147

---

Які суб’єкти можуть брати участь у відносинах представництва?

Одже, представництво є системою, яка включає правовідноси­ни:

між тим, кого представляють, і представником (регулюються договором доручення);

між тим, кого представляють, і третьою особою (регулюють­ся укладеним правочином, наприклад, договором купівлі-продажу, договором застави тощо);

між представником і третьою особою (повноваження для представництва надаються довіреністю).

Так, слід розрізняти трьох суб'єктів правовідносин: особу, яку представляють, представника та третю особу.

Особою, яку представляють, може бути будь-яка правоздатна особа: фізична – з народження, юридична – з моменту виникнен­ня, незалежно від стану дієздатності. У випадках законного пред­ставництва особою, яку представляють, може бути лише дієздатна або частково дієздатна фізична особа. Що ж стосується добровіль­ного представництва, яке ґрунтується на волевиявленні того кого представляють, то в цьому випадку може бути лише повністю ді­єздатна особа або особа з неповною цивільною дієздатністю.

Коло осіб, які можуть бути представниками, є більш вузь ким. Представником є громадянин або юридична особа, які мають по­вноваження на здійснення юридичних дій від імені особи, яку представляють. Представники- громадяни, як правило, мають до­статній обсяг дієздатності. За загальним правилом це повнолітні, тобто особи, що досягли 18-літнього віку. Як виняток, представни­ками можуть бути особи, які досягли трудового повноліття, тобто 16-річного віку.

Третьою особою, з якою внаслідок дії представника вста­новлюються, змінюються або припиняються цивільні права та обов'язки, може бути будь-який суб'єкт цивільного права.

Не є представником особа, яка хоч і діє

в чужих інтересах, але виступає від власного імені, а також особа, уповноважена на ве­дення переговорів щодо можливих у майбутньому правочинів.

Представництво необхідно відрізняти від інших зовнішньо подібних до нього, але різних за правовою природою відносин, які складаються у цивільному обороті. Так, представника потрібно відрізняти від посередника, який сам не укладає угоду, а лише веде переговори, сприяє укладенню правочину сторонами. Діяльність представника дуже схожа на діяльність комісіонера, який висту­пає як самостійний учасник цивільного обігу, сам набуваючи прав і обов'язків за договором. Також, ще за критерієм вияву волі, від представника відрізняється рукоприкладач, який лише допомагає в оформленні угоди, підписує її за особу, яка не може це зробити власноручно внаслідок фізичної вади, хвороби або з будь-яких ін­ших причин (наприклад, підписує заповіт).

 

< Попередня   Наступна >