Головна Наукові статті Кримінальний процес ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ПО КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ПРО НЕЗАКОННЕ ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ

ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ПО КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ПРО НЕЗАКОННЕ ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ

Наукові статті - Кримінальний процес
516

ПЕТРЕНКО В.В.,

викладач кафедри оперативно-тактичної підготовки Київського національного університету внутрішніх справ

ПРИЗНАЧЕННЯ СУДОВИХ ЕКСПЕРТИЗ ПО КРИМІНАЛЬНИХ СПРАВАХ ПРО НЕЗАКОННЕ ПОВОДЖЕННЯ З ВОГНЕПАЛЬНОЮ ЗБРОЄЮ

Аналізуються сучасні можливості типових судових експертиз, які призначаються при розслідуванні незаконного поводження з вогнепальною зброєю.

Судова експертиза визнається основною формою використання науково-технічних досягнень при розслідуванні кримінальних справ і призначається виключно після порушення кримінальної справи у випадках, коли для вирішення певних питань необхідні наукові, технічні або інші спеціальні знання [1, с. 51; 2, с. 3].

Призначення судових експертиз по справах про незаконне поводження з вогнепальною зброєю має свої особливості, які раніше науковцями не досліджувалися. Це пов’язане з тим, що у криміналістиці раніше не ставилося питання про побудову методики розслідування даних справ. Тому наша стаття має на меті розкрити окремі питання пов’язані з можливостями сучасних судових експертиз з цієї проблеми.

Перед призначенням судової експертизи по аналізованій категорії кримінальних справ слідчий повинен ознайомитися з відповідною спеціальною літературою та проконсультуватися зі спеціалістами. Далі необхідно визначити, які саме спеціальні знання потрібні для вирішення певних питань і які саме судові експертизи необхідно призначити.

На цій стадії слідчі іноді обмежуються витребуванням довідок, актів або інших документів, в яких на основі спеціальних знань викладаються висновки; допитом свідків, які мають спеціальні знання; оглядом об’єктів за участю спеціалістів, зі слів яких у протоколі фіксуються висновки. Такими документами вони намагаються підмін

ити судові експертизи, чого робити не варто.

Перш за все необхідно визначити оптимальну послідовність проведення судових експертиз по дослідженню об’єктів, а за необхідності – розглянути можливість призначення комплексної експертизи.

По справах про незаконне поводження з вогнепальною зброєю експертизу доцільно призначати вчасно. Невчасне її призначення призведе до затягування строків досудового слідства, а інколи навіть негативно вплине на якість об’єктів, які направляються на досліджен-

У постанові про призначенні судової експертизи необхідно точно описати об’єкт дослідження, а в окремих випадках вказати відомості, які будуть враховані експертом при проведенні експертизи (джерело походження об’єкта, умови його експлуатації, зберігання, обставини вилучення тощо).

Питання судовому експерту повинні формулюватися точно, однозначно і зрозуміло: а) у змісті питання повинен бути точно вказаний об’єкт дослідження; б) не допускається постановка запитань, вирішення яких не входить до компетенції експерта; в) необхідно уникати формулювань, які починаються багатозначними словами, в подібних випадках потрібна конкретизація; г) доцільно уникати синонімів, називаючи один і той же об’єкт дослідження; д) не допускається при формулюванні питань вживання розмовних слів («ствол», «обріз» тощо); є) формулюючи запитання необхідно враховувати усі можливі версії в обґрунтування (спростування) яких можуть допомогти результати експертних досліджень.

При призначенні судових експертиз по справах про незаконне поводження з вогнепальною зброєю не допускається пропонувати експерту особисто збирати матеріали, які мають значення для справи. Усі необхідні матеріали повинні бути представлені експерту

При вилученні зразків, проб необхідно забезпечити їх репрезентативність, для чого доцільно дотримуватися відповідних методичних рекомендацій. За необхідності також доцільно вилучати контрольні зразки речовин та матеріалів.

