Головна Наукові статті Криміналістика ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВЛЕННЯ ПОРУШЕНЬ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ З УЧАСТЮ НЕЛЕГАЛЬНИХ МІГРАНТІВ

ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВЛЕННЯ ПОРУШЕНЬ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ З УЧАСТЮ НЕЛЕГАЛЬНИХ МІГРАНТІВ

Наукові статті - Криміналістика
540

КАПІТАНЧУК Л.Ю.,

ад’юнкт кафедри кримінального процесу та криміналістики Національної академії Державної прикордонної служби України ім. Б. Хмельницького

ОСОБЛИВОСТІ ВИЯВЛЕННЯ ПОРУШЕНЬ ДЕРЖАВНОГО КОРДОНУ З УЧАСТЮ НЕЛЕГАЛЬНИХ МІГРАНТІВ

Після отримання Україною незалежності виконання завдань щодо захисту її кордону по-кладені на органи охорони державного кордону України [1; 2]. На сьогодні міжнародними договорами України визначено 359 пунктів пропуску через державний кордон. У 2007 р. було піддано прикордонному контролю та у встановленому порядку пропущено через державний кордон 86,78 млн. осіб та 18,05 млн. транспортних засобів, що на 13 % і 10 % відповідно більше, ніж у 2006 р. При цьому кількість іноземних громадян, які в’їжджали в Україну, зросла на 21 % (2007 р. – 26,16 млн. осіб, 2006 р. – 21,71 млн.) [3].

Сучасна охорона державного кордону являє собою складний комплекс політичних, військових, економічних, санітарних, режимних та інших заходів, що проводяться Державною прикордонною службою України з метою захисту політичних, економічних та військових інтересів України. Ця система заходів реалізується із врахуванням відносин, що складаються між Україною та сусідніми державами.

Особливістю останнього десятиліття є те, що відбулася зміна пріоритетів у національній безпеці України, зокрема на її кордонах, які набули переважно невоєнного характеру. Тому на органи охорони державного кордону України покладено нові завдання, серед яких – протидія діяльності міжнародних злочинних угруповань, що діють у сфері незаконного обігу зброї, наркотиків, торгівлі людьми та нелегальної міграції, діяльність яких в останнє десятиліття набула організованого характеру. Щодо функціонування каналів нелегальної міграції, то особлива небезпека полягає у можливості їх використання для

переправлення осіб, які перебувають у розшуку або причетні до діючих терористичних та екстремістських організацій, неконтрольованого переміщення через кордон засобів терору, зброї та боєприпасів [4, с. 27].

Так, органами охорони державного кордону України протягом 1-го півріччя 2008 р. за ст. 332 Кримінального кодексу України порушено 47 кримінальних справ стосовно 53 осіб (у 2007 р. – 53 справи стосовно 50 осіб), з них за підслідністю до слідчих підрозділів СБУ направлено 37 справ стосовно 50 осіб та 2 справи минулого року (у 2007 р. – 30), у провадженні знаходиться 10 справ (у 2006 р. – 36), а також 20 фактичних справи минулих років [5, с. 3].

Виявлення та розслідування злочинів у загально-юридичному розумінні є діяльністю спеціально уповноважених державних органів щодо отримання відомостей про діяння, які мо-жуть містити ознаки злочину, встановленню події та складу злочину, викриттю винних у його вчиненні осіб і виявленню причин та умов, що сприяли вчиненню цього злочину.

Питанням виявлення ознак окремих видів злочинної діяльності чи її елементів приділяли увагу такі дослідники, як Л.І. Аркуша, Б.О. Таранін, А.В. Кочубей та ін. [6; 7], а щодо виявлення порушень державного кордону – Ю.І. Літвін, В.О. Сич, О.І. Онисько [8; 9; 10]. Однак ситуація, яка склалася на державному кордоні останніми роками, вимагає постійного вдосконалення існуючих та розробки нових підходів у протидії нелегальній міграції.

У зв’язку з цим для органів охорони державного кордону є актуальними питання щодо виявлення злочинності, яка пов’язана із переправленням нелегальних мігрантів через державний кордон та забезпеченням ефективного функціонування системи відповідних заходів.

