125

---

Представництво і договір на користь третьої особи.

Як і за представництвом, на підставі договору на користь третьої особи для останньої безпосередньо виникають з юридич­них дій інших осіб юридичні наслідки. Особа, яка уклала договір на користь іншого, як і представник, діє в інтересах того, на чию користь цей договір складений. Розмежування представництва і договору на користь третьої особи має практичне значення, як правило, для встановлення суб'єкта обов'язку при наданні зустріч­ного задоволення стороні, яка виконала договір на користь третьої особи. Різниця між ними полягає в такому:

особа, яка укладає договір на користь третьої особи, діє не від її, а від власного імені, у зв'язку з чим сама стає стороною від­повідного правового відношення;

третя особа набуває за договором не всіх прав і обов'язків, що виникають з нього, а лише окреме право вимоги. При представ­ництві усі права та обов'язки з дій представника виникають лише у особи, яку представляють;

суб'єкт, який уклав договір на користь третьої особи, діє не в силу повноваження, а лише на підставі свого волевиявлення, а тому між ним і третьою особою ніяких правовідносин не виникає. Натомість представника і особу, яку представляють, пов'язують внутрішні правовідносини представництва.

Найбільші труднощі становить розмежування представництва і покладання виконання обов'язку боржника на третю особу, яке водночас має важливе значення, дозволяючи правильно вирішува­ти питання про можливість застосування до тих чи інших випад­ків виконання зобов'язання третьою особою норм права про необ­хідність надавати звіт, про можливість відмови третьої особи від виконання чужого зобов'язання тощо.

Всі випадки виконання зобов'язань замість боржника іншими особами можуть бути об'єднані у три групи:

виконання зобов'язання здійснюється тре

тьою особою без спеціального акта покладання на неї цього виконання (безпосеред­ньо в силу закону). Так, зобов'язання перевезення, що прийняте на себе першим перевізником, виконується у відповідних частинах у силу закону наступними перевізниками;

виконання зобов'язання третьою особою здійснюється за спеціальним погодженням цієї особи з однією із сторін зобов'язан­ня (наприклад, за договором доручення);

виконання зобов'язання здійснюється третьою особою за відсутності всіх наведених вище підстав за власним спонуканням.

Як і за представництвом, особа, на яку покладене виконання обов'язку боржника, своїми юридичними діями виконує чуже зо­бов'язання, створюючи тим самим безпосередньо для боржника за основним зобов'язанням правові наслідки. Як і представник, ви­конавець обов'язку пов'язаний певними правовими стосунками, внаслідок яких провадиться виконання лише з однією зі сторін основного зобов'язання. Основний боржник, як і особа, яку пред­ставляють, з покладанням виконання на третю особу не виклю­чається з правового відношення, що виконується, і несе відпові­дальність за невиконання або неналежне виконання зобов'язання третьою особою (крім випадків, прямо зазначених в законі).

Водночас незважаючи на значну подібність представництва і виконання зобов'язання замість боржника іншими особами, останнє не можна розглядати як один з випадків представництва, оскільки між ними існують суттєві відмінності:

особа, на яку покладено виконання обов'язку боржника, на відміну від представника, діє від свого імені й виконує власний обов'язок перед боржником, хоча тим самим погашається і борг боржника за основним зобов'язанням;

на відміну від представника і особи, яку представляють, третя особа, на яку покладене виконання, і боржник пов'язані між собою правовим відношенням, яке створює економічну підставу для покладання виконання в силу одностороннього волевиявлен­ня боржника.

 

< Попередня   Наступна >