Найбільш поширеними по даній категорії справ є: 1) криміналістичні експертизи (експертиза зброї (балістична); трасологічна експертиза; дактилоскопічна експертиза (слідів рук); експертиза виявлення знищених маркірованих позначень; експертиза металів і сплавів (металознавча); техніко-криміналістична експертиза; хімічна експертиза; 2) судово-психіатрична; 3) технолого-товарознавча.

Розглянемо більш детально можливості окремих видів експертиз. Балістична експертиза (експертиза зброї) проводиться з метою встановлення чи є предмети вогнепальною зброєю; визначення технічного стану зброї; визначення виду, системи, моделі зброї, ідентифікація її за слідами на снарядах (кулях, дробу, картечі) і гільзах; обставин пострілу (напрям і відстань пострілу, місцезнаходження того, хто стріляв, та ін.), а також вирішення низки інших питань, пов’язаних з вогнепальною зброєю та її застосуванням. Загальні проблеми призначення та проведення судово-балістичної експертизи детально досліджені в наукових криміналістичних публікаціях [3], тому ми зупинимося на особливостях призначення таких експертиз при розслідуванні незаконного поводження з вогнепальною зброєю.

Предметом судово-балістичної експертизи є фактичні дані про зброю: її технічний стан і якості, наявність (відсутність) тотожності між ідентифікуємим об’єктом (зброєю) та ідентифікуючим об’єктом (кулями, гільзами); наявність спільного джерела походження компонентів спорядження боєприпасів; дані про обставини пострілу (місце, відстань, давність), що встановлюються на основі спеціальних пізнань в області судово-балістичної експертизи, криміналістичної та військової техніки про властивості і закономірності дії стрілецької зброї [1, с. 1 3Д4о–1о3б5’є].ктів судово-балістичних дослідженнях належать: речові докази, еталони моделі, направлені на експертизу слідчим, який призначив експертизу, або отримані самим експертом у ході дослідження (експериментальні зразки куль, гільз, основних та додаткових слідів пострілу, моделі, результати фотозйомки об’єктів, які досліджуються, тощо).

За змістом питань, які цікавлять слідство та суд, завдання судово-балістичних експертиз класифікуються на 6 груп: 1) завдання по встановленню ідентичності зброї; 2) встановлення групової приналежності зброї, подібних до неї пристроїв; 3) встановлення латентної інформації, тобто знищених, прихованих та зашифрованих позначень на зброї; 4) встановлення можливостей вчинення дій (застосування зброї для здійснення пострілів та ураження певних цілей) в даних умовах; 5) встановлення фактів дій за їх результатами (чи здійснювався постріл зі зброї, чи заряджалась зброя патроном, чи перероблялась зброя); 6) встановлення обставин вчинених дій (місця, часу, способу, причини та кількості здійснених пострілів, способу переробок та причини пошкоджень зброї) [1, с. 135–139].

По справах про незаконне поводження зі зброєю, як правило, при призначенні балістичної експертизи в розпорядження судових експертів надаються: а) кулі та гільзи, виявлені на місці події; б) вогнепальна зброя та об’єкти з вогнепальними пошкодженнями; в) протоколи огляду та схеми, де зазначено місце виявлення куль, гільз, вогнепальної зброї, об’єктів з вогнепальними ушкодженнями; г) боєприпаси та вогнепальна зброя, яка вилучається у підозрюваних; д) одяг потерпілого з вогнепальними ушкодженнями; є) акт судово-медичного дослідження трупа.

Зброя на дослідження направляється у тому стані, в якому вона виявлена. Заряджену зброю необхідно розрядити, вказавши про це в постанові про призначення судової експертизи. Об’єкти зі слідами пострілу (одяг, частини уражених пострілом предметів) мають бути упаковані таким чином, щоб максимально зберегти їх від різних сторонніх впливів (тертя, згинання). Самі сліди потрібно захищати додатковими засобами (прокладками, обшивати тканиною). Об’єкти з підвищеною вологістю мають бути попередньо висушені без застосування нагрівальних приладів.

