279

---

І.М. Яворська

ЗНАЧЕННЯ ПРАКТИКИ СУДУ ЄВРОПЕЙСЬКОГО СОЮЗУ У ПРОЦЕСІ ГАРМОНІЗАЦІЇ ЗАКОНОДАВСТВА УКРАЇНИ З ПРАВОМ ЄС

Розглянуто роль і значення рішень Суду Європейського Союзу у процесі гармонізації законодавства України з правом ЄС, обґрунто­вано необхідність їх врахування під час гармонізації законодавства у пріоритетних сферах.

Ключові слова: рішення Суду ЄС, гармонізація, законодавство України.

Постановка проблеми. Адаптацію законодавства України до права Європейського Союзу відповідно до ст. 8 Закону України «Про основи національної безпеки України» віднесено до основних напрямків державної політики з питань національної безпеки України [1]. Визнання Європейським Союзом у Лісабонському договорі [2] «європейської політики сусідства» як специфічного напряму співробітництва передбачає встановлення «привілейованих відносин» з державами-сусідами, що також вимагатиме особливих зусиль для вивчення прецедентної практики Суду ЄС.

Законом України «Про Загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» від 18 березня 2004 р.» № 1629-ІV передбачено необхідність приведен­ня законодавства України відповідність з «acguis coommunautaire» – доробком Співтовариства, який серед інших актів передбачає приведення у відповідність законодавства України і з рішеннями Суду Європейського Союзу [3]. У ст. 51 Угоди про партнерство і співробітництво між Україною та Європейськими Співтова­риствами та їх державами членами від 16 червня 1994 р. серед пріоритетних напрямків адаптації визначено такы сфери: фінансові послуги, правила конкуренції, законодавство про компанії, захист прав споживачів та ін., які поряд з положеннями установчих договорів та актів вторинного права регулюються рішеннями Суду Європейського Союзу [4]. Як свідчать суч

асні дослідження у сфері гармонізації законодавства України з правом ЄС, потребує першо­чергового вирішення проблема впорядкування юридичної терміно­логії, оскільки вона є вихідним пунктом у процесі адаптації права України до права ЄС [5].

Видається особливо слушною позиція, висловлена В. Муравйовим з приводу того, що існує багато невизначеностей щодо встанов­лення точного змісту актів ЄС, з якими потрібно гармонізувати українське законодавство. Як вважає вчений, ці акти може тлумачити тільки Суд ЄС і завдяки такому тлумаченню зміст їх може частково змінюватися. Країна, яка гармонізує своє законодавство з правом ЄС, не в змозі стежити за всіма змінами і вчасно враховувати їх, вносячи зміни до свого законодавства [6].

Отже, необхідні особливі та значні зусилля для забезпечення перекладу та врахування рішень Суду ЄС у процесі гармонізації зако­нодавства. А щоб мати відповідні результати, потрібно чітко і послідовно враховувати під час гармонізації рішення Суду ЄС як у пріоритетних, так і в інших сферах.

Стан дослідження. Необхідність вивчення прецедентної прак­тики Суду Європейського Союзу має не лише теоретичне, а й, безпе­речно, практичне значення. Це особливо актуальне на сучасному етапі розвитку правової системи України та в умовах проведення судово-правової реформи, яка перебуває сьогодні в центрі уваги як офіційних профільних інституцій, так і дослідників. Враховуючи орієнтацію країн ЄС на спільні принципи для всіх держав-членів – свободи, демократії, поваги прав людини та засадничих свобод, верховенства права постає необхідність у визначенні оптимальних параметрів функціонування судів для забезпечення справедливого та своєчасного судового розгляду. Критерії судового тлумачення, значення якого у правовій державі важко переоцінити, таким чином стали об’єктом обговорення на європейському рівні, оскільки із стабільністю правових позицій у судовій практиці безпосередньо співвідноситься рівність громадян, правова визначеність та безпека суспільних відносин. На важливостs цього і наголошує А. Осетинський [7]. До цього приверну­то посилену увагу науковців. Так, проблеми гармонізації законодавст­ва України з правом Європейського Союзу висвітлено у працях В. Муравйова, М. Микієвича, Л. Луць, І. Кравчука. Питанням гармо­нізації права компаній з правом Європейського Союзу присвячено публікацію О. Кібенка.

Виклад основних положень. Відповідно до Закону України «Про загальнодержавну програму адаптації законодавства України до законодавства Європейського Союзу» визначено, що державна політика щодо адаптації законодавства формується як складова части­на правової реформи в Україні та спрямовується на забезпечення обов’язкового врахування вимог законодавства ЄС під час нормопро-ектування. Так, розробляючи проект акту [8] з врахуванням права ЄС або проводячи його експертизу на відповідність праву ЄС, варто дот­римуватися наступних рекомендацій: під час розроблення проектів актів має враховуватись не лише писане право ЄС, а й враховуватись судова практика Суду ЄС, оскільки у ній дається офіційне тлумачення норм права Європейського Союзу. Наприклад, зміст одного з засадничих принципів правової системи ЄС - принципу правової визначеності розкривається саме у рішенні Суду ЄС.

Розглядаючи напрями та методи адаптації європейського acguis communautaire у сфері права товариств О. Кібенко зазначає, що до уваги потрібно брати тлумачення положень, викладених у рішеннях Суду [9, с 40]

Наступною важливою галуззю права, що відповідно до УПС віднесена до однієї з пріоритетних і в якій необхідно досягти відповідності, є сфера конкурентного права. Як і у праві компаній, в рамках гармонізації конкурентного права досягнуто значних успіхів. Йдеться про оновлення законодавства, прийняття Закону України «Про захист економічної конкуренції» від 11 січня 2001 р. [10] та прийняття ряду документів, спрямованих на його виконання. Згаданим Законом запроваджено систему дозволів та правових винятків, які вже понад 40 років проіснували в ЄС.

Така система, як науковці застосовується в Україні понад 5 років, налагоджено відповідні механізми видачі дозволів, ліцензій. Однак, існують певні особливості, пов’язані зі збігом у часі гармонізації українського законодавства та реформуванням системи права, власне у самому ЄС. На думку О. Плетньова, з огляду на останні зміни в конкурентному законодавстві ЄС українські законодавці опинилися у досить цікавій ситуації: тільки запровади­ли в національне законодавство традиційну європейську систему дозволів, яку законодавці ЄС скасували [11, с. 70]. Це зауваження науковця цілком слушне, адже зміна засад регулювання конкурентного права в ЄС, перехід до децентралізованого регулювання, що обумов­лено існуючим рівнем досягнутої правової культури у регулюванні конкурентних відносин в ЄС, і негайне відтворення зазначених змін в українському законодавстві за таких умов не буде обґрунтованим. Та­ким чином, застосування судової практики Суду ЄС і впровадження принципів регулювання конкурентних відносин у вітчизняне законо­давство видається необхідним.

Отже, підхід до приведення у відповідність законодавства України із права ЄС повинен бути зваженим та послідовним. Тут цілком слушною є позиція у цьому питанні Л.А. Луць, яка пропонує створити узгоджені проекти нормативно-правових приписів, які б відповідали правовим стандартам ЄС і не завдавали шкоди правовій системі (нормативній її частині) України. [12, с. 22]

Висновок. Таким чином, з огляду на динамічність змін у самій правовій системі ЄС для врахування не лише положень уста­новчих договорів та актів вторинного права, а й для встановлення і врахування принципів регулювання тієї чи іншої галузі права в ЄС під час нормопроектування необхідно застосовувати прецедентну практику Суду Європейського Союзу. Автоматичне та непослідовне дублювання норм права ЄС у національному законодавстві, без на­лежного врахування практики Суду ЄС унеможливить ефективне приведення законодавства України у відповідність до права ЄС. Саме тому, в умовах укладання посиленої угоди між Україною та ЄС, з метою пришвидшення процесу адаптації, вкрай необхідно докласти усіх можливих зусиль до забезпечення необхідного та достатнього перекладу рішень Суду ЄС, створити можливості для усіх суб’єктів правотворчої та правозастосовної діяльності для оз­найомлення з рішеннями Суду ЄС та використання у зв’язку з цим позитивного досвіду судового органу у вирішенні різної категорії спорів.

––––––––––––

Відомості Верховної Ради України. – 2003. – № 39. – Ст. 351.

Европейский Союз. Основополагающие акты в редакции Лиссабон­ского договора с комментариями. – М.: ИНФРА – М., 2010. – 698 с.

Відомості Верховної Ради України. – 2004. – № 29. – Ст. 367.

Офіційний вісник України. – 2006. – № 24. – Ст. 1794.

Сюр Н.В. Правова інтеграція України до Європейського Cоюзу: тео-ретико-правове дослідження: дис. … канд. юрид. наук: спеціальність 12.00.01 / Наталія Вікторівна Сюр. – К.: Київський національний університет внутрішніх справ, 2006. – 183 с.

Муравйов В. Гармонізація законодавства як феномен Європей­ської інтеграції / Віктор Муравйов // Український правовий часопис. – 2003. – Вип. 2 (7). – С. 3–23.

Осетинський А. Сучасні аспекти інституційного забезпечення касаційного перегляду судових рішень та єдності правозастосування у національних судових системах країн ЄС / А. Осетинський // Право України. – 2007. – № 5. – С. 7–14.

Кравчук І. Контроль правотворчого процесу з метою адаптації права України до права ЄС / І. Кравчук // Право України. – 2005. – № 4. – С. 75–77.

Кібенко О. Право товариств (company law): порівняльно-правовий аналіз aсguis Європейського Союзу та законодавства України / О. Кібенко, А. Пендак Сарбах. – К.: Юстиніан, 2006. – 496 с.

Див.: Голос України. – 2001. – № 37. – 27 лютого; Офіційний вісник України. – 2001. – № 7. – Стор. 51. – Ст. 260.

Плетньова О. Особливості адаптації конкурентного законодавства України до законодавства Європейського Союзу / О. Плетньова // Право України. – 2007. – № 10. – С. 70–72.

Луць Л.А. Європейські міждержавні правові системи та проблеми інтеграції з ними правової системи України (теоретичні аспекти) / Л.А. Луць. – К. Ін-т держави і права ім. В.М. Корецького НАН України, 2003. – 304 с.

The Treaty of Lisbon: an impact assessment. Volume I: Report. – 13 March, 2008.

Thym D. The Area of Freedom,Security and Justice in the Treaty Establishing a Constitution for Europe. – Walter-Hallstein-Institut fur Europaisches Verfassungsrecht, 2004. // http://www.rewi.huberlin.de/WHI/deutsch/papers/whipapers1204/index.htm.

 

< Попередня   Наступна >