480

---

ОПЕРУК В.І.,

ад’юнкт кафедри криміналістики Київського національного університету внутрішніх справ

ПЕРЕЛІК ОБСТАВИН, ЯКІ НЕОБХІДНО ВСТАНОВИТИ ПРИ РОЗСЛІДУВАННІ РОЗБІЙНИХ НАПАДІВ НА БАНКІВСЬКІ УСТАНОВИ

Перелік обставин, що підлягають доказуванню у будь-якій кримінальній справі, на законодавчому рівні закріплено у ст. 64 КПК України. Ці обставини обумовлені встановленими законом підставами кримінальної відповідальності або звільнення від неї, загальними засадами призначення покарання, ознаками конкретних складів злочинів [1, с. 27].

Не одне покоління вчених-криміналістів займались дослідженням цього питання, зокрема Р.С. Бєлкін, В.П. Бахін, А.Н. Васильєв, М.В. Салтевський, В.О. Коновалова, В.Ю. Шепітько та багато інших науковців.

Метою нашої статті є демонстрація важливості встановлення слідчими всіх обставин (загальних та специфічних) в процесі розслідування розбійного нападу на банківську установу.

Перелік обставин, які підлягають встановленню та доказуванню в процесі розслідування злочинів (в нашому випадку – розбійних нападів на банківські установи), визначається предметом доказування, складом розглядуваного злочину, а також залежить від особливостей конкретної кримінальної справи.

Вищезазначені обставини мають важливе практичне значення для слідчих під час розкриття та розслідування злочинів, так як завдяки цим обставинам слідчий, проаналізувавши інформацію про подію злочину, має можливість правильно кваліфікувати злочин, а також визначити найбільш оптимальний напрямок його розслідування на початкових та подальших етапах.

Саме тому ми погоджуємось із думкою М.В. Салтевського, який у своїй праці зазначив, що «…вивчення й аналіз обставин, що пі

длягають встановленню стосовно тієї чи іншої категорії злочинів, має не тільки кримінально-правове та кримінально-процесуальне значення, але й важливе криміналістичне значення, оскільки це дозволяє слідчому обрати правильний напрямок розслідування, провести його повно, всебічно й об’єктивно, а також зумовлює кінцеві завдання розслідування, спрямованість слідчих версій, постановку проміжних завдань розслідування на різних його етапах і в різних слідчих ситуаціях» [2, с. 13].

Однак врахування слідчим лише перелічених у ст. 64 КПК України обставин, які підлягають доказуванню у кримінальній справі, на наш погляд, є малоефективним, тому що ці обставини є загальними і встановлюються при вирішенні будь-якої справи, а для більш ефективного розслідування злочину та встановлення істини у кримінальній справі необхідно враховувати також і специфічні обставини певного виду злочину (у нашому випадку – розбійних нападів на банківські установи), від яких у конкретному випадку залежить висунення версій, планування розслідування, черговість проведення слідчих дій та кінцевий результат доказування.

Проведення аналізу судово-слідчої практики та наукової літератури [3; 4, с. 204-230; 5, с. 143-148; 6; 7, с. 301] дало змогу систематизувати специфічні обставини, які необхідно встановлювати у справах про скоєння розбійних нападів на банківські установи, зумовлені індивідуальними особливостями цієї категорії справ. Так, узагальнивши теорію та практику, ми визначили такі специфічні обставини, які необхідно встановлювати поряд із загальними обставинами, зазначеними у ст.64 КПК України:

час та місце нападу на банківську установу – володіючи інформацією про час та місце скоєння злочину, слідчий зможе встановити потенційних свідків і очевидців нападу, за показами яких він визначить шлях підходу та відходу злочинців, транспортний засіб, на якому вони пересувались, ознаки зовнішності осіб, які скоїли напад, скласти словесні портрети нападників, композиційні портрети з метою орієнтування особового складу ОВС на пошук нападників [8, с. 115].Також це надасть слідчому можливість визначитись із територією огляду місця події, де можуть знаходитись речові докази, наприклад, випадково загублені знаряддя злочину, особисті речі нападників. Володіння цією інформацією допоможе слідчому з мінімальною затратою часу та сил ідентифікувати нападників за ознаками зовнішності або за загубленими речами;

яким способом вчинений напад, які технічні засоби використовувалися для відкриття сейфів, нейтралізації технічних засобів охорони, дані стосовно тривалості перебування і конкретних дій злочинців на місці розбійного нападу, дій злочинців з метою приховування слідів злочину, маскування своєї зовнішності – ця інформація може слугувати орієнтиром для слідчого під час висунення версій та планування розслідування.

Володіючи цією інформацією, слідчий зможе визначити ступінь підготовленості злочинців до злочину, їх «професійні навички» тощо. А це, в свою чергу, звузить коло підозрюваних, серед яких необхідно шукати злочинців, та полегшить роботу як слідчому, так і органам дізнання;

яка конкретно зброя була використана під час здійснення розбійного нападу на банківську установу – вогнепальна, холодна; кому з членів групи вона належала і хто, де, коли її застосовував, якими були наслідки її застосування. Володіння цією інформацією допоможе слідчому в процесі доказування підозрюваним їхньої причетності до скоєного злочину, а також усуне всі розбіжності у показах підозрюваних;

чи здійснювався фізичний або психічний вплив на персонал банку під час розбійного нападу; якщо так, то за допомогою яких знарядь чи погроз здійснювався вплив на потерпілого, а також якою була поведінка потерпілого напередодні та в момент погроз;

які матеріальні цінності стали предметом злочинного посягання, їх індивідуальні ознаки; у якому саме місці вони перебували на момент вчинення нападу, на яку суму завдані збитки.

При розслідуванні необхідно встановити не тільки наявність і характер шкоди, але й причинний зв'язок між злочином і шкодою, її розмір, наявність майна, що може бути звернено для компенсації моральної і матеріальної шкоди, а також розмір витрат закладу охорони здоров’я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння;

особу потерпілого від нападу, його стан здоров'я та тяжкість тілесних ушкоджень; також слідчий з'ясовує у потерпілого, хто саме із злочинців заподіяв йому тілесні ушкодження, яким знаряддям злочину;

дія і поведінка касирів банку, охорони та безпосередніх очевидців злочину під час скоєння розбійного нападу. При встановленні поведінки касирів та охорони банку слідчому слід вияснити, чи діяли ці особи відповідно до своїх професійних обов’язків та чи дотримувались їх під час безпосереднього скоєння розбійного нападу (наприклад, чому касир банку відразу не натиснув «тривожну кнопку» екстреного виклику наряду міліції, не сховав ключі від сейфу, а охоронець, в свою чергу, не нейтралізував цих осіб і яка тому причина, де він знаходився під час нападу тощо), та напередодні скоєння нападу(чи нервували, чи відлучались з робочого місця, чи хтось їх відвідував напередодні нападу), також необхідно перевірити їхнє алібі.

Стосовно відвідувачів, які стали безпосередніми очевидцями нападу, слід з'ясувати причину відвідування банку, їх поведінку до і під час нападу на банк, ставлення злочинців до цих осіб під час безпосереднього нападу. Адже саме «випадковий» відвідувач може бути пасивним співучасником злочину, який, наприклад, повідомив про відсутність охорони чи відвідувачів в приміщенні операційної зали банку. Завдяки отриманню такої інформації слідчий зможе встановити, чи не було серед персоналу банку та відвідувачів пособників у злочині.

роль кожного нападника у скоєнні злочину.

Згідно зі статистичними даними, більшість злочинів цієї категорії скоюються із маскуванням зовнішності особи, однак це не є перепоною для встановлення хоча б загальних ознак зовнішності злочинців, таких як зріст, статура, мова, хода та ін. Окрім цього, отримати характеристику про особу злочинця можна й за допомогою інформації про саму подію

Плідною в такому випадку може виявитися робота з аналізу способу вчинення злочину з огляду на характерність дій, що обираються особою у тій або іншій ситуації. Зазвичай це можливо у випадках, коли в слідах злочину відображаються певні навички, професійні та інші знання, вікові або інші якості злочинця. Визначення способу злочину дає підставу для припущення про те, хто міг вчинити злочин, якими особистісними якостями і властивостями він має володіти (наприклад, сейф було відкрито за допомогою відмичок – це може свідчити про те, що серед осіб, які скоїли цей розбійний напад, міг бути «ведмежатник», а це відразу звужує коло підозрюваних осіб, так як ця категорія осіб знаходиться на оперативних обліках УІТ УМВС в областях та ДІТ МВС України; якщо у ході відкриття сейфу злочинцями використовувалась газоріжуча апаратура, то за способом різки метала можна визначити професійні якості злочинців; якщо сейф було відкрито за допомогою «гусячої лапи», то це може свідчити як про навички злочинців, так і про їхній фізичний розвиток).

Після затримання злочинців у них з'ясовуються такі обставини:

наявність попередньої змови, коли і за яких обставин вона була здійснена, який характер та склад злочинної групи, ступінь її організованості, розподіл функцій між її учасниками, наявність підбурювачів та пособників, конкретна роль кожного у вчиненні розбійного нападу на банківську установу;

дані, які характеризують особу кожного співучасника нападу (вік, сімейний стан, освіта, рід занять, стан здоров’я, спосіб життя, відношення до праці, поведінка в побуті, а також інші свідчення, які позитивно або негативно характеризують особу);

наявність обставин, які пом’якшують або обтяжують відповідальність обвинуваченого, вказаних у ст. 66 та 67 КК України [9];

дані про раніше вчинені злочини та минулі судимості співучасників;

наявність у обвинуваченого майна, на яке може бути накладено арешт з метою забезпечення відшкодування заподіяної матеріальної шкоди.

Якщо розбійний напад вчинений організованою злочинною групою, то додатково необхідно з’ясувати ще й такі обставини: а) як давно функціонує ця злочинна група; б) хто був ініціатором її створення, а надалі став її лідером; в) який процес формування групи (добровільний вступ або залучення до злочинної групи); г) принцип розподілу обов’язків серед учасників злочинної групи; д) рольова участь і злочинна активність кожного з членів групи (хто виявляв ініціативу, брав участь у більшості злочинних акцій, разом з організатором розробляв план учинення вимагання; хто був другорядним членом групи, «навідником», хто надавав транспортні засоби, квартиру для злочинних сходок тощо); е) які взаємовідносини були між учасниками групи (симпатії, антипатії, хто кому підпорядковувався); є) чи існувала в групі система заохочень і покарань, у чому вона полягала; ж) чи є ця група самостійною або входить в інше, більш потужне злочинне співтовариство; з) які інші злочини вчинені цією злочинною групою або окремими її членами; и) чи розроблявся в групі план поведінки її учасників на слідстві у випадку їх затримання, у чому він полягав, хто його розробляв; й) чи займалася ця злочинна група комерційною діяльністю, якою саме, у якій організаційно-правовій формі, які рахунки та в яких банках були відкриті, яким майном легально володіли, з якими суб’єктами підприємницької діяльності мали фінансові стосунки [10].

обставини, які сприяли скоєнню розбійного нападу на банківську установу, а також осіб, яким було відомо про ці обставини. До цих обставин зокрема можна віднести: наявність великої суми готівки в сховище банку чи філіалу; відсутність або неполадки в роботі сигналізації банку; відсутність у районі розташування банку чи філіалу на момент нападу нарядів міліції, охорони банку; інших обставин, які сприяють злочинцям під час скоєння розбійного нападу;

обставини, які спростовують подію злочину (відсутність матеріальних цінностей у таких розмірах, про які заявляє потерпіла сторона; інсценування розбійного нападу на банк; розкрадання цих коштів персоналом банку ще до скоєння розбійного нападу та ін.) [11, c. 58-62].

Ця обставина є важливою для слідчого, і саме тому в разі найменшої підозри про інсценування злочину слідчому слід провести детальну перевірку цієї інформації з метою спростування або підтвердження цього факту. Для цього слідчий із залученням фахівців проводить детальну ревізію бухгалтерських документів.

Отже, підсумовуючи вищесказане, ми хотіли б зазначити, що для встановлення об’єктивної істини у кримінальній справі слідчому слід орієнтуватись не тільки на перелічені у ст. 64 КПК України обставини, які підлягають обов’язковому встановленню та доказуванню, а необхідно враховувати й специфічні обставини, які розробляються вченими-криміналістами та стосуються кожної окремо взятої розслідуваної групи злочинів. Так як тільки врахування загального та специфічного кола обставин події злочину дають можливість слідчому відтворити об’єктивну картину злочину, а також впевнитись у правдивості як повідомлення про самий злочин, так і свідчень учасників кримінального процесу.

Список використаної літератури:

Васильев А.Н. Проблемы методики расследования отдельных видов преступлений. – М., 2002.

Салтевський М.В. Криміналістика: Підручник: У 2-х ч. – Х., 2001. – Ч.2.

Советская криминалистика. Методика расследования отдельных видов преступлений / В.К. Лисиченко, В.И. Гончаренко, М.В. Салтевский и др.; Под ред. В.К. Лисиченко. – К., 1988.

Тищенко В.В. Корыстно-насильственные преступления: криминалистический анализ: Монография. – Одесса, 2002.

Дворкин А.И., Сафин Р.М. Расследование убийств, совершенных организованными группами при разбойных нападениях: Научн.-метод. пособие. – М., 2003.

Куклин В.И. Проблемы расследования особо тяжких преступлений против личности: Учеб. пособие. – М., 2005.

Возгрин И.А. Введение в криминалистику: История, основы теории, библиография. – СПб, 2003.

Салтевський М.В. Криміналістика (у сучасному викладі): Підручник. – К., 2005.

Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України. – 3-тє вид., переробл. та доповн. / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. –К., 2004.

Лисиченко В.К., Шехавцов Р.М. Основи подолання протидії розслідуванню корисливо-насильницьких злочинів, вчинених організованими групами, злочинними організа-ціями: Навч. посіб.– Луганськ, 2004.

Поленова В.Ф. Бергер В.Є. Особливості розслідування інсценування озброєного розбійного нападу // Криміналістика та судова експертиза. – Вип. 31. – К., 1985. – С. 58-62.

< Попередня   Наступна >