Наукові статті Цивільне право ПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВОРУ ПРО ПРИЄДНАННЯ ДО ПАЙОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВОРУ ПРО ПРИЄДНАННЯ ДО ПАЙОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ
| Наукові статті - Цивільне право |
ПРАВОВА ПРИРОДА ДОГОВОРУ ПРО ПРИЄДНАННЯ ДО ПАЙОВОГО ІНВЕСТИЦІЙНОГО ФОНДУ
О. Гнатів
У статті досліджено правову природу договору про приєднання до пайового інвестиційного фонду як підстави виникнення правовідносин між інвестором та компанією з управління активами. Автор проаналізував істотні умови договору та особливості його укладення.
Ключові слова: договір про приєднання до пайового інвестиційного фонду, компанія з управління активами, інвестиційні сертифікати.
Інвестиційний сертифікат засвідчує право власності інвестора на активи (частку) пайового інвестиційного фонду. За своєю суттю інвестиційний сертифікат є цінним папером. Крім цього, інвестиційний сертифікат є також правовстановлюючим документом тому, що посвідчує право власності частку пайового інвестиційного фонду. Відповідно до Закону України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”, активи пайового інвестиційного фонду належать інвесторам на праві спільної часткової власності. Інвесторові належить право власності на грошові кошти, передані як оплата інвестиційних сертифікатів, виникає право власності на інвестиційні сертифікати та майно, набуте в результаті управління активами пайового інвестиційного фонду. Отож, видається необхідним з’ясувати правову природу договору про приєднання до пайового інвестиційного фонду, за яким, власне, інвестор передає майно в управління компанії з управління активами пайового інвестиційного фонду, а також правову природу відносин, що виникають.
З моменту укладення договору про приєднання до пайового інвестиційного фонду і до моменту його припинення інвестор не має жодних юридичних засобів впливу на інвестиційну політику та дії компанії з управління активами. Інвестор не може вимагати достроково своєї частки у пайовому
За своєю правовою природою договір про приєднання до пайового інвестиційного фонду є договором про надання юридично-фактичних послуг, різновидом договору управління майном. Законодавець безпосередньо не визначає договір про приєднання до пайового інвестиційного фонду як договір управління майном, а, отже не поширює правове регулювання останнього на договір про приєднання. Однак аналіз чинного законодавства у сфері правового регулювання інститутів спільного інвестування дозволяє зробити висновок про подібність механізму здійснення операцій з управління майном за згаданими договорами. Договору про приєднання до пайового інвестиційного фонду властиві як загальні, так і спеціальні ознаки. Загальні ознаки договору про приєднання до пайового інвестиційного фонду як договору управління майном:
цей договір двосторонньозобов’язуючий, тобто права та обов’язки є в обох сторін;
належить до підгрупи договорів про надання змішаних (юридично-фактичних) послуг;
цими договорами опосередковується фідуціарне правовідношення, тобто відносини між установником управління та управителем базуються на взаємній довірі;
предметом договору управління майном є послуга – комплекс дій юридичного і фактичного характеру, спрямованих на ефективну реалізацію повно-важень стосовно прийнятого в управління майна, що здійснюються управителем з дотриманням встановлених (нормативно-правовими актами і договором) вимог з метою отримання доходу для власників (правоволодільців), збільшення вартості майна чи досягнення для них іншого соціально-економічного ефекту [1, с. 5];
при укладенні цих договорів відбувається розщеплення правомочностей власника майна, переданого в управління [2, с. 9];
відсутність чітко визначених повноважень за договором управління майном. За цим договором є два види повноважень: прямо визначені – ті, які виникають як прояв волевиявлення учасників правовідношення в силу прямої вказівки закону або правочину, та припустимі – встановлюються з урахуванням поведінки довірителя, порядку ведення справ відповідно до об’єкта управління, інших обставин, що дають змогу визначити справжні наміри довірителя і сторін у цілому в рамках дійсної спрямованості волі учасників довірчих правовідносин, або якщо вони незрозумілі – звичаями ділового обороту і правилами професійної етики [3, с. 8];
можливість кожної з сторін в односторонньому порядку розірвати договір з причини втрати довіри до контрагента [4, с. 9].
Договір про приєднання до пайового інвестиційного фонду має наступні особливості:
реальний – укладення договору здійснюється шляхом придбання інвестиційного сертифікату пайового інвестиційного фонду за грошові кошти і саме з цього моменту договір вважається укладеним;
оплатний – оплата послуг компанії з управління активами здійснюється грошовими коштами на підставі положення, затвердженого Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку;
це інвестиційний договір, оскільки має на меті вкладення коштів в інститути спільного інвестування для одержання прибутку в майбутньому;
цей договір є договором приєднання, оскільки умови визначаються в односторонньому порядку компанією з управління активами в проспекті емісії інвестиційних сертифікатів і інвестор не може вносити зміни до запропонованих умов чи пропонувати свої;
договір про приєднання до пайового інвестиційного фонду є публічним: компанія з управління активами зобов’язана укласти договір з кожним, хто до неї звернеться за відсутності обмежень, встановлених законом; умови укладення договору, а також істотні умови договору є однаковими для всіх інвесторів, які бажають стати учасниками пайового інвестиційного фонду;
строк дії договору залежить від виду пайового інвестиційного фонду;
об’єктом договору є грошові кошти та майно, придбане в результаті управління активами пайового інвестиційного фонду. Грошові кошти, як річ визначена родовими ознаками, можуть передаватися виключно у власність компанії з управління активами, оскільки повертаються вже інші кошти;
залежно від виду пайового інвестиційного фонду у договорі може передбачатися можливість періодичної виплати частини прибутку, одержаної в результаті управління активами;
управителем завжди буде компанія з управління активами, установником управління – інвестор (фізична чи юридична особа, у недиверсифікованому пайовому інвестиційному фонді виключно юридична особа);
компанія з управління активами може бути замінена з підстав та в порядку, передбачених законодавством;
специфічні підстави припинення договору;
до договору про приєднання до пайового інвестиційного фонду застосовуються загальні положення про договір управління майном, якщо це не суперечить суті договору про приєднання.
Відповідно до ст. 1031 Цивільного кодексу України договір управління майном, за загальним правилом, укладається у письмовій формі. Якщо договір управління укладається щодо нерухомого майна, обов’язковою є письмова форма з нотаріальним посвідченням та державною реєстрацією. Договір про приєднання до пайового інвестиційного фонду не передбачає спеціальних вимог щодо форми та порядку укладення договору. Договір про приєднання до пайового інвестиційного фонду вважається укладеним з моменту оплати інвестиційних сертифікатів, оскільки саме факт внесення коштів свідчить про реальний намір укладення договору. Крім цього, після досягнення згоди з усіх істотних умов інвестор може відмовитися від договору до моменту оплати вартості інвестиційних сертифікатів. Якщо учасником пайового інвестиційного фонду є юридична особа, за загальним правилом, договір про приєднання до пайового інвестиційного фонду повинен укладатися у письмовій формі. Не зважаючи на це, істотні умови договору про приєднання набиратимуть чинності з моменту оплати вартості інвестиційних сертифікатів, а не з моменту досягнення згоди з усіх істотних умов договору у письмовій формі. Оскільки об’єктом договору є грошові кошти, моментом придбання інвестиційних сертифікатів є момент зараховування на окремий рахунок компанії з управління активами у банку (окремо від власних коштів компанії з управління активами, коштів інших пайових інвестиційних фондів) відповідно до умов договору про обслуговування активів інституту спільного інвестування.
Винагорода компанії з управління активами (крім компанії з управління активами венчурного фонду) встановлюється у співвідношенні до вартості чистих активів пайового інвестиційного фонду. Винагорода компанії з управління активами венчурного фонду встановлюється у співвідношенні до вартості розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів за їх номінальною вартістю та різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їхньої реалізації. Розмір винагороди компанії з управління активами визначається регламентом пайового інвестиційного. Винагорода компанії з управління активами нараховується щомісячно. Граничний розмір винагороди компанії з управління активами (крім винагороди за управління активами венчурного фонду) без урахування премії не може перевищувати п’яти відсотків середньої вартості чистих активів пайового інвестиційного фонду, який перебуває в управлінні протягом фінансового року, розрахованої в порядку, установленому нормативно-правовими актами [5]. Винагорода компанії з управління активами венчурного фонду встановлюється у співвідношенні до сукупної номінальної вартості фактично розміщеної емісії інвестиційних сертифікатів та різниці між витратами на придбання активів фонду та доходами від їх реалізації. За рішенням спостережної ради пайового інвестиційного фонду відповідно до його регламенту та умов укладеного договору компанії з управління активами, крім винагороди, може виплачуватися премія. Розмір премії не може перевищувати 15 % розміру прибутку, отриманого пайовим інвестиційним фондом за результатами діяльності за звітний рік понад прибуток, який було заплановано в інвестиційній декларації на відповідний фінансовий рік. Запланований прибуток установлюється на рівні середньозваженої облікової ставки за рік, установленої Національним банком України.
Договір про приєднання до пайового інвестиційного фонду може бути строковим або безстроковим. Строк, на який утворюється пайовий інвестиційний фонд, а відповідно і строк дії договору, визначається компанією з управління активами.
Предметом договору є послуги юридичного та фактичного характеру, які, як правило, полягають у володінні, користуванні та розпоряджанні майном власника в його інтересах та від імені управителя. Об’єктом договору управління майном є, індивідуально визначене майно, тобто те, яке власник може ідентифікувати як своє у припиненні договору. Грошові кошти не можуть бути передані в управління, крім випадків прямо встановлених законом, оскільки вони є річчю, визначеною родовими ознаками. Однак однією з особливостей договору про приєднання до пайового інвестиційного фонду є те, що в силу вказівки закону саме грошові кошти, передані в рахунок оплати вартості інвестиційних сертифікатів, перебувають в управлінні компанії з управління активами пайового інвестиційного фонду. Термін “перебувають в управлінні” застосовується в даному випадку умовно, оскільки родово-визначені речі можуть передаватися виключно у власність: компанія з управління активами повертає інші грошові кошти, а не ті, які передали в управління інвестори.
Право на одержання дивідендів виникає лише в тому випадку, коли інвестор є учасником пайового інвестиційного фонду закритого типу. При нарахуванні та виплаті дивідендів на інвестиційні сертифікати пайового інвестиційного фонду закритого типу слід застосовувати норми, які регулюють порядок виплати дивідендів за акціями, враховуючи особливості, передбачені Законом України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”. Зокрема, нарахування і виплата дивідендів повинні здійснюватися на підставі відповідного положення, в якому зазначаються строки виплати та розмір дивідендів, порядок інформування інвесторів про виплату дивідендів тощо. Однак не можна повністю поширювати правовий режим дивідендів за акціями на дивіденди на інвестиційні сертифікати, оскільки дивіденди на акції виплачуються лише за наявності прибутку, тоді, як виплата дивідендів на інвестиційні сертифікати не залежить від одержання прибутку. Дивіденди за інвестиційними сертифікатами відкритого та інтервального пайового інвестиційного фонду не нараховуються і не сплачуються. Такий правовий режим дивідендів пов’язаний з тим, що компанії з управління активами пайових інвестиційних фондів відкритого та інтервального типу, на відміну від компанії з управління активами пайового інвестиційного фонду закритого типу, беруть на себе зобов’язання щодо викупу інвестиційних сертифікатів.
Викуп інвестиційних сертифікатів пайового інвестиційного фонду відкритого типу здійснюється їх емітентом на вимогу інвесторів кожного, робочого дня починаючи від дня, наступного за днем завершення строку, встановленого для досягнення нормативів діяльності пайового інвестиційного фонду.
Інвестори пайового інвестиційного фонду інтервального типу мають право викупу емітентом інвестиційних сертифікатів в строки, встановлені у проспекті емісії пайового інвестиційного фонду інтервального типу.
Викуп цінних паперів пайового інвестиційного фонду здійснюється за єдиними для всіх інвесторів цінами, установленими на день подання інвестором заявки на викуп інвестиційних сертифікатів, виходячи з вартості чистих активів. Викуп інвестиційних сертифікатів здійснюється через сплату відповідної суми грошових коштів. При цьому право власності на ці цінні папери припиняється. Крім того, у разі письмової згоди учасника пайового інвестиційного фонду розрахунок при викупі належних йому інвестиційних сертифікатів може бути здійснено іншими його активами.
Вартість цінних паперів пайового інвестиційного фонду, що викуповуються компанією з управління активами в інвесторів, визначається, виходячи з розрахункової вартості цінного папера, що встановлена на день подання інвестором заявки на викуп інвестиційних сертифікатів. Розрахункова вартість цінного папера визначається як результат ділення загальної вартості чистих активів на кількість цінних паперів пайового інвестиційного фонду, що перебувають в обігу на дату проведення розрахунку. Ціна, за якою компанія з управління активами здійснює викуп інвестиційних сертифікатів, може зменшуватися лише на суму комісійної винагороди агента, з яким вона уклала відповідний договір.
Заявки на викуп цінних паперів пайового інвестиційного фонду подаються компанії з управління активами або агентам відповідно до проспекту емісії цінних паперів. Заявки на викуп інвестиційних сертифікатів подаються з дати прийняття Державною комісією з цінних паперів та фондового ринку рішення про відповідність пайового інвестиційного фонду до вимог щодо мінімального обсягу активів і в терміни, установлені проспектом емісії цінних паперів. Заявки на викуп цінних паперів пайового інвестиційного фонду не відкликаються. У прийманні заявок на викуп цінних паперів ІСІ може бути відмовлено в разі [6]:
– невиконання порядку та умов подання заявок, які встановлюються проспектом емісії цінних паперів;
– прийняття рішення про зупинення розміщення та викупу інвестиційних сертифікатів відповідно до чинного законодавства;
– призупинення обігу цінних паперів пайового інвестиційного фонду за рішенням суду або Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку відповідно до Закону “Про державне регулювання ринку цінних паперів в Україні”. Отже, можна зробити висновок про те, що договір про приєднання до пайового інвестиційного фонду є договором управління майном, тому до нього застосовують загальні положення глави 70 Цивільного кодексу України, в частині, що не суперечить Закону України “Про інститути спільного інвестування (пайові та корпоративні інвестиційні фонди)”.
––––––––––––––––––––
Мащенко М.В. Господарська діяльність з управління майном: поняття, суб’єкти, види (господарсько-правовий аспект): Автореф. дис…канд. юрид. наук: 12.00.04 / К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – 2007. – 16 с.
Харченко Г.Г. Правове регулювання діяльності трастових компаній та довірчих товариств: порівняльно-правовий аналіз: Автореф. дис…канд. юрид. наук: 12.00.03 / К.: Національна академія наук України. Інститут держави і права ім. В.М. Корецького. – 2004. – 21 с.
Майданик Р.А. Проблеми регулювання довірчих відносин в цивільному праві: Автореф. дис…докт. юрид. наук: 12.00.03 / К.: Київський національний університет імені Тараса Шевченка. – 2003. – 17 с.
Венедіктова І.В. Договір довірчого управління майном як форма реалізації правового інституту довірчого управління майном в Україні: Автореф. дис…докт. юрид. наук: 12.00.03 / Харків: Національна юридична академія України імені Ярослава Мудрого. – 2003. – 20 с.
Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження Положення про склад і розмір витрат, що відшкодовуються за рахунок активів інституту спільного інвестування” від 02 липня 2002 року. – Офіційний вісник України, 2002. – № 30. – ст. 1437.
Рішення Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку “Про затвердження Положення про порядок розміщення, обігу та викупу цінних паперів інституту спільного інвестування” від 09 березня 2003 року. – Офіційний вісник України, 2003. – № 6. – ст. 270.
< Попередня Наступна >