Головна Наукові статті Історії правоохоронної діяльності ОРГАНІЗАЦІЯ Й СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКСПЕРТНИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ

ОРГАНІЗАЦІЯ Й СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКСПЕРТНИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ

Наукові статті - Історії правоохоронної діяльності
524

СЕМЕНОВ В.В.,

кандидат юридичних наук, доцент кафедри кримінально-правових дисциплін юридичного факультету Київського національного університету внутрішніх справ

ОРГАНІЗАЦІЯ Й СТАНОВЛЕННЯ СИСТЕМИ ЕКСПЕРТНИХ УСТАНОВ В УКРАЇНІ

Важливість забезпечення боротьби зі злочинністю науковими досягненнями різних галузей знань, у тому числі і криміналістичних, розуміється ученими й практиками як один із головних факторів удосконалення діяльності з розслідування злочинів. Успішному виконанню цього завдання служать спеціалізовані науково-дослідні установи криміналістичної спрямованості. Так, у 1946 р. був створений Науково-дослідний інститут криміналістики Головного Управління міліції СРСР, який у 1950 р. в зв’язку з розширенням його функцій одержав назву науково-дослідного інституту міліції [1, с. 29].

У 1951 р. при НТВ МВС УРСР був створений криміналістичний музей, що став надалі центром навчально-методичної роботи з криміналістики на території республіки [2, с. 16].

У листопаді 1957 р. в м. Києві відбулася наукова конференція працівників науково-дослідного інституту МВС України, яка визначила експертну діяльність основною функцією науково-технічних відділів органів внутрішніх справ і намітила шляхи її вдосконалення.

До кінця 50-х років в органах внутрішніх справ склалася розгалужена мережа криміналістичних установ, які виконували функції з проведення експертиз і надавали кваліфіковану практичну допомогу слідчим підрозділам у проведенні окремих слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, у поширенні криміналістичних знань серед працівників органів внутрішніх справ, узагальненні й поширенні передового досвіду експертної діяльності, підготовки висококваліфікованих кадрів криміналістів.

У період

1960 – 1980-х років інститут криміналістики МВС СРСР був багатопрофільним науково-дослідним центром, що забезпечував проведення і координацію наукових досліджень з питань криміналістики.

Створення системи експертної служби України хронологічно можна пов’язати з 1945 р., коли при оперативному відділі Управління міліції МВС УРСР було створене науково-технічне відділення.

На сьогодні МВС України має мережу експертних криміналістичних підрозділів. У кожному обласному і міському УВС функціонують експертно-криміналістичні підрозділи (відділ, відділення, група), а у МВС України – Державний науково-дослідний експертно-криміналістичний центр.

Експертна служба МВС є невід’ємною складовою частиною системи експертного забезпечення розслідування злочинів і здійснення правосуддя в Україні, організаційна побудова якої закріплена законодавчо. Специфіка діяльності експертних підрозділів МВС України полягає, насамперед, у максимальному наближенні до процесу розслідування злочинів: саме судовий експерт МВС безпосередньо співпрацює з органом дізнання або слідчим, входить до складу слідчо-оперативної групи, яка виїжджає на місце події.

Експертно-криміналістичні підрозділи МВС здійснюють майже всі види криміналістичних експертиз: дактилоскопічну, почеркознавчу, авторознавчу, балістичну, технічну експертизу документів, трасологічну, фототехнічну і портретну; інші класи судових експертиз: вибухово-технічну, матеріалів речовин та виробів, інженерно-технічну, а також медико-біологічну, ґрунтознавчу, економічну і товарознавчу, дослідження методом ДНК-аналізу, характерних для інститутів експертизи МЮ та МОЗ України [3, с. 8; 5].

