355

---

Т. В. КАМ'ЯНЕЦЬ,

здобуеач Національної юридичної академії України імені Ярослава Мудрого

РЕЖИМ ВИКОНАННЯ ПОКАРАННЯ У ВИДІ ОБМЕЖЕННЯ ВОЛІ

Розглянуто проблемні питання, пов'язані з тлумаченням режиму покарання у виді обме­ження волі та реалізації його окремих елементів. Запропоновано шляхи вирішення виявле­них проблем.

Вивчення питань режиму реалізації покарання у виді обмеження волі є одним з аспектів загальної правової проблеми виконання-відбування покарання, особлива потреба у до­слідженні якого відчувається за умов прове­дення реформи кримінально-виконавчого законодавства, набуття чинності Кримінально-виконавчим кодексом України і розроблення підзаконних нормативних актів, що повинні ґрунтуватись на запровадженні низки покарань, не пов'язаних із позбавленням волі, і необхідності вироблення дієвого механізму їх реалізації.

Поняття «режим» використовується як у повсякденному житті, побуті (режим новонародженої дитини, режим підготовки пілота, режим лікування хворого тощо), так і в техніч­них (режим роботи апарата), філософських, економічних (режим праці, економії тощо) та інших науках. Етимологічно «режим» походить від французького «regim» та латинського «regimen», що означає управління, а тлумачиться цей термін у декількох значеннях: дер­жавний лад, спосіб правління; точно встанов­лений розпорядок життя, праці, відпочинку; система заходів, правил, запроваджуваних для досягнення певної мети [1, с 1021]. Аналогічне визначення цього поняття надають й інші тлумачні словники [2, с 888].

Термін «режим» доволі часто зустрічається в таких юридичних науках, як теорія держави та права, цивільне, трудове, земельне, кримінально-виконавче право тощо. Але в юридич­ній літературі зміст цього поняття вченими сприймається неоднозначн

о. В одних роботах під режимом розуміють законність [3, с 125], в інших - порядок [4, с 5]; соціальний режим певного об'єкта чи виду діяльності, закріплений правовими нормами та забезпечений сукупністю юридичних засобів [5, с 258-259]; сукупність вимог, виражених у правових нормах [6, с 41]; сукупність певних прийомів та мето­дів здійснення [3, с 12] тощо.

Слід зазначити, що питання режиму виконання-відбування покарань є одним із центрльних інститутів кримінально-виконавчого права, який отримав достатньо широку регламентацію в працях науковців ще за радянських часів, та й дотепер знаходить своє втілення у роботах українських авторів, які провадять дослідження в царині кримінально-виконавчого права. Дослідженням цієї категорії займались такі вчені, як А. І. Васильєв, А. П. Гель, Г. Колб, О. В. Масліхін, О. О. Наташев, 1. С. Ной, С. В. Познишев, О. Л. Ременсон А. X. Степанюк, В. М. Трубніков,Б. С. Утевський, В. О. Фефелов, I. С. Яковець тощо. І хоча в деяких роботах зазначається, що категорія режиму функціонує і у виконанні інших покарань, а не тільки позбавленні волі, однак біль­шість авторів доктрини кримінально-вико­навчого права зосереджують свою увагу на дослідженні категорії режиму при відбуванні покарання саме у виді позбавлення волі.

У зв'язку з новітніми реаліями реформування кримінально-виконавчого законодавства нагальною потребою є розроблення категорії режиму і стосовно виконання покарання у виді обмеження волі. Таким чином, метою даної статті є теоретичне дослідження поняття «режим», його змісту, і основних засобів забезпечення обмеження волі.

У літературі з кримінально-виконавчого права існує декілька тенденцій у галузі визначення режиму відбування покарання. Ті автори, які виходять із того, що режим є засобом досягнення мети покарання кари, розуміють режим як «закріплену в кримінально-виконав-чому законодавстві сукупність правил поведінки і заходів, що здійснюються органами, виконуючими покарання, і необхідні для cеалізації кари і досягнення мети покарання» [7, с 4]; визначають його як комплекс вимог, що виражають сутність, зміст кримінального покарання і встановлюють кількісний і якісний аспекти карального впливу на засуджених [8, c. 15]; вважають, що режим є сутністю і змістом покарання, виражає його кару [9, c. 5; 10, c. 20; 11, c. 17].

Деякі автори вбачають у режимі як елемен­ти покарання, так і елементи виправно-тcудового впливу [9, c. 5, 6; 12; 13, c. 21; 14, . 68; 15, c. 178]. Існує точка зору про те, що режим як вираження кари є порядком утри­мання засуджених, за допомогою якого реалі­зуються специфічні правообмежуючі умови їх життєдіяльності [16, c. 10].

Інші розглядають режим як урегульований нормами виправно-трудового права порядок виконання покарання, порядок відбування по­карання, правопорядок у місцях позбавлення волі, основоположний засіб, що визначає по-рядок і умови реалізації всіх інших впливів на засуджених [17, c. 74].

Натомість ті автори, які підтримують по­гляд на покарання як засіб виправлення та ви­ховання засуджених, зазначають, що режим -це діяльність виправно-трудової установи що­до ізоляції засудженого і нагляду за ним, здійснення обмежень, пов'язаних із обмеженням волі, виконання засудженими їх обов'язків і здійснення ними прав, створення умов для успішного використання інших засобів виправ­но-трудового впливу, що гарантується систе­мою заходів стягнення та заохочення; визначають режим як правопорядок виконання покарання, пов'язаного із виправно-трудовим впливом, що забезпечує виправлення і перевиховання засуджених, вирішення завдань спеціального та загального запобігання [18, c. 27]. Існує і така точка зору, згідно з якою у режимі проявляється кара лише тоді, коли це випливає із самого кримінального закону, а в інших ви­падках у режимі виражається не кара, а приму-сова сторона покарання [19, c. 65].

З огляду на таке різноманіття думок важко визначити саму сутність і зміст режиму відбування покарання, адже режим можна розглядати з різних позицій, тому що режим як засіб використовується з різною метою. Проте теорія вітчизняної юриспруденції визначає правовий режим як відносно сталий взаємозв'язок певного соціального об'єкта (явища, процесу, підсистеми) з іншими об'єктами, що забезпечує досягнення певних цілей. Тому, якщо виходити з того, що режим є взаємозв'язком кари і дво­єдиного процесу відбування-виконання покарання, слід визнати пріоритетною точку зору тих науковців, котрі розглядають режим як сукупність правил поведінки засуджених з одного боку - відбування покарання засудженими, а з іншого - виконання покарання адміністрацією установ [20, c. 56]. Це дозволяє під режимом розуміти «врегульований нормами криміналь­но-виконавчого права порядок виконання та відбування покарання» [21, c. 63].

Подібне до наведеного розуміння режиму дозволило тлумачити режим як засновані на законі правила поведінки та обмежень засу­джених, а також вимог до працівників установ виконання покарання з організації покарання і підтримки порядку для нормальної діяльності по виправленню і перевихованню засуджених [22, c. 77-78].

Щодо законодавчого визначення поняття «режим» стосовно такого виду покарання як обмеження волі, то, на жаль, у нині діючому Кримінально-виконавчому кодексі України воно відсутнє, хоча глава 16 названого Кодексу, що присвячена регулюванню режиму в ко­лоніях (ст. 108) визначає, що режим - це встановлений законом та іншими нормативно-правовими актами порядок виконання і відбу­вання покарання, який забезпечує ізоляцію за-суджених; постійний нагляд за ними; виконання покладених на них обов'язків; реалізацію їхніх прав і законних інтересів; безпеку засуджених і персоналу; роздільне тримання різних категорій засуджених; різні умови тримання засуджених залежно від виду колонії; зміну умов тримання засуджених. Приблизно подібну норму містить і ст. 82 Кримінально-вико­навчого кодексу Російської Федерації, однак теж стосовно позбавлення волі у виправних установах.

На жаль, як у представників доктрини кримінально-виконавчого права, так і в норматив­них аспектах з указаних питань термін “ре-жим» відносять лише до відбування одного покарання - позбавлення волі. Очевидно, що з огляду на відмінність покарання у виді обме­ження волі від інших покарань, його строковість, реалізацію у кримінально-виконавчих установах відкритого типу, проголошену в законі відсутність ізоляції засуджених і одночас­ному нагляді за ними при відбуванні цього по­карання, особливий статус осіб, засуджених до обмеження волі, категорію режиму слід було б пристосувати і поширити в тому числі і на ви-конання-відбування вказаного покарання. У цьому контексті слід відзначити, що слід розробити таке загальне поняття режиму, яке б охоплювало своїм змістом і режим реалізації покарання у виді обмеження волі.

Список використаної літератури

Великий тлумачний словник сучасної української мови / уклад. і голов. ред. В. Т. Бусел. - К. ; Ірпінь : Перун, 2001. - 1440 с.

Новий словник української мови : Т. 3. Обе-роб / уклад. В. Яременко, О. Сліпушко. - К. : Аконіт, 2000. - 927 с.

Самощенко И. С. Охрана режима законности Советским государством / И. С. Самощенко. - М. : Госюриздат, 1960. - 196 с.

Резвых В. Д. Взаимодействие в процессе административно-правового режима социалистического хозяйствования / В. Д. Резвых, И. А. Скляров. - Горький : ГВШ МВД СССР, 1977. - 122 с.

Проблемы теории государства и права : учебник / под ред. С. Алексеева. - М : Юрид. лит., 1987. - 448 с.

Ерофеев Б. В. Правовой режим земель городов / Б. В. Е–офеев. - М. : Ю–ид. лит., 1976. - 200 с.

Cловарь иностранных слов / под ред. Ф. М. Петрова и др. 16-е изд., испр. М. : Рус. яз., 1988. - 608 с.

Степанюк А. X. Режим відбування позбавлення волі в установах виконання покарань : конспект лекцій / А. X. Степанюк, В. М. Трубніков. - X. : Укр. юрид. акад., 1994. - 60 с.

Зубков А. И. Строго регламентированный внутренний распорядок ИТУ и его реализация / А. И. Зубков, Н. К. Дорофеев. - Томск : Изд-во Томск. ун-та, 1972. - 202 с.

Васильев А. И. Средства обеспечения режима в исправительно-трудовых учреждениях : лекция / А. И. Васильев, А. В. Маслихин, В. А. Фефелов. - Рязань : Рязанск. высш. шк., 1984. – 45 с.

Ткачевский Ю. М. Восстановление социальной справедливости - цель уголовного наказания и уголовно-исполнительный кодекс РФ / Ю. М. Ткачевский // Вестник Московского университета. Серия 11. Право. - 1998. - № 6. - С. 20-24.

Беляев А. А. О правовом положении осужденных / А. А. Беляев // Проблемы развития Советского исправительно-трудового законодательства / под ред. В. А. Познанского. - Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1961. -С. 109-111.

Васильев А. И. Режим в исправительно-трудовых учреждениях / А. И. Васильев, Л. С. Саблина. -М. : Изд. ВНИИ МВД СССР, 1982. – 64 с.

Буш–ев И. А. Новое в исправительно-трудовом законодательстве / И. А. Бушуев. - М. : Юрид. лит., 1970. 76 с.

Ярыш А. А. Понятие и содержание режима / А. А. Ярыш // Вопросы уголовной ответственности, исправления и перевоспитания осужденных : сб. науч. тр. адъюнктов и соискателей. - М. : ВНИИ МВД СССР, 1985. -С. 68-71.

Советское исправительно-трудовое право / под общ. ред. Б. С. Утевского. - М. : Гос. изд-во юрид. лит., 1960. - 196 с.

Константинов И. Г. Методологические подходы к обоснованию принципов удовлетворения по­требностей в сфере труда и быта ос–жденных / И. Г. Константинов // Проблемы трудовой занятости и трудового воспитания осужденных. 1981. -№ 57. - С. 10-11.

Радько Т. Н. Режим исполнения наказания как особый вид охранительных правоотношений / Т. Н. Радько // Актуальные проблемы укрепления режима отбывания наказания и профилактики правонару-шений в исправительно-трудовых учреждениях : материалы Всесоюз. науч. -практ. конф. (г. Волгоград, 30 ноября–1 декабря 1978 г.). - Рязань, 1979. - С. 74-75.

Сперанский И. А. Советское исправительно-трудовое п–аво : учеб. пособие по спецкурсу/И. А. Сперанский, О. Ф. Шишов. - М. : ВНИИ МВД СССР, 1965. 93 с.

Ной И. С. О пределах кары в лишении свободы / И. С. Ной // Проблемы развития Советского исправительно-трудового законодательства / под ред. В. А. Познанского. - Саратов : Изд-во Сарат. ун-та, 1961. -С. 6566.

Стручков Н. А. Режим лишения свободы и его характеристика, признаки / Н. А. Стручков // Акту­альные проблемы укрепления режима отбывания наказания и профилактики правонарушений в исправи-тельно-т–довых учреждениях : материалы Всесоюз. науч. -практ. конф. (г. Волгоград, 30 ноября–1 декабря 1978 г.). Рязань, 1979. - С. 56-57.

Семаков Г. С. Кримінально-виконавче право України : курс лекцій / Г. С. Семаков, А. П. Гель. - К. : МАУП, 2000. - 196 с.

 

< Попередня   Наступна >