Представництво і звичайне посередництво.

Від звичайного посередництва представництво відрізняється таким:

представник шляхом власного волевиявлення вчиняє правочин замість особи, яку він представляє. Посередники ж не від­сторонюють особистої діяльності тих, кому вони учиняють спри­яння, їх дії самі по собі не викликають встановлення правового відношення між двома контрагентами. Останні породжують його власними діями, спрямованими на цю мету. Відповідно звичайний посередник не має повноважень і діє від власного імені. Якщо по­середник діє від імені іншої особи, він виступає вже не як звичай­ний посередник, а як представник;

посередник, на відміну від представника, обстоює інтереси не одного, а одразу обох контрагентів у рівній мірі і захищає таким чином ще й суспільні інтереси;

звичайне посередництво застосовується лише при укладен­ні правочинів у сфері цивільного обігу між дієздатними особами. Сфера застосування представництва ширша: через представника можливим є як набуття, так і реалізація майнових і немайнових цивільних прав і обов'язків. Крім того, як особа, яку представля­ють, можуть виступати і недієздатні особи.