У тих випадках, коли необхідна ідентифікація зброї за стріляною кулею, а зброю неможливо направити на експертизу негайно, то для попередження корозії каналу ствола від дії продуктів згорання та вологи слід його протерти, дотримуючись таких умов: а) протирати канал ствола потрібно шматками чистої, м’якої, світлої тканини до повного зникнення нальоту (вологи, кіптяви тощо); б) шматки тканини пронумерувати в тому порядку, в якому ними протирався канал ствола; в) шматки тканини із залишками нашарування після протирання необхідно помістити у чистий паперовий пакет або коробку для відправки на хімічне дослідження; г) канал ствола після очищення від нашарування слід змастити чистим мастилом (не можна змащувати лужним мастилом).

Кулі та гільзи, що направляються на судову експертизу, упаковуються кожна в окремий пакет, на якому робиться напис, що вказує на походження даної кулі або гільзи.

Специфічними судово-балістичними об’єктами можуть бути різні предмети, речовини, ушкодження і матеріально-фіксовані відбитки.

До об’єктів дослідження – предметів – належать: а) вогнепальна зброя та подібні до неї пристрої; б) частини і приналежності зброї (кобури, чохли); в) схованки зберігання (книги з вирізаними заглибленнями); г) пристрої, що стріляють різноманітними зарядами; д) вогнемети; пристрої, що не є зброєю, але такі, що подібні до неї, наприклад будівельно-монтажні пістолети, сигнальні пристрої (стартові пістолети або револьвери та ракетниці), запальнички та іграшки у вигляді зброї; є) боєприпаси, тобто патрони та їх частини (гільзи, капсули, пижі, концентратори, дроб, картеч, кулі, фрагменти куль, що вибухнули); ж) спеціальні прилади для спорядження рушничних гільз капсулями; з) закрутки для обробки картонних корпусів гільз; і) зливки, смуги свинцю; й) прес-форми для штампування та відливання снарядів; к) шматки картону, паперу та інших волокнистих матеріалів; л) висічки для виготовлення пижів; м) напівфабрикати, заготовки, креслення та зліпки окремих частин зброї та боєприпасів; н) інструменти, зокрема пуансони для набивання номерних знаків.

Під об’єктами дослідження – речовинами – мається на увазі: а) бездимний і димний порох та його компоненти; б) маса сірникових головок; в) кіпоть пострілу на уражених предметах, на зброї, гільзах, кулях, пижах; кіпоть, знята з кисті руки того, хто стріляв; г) частинки іржі та мастила на ємностях для збереження зброї (кобурах, схованках); д) залишки металу на інструментах, що застосовувались для перероблення патронів та зброї.

Об’єкти дослідження – ушкодження: а) кульові та дробові пробоїни, тріщини або розриви, опалення навкруги них на ушкоджених предметах; б) деформація та фрагментація снарядів, гільз та пижів; в) здуття та розриви стволів, поломки інших частин зброї.

Об’єкти дослідження – матеріально фіксовані відбитки: а) вдавленості та подряпини на кулях і гільзах від інструментів, що використовувалися для їх закріплення в патроні, а також від частин зброї; б) вдавленості й подряпини на снарядах від прес-форм та від стінок корпусів гільз; в) відбитки (штанцмарки) переднього зрізу зброї на ураженому предметі навкруги кульового вхідного отвору; г) пояски обтирання снарядів на краях вхідних вогнепальних отворів; д) фігурні зони нашарування кіпті пострілів з пістолетів-кулеметів на уражених предметах; є) нашарування іржі, що зафіксували на одній деталі зброї ознаки іншої її деталі; ж) подряпини від одних деталей на інших її деталях; з) відбитки зовнішніх ознак зброї на внутрішніх поверхнях кобури, а також на інших ємностях для її зберігання (схованках); і) відбитки маркувальних позначок денця гільзи на патронному упорі затвору зброї.

