Наукові статті Криміналістика ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЗАКОННИХ ЗАВОЛОДІНЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ, ПОЄДНАНИХ З НАСИЛЬСТВОМОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЗАКОННИХ ЗАВОЛОДІНЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ, ПОЄДНАНИХ З НАСИЛЬСТВОМ
| Наукові статті - Криміналістика |
ХРИСТОВ О.Л.,
ад’юнкт кафедри оперативно-розшукової діяльності Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ
ОПЕРАТИВНО-РОЗШУКОВА ХАРАКТЕРИСТИКА НЕЗАКОННИХ ЗАВОЛОДІНЬ ТРАНСПОРТНИМИ ЗАСОБАМИ, ПОЄДНАНИХ З НАСИЛЬСТВОМ
Прогресивний розвиток суспільства у цілому базується на накопиченні та аналізу інформації, яка надходить у процесі діяльності його суб’єктів у тій чи іншій сфері, прогнозуванні на їх основі різнорідних подій, явищ, а також плануванні подальшої, більш ефективної діяльності всіх без винятку державних структур, у тому числі правоохоронних органів.
У сучасних умовах однією з актуальних проблем є забезпечення надійного захисту інтересів суспільства від злочинних посягань на автомототранспорт, до яких належать і напади на водіїв. На сьогоднішній день особлива увага з боку держави приділяється збору, аналізу, накопиченню, обліку і прогнозуванню інформації, необхідної для організації протидії незаконним заволодінням транспортними засобами, поєднаними з насильством. Так, Комплексною програмою профілактики правопорушень на 2007–2009 роки передбачається проведення оперативно-розшукових заходів, спрямованих на виявлення організованих злочинних груп, що спеціалізуються на незаконному заволодінні автотранспортними засобами, а також осіб у судових та пра-воохоронних органах, які сприяють легалізації викрадених автотранспортних засобів [2, п. 13].
Доречно вказати, що прогнозування рівня злочинності, пов’язаної з незаконними заволодіннями транспортними засобами, поєднаними з насильством, потребує окремої уваги. Під час прогнозування береться до уваги сукупність інформаційних даних, що всебічно характеризують ці події та явища, тобто йдеться про елементи оперативно-розшукової характеристики. Як правильно зазначає Д.В. Гребельський, оперативно-розш
Як зазначають О.А. Гапон, [4, с. 8], В.Д. Пчолкін [5, с. 67-68], у юридичній науці існує декілька видів характеристик злочину: криміналістична, кримінологічна, кримінально-правова, судово-психологічна та ін.
Теорія оперативно-розшукової діяльності протягом свого розвитку виробила своє поняття характеристики злочинів, яка отримала назву оперативно-розшукової [5, с. 68]. Але, на жаль, серед вчених відсутнє єдине розуміння поняття оперативно-розшукової характеристики.
Необхідність розробки організаційно-тактичних форм та методів протидії незаконним заволодінням транспортними засобами, поєднаним з насильством, залишається поза сумнівом [6, с. 3, 157] та визначає актуальність дослідження оперативно-розшукової характеристики цих злочинів.
Проблемою, яка виникає під час розробки організаційно-тактичних форм та методів протидії незаконним заволодінням транспортними засобами, поєднаним з насильством, на сьогодні є відсутність оперативно-розшукової характеристики досліджуваних злочинів.
Тому метою нашої статті є спроба автора надати сучасну оперативно-розшукову характеристику незаконним заволодінням транспортними засобами, поєднаним з насильством, що вчинюються на території України в останні роки.
Для досягнення поставленої мети нам необхідно вирішити такі завдання: проаналізувати стан і динаміку вчинення незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством; в ході вивчення кримінальних справ з’ясувати способи та мотиви вчинення вказаних злочинів; визначити класифікацію предметів злочинного посягання досліджуваних злочинів.