У практиці розслідування злочинів найбільш розповсюдженими безпосередньо пов’язаними з ідентифікацією особи є дактилоскопічні дослідження. Відчутних результатів при розслідуванні дозволяє досягнути використання дактилоскопічних обліків. Для поліпшення ситуації з використанням накопиченої дактилоскопічної інформації співробітниками ЕКС впроваджені автоматизовані дактилоскопічні системи “ДАКТО-2000”, “СОНДА-6” [4, с. 7, 13]. Розробка нових техніко-криміналістичних засобів вимагає відповідних методів їх використан-ня. Ефективність АДІС залежить насамперед від якості виявлення та фіксації слідів пальців рук. У зв’язку з цим фахівцями ДНДЕКЦ опрацьовано й узагальнено світовий досвід виявлення і дослідження слідів пальців рук.

Значна увага фахівців ЕКС надається розвитку складних фізико-хімічних, біологічних, генетичних та інших видів досліджень. Останнім часом експертизи слідів біологічного походження отримали подальший розвиток, що пов’язане із застосуванням генетичних і молекулярно-біологічних методів дослідження, які дозволяють ідентифікувати сліди конкретної особи. Значний розвиток в галузі судово-медичних досліджень отримав метод ідентифікації, заснова-ний на аналізі ДНК – метод ДНК-аналізу.

Активного розвитку набуває впровадження в експертну практику методики газохрома-тографічного дослідження, що з успіхом використовується при дослідженні нафтопродуктів та паливно-мастильних матеріалів. У 2000 р. почала працювати одорологічна лабораторія в НДЕКЦ при УМВС України у Вінницькій області, а з квітня 2001 р. відновила свою роботу одорологічна лабораторія в НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області.

Одним з найрозповсюджених видів злочинів сьогодні є злочини, пов’язані із застосуванням вибухових пристроїв, і лише в МВС України функціонує спеціальний підрозділ – вибухотехнічна служба. До нових розробок фахівців служби відноситься методика ситуаційних досліджень за наслідками вибухів, що дозволяє моделювати обстановку місця події до вчинення вибуху, методика реконструкції вибухових пристроїв, які здійснюються на підставі ознак впливу вибуху на оточуючу обстановку та наявних залишків від зруйнованих пристроїв. У сфері розробки нагальних і перспективних напрямків визнається необхідність розвитку високоефективних інструментальних методів досліджень (геноскопії, фоноскопії, рідинної хроматографії); досліджень у сферах високих технологій, комплексного дослідження контрафактної продукції, експертизи програмно-апаратного забезпечення комп’ютерної техніки тощо.

27 грудня 1950 р. Міністерство юстиції УРСР затвердило нове Положення про інститути науково-судової експертизи. Відповідно до Положення, в завдання інститутів, крім розробки нових методів дослідження речових доказів, входила і розробка питань теорії криміналістики і судової експертизи.

У Київському науково-дослідному інституті судової експертизи проводилися дослідження нових напрямків теорії і практики судової експертизи: методів використання в експертизі радіоактивних ізотопів, методики досліджень знарядь злому та інструментів, використаних при вчиненні злочинів, пошкоджених документів, текстів, написаних друкарськими буквами і спеціальними шрифтами, досліджуються питання криміналістичного захисту документів, теорії криміналістичної ідентифікації і експертного експерименту. У розробці цих напрямів брали участь співробітники інституту В.К. Лисиченко, С.А. Ципенюк, М.Я. Сегай, Л.К. Литвиненко, І.Я. Фрідман, В.Є. Бергер, Б.Р. Киричінський, М.Г. Богатирьов, М.М. Зюськін та ін.

7 березня 1962 р. Міністерство юстиції УРСР прийняло нове положення про науково-дослідні установи судової експертизи, які функціонували на території України. Прийняте положення передбачало для науково-дослідних інститутів, крім проведення експертної, наукової і методичної роботи, профілактичну роботу, пов’язану з узагальненням експертної практики. З цього часу почався новий етап в діяльності Київського науково-дослідного інституту судової експертизи.

У 1960–1966 рр. працівники інституту беруть участь у роботах наукових конференцій в таких містах, як Москва, Ленінград, Одеса, Харків, Ташкент, Мінськ та інших столицях республік Радянського Союзу.

На розширених наукових конференціях Українського наукового товариства судових медиків і криміналістів співробітниками інституту прочитано 86 доповідей, а усього за післявоєнний період до кінця 60-х років проведено сорок наукових конференцій, на яких було прочитано понад 200 доповідей.