Перелічені предмети, речовини, ушкодження та відбитки можуть виступати у ролі представлених на експертизу речових доказів, а також ролі зразків для порівняння. Окрім того, зброя, патрони, різні мішені й такі речовини, як порох, можуть при дослідженні застосовуватись також в якості об’єктів експериментів та матеріалів для цих експериментів.

Узагальнені нами криміналістичні рекомендації науковців [1, с. 67–754; 4, с. 70–76; 19, с. 67–75, 20 с. 275–282] дозволили систематизувати питання, які вирішуються при дослідженні вогнепальної зброї (її матеріальної частини, технічного стану, балістичних характеристик):

Чи належить представлений предмет до вогнепальної зброї? Якщо так, то до якого виду, зразка (моделі)?

Де і коли (підприємство, що виготовило, фірма, рік виготовлення) виготовлена представлена зброя?

До якого виду зразка (моделі) зброї належать представлені деталі (частини), чи не є вони деталями конкретного екземпляра зброї (зброї з певним номером або зброї, представленої разом з деталями)?

Чи справна представлена зброя? Якщо вона несправна, то в чому полягає її несправність, яка причина її виникнення, як вона впливає на можливість використання зброї (при стрільбі, інших операціях)?

Чи придатна зброя до стрільби?

Яким способом (промисловим, саморобним) виготовлена зброя (її окремі частини)?

Чи не були зроблені зміни в будові представленої зброї? Якщо так, то які саме, з якою метою, яким способом (промисловим, саморобним)?

Які матеріали, предмети використані при виготовленні саморобної зброї або зміненні будови зброї промислового виготовлення, які технічні засоби, інструменти при цьому застосовувались?

Ґрунтуючись на ознаках виготовлення саморобної зброї, якими могли бути кваліфікація, фахові навички особи, що її виготовила?

Чи можливі постріли з представленої зброї без впливу на спусковий гачок (при певних умовах або різних можливих умовах)?

Які тактико-технічні та балістичні характеристики представленої зброї (основні або окремі з них)?

Чи здійснювався зі зброї постріл після останньої чистки каналу ствола?

Яким порохом (вид, марка) виконаний останній постріл зі зброї?

Який попередній склад знищених (затертих, забитих тощо) маркувальних позначок, номера, що були на зброї? [5]

Трасологічна експертиза проводиться для: а) встановлення групової приналежності й ідентифікації різних об’єктів за їх відбитками (наприклад встановлення людини за відитками її рук); б) для встановлення приналежності частин єдиному цілому; в) з метою діагностування механізму й умов слідоутворення, визначення можливої приналежності слідів до події, що відбулася, властивостей і ознак об’єкта, який залишив відбитки, встановлення обставин, при яких вони були залишені; г) дослідження деяких виробів, що мають на собі ознаки промислового, кустарного або саморобного виготовлення [6].

В залежності від об’єктів дослідження та завдань, які виконуються, трасологічна експертиза поділяється на кілька видів, які будуть розглянуті у статті нижче.

При дослідженні відбитків рук (дактилоскопічна експертиза) вирішуються такі питання:

Чи є на представлених предметах відбитки рук? Якщо так, то чи придатні вони для ідентифікації?

Чи не залишені відбитки рук конкретною особою (особами)?

Чи не залишені відбитки рук, вилучені під час оглядів декількох місць подій однією і тією ж особою?

Який механізм слідоутворення?

Якою рукою і якими пальцями залишені відбитки?

Якою ділянкою долонної поверхні залишені відбитки?

Які особливості видно на відбитках (шрами, мозолі, рубці, шкірні захворювання, відсутність і деформація пальців, наявність каблучок, пов’язок тощо)?

По справах про незаконне поводження з вогнепальною зброєю відбитки пальців рук можуть бути виявлені і вилучені з поверхонь вогнепальної зброї, її упакування, поверхні сховищ, кобури та інших місць, поверхні яких торкався підозрюваний.

При призначенні дактилоскопічної експертизи у всіх випадках необхідно направляти окрім об’єктів зі слідами відбитки пальців та долонь рук осіб, які мали доступ до предметів, на яких виявлені сліди. Це дозволить при первинному дослідженні встановити відбитки, залишені цими особами, і виключити їх з подальшого дослідження. Відбитки пальців і долоней, які отримуються для порівняльного дослідження, повинні бути повними і чіткими. Вилучені з місця події предмети зі слідами мають направлятися на дослідження в найкоротший термін, бути процесуально правильно оформленими й упакованими.

Усі виявлені відбитки насамперед повинні бути сфотографовані з масштабною лінійкою. Поверхневі сліди найкраще вилучати разом із предметом, на якому вони залишені. Якщо це неможливо, то їх копіюють [7, с. 11–40; 8, с. 31–50].

По справах про незаконне поводження з вогнепальною зброєю при встановленні цілого за його частинами прямими об’єктами дослідження можуть бути найрізноманітніші вироби зі скла, пластмас, деревини, тканини, шкіри, металу тощо. Даним видом експертизи можуть вирішуватися такі питання:

Частиною якого предмета є даний об’єкт?

Чи складали дані об’єкти раніше одне ціле?

Яким способом розділені частини предмета?

Чи не розділявся об’єкт на частини конкретним предметом?

При розслідуванні незаконного поводження з вогнепальною зброєю експертне дослідження по встановленню цілого за його частинами може призначатися при дослідженні зброї, її упакування, технічних інструментів для виготовлення зброї, конструкцій схованок зброї т Па рі ни. призначенні трасологічної експертизи судовому експерту надають: а) об’єкти дослідження; при неможливості виконання цієї вимоги можна використовувати моделі, отримані з цих об’єктів (фотознімки, зліпки, дактоплівки); б) протоколи огляду, схеми, фотознімки місця події (матеріали кримінальної справи); в) зразки для порівняльного дослідження; у кожному конкретному випадку вони можуть бути уточнені судовим експертом. Речові докази повинні бути упаковані й мати відповідні супровідні написи. Упаковка речових доказів має унеможливлювати пошкодження досліджуваних об’єктів.

Предмет експертизи матеріалів і речовин складають фактичні дані, обставини кримінальної справи, які встановлюються за допомогою експертних досліджень речових доказів з використанням даних технології та методів хімічних, фізичних, технічних та інших наук. Головними завданнями експертизи матеріалів і речовин є: визначення кола об’єктів (речовин і матеріалів), які найчастіше зустрічаються у слідчій і судовій практиці, і встановлення можливостей їх диференціації за джерелом походження; створення сучасної технічної бази, придатної для тонкої диференціації матеріалів і вилучення їх малих кількостей з об’єкта-носія; виявлення на предметах-носіях мікрочастинок або мікрослідів речовин, наприклад слідів паливно-мастильних матеріалів, часток скла, фарби та інших; встановлення природи речовин, які залишили слід, тобто віднесення їх до певного роду (виду) матеріалів та речовин; розробка методів ідентифікації мікрокількостей речовини [9].

До об’єктів експертизи матеріалів і речовин належать речові докази, зразки, необхідні для проведення порівняльного дослідження, протоколи слідчих дій та інші матеріали, які містять дані, що стосуються предмета цієї експертизи та необхідні для вирішення поставлених перед експертом питань. Коло об’єктів експертизи матеріалів і речовин визначається її можливостями, а також судовою та слідчою практикою. Сьогодні до об’єктів експертизи матеріалів і речовин науковцями та практиками прийнято відносити лакофарбові матеріали та покриття, паливно-мастильні матеріали і нафтопродукти, метали та сплави, волокна, волокнисті матеріали та вироби з них, скло та кераміку, наркотичні засоби, психотропні препарати і прекурсори, полімери та пластмаси, спиртомісткі рідини, вибухові речовини та продукти вибуху, продукти побутової хімії, парфуми, органічні розчинники, кислоти, луги,

