «нанотехнологій» — родзинок і знахідок викладача іноземної мови, пере­кладача і фахівця в галузі правничої лек­сики.

Список використаної літератури:

Антонюк Н.М., Краснолуцький К.К. Міжнародні організації: навчальний по­сібник (англ. та укр. мовами) / Н.М. Анто-нюк, К.К. Краснолуцький. — Вінниця: Нова книга, 2004. — 240 с.

Антонюк Н.М. Правнича терміно­логія у змісті викладання іноземних мов / Н.М. Антонюк // Вісник Академії адвока­тури України. — 2005. — № 3(4).

Антонюк Н.М. Болонська система: іноземні мови та переклад / Н.М. Антонюк // Вісник Академія адвокатури України. — 2007. — № 3(10).

Захарова О.С. Витрати на правову допомогу за ЦПК України / О.С. Захарова // Вища школа. — 2008. — № 6.

Правознавство: словник термінів / [за ред. В.Г. Гончаренка]. — К: Юрисконсульт, КНТ. — 2007.

Д’яков А.С. Основи термінотворення / А.С. Д’яков [та ін.]. — К.: КМ Асаdemia, 2000. — 218с.

Коломієць Л.В. Концептуально-методологічні засади сучасного україн­ського поетичного перекладу/ Л.В. Коломієць. — К.: Київський університет, 2004.— 522 с.

Переклад англійської наукової і тех­нічної літератури / В.І. Карабан. — Вінниця: Нова книга, 2004. — 576 с.

Карабан В.І. Англійсько-український юридичний словник / В.І. Карабан. — Ві­нниця: Нова книга. 2004. — 1088 с.

Корнияка О.М. Лабіринти розу­міння / О.М. Корнияка. — К.: Знання, 1990. — 48с.

Латышев Л.К., Проворотов В.И. Структура и содержание подготовки пере­водчиков в языковом вузе / Л.К Латышев, В.И. Проворотов. — М.: НВИ. ТЕЗАУРУС, 2001. — 136 с.

Sonja Larsen and John Bourdeau. Legal Research for Beginners, New York 1997. — 294 c.

 

< Попередня   Наступна >