Головна Наукові статті Конституційне право АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

Наукові статті - Конституційне право
114

АКТУАЛЬНІ ПРОБЛЕМИ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ ПРАВ ЛЮДИНИ

Щороку 10 грудня світова громадськість відзначає Міжнародний день прав людини. На цей раз це співпало із 60-річчям ухвалення Загальної декларації прав людини 1948 р., першого визначного документа на шляху створення системи міжнародних правових актів, спрямованих на захист прав людини. Традиційно в цей день міжнародні, регіональні й національні урядові й неурядові організації використовують ще одну нагоду, аби наголосити на важливості для світового співтовариства забезпечення рівних і реальних прав кожній людині незалежно від расових чи національних відмінностей, релігійних вірувань, привернути увагу до тих владних авторитарних режимів, які грубо порушують елементарні права громадян на гідний спосіб життя.

Нині ще слід здійснити чимало кроків для реального закріплення прав людини у житті кожної дитини, кожної жінки та кожного чоловіка. Чимало невирішених проблем у цій царині є і в нашій країні.

Враховуюче актуальність і наукове значення правозахисної тематики, науковці Львівського державного університету внутрішніх справ 12 грудня провели засідання круглого столу на тему „Юридична наука та актуальні проблеми забезпечення прав людини”. Ініціатором цього заходу виступив колектив відділу організації наукової роботи (С.М. Станіславчук, начальник відділу, кандидат філософських наук; С.П. Рабинович, старший науковий співробітник відділу, кандидат юридичних наук, доцент; Н.І. Устрицька, науковий співробітник відділу).

До обговорення запропоновано низку питань, а саме: права людини: історико-теоретичний аспект; міжнародно-правові і конституційні засоби захисту прав людини; права людини: кримінально-правовий та адміні­стративно-правовий погляди; цивільно-правовий захист прав людини; проблеми захисту прав людини в умовах фінансово-економічної кризи.

<

p style="text-align: justify;">Учасниками круглого столу були провідні фахівці у цих галузях права. Вони представляли Національний університет „Львівська політехніка”, Львівський національний університет імені Івана Франка, Львівський державний університет внутрішніх справ.

З доповідями і повідомленнями на засіданні виступили О.К. Марін, проректор з наукової роботи, кандидат юридичних наук, доцент; С.М. Станіславчук, начальник відділу організації наукової роботи, канди­дат філософських наук; С.П. Рабінович, старший науковий співробітник відділу організації наукової роботи, кандидат юридичних наук, доцент; Н.М. Грабар, доцент кафедри цивільного права та процесу, кандидат юридичних наук; С.Я. Бурда, викладач кафедри конституційного та міжнародного права; А.С. Якимович, викладач кафедри інформатики та інформаційних технологій в діяльності ОВС; Н.В. Дульнєва, представник Міжнародної амністії в Україні та ін.

Наукові доповіді учасників круглого столу охоплювали широкий спектр проблем, зокрема, було розглянуто питання про принципи та категорії прав людини, основні документи з прав людини, де містяться важливі міжнародні та інші норми, права певних категорій особливо вразливих груп людей, захист яких набуває надзвичайної актуальності у сучасній Україні, – жертв ґендерної, етнічної та расової дискримінації, жертв домашнього насильства, біженців та мігрантів. Учасники відзначили, що, незважаючи на те, що національне законодавство на достатньо високому рівні регулює права людини, реально простежуються виразні тенденції до згортання основоположних конституційних прав, зокрема права на проведення масових зборів та демонстрацій.

Дискусії викликали повідомлення, з якими виступили студенти і курсанти Марія Альмес, Роман Величко, Тарас Бойко, Олена Гнатюк. В них вони висловили низку контроверсійних думок, що стосувалися як теоретичних, так і практичних аспектів правозахисної тематики.

Результатом обговорення запропонованих учасникам питань стало консолідоване ухвалення низки пропозицій та висновків.

Права людини можна визначити як основні норми, без яких люди не можуть жити з гідністю. Права людини є засадами свободи, справедливості і миру. Їх дотримання дозволяє людям та суспільству всебічно розвиватися.

Права людини повинні розглядатися у контексті принципів загальної етики. Це є підставою розуміння кодексів поведінки та принципів, особливо стосовно поваги до прав людини в екстремальних ситуаціях. Права людини повинні обговорюватися у зв’язку з такими предметами, як конституційне право, кримінальне право тощо. В ідеалі, права людини повинні бути інтегровані у весь навчальний курс для студентів вузів системи МВС, тобто для осіб, котрі ще не діяли у ситуаціях, за яких відбуваються порушення прав людини. Майбутнім правоохоронцям надзвичайно важливо знати, як діяти у складній ситуації, не очікуючи її настання у реальному житті. Обговорення подібних ситуацій заздалегідь разом з іншими може вплинути на прийняття збалансованих рішень у майбутньому.

Необхідно посилювати повагу працівників правоохоронних органів до прав людини, поширювати серед них знання міжнародних документів та механізмів з дотримання прав людини, а також впливати на їхню поведінку стосовно відповідності її міжнародним нормам у галузі прав людини. Знання основ прав людини, а також особливостей певних категорій цих прав може допомогти працівникам міліції діяти у типових професійних ситуаціях певного ґатунку.

Основна відповідальність за підтримання порядку на певній терито­рії належить державі, оскільки порядок та безпека є головними умовами, за яких громадяни можуть користуватися економічними, соціальними, політичними, громадянськими та культурними правами. Держава повинна нести відповідальність за імплементацію міжнародно визнаних прав людини на власній території, причому це означає, що вона не лише повинна долати порушення цих прав з боку власних службовців, а й захищати ці права від порушення іншими особами та всіляко їх просувати.

Спрямованість досліджень, на тему яких виступали учасники круглого столу з доповідями і повідомленнями, є різними за своєю суттю, змістом та прагненням сказати своє слово в науці, однак усі вони зводяться до думки, що правова реформа в Україні повинна закріпити основну функцію правової держави - гарантування прав і свобод людини і громадянина.

 

< Попередня   Наступна >