ПОНЯТТЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА // Що ж включає в себе поняття представництва і хто може бути представником?
Цивільне право - Представництво |
ПОНЯТТЯ ПРЕДСТАВНИЦТВА
Що ж включає в себе поняття представництва і хто може бути представником?
Отже, представництво є однією з форм здійснення громадянами та юридичними особами належних їм цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі статтею 237 Цивільного кодексу України представництво є правовідношенням, відповідно до якого одна сторона (представник) забов’язана або має право вчинити правочин від імені другої сторони, яку вона представляє.
Згідно з цим, представництво характеризується наступними ознаками:
цивільні права та обов'язки належать одній особі, а здійснюються безпосередньо іншою;
представник вчиняє певні юридичні дії (вчинення виключно фактичних (не юридичних) дій представництвом не охоплюється);
представник діє не від свого імені, а від імені іншої особи;
представник діє виключно в межах наданих йому повноважень;
правові наслідки настають не для представника, а для особи, яку він представляє. Якщо укладена представником угода спричинила для контрагента збитки, то зобов'язаною стороною буде не представник, а та особа, яка надала йому повноваження для вчинення цієї угоди.
Значення представництва полягає у тому, що саме завдяки цьому інститутові юридичні особи мають можливість повніше здійснювати свої повноваження, захищати інтереси в суді, господарському та третейському суді за допомогою кваліфікованих юристів. Завдяки представництву стає можливою реалізація цивільних прав недієздатними особами, малолітніми. Потреба представництва зумовлена й тим, що у випадках тривалої відсутності за місцем постійного проживання, тяжкої хвороби та інших обставин громадянин не завжди має змогу особисто здійснювати надані йому законом можливості: отримувати заробітну плату, пенсію, пошто
Представник вчиняє юридичні дії, заступаючи місце особи, яку він представляє і від імені якої виступає. Саме ці ознаки відрізняють представництво від чималої низки подібних відносин.
Однак слід зазначити, що не всякі угоди можуть бути вчинені представником. Зокрема, ч. 1 ст. 238 ЦК вказує, що представник може бути уповноважений на вчинення лише тих правочинів, право на вчинення яких має особа, яку він представляє. Але це не означає, що опікун, призначений малолітньому, може вчиняти лише дрібні побутові правочини. Навпаки, він ніби доповнює недостатню дієздатність малолітнього, а тому може вчиняти за останнього будь-які правочини, крім тих, що заборонені законом.
Крім того, не допускається укладання через представника правочину, який за своїм характером може вчинятися тільки особисто, а також інших правочинів, вказаних в законі. Наприклад, договір довічного утримання, заповіт, трудовий договір, реєстрація шлюбу, всиновлення тощо - це ті юридичні дії, які мають здійснюватися лише особисто.
Усі юридичні дії представник забов'язаний здійснювати лише особисто. З метою захисту цивільних прав та інтересів того, кого представляють, законом встановлена заборона укладання правочину представником стосовно себе особисто або стосовно іншої особи, представником якої він одночасно є. Наприклад, опікун не може укладати угод зі своїм підопічним, а також представляти його при укладенні угод або веденні судової справи між підопічним і своїми близькими родичами.
Логічно, що зі згоди особи, яку представник одночасно представляє, такі дії можуть бути допущені. Така ситуація передбачається ч.3 ст. 238 та ст. 243 ЦК, присвяченою комерційному представництву. Дотальніше цей вид представництва ми розглянемо у наступних розділах.
Отже, метою представництва є здійснення представником угод та інших юридичних дій в інтересах і за рахунок особи, яку він представляє. Угоди, які вчиняються представником, є його власними, самостійними вольовими діями, які створюють, змінюють або припиняють цивільні права і обов'язки у іншої особи - особи, яку представляють.
< Попередня Наступна >