ПЕРЕДОРУЧЕННЯ

Цивільне право - Представництво
58

ПЕРЕДОРУЧЕННЯ

Що слід розуміти під передорученням?

Представник зобов'язаний особисто вчинити дію, передбачену наданим йому повноваженням. Але він може також передоручити її здійснення іншій особі, якщо таке передоручення передбачене договором або дозволене тим, кого представляють, в іншій формі (у листі, телеграмі тощо). Передоручення може також ґрунтувати­ся на положеннях акта цивільного законодавства. Зокрема, таким спеціальним положенням є передбачене ч. І ст.240 ЦК правило, згідно з яким представник має право здійснити передоручення, якщо це зумовлено метою охорони інтересів особи, яку він пред­ставляє.

Оскільки передоручення може мати місце лише при добро­вільному представництві, то як правило здійснюється шляхом видачі довіреності представником своєму заміснику або шляхом внесення змін у договір (договір доручення або інший), який є підставою представництва.

Довіреність, що видається у порядку передоручення, підля­гає нотаріальному посвідченню, крім випадків видачі довіреності на одержання заробітної плати, стипендії, пенсії, аліментів, інших платежів та поштової кореспонденції (поштових переказів, поси­лок тощо), яка може бути посвідчена посадовою особою організа­ції, в якій довіритель працює, навчається, перебуває на стаціонар­ному лікуванні, або за місцем його проживання. Строк, на який видається довіреність, не може перевищувати терміну дії основної довіреності, на підставі якої вона видана.

Представник, який передав свої повноваження іншій особі, мусить повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повно­важення (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії заміс­ника як за свої власні. Це правило закріплене

в інтересах особи, яку представляють, оскільки у разі незгоди з передорученням осо­ба, яку представляють, може в будь-який момент скасувати дові­реність. Якщо ж представник не повідомив особі, яку представляє, про передоручення, він несе відповідальність за дії особи, якій пе­редав повноваження, як за свої власні.

Оскільки при передорученні має місце передача представни­ком його повноважень третій особі (заміснику), тобто відбува­ється заміна осіб у внутрішніх відносинах представництва із збе­реженням останніх, то це не впливає на існування самих відносин представництва. Тому правочин, вчинений після передоручення замісником первісного (головного) представника, так само ство­рює, змінює, припиняє цивільні права та обов'язки особи, яку він представляє, як це було б при діях первісного представника.

 

< Попередня   Наступна >