Об’єктом дослідження у цій статі є суспільні відносини, що складаються у процесі збору, аналізу, накопиченню, обліку інформації, необхідної для організації протидії незаконним заволодінням транспортними засобами, поєднаним з насильством.
Предметом дослідження є визначення оперативно-розшукової характеристики незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством.
Загальні теоретичні аспекти оперативно-розшукової характеристики злочинів досліджувались у працях багатьох вчених, серед яких, на нашу думку, найвагоміший вклад внесли К.В. Антонов, Д.В. Гребельський, B.C. Кубарєв, І.В. Кубарєв, В.Ф. Луговик, В.Д. Пчолкін, К.М. Тарсуков, Ю.М. Худяков, М.Л. Шелухін, В.П. Шиєнок та інші.
Окремі ж аспекти оперативно-розшукової характеристики незаконних заволодінь транспортним засобами, поєднаних з насильством, знайшли своє відображення у роботах, присвячених проблемам протидії цим злочинам, у різних галузях юридичної науки, таких науковців, серед яких В.І. Жулєв, М.Т. Задояний, Н.Т. Катенкарь, Л.М. Киселєвська, В.А. Кузнецов, О.О. Мороз, В.Ф. Робозеров та інші. Роблячи акцент на визначенні характеристики крадіжок та угонів транспортних засобів, зазначені вчені здебільшого залишали поза увагою своїх досліджень корисливі злочини, вчинені із застосуванням насильства, предметом злочинних посягань яких були транспортні засоби, оскільки вчинення таких злочинних діянь охоплювались поняттями розбій, грабіж та іншими і до прийняття нового Кримінального кодексу України від 05.04.2001 виходили за межі предмету дослідження.
Аналізуючи наукові дослідження і публікації, в яких започатковано розв’язання даної проблеми, можна зазначити, що сьогодні оперативно-розшукова характеристика незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, не розглядалась і потребує окремого дослідження.
Виходячи з думок українських вчених К.В. Антонова, О.А. Гапона, В.П. Захарова, О.О. Мороза, В.Д. Пчолкіна, М.Л. Шелухіна та інших, які досліджували складові оперативно-розшукової характеристики, ми можемо запропонувати об’єднані в групи такі елементи оперативно-розшукової характеристики незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством:
ознаки кримінально-правової кваліфікації названих злочинів;
стан, структуру, динаміку, а також обставини їхнього вчинення;
контингент осіб, які вчиняють незаконні заволодіння транспортними засобами, поєднані з насильством;
можливість оперативного перекриття діяльності цих осіб з метою отримання оперативної інформації та подальшої організації оперативних розробок відносно них;
інші обставини, що мають значення для ефективного використання оперативно-розшукових сил, засобів та методів у протидії цим злочинам.
Під час проведеного дослідження оперативно-розшукової характеристики незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, нами були розроблені спеціальні анкети, що дозволило провести анкетування 250 керівників та співробітників оперативних підрозділів, вивчено 154 кримінальні справи за фактами вчинення незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, вивчено та проаналізовано офіційну статистику органів внутрішніх справ, аналітичні матеріали ДІТ, ДКР МВС України, УМВС МВ-РВ Дніпропетровської, Донецької, Запорізької, Київської та Луганської областей.
Так, за даними ДІТ МВС України, кількість незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, що реєструвалися в країні в період з 2002 до 2007 року, щорічно становить близько 1 % від кількості незаконних заволодінь транспортними засобами: у 2002 р. було зареєстровано 115 злочинів вказаної категорії (1,33% від загальної кількості незаконних заволодінь транспортними засобами), відповідно у 2003 р. – 92 злочини (0,94 %), у 2004 р. – 109 злочинів (1,32 %), у 2005 р. – 83 злочини (1,01 %), у 2006 р. – 74 злочини (1,04 %), у 2007 р. – 72 злочини (1,06 %). За 10 місяців 2008 р. вчинено 46 злочинів Усього за період з 2002 р. по 10 місяців 2008 р. у ДІТ МВС України було зареєстровано 591 незаконне заволодіння транспортними засобами, поєднане з насильством [7].
Аналіз статистичних даних МВС України за період з 2002 до 2007 року показав, що найбільш розповсюджені злочини цього виду зареєстровані у наступних областях: Вінницькій – 5,87 %, Дніпропетровській – 4,2 %, Запорізькій – 3,12 %, Київській – 4,95, Луганській 11,74 %, Львівській – 9,72 %, Миколаївській – 8,25 %, Одеській – 5,68 %, Полтавській – 7,88 %, Херсонській – 6,23 %, Черкаській – 5,68 % [7].
Аналізуючи офіційну статистику стану злочинності на території України, можна дійти висновку, що починаючи з 2002 р. щорічно кількість незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, зменшується. Але зважаючи на те, що загальна кількість злочинних посягань на транспортні засоби, передбачених ст. 289 КК України, також зменшилась, питома вага розглядуваних злочинів залишається майже незмінною. Враховуючи тяжкий та особливо тяжкий характер цих злочинів, пов’язаних з посяганням на життя та здоров’я громадян, зазначимо, що їх кількість залишається вражаючою.
Причиною такого становища, є, перш за все, недоліки в діяльності органів внутрішніх справ щодо протидії незаконним заволодінням транспортними засобами, поєднаним з насильством, а саме:
обмежений обсяг аналітичної інформації про незаконні заволодіння, котру мають апарати карного розшуку, що спричинено недосконалістю оперативних обліків;
неналежний оперативно-розшуковий аналіз названих злочинних дій, а також осіб, які їх вчиняють, що спричинено недостатнім рівнем обліків про наведені суспільно небезпечні діяння, відсутністю методики проведення аналізу;
низький рівень профілактичної роботи ОВС: слабкий вплив на усунення обставин, які призводять до вчинення розглядуваної категорії злочинів;
незадовільний стан організації виїзду слідчо-оперативних груп на місця вчинення злочинів. Так, у 60 % випадків незаконного заволодіння виїзди не здійснювалися взагалі [8, с. 40-41].
Важливим елементом оперативно-розшукової характеристики є способи вчинення злочину. Знання про спосіб конкретного злочину дозволяє дізнатися про навички, професію, ступені деморалізації особи, котра його вчинила. Така інформація дозволить також скласти психологічний портрет злочинця [9, с. 144-147].
Найбільш поширені випадки вчинення таких злочинів у віддалених районах населених пунктів. При цьому водій (власник) транспортного засобу на автомобілі прибуває в такі місця разом зі злочинцями, які під тим чи іншим приводом потрапляють в автомобіль з дозволу водія (власника), а потім, під час руху чи зупинки транспортного засобу, висловлюють намір щодо заволодіння останнім. Нами досліджено, що питома вага вчинення у такий спосіб незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, складає 10,38%.
Нерідкими є випадки вчинення незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, під час посадки чи висадки водія (власника) транспортного засобу. Пи-тома вага таких випадків складає 34,42%.
Матеріали вивчених нами кримінальних справ показали, що 14,94 % злочинів від загальної кількості незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, вчинюються із застосуванням насильства, небезпечного для життя або здоров’я потерпілого; 20,12 % – із погрозою застосування такого насильства. Незаконні заволодіння транспортними засобами, поєднані з насильством, що не є небезпечним для життя або здоров’я потерпілого, складають 17,53 % від загальної кількості незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством; 47,41 % складають незаконні заволодіння транспортними засобами, поєднані з погрозою застосування такого насильства.
Крім того, у процесі дослідження з’ясовано, що незаконні заволодіння транспортними засобами, поєднані з насильством у 48,05 % випадків вчинюються з корисливою метою, у 13,64 % випадків – із хуліганських мотивів, у 11,69 % – з метою заволодіння транспортним засобом і використання його для вчинення іншого злочину, у 5,84 % – з метою приховування слідів вчиненого раніше злочину. Інші 20,78 % складають такі мотиви, як помста, боргові зобов’язання потерпілого тощо.
Отже, виходячи з викладеного, зазначимо, що значна частина незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, вчинюється з корисливою метою. Причому у 83,78 % даних злочинів підготовка включала вибір місця та способу його вчинення, у 94,59 % – підготовку місця зберігання транспортного засобу, яким незаконно заволоділи, у 78,37 % – підбір членів групи та розподіл ролей, у 79,73 % – розробку плану вчинення злочину, у 28,37 % – підготовку документів та держномерних знаків для подальшого транспортування транспортного засобу.
Аналіз статистичних даних ДІТ МВС України також дав змогу визначити наступну характерну особливість, властиву незаконним заволодінням транспортними засобами, поєднаним з насильством – груповий характер вчинення цих злочинних діянь.
Так, за період з 2002 до 2007 року серед досліджуваних злочинів 38,89 % з них вчинено групою осіб. При цьому спостерігається тенденція до збільшення кількості групових злочинів цієї категорії. У 2002 році було зареєстровано 39,13 % зазначених злочинів, вчинених у складі групи осіб, у 2003 – 32,60 %, у 2004 – 33,02 %, у 2005 – 42,16 %, у 2006 – 52,70 %, у 2007 – 37,50 %. Отже у 2005–2006 роках спостерігається різке збільшення питомої ваги незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, вчинених у складі групи осіб, і лише у 2007 році питома вага групових злочинів зазначеної категорії відносно зменшилась.
Характеризуючи осіб, які вчинюють незаконні заволодіння транспортними засобами, поєднані з насильством, можна визначити, що вказана категорія злочинів належить до суто чоловічих. За статтю більшість незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, вчинюють чоловіки – 95,45%. Жінки частіше виступають підбурювачами і пособниками у цих злочинах.
Віковий діапазон осіб, що вчинюють незаконні заволодіння транспортними засобами, поєднані з насильством, широкий – від 14 років (початкова границя кримінальної відповідальності) до 40 років.
Дослідження показало, що більшість незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, вчинюється особами у віці від 16 до 30 років – 73,37 %.
Занепокоєння викликає збільшення питомої ваги серед розглядуваних злочинів, вчинених неповнолітніми або за їх участю. Із усіх незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, зареєстрованих ДІТ МВС України в період з 2002 до 2007 року, питома вага злочинів цієї категорії, вчинених неповнолітніми або за їх участю складає 8,26 %. Але якщо у 2002 р. таких злочинів, вчинених неповнолітніми або за їх участю, зареєстровано 7,83 % від загальної їх кількості, зареєстрованих у цьому році, то у 2007 р. цей показник досягнув відмітки 9,72 %. При цьому у 2006 р. питома вага цих злочинів, вчинених неповнолітніми або за їх участю, досягла найбільшого показника – 16,21 % [7].
Важливим елементом оперативно-розшукової характеристики незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, є відомості про стан керованості своїми діями осіб у момент їх вчинення.
Зв’язок зловживання спиртними напоями зі злочинністю давно встановлений. Пияцтво може слугувати причиною вчинення злочинів загальнокримінальної спрямованості (вбивств, тілесних ушкоджень, хуліганства, зґвалтувань, крадіжок, незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством) [10, с. 6].
Аналіз статистичних даних ДІТ МВС України показав, що вагома частина розглядуваних злочинів також вчинюється у стані алкогольного сп’яніння. Так, із загальної кількості незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, зареєстрованих за період з 2002 до 2007 року, 20,18 % з них були вчинені особами у стані алкогольного сп’яніння. При цьому за вказаний період показник питомої ваги випадків вчинення цих злочинів даною категорією осіб збільшився з 11,3 % до 30,55 %. Так, у 2002 р. досліджуваних злочинів, скоєних особами у стані алкогольного сп’яніння, зареєстровано 11,3 %, у 2003 р. – 22,82 %, у 2004 р. – 15,59 %, у 2005 р. – 21,68 %, у 2006 р. – 25,67 %, у 2007 р. – 30,55 % [7].
Суттєвого значення в оперативно-розшуковій характеристиці незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, відіграє наявність кримінального досвіду (судимості) у осіб, які вчинюють вказані злочини. За період з 2002 до 2007 року на території України серед зареєстрованих злочинів питома вага осіб, раніше засуджених за незаконне заволодіння транспортним засобом, поєднане з насильством, склала 24,77 %. У 2002 р. відсоток таких осіб склав 16,52 %, у 2003 р. – 25 %, у 2004 р. – 25,68 %, у 2005 р. – 27,71 %, у 2006 р. – 24,32 %, у 2007 р. – 33,33 % .
Наступним елементом оперативно-розшукової характеристики даних видів злочинів є класифікація предметів посягання. Частіше за все предметом незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, є автомобілі. Результати вивчення кримінальних справ показали, що предметом злочинного посягання у 66,24 % випадків є автомобілі, у 27,92 % випадків – мототранспортні засоби (мотоцикли, та інші механічні транспортні засоби, об’єм двигуна яких перевищує 50 см3), у 5,84 % випадків – тролейбуси, трамваї, трактори та інші самохідні машини.
Транспортними засобами вітчизняного виробництва заволодівають із застосуванням насильства у 57,14 % випадків, у 42,85 % випадків – транспортними засобами закордонного виробництва. У 82,47 % випадків предметом незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, стає особистий транспорт громадян, у 12,34 % випадків – транспорт підприємств, установ та організацій приватної форми власності, у 5,19 % випадків – державний транспорт. У 59,75 % випадків предметом таких злочинів стають легкові автомобілі, у 33,76 % – мотоцикли та інші механічні транспортні засоби, об’єм двигуна яких перевищує 50 см3, у 5,2 % – вантажні автомобілі, у 1,29 % випадків інші транспортні засоби.
Характеризуючи загальні обставини вчинення незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, відзначимо, що за часом доби вони найчастіше мають місце у вечірні та нічні години (до 70,12 %), тобто з 22 до 6 годин.
Для незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, характерним є сезонний час їх вчинення. Дослідження показало, що у 12,99 % випадків незаконні заволодіння транспортними засобами, поєднані з насильством, вчинюються навесні, у 50,65 % випадків – влітку, у 24,02 % випадків – восени, у 12,33 % випадків – взимку.
Місцем вчинення досліджуваних злочинів переважно є вулиця, двір, автостоянка, яка не охороняється, житлові масиви (80–90 %).
Нерідко злочинці вчинюють посягання на транспортні засоби, що стоять окремо, на темних малолюдних вулицях чи в дворах, чекаючи на власника чи водія. Пояснюється це насамперед тим, що в місцях концентрації транспортних засобів у нічний час, особливо освітлених електрикою, більш ймовірна візуальна охорона, організована власниками транспортних засобів. І правопорушники про це знають.
Ми зупинилися на висвітленні лише деяких вагомих ознак оперативно-розшукової характеристики незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, які доцільно враховувати в процесі проведення оперативно-розшукових та інших заходів щодо боротьби з цими злочинами.
Підбиваючи підсумок, слід зазначити основні характерні особливості, що були нами досліджені:
Починаючи з 2003 р. щорічно кількість незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, зменшується. Але зважаючи на те, що загальна кількість злочинних посягань на транспортні засоби, передбачених ст. 289 КК України, також зменшилась, питома вага розглядуваних злочинів залишається майже незмінною – близько 1 %. Крім цього, враховуючи тяжкий та особливо тяжкий характер цих злочинів, пов’язаний з посяганням на життя та здоров’я громадян, їх кількість залишається відносно великою.
У 48,05 % випадків досліджувані злочини вчинюються з корисливою метою, що свідчить про попередню підготовку до їх вчинення.
Більше 30 % розглядуваних злочинів вчинюються із застосуванням насильства, небезпечного для життя або здоров’я потерпілого. Це свідчить про високий рівень суспільної небезпеки розглядуваних злочинів та спонукає до активних дій з боку держави у протидії цим злочинам
Транспортними засобами вітчизняного виробництва заволодівають із застосуванням насильства у 57,14 % випадків, у 42,85 % випадків – транспортними засобами закордонного виробництва. Однією з причин такого становища є підвищений попит на автозапчастини вітчизняного виробництва, що спонукає зловмисників обирати предметом злочинних дій вітчизняний автомототранспорт.
Транспортні засоби закордонного виробництва, якими незаконно заволодівають, в більшості своїй легалізуються в укомплектованому стані як на території України, так і на території інших держав, що свідчить про:
організованість злочинних груп, які вчинюють незаконні заволодіння транспортними засобами, поєднані з насильством,
корумпованість підрозділів, що здійснюють реєстрацію транспортних засобів, що стали предметами незаконних заволодінь, на території нашої держави,
слабкий контроль з боку керівництва за цими підрозділами,
невисокий рівень протидії досліджуваним злочинам з боку прикордонних служб.
На нашу думку, розглянута оперативно-розшукова характеристика незаконних заволодінь транспортними засобами, поєднаних з насильством, надасть можливість розробити якісні методики щодо попередження та розкриття вказаних злочинів.
Список використаної літератури:
Гребельский Д.В. О соотношении криминалистических и оперативно-розыскных характеристик // Криминалистическая характеристика преступлений: Сб. науч. трудов. – М., 1984. – С. 70–73.
Комплексна програма профілактики правопорушень на 2007–2009 роки: Затверджена Постановою Кабінету Міністрів України від 20.12.2006 № 1767.
Науково-практичний коментар Кримінального кодексу України від 5 квітня 2001 року / За ред. М.І. Мельника, М.І. Хавронюка. – К., 2002.
Гапон О.А. Організація і тактика розкриття квартирних крадіжок у великих містах (за матеріалами підрозділів карного розшуку МВС України): Автореф. дис. ... канд. юр. наук. – Х., 2002.
Пчолкін В.Д. Поняття характеристики злочинів у теорії оперативно–розшукової діяльності // Вісник Луганської академії внутрішніх справ МВС ім. 10-річчя незалежності України. – Спец. вип. № 2: У 2-х ч. – Ч. 1 – С. 67-76.
Перелік тем дисертаційних досліджень з проблем держави і права (2007 р.): Розглянуті та схвалені відділеннями Академії правових наук України / Упорядники: Д.В. Лук’янов, І.Й. Пучковська. – Х., 2008.
Експрес-інформація про стан злочинності на території України за 12 місяців 2002 р., 2003 р., 2004 р., 2005 р., 2006 р., 2007 р., за 10 місяців 2008 р. // Інформаційний бюлетень ДІТ МВС – К., 2002, 2003, 2004, 2005, 2006, 2007, 10 міс. 2008.
Іванов Ю.Ф. Незаконне заволодіння транспортним засобом: кримінально-правовий та кримінологічний аспекти: Практич. посіб. – К., 2008.
Закалюк А.П., Коротенко А.И., Москалюк Л.Н. Допреступное поведение и механизм совершения преступления при нарушении психики пограничного характера // Проблемы изучения личности правонарушителя. – М., 1984. – С. 144–147.
Бобров В.Г., Мещеряков А.Н. Организационно-тактические основы предупреждения преступлений аппаратами уголовного розыска: Материалы к лекции (для слушателей и курсантов учебных заведений МВД СССР). – М., 1984.
< Попередня Наступна >