Наукові праці вчених-криміналістів інституту друкуються у виданнях щорічного республіканського міжвідомчого збірника наукових і науково-методичних робіт „Криміналістика і судова експертиза”. Ведеться активна дисертаційно-дослідницька робота аспірантами і співробітниками інституту.

В інституті проводиться науково-дослідна робота в галузі методології судової ідентифікації і судово-експертної профілактики.

За період з 1970 до 1980 років науковими співробітниками Київського інституту повністю вирішена проблема криміналістичної експертизи документів, які були надруковані з використанням друкарських машинок. У 80-х роках в інституті розроблені і впроваджені в експертну практику методи дослідження із застосуванням лазерних установок і приладів, а також розроблена методика проведення судово-відеофонографічної експертизи. У Київському інституті активно ведеться розробка із застосування в експертній практиці високочутливих фізичних і фізико-хімічних методів дослідження речових доказів з метою встановлення природи речовин, їх загальної групової приналежності і загального джерела походження; полярографічного методу встановлення важких металів, методів лазерної, ультрафіолетової та інфрачервоної спектроскопії, газо-хромотографічних методик порівняльного аналізу сильнодіючих лікарських речовин. Групою вчених інституту розроблена і опублікована в 1979 р. методика кількісного структурно-групового аналізу з метою визначення кількості нафтопродуктів в об’єктах, що надходять на дослідження в невеликих кількостях.

У кінці 80-х років сталися зміни в структурі діяльності інституту, пов’язані з розширенням його експертних функцій. У 1988 р. створена лабораторія судово-товарознавчих і будівельно-технічних досліджень, а в квітні 1990 р. – лабораторія судово-економічних досліджень.

Крім проведення експертних досліджень, співробітники інституту як спеціалісти продовжують виїзди на місця подій, як експерти беруть участь в судових засіданнях, проводять семінари і виступають з лекціями перед слідчо-судовими працівниками.

Київським інститутом проводиться стажування прокурорів-криміналістів з метою підвищення їх професійного рівня в галузі судових експертиз.

У післявоєнний період до 1990 року науковими співробітниками інституту було опубліковано понад 1200 книг і статей, в яких детально висвітлені всі проблеми, над якими в цей період працював інститут, захищені 2 докторські і 30 кандидатських дисертацій, проведено понад 100 тисяч судових експертиз.

Протягом усього свого існування співробітники Київського науково-дослідного інституту судової експертизи надавали і надають велику допомогу слідчо-прокурорським і судовим органам в їх повсякденній боротьбі зі злочинністю: за завданнями співробітників слідчих підрозділів і судів проводять експертні дослідження, використовуючи при цьому новітні науково-технічні засоби, і тим самим сприяють встановленню істини в кримінальних справах.

Нині Київський науково-дослідний інститут судових експертиз має в своєму складі відділ з проблем криміналістики і судової експертизи та лабораторії.

Крім того, в Київському НДІСЕ є сектор судових пожежно-технічних досліджень та відділ математичного моделювання і автоматизації експертних досліджень.

Робота Харківського науково-дослідного інституту судових експертиз характеризується такими чинниками: в середині 50-х років його співробітниками було виконано низку робіт з теоретичних проблем криміналістики і судової експертизи. У 1952 р. Харківський НДІСЕ провів реєстрацію і аналіз способів підробки документів, а в 1953 р., за завданням Міністерства юстиції СРСР, співробітники інституту провели у всіх інститутах і лабораторіях судової експертизи реєстрацію способів підробки документів у справах про розкрадання державного і суспільного майна, де як засоби здійснення або приховання розкраденого застосовувалися різні документи, за якими надалі призначалися криміналістичні дослідження [2, с. 11-12].

У 1960 р. для проведення експертиз у справах про порушення правил безпеки дорожнього руху в інституті був створений відділ судово-автотехнічних досліджень, де проводилися судовоавтотехнічні експертизи, вивчалися питання щодо загальної методики проведення автотехнічної експертизи і проблеми з дослідження зіпсованої гальмівної системи автомототранспорту.

Працівники інституту продовжують брати активну участь у наукових конференціях, де виступають з доповідями з питань методики розслідування злочинів, дослідження листа, почерку, тощо.

Певне місце в науковій роботі інституту посідає розробка, конструювання й удосконалення приладів і пристосувань, що використовуються при дослідженні речових доказів, вилучених з місць подій.

Були виготовлені такі прилади: для плющення куль по легкоплавкому металу; для оптичної розгортки куль та інших циліндричних поверхонь; для виявлення слідів папілярних узорів за допомогою радіоактивного формальдегіду, трасограф, коректурний світлофільтр для кольорової фотографії, снаряд для фіксації слідів каналу ствола гладкоствольної мисливської зброї, прилад для визначення автентичності монет та інші [5, с. 53].

У січні 1967 р. в Харківському інституті була створена вчена рада, яка виробила план науково-дослідної роботи цієї експертної установи. У плані передбачалася і підготовка дисертацій співробітниками інституту на основі розробки актуальних питань судового почеркознавства, технічного дослідження документів, трасології, судової балістики, тактики проведення ряду слідчих дій, пов’язаних із застосуванням науково-технічних прийомів і засобів, а також спеціальних знань [5, с. 54].

З кінця 60-х – початку 70-х років в Харківському НДІСЕ проводяться дослідження з можливості застосування в криміналістиці досягнень електроніки, кібернетики, вокалоскопії, кристалооптики, математичної лінгвістики та інших природничих і технічних наук.

Крім проведення експертиз, співробітники інституту надають допомогу правоохоронним органам в огляді місць подій, у проведенні окремих слідчих дій з метою виявлення і фіксації речових доказів і слідів скоєного злочину, виступають в судових засіданнях як експерти, дають письмові й усні консультації слідчим працівникам і суду з питань, що відносяться до компетенції інституту, а обсяг такої роботи з кожним роком збільшується.

За роки свого існування інститутом виконано більше 130 тис. експертних досліджень. Найбільший відсоток складають криміналістичні експертизи, такі як почеркознавчі, технічні експертизи документів, трасологічні, балістичні та інші. Проводилися експертизи з дослідження матеріалів, речовин і виробів, волокнистих, лакофарбних і паливно-мастильних матеріалів, наркотичної сировини, металів та їх сплавів. Зростає кількість біологічних, інженерно-технічних, економічних і товарознавчих експертиз, особливо будівельно-технічних, бухгалтерських, за оцінкою транспортних засобів. Останнім часом щорічно проводиться 8-9 тисяч експертиз, з них понад 40 % виконано з використанням ЕОМ.

Велике значення в інституті приділялося і приділяється науково-дослідній роботі.

Харківський інститут бере активну участь в розробці і впровадженні автоматизації в діяльність судово-експертних установ України. Приймаються заходи з автоматизації робочих місць співробітників інституту, створюються банки і бази даних, автоматизовано-пошукові системи з окремих видів судових експертиз.

Крім цього, Харківський науково-дослідний інститут судової експертизи має своє відділення в м. Дніпропетровську, яке обслуговує південно-західні області лівобережної України і Кримське відділення, розташоване в м. Сімферополі. У цих відділеннях виконуються всі види криміналістичних і частина судових експертиз. 30 грудня 1950 р. Радою Міністрів СРСР було прийнято рішення про реорганізацію Одеського НДІСЕ, і на базі інституту була створена Одеська науково-дослідна криміналістична лабораторія, яка в жовтні 1963 р. перейменована в Одеську науково-дослідну лабораторію судової експертизи.

У цей період співробітники лабораторії беруть активну участь в удосконаленні існуючих і розробці нових приладів, що використовуються при проведенні експертних досліджень.

У 1995 р. Одеська лабораторія була реорганізована в науково-дослідний інститут судової експертизи.

У цей час Одеський інститут за завданнями правоохоронних органів і судів Одеської, Миколаївської, Херсонської і Кіровоградської областей проводить всі види криміналістичних експертиз, зокрема, автотехнічні, хімічні і біологічні експертні дослідження. В Одеському інституті експерти-криміналісти спеціалізуються з таких профілів: почеркознавці, трасологи-балісти, експерти з фізико-технічних методів дослідження, експерти в галузі хімії та біології і експерти-автотехніки.

Крім експертної практики, Одеський інститут, як і інші експертні установи України, проводить науково-дослідну і навчально-методичну роботу.

Структура Одеського науково-дослідного інституту судової експертизи така ж, як і Київського та Харківського інститутів.

У вересні 1968 р. в м. Львові було створене Львівське відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз, яке надавало допомогу правоохоронним органам і судам Львівської, Волинської, Рівненської, Тернопільської, Закарпатської, а надалі – Івано-Франківської і Чернівецької областей у розслідуванні скоєних злочинів.

У 1995 р. Львівське відділення Київського НДІСЕ було перетворене в самостійний науково-дослідний інститут.

Першочерговим завданням Львівського інституту є проведення експертиз за кримінальними і цивільними справами, призначеними правоохоронними органами і суддями вищевказа-них областей України.

Одним з напрямів діяльності інституту на сучасному етапі його розвитку є використання новітніх досягнень природничих і технічних наук в практиці збирання, дослідження джерел доказової інформації, зокрема, методів вакуумного напилювання металів для виявлення неви-димих слідів на матеріальних носіях.

Львівський інститут як самостійний структурний науково-експертний підрозділ не лише проводить експертизи за кримінальними і цивільними справами, а й активно бере участь в науково-дослідній роботі.

У 1995 р. в м. Донецьку з метою проведення експертних досліджень для правоохоронних органів південно-східних областей був створений п’ятий науково-дослідний інститут судової експертизи, а у 2002 р. – Кримський і Дніпропетровський, які на сьогодні перебувають у стадії становлення, а їх організаційна структура формується практично за зразком інших інститутів, які діють на території України.

Сучасний стан розвитку спеціальних криміналістичних знань в Україні, осередком яких є експертні установи, уможливлює вирішення багатьох питань під час збирання та дослідження доказової інформації. Розширилися можливості традиційних судових експертиз у встановленні статі, віку, стану виконавця документа за допомогою лазерної, комп’ютерної, голографічної техніки, дослідженні мікрооб’єктів. Упроваджуються нові експертизи: ґрунтознавча, біологічна, екологічна. Розроблені методики ентомологічних досліджень із встановлення давнини настання смерті, теоретичні основи судової вибухотехнічної експертизи. Створені спеціальні лабораторії для дослідження і використання методів криміналістичної голографії. Систематизовано і запропоновано для практичного використання цільові збірники, що висвітлюють тактико-методичні прийоми і засоби розслідування злочинів.

Список використаної літератури:

Іщенко А.В., Красюк І.П., Матвієнко В.В. Проблеми криміналістичного забезпечення розслідування злочинів: Монографія. – К., 2002.

Тихенко С.И., Лисиченко В.К. Развитие криминалистики в Украинской ССР за 50 лет Советской власти // Криминалистика и судебная экспертиза. – К., 1967. – Вып. 4. – С. 7-34.

Красюк І.П. Експертна служба МВС України сьогодні // Криміналістичний вісник: Наук.-практ. зб. / ДНДЕКЦ МВС України; НАВСУ. – 2004. – № 2(2). – С. 5-11.

Сегай М.Я., Кобзар С.І. Онтологічні передумови формування слідів рук та гносеологічні аспекти їх криміналістичного дослідження // Криміналістичний вісник: Наук.-практ. зб. / ДНДЕКЦ МВС України; НАВСУ. – 2004. – № 2(2). – С. 11–16.

Колмаков В.П. Харьковский научно-исследовательский институт судебной экспертизы на службе социалистического правосудия // Криминалистика и судебная экспертиза. – К.,1967. – Вып. 34. – С. 53-57.

Цимбал М. Судова експертиза у світлі нових видів досліджень: актуальні питання //Право України. – 2004. – № 5. – С. 72-76.

 

 

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук