521

---

КОСОГОВ О.Г.,

викладач кафедри тактико-спеціальної підготовки Дніпропетровського державного університету внутрішніх справ

КОМПЛЕКСНИЙ ХАРАКТЕР ОРГАНІЗАЦІЇ ВЗАЄМОДІЇ ОРГАНІВ І СЛУЖБ У БОРОТЬБІ З НЕЗАКОННИМ ОБІГОМ НАРКОТИКІВ

Боротьба з незаконним обігом наркотиків носить комплексний характер. Від того, наскільки враховані причини і умови вчинення злочинів у цій сфері, залежить успіх боротьби з ними.

Масштаби та динаміка розповсюдження негативних явищ, пов’язаних з наркотиками, свідчать про серйозні прорахунки в організації роботи служб і підрозділів міліції, зацікавлених органів у спільній роботі щодо боротьби з незаконним обігом наркотиків. Однією з основних причин недостатньо ефективної боротьби є розпорошеність зусиль органів внутрішніх справ та інших правоохоронних органів насамперед у діяльності їх оперативних служб у цій сфері. Такий стан справ висуває до числа першочергових пріоритетів організаційної діяльності підрозділів міліції по боротьбі з незаконним обігом наркотиків забезпечення їх співробітництва і взаємодії з іншими правоохоронними органами.

Коло правоохоронних органів, з якими взаємодіють підрозділи міліції по боротьбі з незаконним обігом наркотиків, у даний час дуже широке і різноманітне. До них належать ті орга-ни, на яких законом покладено ведення боротьби з незаконним обігом наркотиків та здійснення заходів протидії зловживанню ними – це органи Служби безпеки України, Генеральної проку-ратури України, Державного митного комітету України, Державної прикордонної служби України, Міністерства охорони здоров’я України та органи, уповноважені Кабінетом Міністрів України здійснювати контроль за порядком обігу наркотичних засобів, психотропних речовин та прекурсорів, яким є, зокрема, Комітет з контролю за наркотиками.

: justify;">Дослідженням окремих аспектів проблеми взаємодії у боротьбі з незаконним обігом наркотиків у різні часи займались О.М. Бандурка, В.Л. Грохольський, І.Р. Шинкаренко та ін.

Питання взаємодії у боротьбі з незаконним обігом наркотичних засобів та психотропних речовин має велике практичне значення, оскільки боротися з цим явищем силами, засобами та методами одного підрозділу неможливо.

Характеристику особливостей взаємодії підрозділів міліції по боротьбі з незаконним обігом наркотиків з іншими правоохоронними органами слід починати з визначення поняття “взаємодія”.

Як зазначає В.М. Плішкін, “при аналізі сутності та виробленні оптимального поняття взаємодії треба виходити із філософського поняття взаємодії до його інтерпретації у сфері діяльності органів внутрішніх справ” [11, с. 499].

Взаємодія – одна з основних філософських категорій, яка відображає процеси впливу різних об’єктів один на одного, їхню взаємну обумовленість та зміну стану або взаємоперехід, а також породження одним об’єктом іншого. Взаємодія являє собою вид прямого або опосередкованого, зовнішнього або внутрішнього відношення, зв’язку [6, с. 7].

Найбільш відомим є поняття “взаємодія”, яке розроблене військовою наукою, і воно сформульоване як “погодження (координація) за метою, місцем та часом бойових дій” [9, с. 366]. Більшість авторів, які досліджували проблеми взаємодії, в основу підходу до поняття взаємодії в органах внутрішніх справ поклали саме наведене формулювання.

С.Н. Князєв розглядає взаємодію, як взаємовідносини різноманітних міністерств, відомств, організацій та їх підрозділів, об’єднані єдиним задумом (планом), узгоджені за завданнями (об’єктами), напрямками (лініями роботи), часом і засобами дій в інтересах досягнення спільної мети. При цьому взаємодія дозволяє об'єднати зусилля органів, раціональніше та економніше використовувати їх сили й засоби, підпорядковувати відомчі інтереси вирішенню загальнодержавних завдань [8, с. 105–106].

Взаємодія – це сумісна робота двох і більше підрозділів (працівників), не підпорядкованих по службі, для концентрації сил, засобів і здійснення таких спільних заходів, вибір таких тактичних прийомів або їх комбінації, які найкраще забезпечують виконання завдань у винятково короткі терміни, силами і засобами, що є в розпорядженні суб’єктів взаємодії, із найменшими їх витратами, при безумовному дотриманні чинного законодавства [10, с. 354].

Взаємодія підрозділів міліції по боротьбі з незаконним обігом наркотиків з іншими правоохоронними органами, являє собою складну систему організаційних і тактичних заходів, засновану на законі та підзаконних актах. Вона полягає у відповідності спільної діяльності вимогам закону, узгодженому плануванні заходів протидії, активному використанні досягнень науки і техніки в попередженні, розкритті, розслідуванні злочинів та затриманні злочинців. Її можна визначити, як погоджену за місцем, часом і метою спільну діяльність органів протидії незаконному обігу наркотиків, яка спрямована на розв’язання загальних завдань правоохоронних органів.

Таким чином, взаємодію у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків можна охарактеризувати, як засновану на законодавчих та нормативних актах, узгоджену за цілями, місцем та часом діяльність із застосуванням найбільш доцільного поєднання притаманних взаємодіючим суб'єктам сил, засобів та методів щодо вирішення поставлених завдань.

Взаємодія підрозділів і служб правоохоронних органів є не тільки засобом, що забезпечує виконання завдань стосовно боротьби з незаконним обігом наркотиків, а саме боротьби з діянями, пов’язаними з культивуванням рослин, що містять наркотичні речовини, розробкою, виробництвом, відпуском, виготовленням, зберіганням, розподілом, торгівлею, використанням, переміщенням на території України та за її межами наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, які здійснюються з порушенням вимог Закону України “Про обіг в Україні наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів і прекурсорів”, а й необхідною умовою підвищення ефективності діяльності всієї системи правоохоронних органів.

Важливо, щоб взаємодія здійснювалась відповідно до чинного законодавства. Правовою основою взаємодії являються закони і підзаконні акти, які умовно можна поділити на дві групи. Перша група – це закони і підзаконні акти, якими визначаються організаційні основи взаємодії, завдання, функції та повноваження, ці правові норми конкретизуються в інших правових актах. Іншу групу складають відомчі нормативні акти – накази, інструкції, положення, які регламентують права і обов’язки суб’єктів взаємодії, їх повноваження і функції, форми і методи спільної діяльності, а також регулюють порядок взаємодії, визначають конкретні напрямки.

Закон України “Про міліцію” закріпив такі форми взаємодії органів внутрішніх справ: спільна діяльність; надання з їх боку всілякої допомоги і підтримки; надання інформації з пи-тань боротьби з різними правопорушеннями [1]. Про необхідність взаємодії у сфері протидії злочинності йдеться в ст. 7 Закону України “Про оперативно-розшукову діяльність” [2]. Цей Закон, являючись правовою основою взаємодії суб’єктів, значно розширив їх можливості, законодавчо закріпив і регламентував провадження оперативно-розшукових заходів, і тим самим сприяв підвищенню ефективності взаємодії.

У діючому Положенні про Міністерство внутрішніх справ України питання про взаємодію органів внутрішніх справ з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади закріплене як одне із основоположних [3].

Також правовою основою взаємодії є Інструкція МВС від 10.08.1994 № 4348 “Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю” [4], яка визначає основні напрями та форми взаємодії у вирішенні питань боротьби із злочинністю, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 30.04.2004 № 458 “Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості” [5], який наголошує про необхідність комплексної діяльності всіх підрозділів органів внутрішніх справ. Це в повній мірі стосується і підрозділів міліції по боротьбі з незаконним обігом наркотиків.

Незважаючи на законодавчі підстави, стан взаємодії у сфері боротьби з незаконним обігом наркотиків характеризується відокремленістю оперативних можливостей кожного органу, намаганням власними силами розв’язати поставлені перед ними завдання, що обумовлює все ще низький рівень їх взаємодії.

Слід зазначити, що поряд з правовим забезпеченням взаємодії, іншою, не менш важливою стороною, є питання організації взаємодії, яке залишається гострою проблемою протягом багатьох років.

Організація взаємодії завжди займала важливе місце в управлінській діяльності органів внутрішніх справ. Вона, по своїй сутті, є управлінським проявом комплексного підходу до використання сил і засобів у боротьбі з незаконним обігом наркотиків і передбачає необхідність визначення важливих напрямків діяльності.

Проведені науковцями дослідження з питань вивчення проблем взаємодії показують, що одні до взаємодії відносять будь-які службові контакти, другі розглядають взаємодію на рівні оперативно-розшукової діяльності і досудової стадії кримінального процесу, треті вважають, що взаємодія повинна бути тільки в системі оперативних підрозділів на регіональному, державному або міждержавному рівнях [7, с. 62].

Узагальнюючи погляди науковців на проблему взаємодії, на наш погляд, можна виділити наступні загальні її ознаки:

спільна узгоджена діяльність двох або більше суб’єктів протидії незаконному обігу наркотиків;

законодавче підґрунтя для здійснення взаємодії;

забезпечення комплексного використання сил, засобів і методів боротьби.

Аналіз законодавства та відомчих нормативних актів дозволяє нам виділити основні форми взаємодії, а саме: обмін інформацією, планування, спільне проведення комплексних операцій та інші.

Найбільш розповсюдженою формою взаємодії є обмін інформацією між взаємодіючими службами і підрозділами при комплексному використанні сил і засобів у боротьбі з незаконним обігом наркотиків. Належна організація взаємодії багато в чому залежить від інформаційного обміну між суб’єктами взаємодії. Чим краще відпрацьований такий обмін, тим ефективніше вирішуються завдання, що стоять між взаємодіючими сторонами. Взаємна інформація між учасниками взаємодії має бути постійною, всебічною і повною. Це є об’єктивною необхідністю щодо підвищення ефективності роботи взаємодіючих суб’єктів.

Використання різних форм взаємодії визначається специфікою оперативної обстановки, особливостями суб’єктів, які беруть участь у взаємодії, поставленими задачами, на вирішення яких направлена взаємодія, та іншими факторами. Форми взаємодії не є незмінними, оскільки з метою успішної боротьби з незаконним обігом наркотиків правоохоронні органи повинні постійно їх удосконалювати, враховуючи багаторічний практичний досвід, нові умови, досягнення науки і техніки.

Отже, враховуючи вищезазначене, доцільним буде сформулювати ряд висновків, які стосуються організаційних особливостей взаємодії суб’єктів боротьби з незаконним обігом наркотиків.

Однією із особливостей є множинність суб’єктів боротьби з незаконним обігом наркотиків, які різняться за характером, масштабами, формами і методами діяльності, повноваженнями і обов’язками. Але всі суб’єкти, які входять в систему боротьби, зберігають свою організаційну самостійність і діють лише в межах компетенції, установленої законом. Таким чином, кожний суб’єкт боротьби э носієм конкретних прав і обов’язків, сукупність яких складає його правовий статус. Однак ступінь відповідальності за невиконання обов’язків законом не встановлено.

Незважаючи на те що суб’єкти протидії боротьби з незаконним обігом наркотиків різняться між собою, функціонують вони не ізольовано, а у взаємодії один з одним.

Спільна діяльність органів, які складають систему боротьби і не пов’язані між собою відносинами підлеглості, передбачає впровадження в практику ряду рекомендацій з удосконалення взаємодії. До основних із них, на наш погляд, належать: застосування кожним суб’єктом боротьби лише властивих йому форм і методів роботи, рівність суб’єктів боротьби; узгоджуваність дій різних органів для досягнення спільної мети; ініціативність кожного органу в постановці питань для спільного обговорення і вирішення; забезпечення зацікавлених органів відомостями, необхідними для виконання покладених на них функцій, і їх аналіз; прогнозування, планування і контроль за усуненням виявлених упущень.

Нові реалії розвитку злочинності у сфері незаконного обігу наркотиків в Україні вимагають принципово нових підходів до організації взаємодії підрозділів міліції по боротьбі з незаконним обігом наркотиків між усіма ланками правоохоронних органів, як однієї з найефективніших організаційно-управлінських форм протидії цій злочинності.

Таким чином, від цілеспрямованої та вміло організованої, згідно з приписами нормативно-правових актів, взаємодії залежить ефективність діяльності у сфері незаконного обігу наркотиків.

Список використаної літератури:

Про міліцію: Закон України № 565 від 20 грудня 1990. – ВВР. – № 4. – 1991.

Про оперативно-розшукову діяльність: Закон України від 18 лютого 1992. – ВВР. – № 22. – 1992.

Про Положення про Міністерство внутрішніх справ України: Указ Президента України № 1138 від 17 жовтня 2000 року.

Про взаємодію правоохоронних та інших державних органів України у боротьбі із злочинністю: Інструкція МВС України № 4348 від 10 серпня 1994.

Про затвердження Положення про основи організації розкриття органами внутрішніх справ України злочинів загальнокримінальної спрямованості: Наказ Міністерства внутрішніх справ України № 458 від 30 квітня 2004.

Большая Советская Энциклопедия. – 3-е изд. – М., 1971. – Т. 5.

Грохольський В.Л. Взаємодія підрозділів по боротьбі з організованною злочинністю з іншими службами, підрозділами ОВС, іншими правоохоронними і контролюючими органами щодо протидії нелегальному обігу наркотичних та психотропних речовин//Науковий вісник Юридичної академії МВС. – 2003. – № 1.

Князев С.Н. Управление: искусство, наука, практика: Учеб. пособие. – Мн., 2002.

Малая Советская Энциклопедия. 3-е изд. – М., 1958. – Т. 2.

Оперативно-розшукова діяльність органів внутрішніх справ. Загальна частина: Під-руч. / Під ред. Л.В. Бородича. – Луганськ, 1991. – Т. 1.

Плішкін В.М. Теорія управління органами внутрішніх справ: Підруч. / За ред. канд. юрид. наук Ю.Ф. Кравченка. – К., 1999.

 

< Попередня   Наступна >