658

---

А. Р. ОЛІЙНИК,

здобувач кафедри правових основ підприємницької діяльності навчально-наукового інституту права, економіки та соціології Харківського національного університету внутрішніх справ

ОСОБЛИВОСТІ ВИПЛАТИ ЗАРОБІТОЇ ПЛАТИ РОБІТНИКАМ У НАТУРАЛЬНІЙ ФОРМІ В ПЕРІОД ДІЇ ПРАВА ПОДАТКОВОЇ ЗАСТАВИ

З часу становлення України як незалежної, самостійної, суверенної держави в суспільстві особливо гостро постала проблема невиплати або несвоєчасної виплати заробітної плати ро­бітникам підприємств, установ та організацій.

Найяскравіше дана проблема простежуєть­ся на підприємствах агропромислового ком­плексу, що насамперед обумовлено відсутніс­тю гармонізації ринкових цін готової продукції сільгоспвиробників у співвідношенні з ціною паливно-мастильних матеріалів, тривалим виробничим процесом та інфляційними процесами в державі.

Незважаючи на об'єктивні причини виникнення та існування заборгованості з виплати заробітної плати, держава гарантує, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він віль­но обирає або на яку вільно погоджується [1]. Також держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, визначаючи, що кожен має право на належні, безпечні і здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від визначеної законом, а право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Питання, пов'язані із застосуванням штрафних санкцій податковими органами за фактами здійснення виплат заробітної плати робітникам підприємств агропромислового комплексу в натуральній формі - продукцією власного виробництва, в період дії права податкової застави платника податків, часто стають предметом оскарження рішень органів державної податкової служби в адміністративному

порядку та предметом розгляду адміні­стративних судів України.

На даний час в Україні відсутні спеціальні комплексні дослідження права податкової за-стави. Окремі питання застосування забезпечу-вальних заходів розглянуто в працях науковців України та Російської Федерації: 3. М. Будько, О. О. Гогіна, Є. О. Імикшенової, М. В. Карасьової, В. В. Кириченко, Ю. О. Крохіної, І. І. Кучерова, М. П. Кучерявенка, О У. Латипової, О. А. Ногіної, В. В. Стрельникова, К. Ю. Тотьєва, Н. О. Шевельової, О. Є. Якушкіної. Але наведені дисертаційні дослідження та наукові роботи не розглядають питання виплати заро­бітної плати робітникам підприємств, що перебувають у податковій заставі, в натуральній формі - продукцією власного виробництва.

Метою даної статті є дослідження загаль­них теоретичних і практичних питань право­мірності виплати заробітної плати робітникам підприємств агропромислового комплексу в натуральній формі продукцією власного виробництва - у період дії права податкової за-стави та формулювання пропозицій до норм чинного законодавства, що регулюють право­відносини податкової застави.

На практиці зазначене питання розглядається в контексті оцінки правомірності виплати заборгованості та поточної заробітної плати робітникам підприємств агропромислового комплексу в натуральній формі продукцією власного виробництва, на яку поширено право податкової застави, без попереднього письмо­вого узгодження з податковим органом.

Значний інтерес викликає практика застосування штрафних санкцій до суб'єктів підпри­ємницької діяльності, що вчинили вищенаведені дії. На підзаконному рівні спробу виріши­ти дану проблему намагалася Державна податкова адміністрація України у листі від 11 лис­топада 2003 р. № 17579/7/24-1117 [2, с 12]. Відповідно до вищесказаного, виплата заробі­тної плати в натуральній формі - продукцією власного виробництва - робітникам підприємств агропромислового комплексу в період дії права податкової застави на активи під­приємства є відчуженням.

Виплата заборгованості по заробітній платі власною продукцією підприємства обумовлює в обов'язковому порядку зміну власника такої продукції. При цьому така операція не перед­бачає здійснення розрахунків коштами, тобто не виконуються основні умови, викладені у підпункті 8.6.1 ст. 8-6 Закону України від 21 грудня 2000 р. № 2181-III «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», а саме за реалізовані товарно-матеріальні цінності не надходять кошти. Враховуючи наведене вище, виплата заробітної плати власною продукцією підприємства потребує обов'язкового письмового узго­дження з податковим органом (в особі податкового керуючого). Якщо така операція не буде узгоджена, до платника податків застосовується штрафна санкція, обумовлена під-пунктом 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 вищенаведеного Закону [3, с 47].

Для того ж, щоб здійснити виплату заробітної плати в натуральній формі, підприємствам - власникам активів, які перебувають у податковій заставі, рекомендується звернути-ся до суду із позовом про звільнення активів з-під податкової застави та за рішенням даного суду відчужувати вищенаведені активи.

Вважаємо за необхідне дослідити дані правовідносини із застосуванням логічного мето­ду. Заробітна плата працівників в Україні регулюється та захищається як міжнародними нор­мами, так і національним законодавством. Україна 4 серпня 1961 р. ратифікувала Конвенцію Міжнародної організації праці «Про захист заробітної плати» від 1 липня 1949 р. № 95, тож встановлені норми є обов'язковими для дотримання їх країною, що її ратифікувала. Форми і системи оплати праці, норми праці, розцінки, тарифні сітки, ставки, схеми посадових окладів, умови запровадження та розміри надбавок, доплат, премій, винагород та інших заохочувальних, компенсаційних і гарантійних виплат встановлюються підприємствами, установами, організаціями самостійно в колективному договорі з дотриманням норм і гарантій, передбачених законодавством, генеральною та галузевими (регіональними) угодами [5, с 141].

Враховуючи, що технологічний процес отримання готової продукції власного вироб­ництва на підприємствах агропромислового комплексу триває не менше чотирьох календарних місяців, в сукупності отримання гото­вої продукції та її реалізація становлять до шести календарних місяців. Тобто грошові кошти за реалізовану продукцію власного ви­робництва можна отримати не раніше, як за шість календарних місяців з моменту початку виробничого циклу.

Частиною 2 ст. 23 Закону України «Про оплату праці» від 24 березня 1995 р. № 108/95-ВР чітко регламентовано, що колективним договором, як виняток, може передбачатися часткова виплата заробітної плати натурою в тих галузях або за тими професіями, де така виплата прийнята звичайною практикою або є бажаною для працівників, крім товарів, заборонених чинним законодавством. З метою вре­гулювання відносин між робітником підприємства агропромислового комплексу та робото­давцем у частині погашення заборгованості з виплати заробітної плати, а також запобігання виникнення заборгованості в цілому, Міністерством праці та соціальної політики України, Міністерством аграрної політики України, Центральним комітетом профспілки працівників агропромислового комплексу України видано лист «Про форми погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам сільсь­когосподарських підприємств» від 17 квітня 2001 р. № 03-3/1683-010-1, який говорить про те, що в сільському господарстві натуральна оплата праці є звичайно прийнятою. У колективному договорі сільськогосподарського підприємства повинні визначатися умови ви­плати заробітної плати натурою: яка частина нарахованої в грошовій формі оплати праці виплачуватиметься натурою, якою продукцією і за якими цінами буде обчислюватися. В такому ж співвідношенні й порядку повинна виплачуватися і заборгованість із заробітної плати. У рахунок заборгованості із заробітної плати дозволяється надавати товари працівни­кам чи послуги підприємством виключно за бажанням працівника, без жодного примусу, за справедливими й розумними цінами, встанов­леними не з метою одержання прибутку, а в інтересах працівника. До таких товарів навіть може бути віднесена, за бажанням працівників, частина основних та оборотних засобів, які не належать до розпайованого майна [6, с 12].

Як зазначалось вище, абзацом «а» підпункт 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III визначено, що платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, здійснює вільне розпорядження ними, за винятком операцій, що підлягають письмовому узгодженню з податковим органом, а саме купівлі чи продажу, інших видів відчуження або оренди (лізингу) нерухомого та рухомого майна, майнових чи немайнових прав, за винятком майна, майнових та немайнових прав, що використовується у підприємницькій діяльності платника податків (інших видах діяльності, які за умовами оподаткування прирівнюються до підприємницької), а саме готової продукції, товарів і товарних запасів, робіт та послуг за кошти за цінами, що не є меншими за звичайні.

Загальною теорією права визначено, що способом (методом) тлумачення права є сукупність прийомів та засобів, що дозволяють з'ясувати сутність та зміст норми права та волі законодавця, що в ній виражена. Одним з основних способів (методів) тлумачення права є систематичний спосіб, який є з'ясуванням змісту правової норми у взаємному зв'язку з їх місцем у даному нормативно-правовому акті, інституті, галузі в цілому. Цей спосіб (метод) тлумачення характеризується внутрі­шньою властивістю права - його системністю. Правові норми в загальній системі правового регулювання, пов'язані між собою багатьма відносинами. Тому щоб повністю з'ясувати ту або іншу норму права, необхідно враховувати цілий ряд інших норм, що регулюють ці та суміжні суспільні відносини. Вищенаведене до-помагає правильно зрозуміти сферу дії конкре­тної норми права, коло зацікавлених осіб, сутність, що закладено законодавцем [7, с 440].

Тому абзац «а» підпункт 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюдже­тами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III потрібно розглядати у комплексі з підпунктом 8.6.5 п. 8.6 ст. 8 цього ж Закону, який говорить про те, що для узгодження окремої операції на підставі відповідної цивільно-правової угоди платник податків надає податковому керуючому запит, в якому роз'яснюється зміст операції та фі­нансово-економічні наслідки її проведення. Отже, створюючи абзац «а» підпункту 8.6.1 п. 8.6 ст. 8 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III, під «іншими видами відчуження» законодавець мав на увазі операцію, пов'язану з передачею права власності на активи платника податків (що перебувають у податковій заставі) та зміну власника таких активів, засновану на угоді цивільно-правового характеру. Виплата робітникам заробітної плати є не угодою цивіль­но-правового характеру, а сплатою за виконану роботу, обумовлену трудовим договором. На нашу думку, в даній ситуації наявні не цивільно-правові правовідносини, а трудові. На наш погляд, доцільно зробити висновок про те, що Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III не передбачено обов'язку платника податків - підприємства агропромислового комплексу щодо попереднього письмового узгодження з пода­тковим органом операцій з виплати заборгованості та поточної заробітної плати робітникам в натуральній формі - продукцією власного виробництва.

Застосування до такого платника податків штрафної санкції, обумовленої підпунктом 17.1.8 п. 17.1 ст. 17 Закону України «Про по­рядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III, у вигляді суми такого відчуження є неможливим, оскільки згідно з вищезгаданим законом, штрафна санкція застосовується лише у разі коли платник податків, активи якого перебувають у податковій заставі, відчужив такі активи без попередньої згоди податкового органу, якщо отримання такої згоди є обов'язковим згідно з цим Законом.

Отримання такої згоди не тільки не є обов'язковим, а й взагалі не передбачається за-значеним вище Законом. Відповідно до підпункту 4.4.2 п. 4.4 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21 грудня 2000 р. № 2181-III, податкове роз'яснення центрального податкового органу має пріоритет над податковими роз'ясненнями, виданими іншими контролюючими органами, але не має сили норматив­но-правового акта. На наш погляд, з метою підвищення ефективності правового регулювання перелічених правовідносин, доцільно скасувати лист Державної податкової адмініс­трації України від 11 листопада 2003 р. № 17579/7/24-1117 в частині роз'яснення про обов'язкове попереднє письмове узгодження з податковим органом виплати заборгованості та поточної заробітної плати робітникам підприємств агропромислового комплексу, активи якого перебувають у податковій заставі, в натуральній формі - продукцією власного виробництва.

Література

Конституція України // Відомості Верховної Ради України. - 1996. - № 30. - Ст. 141.

Тарасенко В. Про застосування штрафних санкцій до підприємства, активи якого перебувають у податковій заставі, якщо воно здійснило ліквідацію основних фондів без письмового погодження з податковим органом / В. Тарасенко // Вісник податкової служби України. - 2003. - № 44. - С 33.

Відносно відповідальності платника податків за відчуження активі, що перебувають у податковій заставі, без узгодження з податковим органом : лист Державної податкової адміністрації України від 11 листоп. 2003 р. №17579/7/24-1117 // Податки та бухгалтерський облік. - 2003. - № 101. - С. 1214.

Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами : закон України від 21 груд. 2000 р. № 2181-III // Відомості Верховної Ради України. - 2001. -№ 10. - С. 44-57.

Про оплату праці : закон України від 24 берез. 1995 p. № 108/95-ВР // Відомості Верховної Ради України. - 1996. –№ 17. - С. 121-205.

Про форми погашення заборгованості із виплати заробітної плати працівникам сільськогоспо­дарських підприємств : роз'яснення М-ва праці та соціальної політики України, М-ва аграрної політики України, Центрального комітету профспілки працівників агропромислового комплексу України від 17 квіт. 2001 р. № 03-3/1683-010-1-37-22-11/3359-03/122 //Праця і зарплата. - 2001. -№ 18. - С 9-14.

Скакун О. Ф. Теория государства и права : учеб. для студ. высш. учеб. завед. / О. Ф. Скакун. - X. : Консум ; Ун-т внутр. дел, 2000. 704 с.

 

< Попередня   Наступна >