На виявлення ознак, які свідчать про переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон України, впливає обстановка, що складається на всьому каналі нелегальної міграції, в країнах – постачальниках нелегальних мігрантів, транзиту та прибуття, та, в першу чергу, в суміжних з Україною державах, із яких прибувають нелегальні мігранти (РФ, РБ, Молдова) та в які вони вибувають (Румунія, Угорщина, Словаччина, Польща).

Обстановку в Україні, що впливає на виявлення порушень державного кордону, можна охарактеризувати як таку, що формується:

• у прикордонні та місцях безпосереднього порушення державного кордону нелегальними мігрантами;

• на каналах транзитного переміщення нелегальних мігрантів територією України.

Фактори, які характеризують цю обстановку, взаємопов’язані, динамічні та є результатом впливу цілої сукупності чинників, до особливостей яких у прикордонні та в місцях безпосереднього порушення державного кордону, як вважають вчені, належать:

ступінь захищеності державного кордону на його конкретній ділянці;

стан адміністративних та кримінально-правових заходів;

господарсько-виробнича та інша діяльність у прикордонному районі;

демографічна та етнографічна особливість прикордонного району;

комунікаційна та фізико-географічна особливості прикордонного району;

фізико-кліматичні умови, що впливають на ступінь прохідності та безпеки перетинання кордону з точки зору полегшення чи утруднення дій на конкретній ділянці кордону [11, с. 49].

Крім того, до цих факторів необхідно віднести сформовані в останній час зміни у ставленні до нелегальної міграції в окремих країнах прибуття нелегальних мігрантів (наприклад, встановлення кримінальної відповідальності щодо нелегальних мігрантів в Італії), а також окремих державних спільнотах (укладення угод щодо реадмісії).

Система виявлення порушень державного кордону за участю нелегальних мігрантів має охоплювати певні елементи, до яких, на нашу думку, слід віднести:

суб’єкти виявлення;

наявність нормативно-правових актів, які регулюють їх діяльність;

криміналістичне забезпечення їх діяльності;

регламентація законодавчими актами порушень державного кордону за участю нелегальних мігрантів як злочинів.

Залежно від повноважень у сфері виявлення порушень державного кордону нелегальними мігрантами суб’єкти, за допомогою яких можуть бути встановлені ознаки порушення, ми можемо поділити на тих, які:

зобов’язані виявляти порушення державного кордону нелегальними мігрантами (правоохоронні органи та громадяни, які надають їм допомогу на конфіденційній основі);

мають можливість здійснювати таку протидію (організації, які мають відношення до міжнародної діяльності, транспортні організації, навчальні заклади, організації сфери послуг та громадяни).

Крім органів Державної прикордонної служби України відповідно до чинного законодавства виявлення порушення державного кордону за участю нелегальних мігрантів здійснюється органами Міністерства внутрішніх справ, Служби безпеки України, Державної податкової служби та Служби зовнішньої розвідки України [2; 12; 13].

Органи охорони Державної прикордонної служби України здійснюють виявлення порушень державного кордону України відповідно до чинного законодавства в процесі:

повсякденної службової діяльності органів охорони державного кордону;

оперативно-розшукової діяльності, яка здійснюється до порушення кримінальних справ, а також у процесі оперативного супроводу інших кримінальних справ;

розвідувальної діяльності;

кримінально-процесуальної та адміністративно-юрисдикційної діяльності.

Щодо криміналістичного забезпечення діяльності органів охорони державного кордону стосовно «озброєння» їх ознаками порушень державного кордону із участю нелегальних мігрантів, на нашу думку, необхідно виділити два аспекти. По-перше, як свідчить практика протидії нелегальній міграції в Україні та сусідніх державах, на державному кордоні затримується до 45-50 % нелегальних мігрантів [14]; їх затримання здійснюється здебільшого на підставі тих типових ознак діяльності порушників, які вже відомі прикордонникам, а тому, по-друге, виявлення порушень державного кордону може бути збільшено у разі прогнозування ознак, які:

свідчать про такі способи порушень, що використовуються на теперішній час, але не виявлялись органами охорони державного кордону;

свідчать про такі способи порушень державного кордону, які будуть застосовуватись порушниками у майбутньому як результат зміни тактики діяльності переправлення нелегальних мігрантів.

Ознаки, за якими здійснюється виявлення порушень державного кордону, можуть свідчити про:

певні стадії реалізації злочинного умислу щодо порушення державного кордону;

обстановку порушення (місце, час, спосіб порушення, кількість порушників, час їх перебування у прикордонному контрольованому районі та ін.) в пунктах чи поза пунктами пропуску [15, с. 123];

особливості діяльності осіб, які причетні до переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон;

ознаки інших злочинів, які здійснюються одночасно з переправленням нелегальних мігрантів через державний кордон.

Виявлення порушень державного кордону за участю нелегальних мігрантів прикордон­никами може здійснюватися на підставі:

дослідження матеріально-фіксованих слідів нелегальних мігрантів та осіб, які приче­тні до їх переправлення:

на ділянці державного кордону, де відбулося порушення, поблизу неї,

безпосередньо в місці перетинання державного кордону;

.показів свідків (очевидців), у тому числі нелегальних мігрантів, щодо співучасників порушення;

оперативно-розшукової діяльності;

інтерв’ювання (проведення співбесід) іноземців на каналі в’їзду в Україну в пунктах пропуску [15, с 124];

даних технічних засобів охорони державного кордону;

інформації правоохоронних органів України та інших держав;

. інформації представників установ та організацій.

У більшості випадків дані про ознаки незаконного переправлення нелегальних мігрантів через державний кордон знаходяться в інформації, яка є на момент порушення кримінальної справи.

Реформування Державної прикордонної служби України із військового формування у правоохоронний орган спеціального призначення та запровадження нової моделі охорони кор­дону викликала зміну пріоритетів у здійсненні прикордонного контролю, в основу яких покла­дено значне розширення оперативно-розшукового компоненту; служби патрульних; створення та широке застосування інституту прикордонних інспекторів, використання мобільних резер­вів; розгортання інформаційних систем; сучасне технічне забезпечення; активна співпраця з місцевим населенням та громадськими формуваннями [16, с 130].

Відповідно до Концепції розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 р. передбачається створення чотирирівневої системи управління: Адміністрація Дер­жавної прикордонної служби України - регіональне управління - орган охорони державного кордону - відділ прикордонної служби (ВПС) [17]. А тому основним підрозділом, діяльність якого направлена на виявлення порушень державного кордону замість прикордонних застав, стали ВПС - якісно нові підрозділи ДПС України, які об’єднують у собі функції прикордонної застави, відділення прикордонного контролю та прикордонної комендатури.

Одним із суттєвих елементів виявлення ознак порушень державного кордону та причет­них до цього осіб є застосування технічних засобів охорони кордону. Як свідчить практика, сучасна модель охорони кордону потребує розширення використання принципово нових техні­чних засобів охорони, до яких, зокрема, відносяться тепловізори, які дають можливість виявля­ти потенційних порушників кордону як на нашій, так і на суміжній території. Однак у зв’язку із обмеженими внутрішніми ресурсами щодо достатнього забезпечення охорони кордону техніч­ними засобами, основне зусилля, як і десять років тому, має покладатись на «людський» фак­тор [11, с 62]. Так, відсутність сигналізаційних систем і комплексів на українсько-білоруській та українсько-російській ділянках кордону вимусили перейти від лінійної до мобільної форми охорони кордону з більшим залученням оперативних сил та засобів [18].

Значну роль у виявленні порушень державного кордону відіграють оперативно-розшукові заходи, в структурі яких оперативне виявлення спрямоване на отримання різнобічної інформації (фактичних даних) щодо планування і підготовки до порушення кордону нелегальними мігран­тами, безпосереднього порушення кордону та порушення кордону, яке вже відбулося в межах прикордонного контрольованого району (ПКР). Як свідчить аналіз затримань груп незаконних мігрантів поза пунктами пропуску через державний кордон, на сьогодні залишається недостатньою ефективність оперативної складової, яка не забезпечує отримання випереджувальної інформації про можливі порушення на державному кордоні в повному обсязі.

Виходячи із небезпеки для держави нелегальної міграції та аналізу змін у тактиці переправлення нелегальних мігрантів [4, с. 30], на нашу думку, доцільно розширити сферу оперативно-розшукової діяльності органів охорони державного кордону за межами ПРК. Крім того, тимчасово з метою концентрації оперативних сил та засобів для нейтралізації каналів нелегальної міграції слід створити єдиний центр координації діяльності правоохоронних органів України, які здійснюють оперативно-розшукову діяльність із залученням Служби зовнішньої розвідки України, яка здійснює контроль каналів нелегальної міграції за межами України.

Таким чином, успішне виявлення порушень державного кордону України за участю нелегальних мігрантів потребує комплексного узгодженого поєднання діяльності структурних підрозділів органів охорони кордону та правоохоронних органів України на основі криміналістичного забезпечення, яке відповідає потребам цих органів.

Список використаної літератури:

Про Прикордонні війська України: Закон України №1779- XII від 4 листопада 1991 року // ВВР України. – 1992. – № 2. – Ст. 7

Про Державну прикордонну службу України: Закон України №661-IV від 03.04.2003 року // ВВР України. – 2003. – № 27. – Ст. 208.

Удосконалення системи пропуску осіб і транспортних засобів через державний кордон України. // Режим доступу: http://www.pvu.gov.ua/control/uk/publish/article?art_id=57316&cat_id=57198.

Бондаренко О.Д. Міграційні тенденції та тактичні особливості дій незаконних мігрантів у сучасних умовах. Основні результати діяльності Держприкордонслужби щодо протидії незаконній міграції // Боротьба з протиправною діяльністю на державному кордоні України: теорія, практика, проблеми взаємодії: Мат. Міжвід. наук-пр. конф., Хмельницький, 8 грудня 2005 р. – Хмельницький, 2006.

Огляд стану роботи з іноземцями, дізнання та адміністративного провадження у І півріччі 2008 року / Управління по роботі з іноз., дізн. та адмін. провадж. Депту охорони держ. кордону. – К., 2008.

Аркуша Л.І. Основи методики виявлення і розслідування організованої злочинної діяльності при наявності корумпованих зв’язків: Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Х., 2005.

Таранин Б.А. Проблемы выявления и раскрытия взяточничества и коммерческого подкупа (операвтино-розыскные, криминалистические и уголовно-процессуальные аспекты): Автореф. дис. … канд. юрид. наук. – Калининград, 2007.

Літвін Ю.І. Огляд місця події при порушенні державного кордону України: Автореф. дис. … канд.юрид.наук. – Хмельницький, 1998.

Сич В.О. Методика розслідування злочинів, пов’язаних з порушенням державного кордону: Автореф. дис. ... канд.юрид.наук.– Хмельницький, 1998.

Онисько О.І. Види слідів та використання їх при розслідуванні незаконного перетинання державного кордону (За матеріалами органів дізнання Прикордонних військ України): Автореф. дис. ... канд. юрид. наук. — К., 2003.

Літвін Ю.І. Огляд місця події при порушенні державного кордону України: Дис. … канд.юрид.наук. – Хмельницький, 1998.

Про Службу безпеки України: Закон України № 2229-XII вiд 25.03.1992 року // ВВР України. – 1992. – № 27. – Ст. 382.

Про Службу зовнішньої розвідки України: Закон України № 3160-IV від 01.12.2005 року // ВВР України. – 2006. – № 8. – Ст. 94.

Чумак В. , директор програм політично го аналізу та безпеки: "Вуха ростуть із Києв а" // Режим досту-пу: http://hghltd.yandex.net/yandbtm?url=http%3A%2F%2Fwww.ut.net.ua%2Fart%2F167%2F0%2F1116%2F&te.

Галімов Ю.А. Основні методи боротьби з незаконною міграцією на держвному кор-доні України // Боротьба з протиправною діяльністю на державному кордоні України: теорія, практика, проблеми взаємодії: Мат. Міжвід.наук-пр. конф, Хмельницький, 8 грудня 2005 р. – Хмельницький, 2006.

Мельников О.Г. Український досвід реформування системи управління кордонами // Реформування сектору безпеки України: Матеріали міжнародної конференції (Київ 27-28 травня 2004 року): Національний інститут проблем міжнародної безпеки, Женевський центр демократичного контролю над збройними силами / За заг.ред. С. Пирожкова, Ф. Флурі – К, 2004.

Про Концепцію розвитку Державної прикордонної служби України на період до 2015 року: Указ Президента України від 19 червня 2006 року № 546/2006 // Режим доступу: http://yurist- online.com/zakoni/001/16/001516.php.

Звіт про виконання НДР «Система інженерно-технічного контролю органу охорони державного кордону» №207. – 2007.

 

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук