Право на майно.

Цивільне право - Цивільні права малолітніх і неповнолітніх
64

Право на майно.

Не забудьте! Батьки і діти, які проживають разом, можуть бути самостійними власниками майна.

Якщо виник спір стосовно належності майна між батьками та малолітніми, неповнолітніми дітьми, які проживають разом, буде вважатися, що це майно є власністю батьків.

Майно, яке батьки придбали для розвитку, навчання та вихо­вання дитини (одяг, іграшки, книги, музичні інструменти, спор­тивне обладнання тощо), є власністю дитини.

Майно, яке батьки і діти набули за рахунок спільної праці чи спільних коштів, належить їм на праві спільної сумісної власності (тобто майно, що є власністю двох або більше осіб без визначення часток в цьому майні).

Не забудьте! Батьки управляють майном, належним малоліт­ній дитині, без спеціального на те повноваження. Батьки зобов’язані дбати про збереження та використання майна дитини в її ін­тересах.

Батьки малолітньої дитини не мають права без дозволу органу опіки та піклування вчиняти такі угоди:

укладати договори, які підлягають нотаріальному посвід­ченню та (або) державній реєстрації, в тому числі договори щодо поділу або обміну житлового будинку, квартири;

видавати письмові зобов’язання від імені дитини;

відмовлятися від майнових прав дитини.

Увага! Якщо один із батьків вчиняє угоду щодо майна мало­літньої дитини, вважається, що він діє за згодою другого з батьків. В разі незгоди другий з батьків має право звернутися до суду з вимогою про визнання такої угоди недійсною як укладеною без його згоди, якщо ця угода виходить за межі дрібної побутової.

Батьки спільно вирішують питання про управління майном ди­тини. Спори, які виникають між батьками щодо управління май­

ном дитини, можуть вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

Увага! Нерухоме майно, одержане дитиною за договором про припинення права на аліменти для дитини у зв’язку з передачею права власності на нерухоме майно (житловий будинок, квартиру, земельну ділянку тощо), може бути відчужене (продане, обміня­не) до досягнення нею повноліття (18 років) лише з дозволу орга­ну опіки та піклування.

Дохід, одержаний від використання майна малолітньої дитини, батьки мають право використовувати на виховання та утриман­ня інших дітей та на невідкладні потреби сім’ї.

При цьому, при відчуженні нерухомості, у договорі бажано за­значати, що кошти, отримані від продажу майна малолітньої ди­тини переходять у власність саме цій дитині, з метою запобігання виникнення судових спорів в майбутньому.

Пам’ятайте! Дарування майна дітей (підопічних) їх батьками, (усиновлювачами, опікунами) заборонено.

Інші угоди неповнолітні можуть вчиняти за згодою своїх бать­ків (усиновлювачів), піклувальників.

Увага! На вчинення неповнолітньою (від 14 до 18 років) осо­бою угоди щодо транспортних засобів або нерухомого майна по­винна бути письмова і нотаріально посвідчена згода батьків (усиновлювачів) або піклувальника.

Без дозволу органу опіки та піклування батьки малолітньої ди­тини не мають права укладати договори, які підлягають нотарі­альному посвідченню та (або) державній реєстрації, а батьки не­повнолітньої дитини мають право дати згоду на вчинення їх непо­внолітньою дитиною таких договорів.

Обов’язковому нотаріальному посвідченню підлягають:

договори про відчуження ( купівля-продаж, міна, даруван­ня, пожертва, рента, довічне утримання (догляд), спадковий дого­вір) нерухомого майна;

іпотечні договори, договори про заставу транспортних за­собів;

договори про спільну часткову власність на земельну ді­лянку; купівлю-продаж земельних ділянок, про перехід права власності та про передачу права власності на земельні ділянки; про обмін земельними ділянками, які виділені єдиним масивом у натурі (на місцевості) власникам земельних часток (паїв);

договори купівлі-продажу (приватизації) державного май­на, відчуження приватизованого майна;

договори про поділ майна, що є об’єктом права спільної су­місної власності подружжя; про надання утримання; про припинення права утримання взамін набуття права на нерухоме майно або одержання одноразової грошової виплати; шлюбні договори; договори між подружжям про розмір та строки виплати аліментів на дитину у зв’язку з набуттям права власності на нерухоме майно;

договори найму будівлі або іншої капітальної споруди (їх окремої частини) строком на один рік і більше;

договори про створення акціонерних товариств, якщо това­риства створюються фізичними особами;

договори управління нерухомим майном;

договори про зміну черговості одержання права на спадку­вання;

довіреності на укладання правочинів, що потребують но­таріальної форми, а також на вчинення дій щодо юридичних осіб, за винятком випадків, коли законом або спеціальними правилами допущена інша форма довіреності;

довіреність, що видається в порядку передоручення;

інші правочини, для яких чинним законодавством передба­чена обов’язкова нотаріальна форма.

Відповідно до вимог Цивільного кодексу України нотарі­альному посвідченню та державній реєстрації підлягають:

договір довічного утримання (догляду), за яким передаєть­ся у власність нерухоме майно;

договір управління нерухомим майном;

договір купівлі-продажу земельної ділянки, єдиного май­нового комплексу, житлового будинку (квартири) або іншого не­рухомого майна;

договір міни нерухомого майна на інше нерухоме майно або на інший товар;

договір про передачу нерухомого майна під виплату ренти.

Орган опіки та піклування повинен розглядати питання дозво­лу на вчинення угод щодо майнових прав малолітніх та неповноліт­ніх дітей у випадках, коли дитина є стороною як відчужувач (на­приклад: продавець) і в тих випадках, коли дитина є стороною як набувач (покупець).

Якщо неповнолітньому менше 16 років, його особу необхідно встановлювати за свідоцтвом про народження та за підтверджен­ням батьків (одного з батьків) про те, що ця особа є їх дитиною. Крім цього, на практиці більшість нотаріусів для більшої впевне­ності в особі вимагають учнівський квиток з фотографією непо­внолітнього.

Державою охороняються права та інтереси дітей при вчиненні договорів щодо нерухомого майна. При цьому, зменшення або об­меження прав і охоронюваних законом інтересів дітей при вчинен­ні будь-яких угод стосовно жилих приміщень є неприпустимим.

Органи опіки та піклування здійснюють контроль за дотри­манням батьками та особами, які їх замінюють, житлових прав і охоронюваних законом інтересів дітей.

Увага! Для здійснення будь-яких угод з нерухомим майном, яке належить дитині або право користування яким має дитина, по­трібна попередня згода органів опіки та піклування.

Посадові особи органів опіки та піклування несуть персональ­ну відповідальність за захист прав і охоронюваних законом інтер­есів дітей при наданні згоди на вчинення угод щодо нерухомого майна дітей.

Отже, орган опіки та піклування повинен надавати згоду на відчуження нерухомого майна не тільки в тому випадку, коли ди­тина є власником або співвласником цього майна, а і у випадках, коли дитина мала право користування цим житлом.

В такому випадку доказом підтвердження того факту, що діти (малолітні або неповнолітні) користувались чи не користувались відчужуваним майном може бути довідка ЖЕКУ про склад сім’ї, а також письмове підтвердження того факту, що малолітні або не­повнолітні особи не користувалися майном, яке відчужується.

< Попередня   Наступна >
 
Авторизація
Пошук