Головна Наукові статті Кримінологія ДЕТЕРМІНАНТИ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ САМОВІЛЬНИМ ЗАЙНЯТТЯМ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ТА САМОВІЛЬНИМ БУДІВНИЦТВОМ В УКРАЇНІ

ДЕТЕРМІНАНТИ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ САМОВІЛЬНИМ ЗАЙНЯТТЯМ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ТА САМОВІЛЬНИМ БУДІВНИЦТВОМ В УКРАЇНІ

Наукові статті - Кримінологія
303

О.В. Чепка

ДЕТЕРМІНАНТИ ЗЛОЧИНІВ, ПОВ’ЯЗАНИХ ІЗ САМОВІЛЬНИМ ЗАЙНЯТТЯМ ЗЕМЕЛЬНОЇ ДІЛЯНКИ ТА САМОВІЛЬНИМ БУДІВНИЦТВОМ В УКРАЇНІ

Розглядається комплекс взаємопов’язаних причин та умов скоєння зло­чинів, пов’язаних із самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом.

Ключові слова: детермінанти злочину, самовільне зайняття земель­ної ділянки, самовільне будівництво.

Постановка проблеми. В Україні все більше злочинів скоюєть­ся у сфері землекористування. Так, за даними ДІТ МВС України у 2008 р. виявлено 2784 злочинів, в 2009 р. - 2541. Сума матеріальних збитків від таких злочинів досить висока - щороку сягає до 1 млрд грн. Встановлена площа земель за порушеними кримінальними справами, що перебувають у незаконному обігу коливається щороку від 27528 до 36974 га.

У структурі злочинів, що вчиняються в сфері землекористуван­ня, поряд зі злочинами у сфері службової діяльності (59,5%) значна питома вага припадає і на злочини, пов’язані з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом (11,3%) [1]. Щоб ефе­ктивно запобігати цим злочинам, необхідно детально проаналізувати комплекс детермінант, що їх спричинили.

Стан дослідження. Проблемам вивчення детермінант злочин­ності присвячено праці Ю.М. Антоняна, О.М. Бандурки, Л.М. Давиде-нка, О.М. Джужі, А.Ф. Зелінського, О.М. Литвака, В.П. Філонова, В.І. Шакуна, А.Б. Сахарова, В.М. Кудрявцева, Н.Ф. Кузнецової, А.І. Долгової, В.А. Номоконова та ін. Детермінанти злочинів, пов’язаних з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом, на жаль, в кримінології ще не знайшли свого відобра­ження. Окремі аспекти причинного комплексу земельних правопору­шень висвітлювали переважно фахівці у галузі земельного права В.І. Андрейцев, Г.І. Гал

юк, О.І. Заєць, П.Ф. Кулинич, В.В. Носік, Т.Б. Саркісова, М.В. Шульга. На дисертаційному рівні кримінально-правові аспекти злочинів, пов’язаних з самовільним зайняттям земель­ної ділянки та самовільним будівництвом, розглянуті І.Б. Габаїдзе, Р.О. Мовчаном, В.М. Федоровим, І.К. Тупіко, але стан та динаміка цих злочинів в Україні ще не знайшли належного відображення.

Тому нашою метою стало виявлення та аналіз детермінант вчи­нення злочинів, пов’язаних з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом в Україні для подальшого вдосконален­ня заходів боротьби з цими злочинами. Пропонуємо зосередити увагу на визначенні комплексу взаємопов’язаних економічних, соціальних, ідеологічних, політичних, правових, організаційно-управлінських та психологічних детермінант цієї групи злочинів.

Виклад основних положень. Окреслюючи коло детермінант, які досліджуються нами, слід відзначити, що чинна ст. 197-1 КК Укра­їни не охоплює весь перелік незаконних дій, що вчиняються з метою самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва.

За даними Департаменту ДСБЕЗ МВС України іноді з цією метою скоюються також діяння, передбачені КК України у ст. 190 «Шахрайс­тво»; ст. 239 «Забруднення або псування земель»; ст. 252 «Умисне знищення та пошкодження територій, взятих під охорону держави, та об’єктів природно-заповідного фонду»; ст. 254 «Безгосподарське ви­користання земель»; ст. 356 «Самоуправство»; ст. 364 «Зловживання владою або службовим становищем»; ст. 365 «Перевищення влади або службових повноважень»; ст. 366 «Службове підроблення»; ст. 368 «Одержання хабара».

У сукупності ці злочини становлять найбільшу частку всіх зло­чинів, що вчиняються в сфері земельних відносин та виявляються ор­ганами внутрішніх справ.

За статистичними даними МВС та Державної судової адмініст­рації України, злочинів, пов’язаних з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом, найбільше викрито у Донець­кій, Дніпропетровській, Запорізькій, Київській, Луганській, Одеській областях та Автономній Республіці Крим. На нашу думку, різниця у показниках злочинності цього виду між різними регіонами може бути пояснена трьома причинами. По-перше, на території вказаних облас­тей справді вчиняється найбільше злочинів, пов’язаних із самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом, насампе­ред, через економічну привабливість тут земельних ділянок; по-друге, робота суб’єктів запобігання цим злочинам є більш ефективною в за­значених областях (з цією метою у деяких областях в структурі ДСБЕЗ МВС України створено спеціальні підрозділи по боротьбі зі злочинніс­тю у сфері земельних відносин). По-третє, рівень латентності (природ­ної, штучної та змішаної) злочинів, пов’язаних із самовільним зайнят­тям земельної ділянки та самовільним будівництвом, на території цих областей значно нижчий, ніж в інших.

Комплекс детермінант злочинів, пов’язаних з самовільним за­йняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом нами аналі­зується на підставі узагальнення результатів опитування працівників ОВС, прокуратури та суду, аналізу діяльності підрозділів ДСБЕЗ 17 областей України, результатів вивчення 67 кримінальних справ, порушених за ознаками злочинів, пов’язаних з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом, статистичних даних Державної судової адміністрації, Департаменту інформаційних техно­логій МВС та Департаменту ДСБЕЗ України, а також контент-аналізу ЗМІ. Проведене дослідження дає можливість стверджувати, що серед економічних детермінант цієї групи злочинів найбільш криміноген­ними є вплив загальної економічної кризи та невідповідність рівня життя людей їхнім потребам:

у випадках самовільного будівництва - відсутність житла та небажання чекати спливу терміну, необхідного для оформлення доку­ментів у встановленому законом порядку;

через звільнення з роботи та підвищення цін на продукти ха­рчування, люди змушені вирощувати їх самостійно, тому самовільно займають земельні ділянки, які використовувались безгосподарно;

важке матеріальне становище багатьох сільських родин спри­яє тому‚ що люди легко розлучаються з належними їм по праву земе­льними ділянками, не відчуваючи реальної вигоди володіння ними;

наявність безгосподарно залишених земельних ділянок;

постійне зростання цін на нерухомість;

високий рівень привабливості угідь на морському узбережжі та у містах за умов невідповідності існуючої грошової оцінки землі фактичним ринковим цінам [2].

Слід звернути увагу на те, що, як правило, дія економічних де­термінант носить опосередкований характер. Ці фактори не детермі­нують безпосередньо злочинні діяння, а впливають на формування протиправної поведінки осіб.

Соціальні детермінанти хоч і опосередковано, але також мають суттєвий вплив на поширення цього злочину. Йдеться про збільшення кількості національних меншин, які іммігрують в Україну (а як наслі­док - збільшення кількості вимог щодо виділення їх представникам земельних ділянок) [3, с 15]; про соціальну незахищеність населення (власників земельних ділянок та законних землекористувачів); про збільшення кількості безробітних в Україні, в яких виявляється бажан­ня обробляти землю.

Політичні детермінанти також значною мірою впливають на поширення саме цієї групи злочинів, зокрема: зрощення інтересів чи­новників з інтересами окремих груп, в тому числі і щодо ухвалення чи скасування нормативно-правових актів, спрямованих на запобігання злочинам, пов’язаним з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом [4, с 49]; пріоритетів при виділенні земе­льних ділянок місцевими радами народних депутатів прибічникам пе­вних політичних партій [5, с 55]; політичний перерозподіл «ласих» земельних ділянок при зміні керівників органів державної влади як на загальнодержавному, так і на місцевих рівнях [6; 7, с 54]; активна діяльність організацій національних меншин щодо відстоювання неза­конними методами прав на земельні ділянки представників своїх наці­ональностей (зокрема, представницького органу Кримськотатарського народу – меджлісу на території Автономної Республіки Крим шляхом силового захоплення земельних ділянок під час проведення політич­них акцій протесту [8], тощо).

Впливають на поширення цих злочинів також й ідеологічні де­термінанти: відсутність у суб’єктів земельних правовідносин та тре­тіх осіб поваги до права власності на земельну ділянку, усвідомлення необхідності раціонального використання земельних ділянок в інтере­сах всього суспільства; усвідомлення особами важливості та обмеже­ності земельних ресурсів; бажання збагатитися в майбутньому завдя­ки зростанню цін на нерухомість; правовий нігілізм, що панує в суспі­льстві, а саме: недоліки правового виховання (не всім людям відомо про криміналізацію діянь, пов’язаних з самовільним зайняттям земе­льної ділянки та самовільним будівництвом); формування у населення споживацької мотивації.

До детермінант правового характеру, які дають можливість самовільно займати земельні ділянки та вчиняти самовільне будівниц­тво, належать:

- недосконалість чинних норм, що передбачають адміністратив­ну [9, с. 81] та кримінальну [10, с. 4; 11] відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво; неврегульованість співвідношення норм земельного та цивільного законодавства при вирішенні господарських спорів з питань земельних відносин [12, с. 20]; відсутність реально діючого правового механізму притягнення винних до відповідальності (зокрема, відсутність з боку органів дер­жавної виконавчої служби дієвих заходів до примусового стягнення штрафів за постановами органів земельних ресурсів, а також звільнен­ня самовільно зайнятих земельних ділянок та знесення самовільно збудованих споруд за рішеннями судових органів); порівняно низький розмір штрафних санкцій як за злочини, так і за правопорушення, пов’язані з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом [13]; ускладненість порядку та тривалість оформлення прав на земельні ділянки у встановленому законом порядку [14]; не­досконалість чинних природоресурсних кадастрів i ведення окремого кадастрового обліку майна [15]; неврегульованість порядку прове­дення земельних аукціонів та контролю за ними; неврегульованість на законодавчому рівні, за рішенням якого саме органу і в якому по­рядку самовільно збудовані об’єкти підлягають знесенню; механізм відведення земельних ділянок та затвердження будівельної докумен­тації є наскільки ускладненим, тривалим і витратним, що в умовах невисокого рівня виконання законів значно простішим і «дешевшим» є їх порушення (про це свідчить наявність великої кількості оголо­шень в ЗМІ щодо пропозицій «узаконити» земельні ділянки та об’єкти будівництва).

Детермінанти органiзацiйно-управлiнського характеру в Україні також негативно впливають на поширення та стан запобігання злочинів, пов’язаних із самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом, а саме: низькі темпи інвентаризації та нормативно-грошової оцінки землі; відсутність розмежування земель державної та комунальної власності, відсутність меж населених пунктів, і, як наслі­док - відсутність розподілу повноважень органів державної влади та органів місцевого самоврядування щодо управління ними, що призво­дить до незаконного вилучення на використання земель [3, с 35]; обме­женість доступу громадян до інформації щодо наявності вільних земе­льних ділянок; наявність у посадових осіб занадто широких можливос­тей для прийняття рішень на свій розсуд; наявність в Україні природоохоронних органів, функції та повноваження яких дублюються, що призводить до неналежного їх виконання (прокуратура, природоохо­ронна прокуратура, управління земельних ресурсів, держземінспекція, екологічна інспекція, управління охорони навколишнього природного середовища, Державна інспекція з контролю за використанням та охо­роною земель, Державна екологічна інспекція з охорони довкілля тощо); відсутність належного обліку кількості та якості земель, що надає мож­ливість одним і тим же особам продавати виділені земельні ділянки, отримані в одному регіоні і ставати на облік для отримання нової земе­льної ділянки в іншому; порушення земельного законодавства самими працівниками контролюючих органів (за даними ДДЗБЕЗ України у 2008-2009 рр. за ці злочини притягнуто до кримінальної відповідальності 106 службових осіб органів Держкомзему та Держземінспекції та 19 експертів-оцінювачів, що становить 4,4% від загальної кількості притяг­нутих до відповідальності за вчинення злочинів у сфері землекористу­вання); недостатньо ефективний контроль з боку держави (Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Генеральної прокуратури України, Державного агентства земельних ресурсів України) і громадсь­ких організацій у сфері використання земель; неналежний контроль ор­ганів місцевого самоврядування щодо здійснення будівництва (зокрема, Комітетів з питань архітектури та містобудування); відсутність належ­ної роз’яснювальної роботи з боку МВС України і місцевих державних адміністрацій щодо правил надання земельних паїв; неефективність сис­теми виконання судових рішень щодо злочинів, пов’язаних з самовіль­ним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом; значна корумпованість органів державної влади та місцевого самоврядування, а як наслідок – надання певних преференцій «своїм людям»; відсутність науково-практичних рекомендацій щодо методики виявлення, розсліду­вання та запобігання цим злочинам; недостатній рівень координації з боку керівників відділів державного контролю за використанням та охо­роною земель діяльності підлеглих працівників з питань виконання за­вдань і функцій у сфері здійснення державного контролю (наприклад, низька якість матеріалів про порушення земельного законодавства, що складаються під час перевірки інспекторами облдержземінспекції, надає можливість правопорушникам уникнути відповідальності) [3, с. 35].

Щодо детермінант поширення злочинів, пов’язаних з самовіль­ним зайняттям земельних ділянок особливо цінних земель, земель в охоронних зонах, зонах санітарної охорони, санітарно-захисних зонах особливого режиму використання земель та самовільного будівництва у цих зонах, можна виділити найвпливовіші такі: досі не встановлено в натурі межі земельних ділянок природно-заповідного, водного, рекре­аційного, оздоровчого та історико-культурного призначення [3, с. 35]; не складено реєстру національного надбання, в який відповідно до сві­тових стандартів, повинні бути включені всі заповідні об’єкти; адміні­страціями об’єктів природно-заповідного фонду не видано документи на використання земель, що сприяє спрощенню процедури вилучення земель історико-культурного призначення та земель природоохорон­ного фонду [4, с. 165].

Психологічними детермінантами злочинів, пов’язаних з само­вільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом, є: усвідомлення громадянами «несправедливості» розподілу земельних ділянок органами влади [7]; тиск на осіб, які приймають рішення щодо розподілу земельних ділянок та притягнення до відповідальності осіб, винних у вчиненні злочинів, пов’язаних з самовільним зайняттям зе­мельної ділянки та самовільним будівництвом; зорієнтованість значної частини населення на протиправне вирішення життєвих питань, вна­слідок чого корупція із соціальної аномалії перетворюється у правило поведінки; низька психологічна готовність громадян протидії корупції; усвідомлення обмеженості земельних ресурсів та підвищення її вартості в майбутньому; моральна деформація частини керівників кон­тролюючих органів, яка виявляється як у вчиненні ними злочинів, так і поблажливому ставленні до корупційних діянь з боку підлеглих (кругова порука).

Слушною є думка А.П. Закалюка про те, що, розглядаючи стру­ктуру детермінації конкретного злочину (в тому числі і злочинів, пов’язаних з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом), не слід забувати і про роль у ній особи злочинця, еле­ментів психології та свідомості, що виявляються у причинах злочину і є безпосередньою, внутрішньою підставою його вчинення [18, с 201]. Особливості кримінологічної характеристики осіб, які вчиняють ці злочини, доцільно розглянути окремо.

Для підвищення ефективності запобігання злочинів, пов’язаних із самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівниц­твом, необхідно виявляти детермінанти цього злочину та здійснювати вплив на них. Загальновідомо, що чимале значення в цьому процесі відводиться ЗМІ. В сучасних умовах основна запобіжна діяльність зводиться до інформаційного впливу на свідомість населення, форму­вання суспільної думки про негативістський підхід до злочинності вза­галі та до злочинів, пов’язаних з самовільним зайняттям земельних ділянок та самовільним будівництвом, зокрема.

В системі детермінант злочинності ЗМІ мають двояке значен­ня: з одного боку, позитивно впливають на суспільство, виконуючи при цьому важливі функції на загальносоціальному та спеціально-кримінологічному рівнях з попередження злочинності, володіючи значною силою впливу, залежно від спрямованості, рівня представ­ництва (загальнодержавні, регіональні, відомчі) справляють певний попереджувальний ефект як на загальнодержавному, так і на індиві­дуальному; з іншого - через непрофесійне, а часто стихійне та ви­кривлене розповсюдження інформації сприяють її пасивному сприй­няттю, що підштовхує до вчинення злочинів та втягнення інших до зайняття злочинною діяльністю, або навіть до провокування міжна­ціональних конфліктів.

Як бачимо, правопорушення‚ в тому числі й корисливі злочини‚ що вчиняються у процесі реформування власності в аграрному секторі економіки є наслідками дії комплексу детермінант та завдають великої шкоди державі, активно використовуються для зміцнення економічної бази організованої злочинності.

Усунення більшості вказаних детермінант можливе тільки на за­гальнодержавному рівні, що дасть можливість вдосконалити заходи запобігання злочинам, пов’язаним із самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом, і сприятиме раціональному ви­користанню й охороні земельних ресурсів, а також притягненню до відповідальності винних осіб, які з корисливих мотивів, діючи з пря­мим умислом, порушують порядок отримання земельних ділянок у власність громадянами України, чим перешкоджають використанню землі в інтересах всього суспільства.

Висновки. Отже, злочини, пов’язані із самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом, викликані складним комплексом детермінант, які є проявом найбільш глибоких деформа­цій, що протидіє політичному, економічному, соціальному, правовому і культурному розвитку суспільства. На нашу думку, детермінанти цих злочинів слід усувати як на загальнодержавному, так і на спеціально-кримінологічному рівнях.

На основі детермінант самовільного зайняття земельної ділянки та самовільного будівництва, з’ясовано, що найважливішу роль серед них відіграють правові та організаційно-управлінські, а саме: недоско­налість чинних норм, що передбачають кримінальну відповідальність за злочини, пов’язані з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом; незавершення інвентаризації земель та встановлення меж адміністративно-територіальних утворень, відсут­ність розмежованості земель державної та комунальної власності; не­достатній контроль за законністю виділення земельних ділянок на уз­бережжях морів, річок, водосховищ, навколо великих міст, у санатор­но-курортних зонах; відсутність з боку органів державної виконавчої служби дієвих заходів до примусового стягнення штрафів за постано­вами органів земельних ресурсів, а також звільнення захоплених земе­льних ділянок та знесення самовільно збудованих споруд за рішення­ми судових органів; суперечливість та нестабільність земельного зако­нодавства; високий ступінь корумпованості службових осіб контролюючих органів; тривалість оформлення документів, які підтве­рджують права на землю; відсутність державного земельного кадастру. Виявлення та аналіз детермінаційного комплексу злочинів, пов’язаних з самовільним зайняттям земельної ділянки та самовільним будівництвом, дасть можливість вдосконалити вже існуючі та розро­бити нові заходи запобігання цим злочинам, що і є подальшою перспе­ктивою наукових досліджень у цьому напрямку.