По справах про незаконне поводження з вогнепальною зброєю призначення такої судової експертизи доцільне при дослідженні металу, з якого виготовлялася вогнепальна зброя, металу, з якого виготовлялися технічні засоби для створення зброї. По даній категорії справ інколи важливими є дослідження паливно-мастильних матеріалів і нафтопродуктів, якими змащувалася зброя і які залишилися у вигляді слідів на одежі, упакуванні чи поверхні схованок зброї; мікрочастки металів та сплавів, волокнистих матеріалів, наркотичних засобів можуть перебувати на зброї та одежі підозрюваного, де така зброя зберігалася. Так, наприклад загальновідомим є доказове значення волокон, виявлених в піднігтьовому вмісті та на зброї, вилученій у підозрюваного [10].

Експертиза металів і сплавів є особливим видом експертизи матеріалів і речовин. Метали і сплави являють собою найпоширеніший вид об’єктів цієї експертизи. Об’єктами експертизи металів і сплавів є: вироби із сталі та їх заготовки; частини та уламки виробів з металів (наприклад, зруйновані частини деталей механізмів, які використовувалися при створенні вогнепальної зброї); ошурки та мікрочастинки дроту (наприклад, які використовувалися при ремонтуванні зброї); сліди металізації залізом, свинцем, міддю; припої (наприклад, які залишилися на місці виготовлення, зберігання чи переміщення вогнепальної зброї) тощо [11, с. 281–284; 12, с. 24–25].

Експертиза металів і сплавів вирішує як неідентифікаційні, так і ідентифікаційні завдання.

Проведене нами узагальнення криміналістичних рекомендацій науковців та практиків [13, с. 171–189; 14, с. 24–25] показало, що найбільш доцільними питаннями при призначенні такої експертизи по справах про незаконне поводження з вогнепальною зброєю є такі:

З якого металу або сплаву виготовлений предмет, представлений на експертизу?

Яка марка даного металу (сплаву)?

Які можуть бути призначення або область застосування даного металу (сплаву)?

Чи мають вироби (частки) металу (сплаву) спільну родову (групову) приналежність?

Чи мають вироби з металу (сплаву) однакове джерело походження?

Чи належать металеві частки виробу (об’єкта, предмета), представленому на дослідження?

Яким видам обробки було піддано даний металевий виріб?

Металеві об’єкти, які направляються на експертизу, повинні бути висушені при кімнатній температурі. Неприпустимо очищати їх поверхні від забруднень, лакофарбового покриття, іржі.

Техніко-криміналістична експертиза документів вирішує питання, пов’язані з дослідженням матеріалів документів, технічних прийомів та способів їх виготовлення, а також внесення в них змін. Залежно від об’єктів дослідження вона поділяється на три основних види: 1) дослідження реквізитів документів, 2) матеріалів документів, 3) друкарських форм та їх відбитків [15].

Техніко-криміналістична експертиза документів може вирішувати питання про те, які відомості містять маркувальні позначки на представленій упаковці зброї, якщо нанесений на ній текст у звичайних умовах та з застосуванням наявних у розпорядженні слідчого технічних засобів не читається в силу того, що він залитий, закреслений або вицвів.

Завданнями техніко-криміналістичної експертизи є відновлення знищених маркувальних позначок, тобто встановлення номерів на зброї, самого факту знищення або зміни маркування та способу цієї зміни [16]. З цією метою на вирішення техніко-криміналістичної експертизи можуть ставитися такі запитання:

Чи були на даному виробі (зброї, основних комплектуючих) маркувальні позначення?

Чи змінювались маркувальні позначки на даному виробі (зброї, основних комплектуючих)?

Яким був початковий зміст маркувальних позначок на даному виробі?

Яким способом були знищені або змінені маркувальні позначки на даному виробі?

Чи не використовувалися для виготовлення або зміни маркувальних позначок дані інструменти або матеріали?

При розслідуванні справ про незаконне поводженням з вогнепальною зброєю іноді виникає необхідність встановлення повноти походження технологічного процесу комплектуючих деталей, вилучених при обшуку в злочинця, і визначення їх вартості, що є основним завданням технолого-товарознавчої експертизи [17]. Як правило, в якості експертів виступають працівники державного підприємства (інженери-технологи, майстри).

Приблизний перелік питань при цьому дослідженні такий:

Чи є представлені на експертизу предмети комплектуючими деталями до такої-то зброї?

Чи мають представлені предмети дефекти? Якщо так, то в чому вони полягають? Який відсоток придатності до складання готового виробу?

Яка вартість представлених предметів, включаючи податок на додану вартість?

Основним завданням судово-психіатричної експертизи є визначення психіатричного стану і висновок про осудність підозрюваних, обвинувачуваних, стосовно яких в органів дізнання, слідства виникли сумніви щодо їх психічного здоров’я, а також висновок про необхідність вжиття медичних заходів щодо осіб, визнаних психічно хворими або ти, що захворіли на психічну хворобоу після вчинення злочину [18]. При проведенні судово-психіатричної експертизи в розпорядження експертів мають бути надані матеріали кримінальної справи, які достатньою мірою висвітлюють як обставини правопорушення, перелік питань такий:

Чи страждає обвинувачуваний психічним захворюванням, і якщо так, то яким саме? Чи не було помітно у нього в період, що відноситься до вчинення діяння, яке йому інкримінується, ознак будь-якого тимчасового хворобливого розладу психічної діяльності і чи міг він відповідати за свої вчинки, свої дії та керувати ними при вчиненні діяння, що йому інкримінується?

Чи страждає обвинувачуваний будь-якими психічним захворюванням на теперішній час, чи може він відповідати за свої дії та керувати ними, чи не потребує він вжиття заходів медичного характеру, якщо так, то яких саме?

Який психічний стан обвинувачуваного на теперішній час? Чи може він відповідати за свої дії та керувати ними?

Отже, у статті ми розглянули особливості призначення і проведення судових експертиз по справах про розслідування незаконного поводження з вогнепальною зброєю, зокрема узагальнили криміналістичні рекомендації щодо винесення постанови про призначення судових експертиз, виокремили об’єкти характерні для певних видів експертиз, і звернули увагу на їх підготовку до направлення на експертизу, типізували запитання судовому експерту у залежності від об’єктів дослідження, завдань та виду судової експертизи.

Список використаної літератури:

Експертизи у судовій практиці / Арсенюк Т.М., Беляк Ю.М., Бояров В.І. та ін. / За заг. ред. В.Г. Гончаренка. – К., 2004.

Клименко Н.І. Судова експертологія: Курс лекц. – К., 2007.

Комаринец Б.М. Судебно-баллистическая експертиза: Учеб.-метод. пособ. – Вып. 1; Отв. ред.: Тахо-Годи Х.М. – М.: Изд-во ВНИИСЭ, 1974. Мозговых Г.А. Подготовка материалов и назначение судебно-баллистической экспертизы: Метод. пособ.; Под ред.: Хван В.А. – Алма-Ата, 1975. Ростов М. Возможности судебно-баллистической экспертизы // Законность. – М., 1992. – № 8–9. – С. 14–17 та ін.

Современные возможности судебных экспертиз: Метод. пособ. / Беляева Л.Д., Бутырин А.Ю., Воронков Ю.М. и др. – М., 2000.

Питання з 11 по 14 вирішуються тільки стосовно зброї та боєприпасів промислового виготовлення.

Кобзар С.І. Криміналістична трасологія: Навч. посіб. – Луганськ: Луганський ін-т внутр. спр., 1999. Криминалистическая экспертиза: Учебн. / Аленичев П.Н., Аханов В.С., Зуев Е.И. и др. – М.: Изд-во ВШ МООП СССР, 1968. – Вып. 6: Трасология. Судебно-экспертное исследование вещественных доказательств / Андреев И.С., Бочарова О.С., Винокурова Д.А. и др. – Минск, 2003.

Коршунов В.М. Следы на месте происшествия. Обнаружение, изъятие, фиксация: Практ. руковод. – М., 2001.

Обнаружение, фиксация и изъятие следов: Справоч. / Андрианова В.А., Зуев Е.И., Миронов А.И. и др.; под ред. Е.И. Зуева. – М., 1996.

Вандер М.Б. Криминалистическая экспертиза материалов, веществ и изделий. – С.-Пб.: Питер, 2001. – 128 с.; Митричев В.С. Криминалистическая экспертиза материалов, веществ и изделий. – Саратов: Изд-во Сарат. ун-та, 1980. Митричев В.С., Хрусталев В.Н. Основы криминалистического исследования материалов, веществ и изделий из них. – СПб., 2003. 10. Акулова В.Ф., Василяускене Д.Б., Мисюнас П.Н. Доказательственное значение волокон, обнаруженных в подногтевом содежимом // Теорія та практика судової експертизи і криміналістики: Зб. наук. пр. / Харків. НДІ СЕ. – Х., 2007. – Вип. 7. – С. 264–272.

Митричев В.С., Хрусталев В.Н. Основы криминалистического исследования материалов, веществ и изделий из них. – СПб., 2003. – C. 281–294.

Щербаковский М.Г. О предмете судебной металоведческой экспертизы // Криміналістика і судова експертиза: Міжвід. наук. метод. зб. – К., 1997. – С. 22–27

Давидова О.О. Криміналістичні дослідження матеріалів, речовин та виробів: Курс лекцій – К., 2008.

Щербаковский М.Г. О предмете судебной металоведческой экспертизы // Криміналістика і судова експертиза: Міжвід. наук. метод. зб. – К., 1997. – С. 22–27.

Аксенова В.В. Криминалистическое исследование документов, подвергшихся изменениям: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – Харьков, 1973. – 20 с.; Лисиченко В.К. Криминалистическое исследование документов (правовые и методологические проблемы): Автореф. дис. ... д-ра юрид. наук. – К., 1974. – 66 с.; Поташник Д.П. Технико-криминалистическая экспертиза документов и ее роль в судебном доказывании: Учеб. пособ. – М., 200146.. Козлов М.О. Восстановление содержания уничтоженных маркировочных обозначений на изделиях из металлов // Актуальные проблемы трасологической и судебно-баллистической експертиз: Матер. межвуз. науч.-прак. конф. – Волгоград: ВА МВД России, 2006. – С. 114–117; Сухарев А.Г. Маркировка огнестрельного оружия как средство предотвращения его незаконного оборота и применения // Труды школы-семинара по криминалистическому оружиеведению. – Саратов, 2004. – С. 109–118.

Букалов К.А. Теория и практика использования специальных товароведческих познаний на предварительном следствии: Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. – М., 1977. Толмачева С.С. Современные возможности судебно-товароведческой экспертизы // Теория и практика судебной экспертизы. – 2007. – № 2 (6). – С. 44–49.

Спіріна І.Д. Судово-психіатрична експертиза: Навч. посіб. – 2-е вид., перероб. та доп. – Д., 2000.

Экспертизы в судебной практике: Учеб. пособ. / Гончаренко В.И., Бергер В.Е., Варфоломеева Т.В. и др. – К., 1987.

Щербаковский М.Г. Судебные экспертизы: назначение, производство, использование: Учеб. практ. пособ. – Х., 2005.

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук