554

---

Л. В. HOBIKOBA,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Харківського національного університету імені В. Н. Каразіна

ГЛОБАЛІЗАЦІЯ ТА ТРАНСНАЦІОНАЛЬНА ЕКОНОМІЧНА ЗЛОЧИННІСТЬ : ПИТАННЯ СЬОГОДЕННЯ

Розглянуто розвиток глобалізації в економіці та її вплив на транснаціональну економічну злочинність. Виділено специфічні риси та надано визначення транснаціональній економічній злочинності.

Найважливішою тенденцією сучасного со­ціально-економічного розвитку є глобалізація. Взаємозалежність окремих національних господарств досягла рівня, при якому виник якісно новий феномен - світова, або глобальна, економіка. Процес глобалізації торкнувся всіх сфер економічних стосунків, змінивши їх кіль­кісні та якісні параметри.

Глобалізація - це складний багатогранний процес, який поширюється на всі явища суспільного розвитку і пов'язаний з поглибленням інтернаціоналізації світової економіки, зростанням взаємозалежності національних держав, зумовлених прискореним рухом міжнародних переміщень товарів, послуг, капіталу, високих технологій тощо [1].

Поняття «глобалізація» увійшло в науковий обіг у 80-ті роки XX ст. як відображення фундаментальних перетворень сучасної світо­вої економіки, зумовлених посиленням дії загальноцивілізаційних законів та закономірно­стей, які охоплюють усі сфери суспільного життя й формують постіндустріальну цивілізацію. Глобалізація означає якісно новий стан взаємозв'язків в економіці, політиці, екології на основі підвищення мобільності капіталу, робочої сили, інформації, ідей у світовому масштабі та втілюється у зростаючій взаємозалежності країн світу в результаті інтенсифі­кації міжнародних переміщень товарів, послуг, міжнародних потоків капіталу, швидкої і широко

ї дифузії технологій тощо. Глобалізація потребує спільних зусиль урядів держав і міжнародних організацій, регулювання на світовому рівні.

З одного боку, глобалізація характеризується такими позитивними рисами, як поліпшення міждержавних відносин, підвищення прозорості кордонів, розвиток світової торгів­лі, збільшення обсягу міжнародних перевезень, розширення міжнародного ринку праці. З іншого боку, цей процес породив деструктивний феномен — криміналізацію глобалізації. На сучасному етапі можна цілком обґрун­товано говорити про формування, що має міжнародний характер кримінального співто­вариства як антипод суспільства законослухняного. Найбільш небезпечною складовою цього співтовариства слід визнати транснаціональну економічну злочинність [2].

Слід наголосити на тому, що проведення комплексних наукових досліджень з метою розробки теоретичних проблем і практичних рекомендацій щодо підвищення ефективності попереджувальної діяльності з метою припинення подальшої транснаціональної економі­чної злочинності вкрай необхідне.

Окремим науковим проблемам попере­дження транснаціональної економічної зло-чинності та злочинності в економіці України приділяється значна увага науковців в дисер­таційних дослідженнях, монографіях, наукових статтях. Значний внесок у вирішення за-значених питань зробили М. І. Бажанов, 0. М. Бандурка, Ю. В. Баулін, В. Т. Білоус, В. І. Борисов, В. В. Голіна, Н. О. Гуторова. М. Даньшин, А. П. Закалюк, В. С Зелененький, О. Г. Кальман, М. І. Камлик, М. Й. Коржанський, О. М. Литвак, Г. А. Матусовський, М. І. Мельник, В. О. Навроцький, О. І. Перепелиця, В. М. Попович, В. В. Сташис, Є. Л. Стрель-цов, В. Я. Тацій, В. І. Шакун, В. Ю. Шепітько тощо.

Праці вказаних науковців мають суттєве наукове і практичне значення і розглядають переважно кримінально-правові та криміналі-стичні аспекти проблеми, що, по суті, дає поштовхи для подальшого дослідження протидії транснаціональній економічній злочинності. Тому мета даної статті - виділити специфічні риси та надати визначення транснаціональної економічної злочинності.

Термін «транснаціональний», як правило, використовується для позначення потоків інформації, грошей, фізичних об'єктів, людей або інших матеріальних чи нематеріальних засобів через державні кордони.

Оскільки злочинний бізнес передбачає протиправну експлуатацію ділових можливостей, і оскільки в ньому переважають організації-постачальники, то не дивно, що кількість організацій, які займаються перевезенням заборонених товарів через національні кордони, зростає так швидко.

Не всі організовані злочинні угруповання діють на цьому рівні, але наявність нерозрив­них зв'язків між місцевими і глобальними структурами не викликає сумнівів, так само, як і те, що транснаціональний характер зло-чинності досяг безпрецедентних масштабів. Безперечно, організовані злочинні угруповання, діяльність яких до теперішнього часу обмежувалася національними рамками, поширюватимуть свої операції за межі національ­них кордонів з метою використання можливостей ринків в інших державах.

Новітні технології дали новий поштовх не лише законній торгівлі, але й злочинній діло-вій активності. Так, широкі зв'язки організо­ваної злочинності полегшили їй встановлення контактів з партнерами з інших країн континентів. Сучасні банківські можливості полегшили реалізацію міжнародних злочинних опе­рацій, а революція в галузі електроніки надала злочинним угрупованням доступ до нових засобів, які дозволили їм незаконно привласнювати мільйони та «відмивати» величезні доходи, одержані незаконним шляхом. Розвиток суспільства за останні роки дозволив організованим злочинним угрупованням озброїтися й об'єднати свої зусилля для обкрадання суспільства, що, безумовно, становить значну загрозу для усіх країн.

Транснаціональні операції дозволяють зло­чинним організаціям одержувати доступ на прибуткові ринки і знаходити шляхи проникнення на них. При цьому вони, як і раніше, діють з тих районів, де почувають себе відносно недосяжними для правоохоронних органів. Доходи від злочинної діяльності вони також переправляють каналами світової фінансової системи, використовуючи для цього в основному «податкові схованки» і центри банківської діяльності з відносно м'яким регулюванням.

Така діяльність набуває досить значних масштабів, що дозволяє говорити про появу так званих «транснаціональних злочинних організацій», тобто організованих злочинних груп, що базуються в одній державі, а діють в одній або кількох іноземних державах зі сприятли­вою ринковою кон'юнктурою [3, с 13]. Такі організації стають важливими учасниками світової економічної діяльності й відіграють провідну роль у заборонених законом сферах, які набули глобальних масштабів і приносять прибутки, що перевищують розмір національ­ного продукту деяких розвинутих країн і країн, що розвиваються.

Причини розвитку транснаціональних злочинних організацій пов'язують з появою відповідних можливостей на глобальному рівні, обумовленими довготривалими тенденціями розвитку у світовій політиці та економіці, що сприяло утворенню великої кількості транснаціональних організацій. У результаті збіль­шення взаємозалежності держав, спрощення міжнародних поїздок і зв'язків, підвищення ступеня прозорості національних кордонів і формування світових фінансових мереж з'явилися світові ринки збуту як законної, так і незаконної продукції. Розмах такої діяльності можна вважати значною мірою відображенням можливостей, що з'явилися в резуль­таті перебудови міжнародних відносин, а також змін, що сталися у самих державах. Транснаціональні злочинні організації однаковою мірою є як причиною, так і наслідком важливих змін у глобальній політиці та еко­номіці. Таким змінам сприяли: підвищення швидкості міжнародних перевезень та їх істотне спрощення, які розширили можливості людей і товарів щодо перетину національних кордонів; розвиток міжнародної торгівлі, якому сприяло впровадження системи вільної торгівлі у післявоєнний період і який призвів до значного збільшення обсягів імпорту та експорту товарів і послуг. У зв'язку з розвитком технології контейнерних перевезень розширилася й практика використання контейнерів для контрабанди великих обсягів заборонених товарів, у тому числі наркотиків, що свідчить про здатність транснаціональних злочинних організацій використовувати у своїх цілях легальну торгівлю.

Зростання світової торгівлі супроводжувалося розвитком міжнародних фінансових мереж. Використання обмеженої кількості твер­дих валют у рамках глобального механізму товарообміну сприяло зростанню обсягів транснаціональних економічних операцій. Разом із тим, масштаби і складність таких операцій надзвичайно утруднювали процес регулювання і контролю грошових потоків через національні кордони з боку урядів. І це не дивно: гроші є найуніверсальнішим товаром. їх переказування може здійснюватися миттєво. Вони легко змінюють власника, і відстежити це можна лише з великими труднощами.

Революція в галузі засобів комунікації сприяла розвитку системи сполучення на гло-бальному рівні, висвітливши відмінності між країнами та підштовхнувши прагнення пере­йняти форми споживання, що існують в економічно розвинутих країнах. Сформувався світовий ринок, на якому споживачі отримали доступ до інформації про товари і послуги з будь-якої країни світу, а ділові кола одержали можливості для організації збуту в загально­світових масштабах.

Слід також констатувати, що за умов глобалізації транснаціональна організована злочинність характеризується як посиленням іманентно притаманних їй рис, так і виникненням нових. Наразі вона проявляється:

в організаційній структурі: тривалою взаємодією великої кількості осіб у межах соціальної мережі, що має ієрархічну органі­заційну структуру і кілька рівнів та підрозді­лів (виконавців, технологів, радників, аналітиків, фінансистів, розвідників, бойовиків, кур'єрів тощо); формуванням і наслідуванням взірців кримінальної поведінки у середовищі злочинних організацій, виробленням корпоративних правил і кодексів, спрямованих на підтримку дисципліни, слухняності, беззастережного виконання наказів керівництва, системи кримінальної соціалізації, суворої конспірації; наданням психологічної і матеріальної допо­моги членам спільноти; об'єднанням на етнічному, расовому ґрунті, однаковому соціаль­ному походженні або спільній субкультурі;

системою вербування кадрів, залучення до злочинної діяльності;

у нелегальній діяльності і вчиненні злочи­нів: розподілом ролей усередині організації, закріпленням певних функцій за підрозділами, що обумовлює спеціалізацію, підвищення кримінального професіоналізму, перетворення злочинної діяльності для особи на єдиний засіб

отримання доходу і, зрештою, просування щаблями кримінальної кар'єри; здійсненням, насамперед, нелегальної економічної діяльності, реалізацією заборонених товарів (наркотиків тощо) і послуг (наприклад налагодження інфраструктури секс-бізнесу), розширенням пропозиції шляхом підвищення якості товару і зниження його ціни. Така діяльність ґрунтується на раціоналістичних, ринкових засадах, тобто злочинці прагнуть всіма засобами міні­мізувати ризик своєї активності, досягти максимальної рентабельності оборудок, домогтися гарантій, встановити контроль за сферами виробництва і збуту, територіями; застосуванням психологічного і фізичного тиску, залякування, терору (іноді й до членів організації); систематичним корумпуванням посадових осіб; наявністю легальних ланок і логістики (підприємств, торговельних фірм, громадських організацій) для маскування злочинної діяльності і диверсифікації активів, відпрацьованих механізмів відмивання кош­тів, налагодження кількох транзитних каналів і ринків збуту, використання засобів комунікації; конспірацією, ретельним плануванням злочинів, залученням до цього висококласних спеціалістів, використанням науково-технічних засобів; розширенням ринку нелегальних товарів і послуг, утворенням філіалів (у тому числі на регіональному і міжнародному рівні) та укладанням «картельних угод», коопераці­єю з терористичними групами задля утримання розмірів прибутку і максимізації ринків в окремих трансакціях, опанування нових сфер кримінальної активності, змінами технології злочину;

у впливі на суспільство: спробою співпраці з політичними та економічними угрупованнями, зв'язками з діячами культури та науки, налагодженням неформальних контактів з де­якими урядами та надурядовими структурами; експортом злочинності з потоками мігрантів; присвоєнням злочинними спільнотами функцій держави (суд, охорона, збирання податків, отримання доходів від ренти) [4, с 154—155].

Відтак транснаціональна організована зло­чинність перетворюється на наддержавну структуру, а глобалізація створює умови для відтворення кримінального спрута й розши­рення ареалу його дії. Організована злочинність як підсистема суспільства намагається використати його інститути у своїх цілях, сформувати вигідну їй економічну і соціальну політику, громадську думку про респектабельність тих чи тих босів тіньового бізнесу; маргіналізувати, декласувати населення, знецінити вартість робочої сили; використати міжнаціональні конфлікти тощо.

Таким чином, транснаціональній економічній злочинності притаманні наступні специфічні риси, а саме: транснаціональна економі­чна злочинність характеризується безперерв­ністю функціонування в двох і більше державах; їй властива певна раціональність, що проявляється в здатності враховувати у своїй діяльності сприятливу ринкову кон'юнктуру (як легальну, так і нелегальну) в одному або декількох державах, високому рівні адаптації до змін в соціально-економічній і політичній сферах, багатоваріантності злочинного бізнесу, створенні в необхідних випадках стратегічних або тимчасових альянсів як з союзниками, так і конкурентами; специфіка даного виду злочинності проявляється в її сприйнятливості до досягнень науково-технічного про­гресу, використанні його результатів у своїй кримінальній економічній діяльності, створенні нових технологій і продуктів; реалізується шляхом незаконного переміщення через кордони товарів, грошей, людей, інформації на основі законних форм здійснення економі­чної діяльності, а також використання прогалин у законодавстві і значних відмінностей у системах кримінального правосуддя різних країн; для неї характерна особлива структура холдинг; залучення до кримінальної діяльності осіб, що мають високий рівень відповідної економічної професійної підготовки, а також спеціалізація учасників злочинних угрупувань на конкретних видах економічної діяльності; домінуюча мотивація при вчиненні транснаціональних економічних злочинів — отриман­ня істотної економічної вигоди, через що у сферу цього виду злочинності потрапляють виключно ті види діяльності, які здатні принести високий прибуток; цей вид злочинності відрізняється специфікою суб'єкта.

Зважаючи на вказані вище ознаки, транснаціональну економічну злочинність можна визначити як злочинність, що виходить за межі національних територій і здійснюється з метою отримання економічної вигоди організовану злочинну діяльність, здатна деструктивно впливати на окремі сфери економіки і економіку країни (держав) у цілому, створювати самостійні галузі тіньової економіки, що «вбудовані» в економіку легальну, налагоджувати і підтримувати систематичні транснаціональні контакти, які дозволяють вчиняти угоди, необхідні для розвитку кримінального бізнесу, що виконуються організаціями, спеціально створеними або використовуваними для ведення або прикриття кримінальної активності

Література

Глобалізація як нова форма світогосподарських зв'язків [Електронний ресурс] // Економічна теорія : курс лекцій / І. Ф. Кома_jницький. - ЧеIнівці : Рута, 2006. - 334 с.– Режим доступу: http://buklib. net/component/option,comJbook/task.view Ttemid. 99999999/catid.58/id.128.

Баранов В. М. Транснациональная экономическая преступность : сущность и основные направления противодействия / В. М. Баранов, А. Ю. Чупров // Труды академии управления МВД России. - 2007. - № 2 [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://jurnal.amvd.ru/indviewst.php?stt=152&SID.

Расюк Е. В. Кримінологічна характеристика та запобігання транснаціональному наркобізнесу в Україні: дис. ... канд. юрид. наук : 12.00.08 / Расюк Едуард Вікторович. - К., 2005. - 324 с.

Бова А. Організована злочинність у вимірі глобалізації [Електронний ресурс] / А. Бова // Соціальна психологія. - 2005. - № 3 (11). - C. 147-155. – Режим доступу: http://www.politik.org.ua/vid/magcontent. php3?m=6&n=39&c=766.

 

< Попередня   Наступна >