–––––––––––––

Держкомзем: Самовільне зайняття земельних ділянок становить найбільшу частку порушень земельного законодавства. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://jeynews.com.ua/news/d0/3228007.07.2009

Див.: Кулик О. Зупинити земельне свавілля / О.Кулик // Урядовий кур’єр. – 2005. – № 9. – С. 27–35.

Меденцев А. Земельним ресурсам – надійний захист / А. Мезенцев // Вісник прокуратури. – 2009. – № 11 (101). – С. 34–39.

Саркісова Т.Б. Причини земельних правопорушень / Т.Б. Саркісо-ва. // Проблеми правової реформи та розбудови громадянського суспільства в Україні: тези доп. на Всеукр. наук. конфер. ад’юнктів, аспірантів та здобува-чів. – Львів, 2007. – С. 163–166.

Которобай С. Політична складова сучасного законотворчого про­цесу в Україні / С. Которобай // Вісник Вищого адміністративного суду Украї­ни. – 2009. – № 1. – С. 45–52.

Медицький І.Б. Політичні конфлікти та злочинність / І.Б. Медиць-кий // Наше право. – 2004. – № 1. – С. 53–56.

Притула В. Земля в Криму – це вже політика... / В. Притула // Кримська світлиця. – 2004. – № 51. – С. 4–6.

Юрчишин В. Аграрні революції в Україні у контексті зламів полі­тичних епох: витоки і сутність / В. Юрчишин // Економіка України. – 2009. – № 3. – С. 45–56.

Хоменко В. Побережье роздора в Морском / В. Хоменко // Голос Украины. – 2002. – № 209 (2960). – С. 11–12.

Лейба Л.В. Земельні спори та порядок їх вирішення: монографія / наук. ред. М.В. Шульга / Л.В. Лейба – Х.: Право, 2007. – 160 с.

Мовчан Р.О. Кримінальна відповідальність за самовільне зайняття земельної ділянки та самовільне будівництво: автореф. дис. на здобуття наук. ступеня канд. юрид. наук: спец. 12.00.08. «Кримінальне право та кримінологія; кримінально-виконавче право» / Р.О. Мовчан. – Луганськ, 2009. – 20 с.

Чепка О.В. Стаття 197-1 Кримінального кодексу України потребує вдосконалення / О.В. Чепка // Актуальні проблеми кримінального права та кримінології: матер. всеукр. наук.-практ. конф. (м. Донецьк, 24 квітня 2009 р.). – Донецьк: «Норд Комп’ютер» , 2009. – С. 127–129

Кузнєцова Н. Проблеми співвідношення норм земельного та циві­льного законодавства при вирішенні господарських спорів з питань земельних відносин / Н. Кузнєцова // Право України. – 2009. – № 9. – С. 19-21.

Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо по­силення відповідальності за самовільне зайняття земельної ділянки: Закон України № 578-V від 11 січня 2007 року // Відомості Верховної Ради України. – 2007. – № 13. – Ст. 131

Про порядок виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв): Закон України № 899-ІV від 5 червня 2003 року // Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 38. – Ст. 1.

Держкомзем готовий створити систему земельного кадастру до че­рвня 2012 року. Державий комітет України із земельних ресурсів. Офіційний сайт. [Електронний ресурс]. – Режим доступу до сайту: http://dkzr.gov.ua/terra/ control/ uk/publish/article?art_id=105697&cat_id=97786

Кулик О. Рішення… за відсутності рішень? / О. Кулик // Урядовий кур’єр. – 2006. – № 93. – С. 15-16.

Закалюк А.П. Курс сучасної української кримінології: теорія і практика: у 3-х кн./ А.П. Закалюк – К.: Видавничий Дім «Ін Юре», 2008. – Кн. 1. Теоретичні засади та історія української кримінологічної науки. – 424 с.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук